| №
| Запитання
| Розділ. Параграф.
|
| 1.
| Як класифікуються картографічні проекції за характером спотворень:
| Р.2:П.5
|
| а) нормальні, поперечні, косі
б) циліндричні, конічні, азимутальні
в) рівнокутні, рівновеликі, довільні
г) рівнокутні, рівновеликі, косі
д) нормальні, поперечні, довільні
|
| 2.
| Головний масштаб карти це:
| Р.2:П.2
|
| а) відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті до довжини відповідного йому нескінченно малого відрізка на поверхні еліпсоїда
б) відношення, яке показує, у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при його зображенні на карті
в) коефіцієнт, який показує зменшення об’єктів на поверхні землі щодо їх розмірів на поверхні еліпсоїда
г) відношення довжини нескінченно малого відрізка на поверхні еліпсоїда до довжини відповідного йому нескінченно малого відрізка на карті
д) коефіцієнт, який показує зменшення об’єктів на поверхні еліпсоїда щодо їх розмірів на поверхні кулі
|
| 3.
| Картографічні проекції, в яких відсутні спотворення кутів це:
| Р.2:П.4
|
| а) рівновеликі
б) рівнокутні
в) довільні
г) рівнопроміжні
в) косі
|
| 4.
| Картографічна проекція це:
| Р.2:П.3
|
| а) математично визначений спосіб зображення поверхні еліпсоїда на земній поверхні, який встановлює аналітичну залежність між географічними координатами точок еліпсоїда і прямокутними координатами цих же точок на поверхні землі
б) визначений виконавцем спосіб зображення поверхні землі на площині, який встановлює аналітичну залежність між географічними координатами точок на поверхні землі і прямокутними координатами цих же точок на площині
в) математично визначений спосіб зображення поверхні еліпсоїда на площині, який встановлює аналітичну залежність між географічними координатами точок еліпсоїда і прямокутними координатами цих же точок на площині
г) математично визначений спосіб зображення поверхні землі на еліпсоїді, який встановлює аналітичну залежність між координатами точок поверхні землі і координатами цих же точок на еліпсоїді
д) спосіб зображення поверхні землі на площині, який встановлює залежність між координатами точок на поверхні землі і координатами цих же точок на площині
|
| 5.
| Частковий масштаб карти це:
| Р.2:П.2
|
| а) відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті до довжини відповідного йому нескінченно малого відрізка на поверхні еліпсоїда
б) відношення, яке показує, у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при його зображенні на карті
в) коефіцієнт, який показує зменшення об’єктів на поверхні землі щодо їх розмірів на поверхні еліпсоїда
г) відношення довжини нескінченно малого відрізка на поверхні еліпсоїда до довжини відповідного йому нескінченно малого відрізка на карті
д) коефіцієнт, який показує зменшення об’єктів на поверхні еліпсоїда щодо їх розмірів на поверхні кулі
|
| 6.
| Які проекції використовуються для створення карт півкуль:
| Р.2:П.8
|
| а) косі
б) поперечні
в) циліндричні
г) азимутальні
д) конічні
|
| 7.
| Картографічні проекції, в яких відсутнє спотворення площ це:
| Р.2:П.4
|
| а) рівнопроміжні
б) рівнокутні
в) довільні
г) рівновеликі
д) гномонічні
|
| 8.
| Які проекції використовуються для створення карт світу:
| Р.2:П.6
|
| а) циліндричні і псевдоциліндричні
б) азимутальні і псевдоазимутальні
в) конічні і псевдоконічні
г) перспективні і гномонічні
д) ортографічні і стереографічні
|
| 9.
| Яку форму мають еліпси спотворення в рівнокутних проекціях:
| Р.2:П.4
|
| а) еліпса збільшеного вздовж меридіану
б) еліпса збільшеного вздовж паралелі
в) еліпса зменшеного вздовж меридіану
г) еліпса зменшеного вздовж паралелі
д) кола
|
| 10.
