Комплексна робота з текстом
· Прочитайте текст. Чому в народі кажуть, що материнська любов – найсвятіша? · Яка тема й основна думка тексту? Легенда про матір У матері був син – дорогий, ненаглядний, єдиний. По краплині збирала росу для вишивання, любистком та м’ятою прикрашала колиску дитяти. Найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син гарний. Одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Але незлюбила та свекруху, зненавиділа. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа цілими днями у сінях, потім у сарай перебралася жити. Але і це не заспокоїло жорстоку дружину сина. Каже вона чоловікові: - Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні. Не здригнулася душа сина, так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: - Наказала мені жінка вбити вас, мамо... А не послухаю – піде від мене. Заплакала мати й відповіла: - Ну, що ж, синку, роби так, як велить твоє серце. Повів син матір у діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, вирвав із грудей серце і поклав на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: - Синочку мій, кровиночка єдина, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось тут росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади материнське серце, а як біль мине, покладеш знову його у вогнище. Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів, що ніхто і ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величною і невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. Підвелась мати і притисла синову голову до грудей. То ж недаремно кажуть у народі: „Материнська любов – найсвятіша!” · Запишіть перше речення, зробіть його синтаксичний розбір. · Випишіть іменники ІІІ та ІV відміни.
|