| Ізоколи це:
| Р.2:П.4
|
| а) лінії, які з’єднують точки з однаковими відмітками висот
б) лінії, які з’єднують точки з однаковими значеннями температур
в) лінії, які з’єднують точки з однаковими відмітками глибин морів
г) лінії, які з’єднують точки з однаковими значеннями спотворень
д) лінії, які з’єднують точки з однаковими відмітками кількості опадів
|
| 11.
| В яких проекціях спостерігається значне спотворення кутів і форми території, яка зображається:
| Р.2:П.4
|
| а) рівновеликих
б) довільних
в) рівнокутних
г) поперечних
д) рівнопроміжних
|
| 12.
| Які проекції використовуються для створення окремих материків:
| Р.2:П.7
|
| а) циліндричні і псевдоциліндричні
б) псевдоциліндричні і псевдоазимутальні
в) поліконічні і псевдоконічні
г) конічні і азимутальні
д) поліконічні і псевдоазимутальні
|
| 13.
| В якій проекції одночасно не будуть спотворюватися кути і площі:
| Р.2:П.4
|
| а) у рівновеликій
б) у рівнокутній
в) у довільній
г) у всіх вище перелічених
д) в жодній
|
| 14.
| Числовий масштаб карти це:
| Р.2:П.4
|
| а) напис, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
б) шкала з поділами для яких підписані відповідні довжини на місцевості
в) дріб, з чисельником рівним одиниці, і знаменником, рівним ступеню зменшення довжин на карті
г) шкала з поділами, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
д) напис, що зазначає ступінь зменшення довжин на карті
|
| 15.
| Рівнопроміжні проекції належать до:
| Р.2:П.4
|
| а) поперечних
б) гномонічних
в) рівновеликих
г) рівнокутних
д) довільних
|
| 16.
| Які проекції використовуються для створення карт України:
| Р.2:П.7
|
| а) циліндричні
б) гномонічні
в) азимутальні
г) ортографічні
д) конічні
|
| 17.
| Спотворення кута в будь-якій точці карти це:
| Р.2:П.4
|
| а) різниця між кутом утвореним двома лініями на карті і зображенням цього кута на еліпсоїді
б) різниця між кутом утвореним двома лініями на карті і зображенням цього кута на місцевості
в) різниця між кутом утвореним двома лініями на еліпсоїді і зображенням цього кута на місцевості
г) різниця між кутом утвореним двома лініями на еліпсоїді і кутом утвореним двома лініями на кулі
д) різниця між кутом утвореним двома лініями на карті і зображенням цього кута на кулі
|
| 18.
| Еліпс спотворень це:
| Р.2:П.4
|
| а) нескінченно малий еліпс на поверхні кулі, який є зображенням нескінченно малого кола на земній поверхні
б) нескінченно малий еліпс на поверхні кулі, який є зображенням нескінченно малого кола на поверхні еліпсоїда
в) нескінченно малий еліпс на карті, який є зображенням нескінченно малого кола на земній поверхні
г) нескінченно малий еліпс на поверхні еліпсоїда, який є зображенням нескінченно малого кола на земній поверхні
д) нескінченно малий еліпс на карті, який є зображенням нескінченно малого кола на поверхні еліпсоїда
|
| 19.
| Іменований масштаб карти це:
| Р.2:П.4
|
| а) напис, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
б) шкала з поділами для яких підписані відповідні довжини на місцевості
в) дріб, з чисельником рівним одиниці, і знаменником, рівним ступеню зменшення довжин на карті
г) шкала з поділами, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
д) напис, що зазначає ступінь зменшення довжин на карті
|
| 20.
| Як класифікуються картографічні проекції залежно від виду допоміжної геометричної поверхні, яка може бути використана при побудові проекції:
| Р.2:П.5
|
| а) рівнокутні, рівновеликі, довільні
б) нормальні, поперечні, косі
в) циліндричні, конічні, азимутальні
г) псевдоциліндричні, псевдоконічні, псевдоазимутальні
д) нормальні, поперечні, перспективні
|
| 21.
| Локсодромія це:
|
|
| а) найкоpотша лінія мiж двома точками на повеpхнi кулі
б) найдовша лінія мiж двома точками на повеpхнi кулі
в) найкоpотша лінія мiж двома точками на карті
г) лiнiя, яка пеpетинає всі меpидiани каpтогpафiчної сiтки пiд постiйним кутом
д) лiнiя, яка пеpетинає всі меpидiани каpтогpафiчної сiтки пiд різним кутом
|
| 22.
| Картографічні проекції, в яких допоміжною геометричною поверхнею, яка може бути використана при побудові є площина це:
| Р.2:П.5
|
| а) гномонічні
б) ортографічні
в) циліндричні
г) азимутальні
д) конічні
|
| 23.
| Які проекції використовуються для створення топографічних карт:
| Р.2:П.6
|
| а) косі азимутальні
б) перспективно-циліндричні
в) поліконічні
г) нормальні конічні
д) псевдоконічні
|
| 24.
| Якими можуть бути допоміжні геометричні поверхні на які проектують земний еліпсоїд:
| Р.2:П.5
|
| а) циліндричні, азимутальні
б) поперечні, косі
в) дотичні, січні
г) гномонічні, ортографічні
д) нормальні, поперечні
|
| 25.
| Ортодромія це:
| Р.2:П.8
|
| а) найкоpотша лінія мiж двома точками на повеpхнi кулі
б) найдовша лінія мiж двома точками на повеpхнi кулі
в) найкоpотша лінія мiж двома точками на карті
г) лiнiя, яка пеpетинає всі меpидiани каpтогpафiчної сiтки пiд постiйним кутом
д) лiнiя, яка пеpетинає всі меpидiани каpтогpафiчної сiтки пiд різним кутом
|
| 26.
| Як класифікуються картографічні проекції за способом орієнтування допоміжної геометричної поверхні:
| Р.2:П.5
|
| а) циліндричні, азимутальні, конічні
б) нормальні, поперечні, косі
в) рівнокутні, рівновеликі, довільні
г) дотичні, січні, косі
д) гномонічні, ортографічні, стереографічні
|
| 27.
| Картографічна сітка це:
| Р.2:П.1
|
| а) зображення на карті ліній меридіанів і параллелей
б) зображення на місцевості ліній меридіанів і паралелей
в) зображення на схемі ліній меридіанів і параллелей
г) зображення на плані ліній меридіанів і параллелей
в) зображення на поверхні еліпсоїда ліній меридіанів і паралелей
|
| 28.
| Картографічні проекції, в яких площина проектування дотикається до земної кулі в точці полюса або вісь циліндра (конуса) співпадає з віссю обертання Землі це:
| Р.2:П.5
|
| а) нормальні
б) косі
в) поперечні
г) дотичні
д) січні
|
| 29.
| Лінійний масштаб карти це:
| Р.2:П.1
|
| а) напис, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
б) шкала з поділами для яких підписані відповідні довжини на місцевості
в) дріб, з чисельником рівним одиниці, і знаменником, рівним ступеню зменшення довжин на карті
г) шкала з поділами, що зазначає довжину лінії на місцевості, яка відповідає 1 см на карті
д) напис, що зазначає ступінь зменшення довжин на карті
|
| 30.
| Картографічні проекції, в яких площина проектування дотикається до екватора в будь-якій точці або вісь циліндра (конуса) співпадає із площиною екватора це:
| Р.2:П.5
|
| а) нормальні
б) косі
в) поперечні
г) дотичні
д) січні
|
| 31.
| Картографічні проекції, в яких площина проектування дотикається до земної кулі у будь-якій заданій точці це:
| Р.2:П.5
|
| а) нормальні
б) косі
в) поперечні
г) дотичні
д) січні
|
| 32.
| До оглядово-топографічних належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) від 1:200000 до 1:1000000
б) дрібніше 1:1000000
в) від 1:10000 до 1:100000
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 33.
| До середньомасштабних належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) від 1:10000 до 1:100000
б) від 1:200000 до 1:1000000
в) дрібніше 1:1000000
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 34.
| До великомасштабних належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) від 1:200000 до 1:1000000
б) від 1:10000 до 1:100000
в) дрібніше 1:1000000.
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 35.
| До топографічних належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) від 1:10000 до 1:100000
б) від 1:200000 до 1:1000000
в) дрібніше 1:1000000
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 36.
| До дрібномасштабних належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) від 1:10000 до 1:100000
б) від 1:200000 до 1:1000000
в) дрібніше 1:1000000
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 37.
| До оглядових належать карти виконані в масштабі:
| Р.1:П.3
|
| а) дрібніше 1:1000000
б) від 1:200000 до 1:1000000
в) від 1:10000 до 1:100000
г) дрібніше 1:10000000
д) від 1:500000 до 1:5000000
|
| 38.
| Картографія за визначенням це:
| Р.1:П.1
|
| а) галузь науки, техніки та мистецтва, яка охоплює створення і використання картографічних творів
б) галузь прикладної науки та техніки, яка охоплює вивчення і використання картографічних творів
в) галузь науки, техніки та виробництва, яка охоплює вивчення, створення і використання картографічних творів
г) галузь виробництва, яка охоплює вивчення, створення і використання картографічних творів
д) галузь науки, яка охоплює вивчення, створення і використання картографічних творів
|
| 39.
| Розділ картографії, який вивчає проблеми оптимальної органіфзації картографічного виробництва, використання картографічного обладнання це:
| Р.1:П.1
|
| а) економіка і організація
б) видання карт
в) використання карт
г) проектування і складання карт
д) теорія картографії
|
| 40.
| Карта це:
| Р.1:П.2
|
| а) зменшене зображення поверхні Землі, яке побудоване за математичним законом і показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів
б) зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, інших небесних тіл або небесної сфери, яке побудоване за математичним законом на площині і показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів, що зв’язані з цими поверхнями
в) узагальнене зображення поверхні Землі та планет, яке побудоване за відповідним законом на площині і показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів
г) зображення поверхні Землі, яке побудоване за математичним законом на площині і за допомогою умовних знаків
д) зменшене зображення поверхні Землі, інших небесних тіл або небесної сфери, яке показує за допомогою умовних знаків розміщення та властивості об’єктів, що зв’язані з цими поверхнями
|
| 41.
| Розділ картографії, у якому вивчаються загальні проблеми, предмет і метод картографії як науки, питання методології створення та використання карт це:
| Р.1:П.1
|
| а) проектування і складання карт
б) теорія картографії
в) використання карт
г) картографічна інформатика
д) теорія картографії
|
| 42.
| Розділ картографії, який вивчає і розробляє теорію і методи художнього проектування і оформлення карт засобами традиційної та комп’ютерної графіки це:
| Р.1:П.1
|
| а) картографічна інформатика
б) проектування і складання карт
в) картографічний дизайн
г) використання карт
д) видання карт
|
| 43.
| Розділ картографії, який займається питаннями математичної основи карт, розробляє теорію картографічних проекцій, методами побудови картографічних сіток, аналізом і розподілом спотворень в них це:
| Р.1:П.1
|
| а) теорія картографії
б) картографічна інформатика
в) математична картографія.
г) видання карт
д) проектування і складання карт
|
| 44.
| Розділ картографії, який розробляє теорію і методи застосування картографічних творів у різноманітних сферах практичної і наукової діяльності це:
| Р.1:П.1
|
| а) картознавство
б) використання карт
в) картографічне джерелознавство
г) теорія картографії
д) видання карт
|
| 45.
| Розділ картографії, який займається вивченням і розробкою методів та технологій камерального виготовлення карт це:
| Р.1:П.1
|
| а) видання карт
б) проектування і складання карт
в) оформлення карт
г) картографічна інформатика
д) картографічний дизайн
|
| 46.
| Розділ картографії, який вивчає і розробляє методи збору, зберігання і видачі користувачам інформації про картографічні твори та джерела це:
| Р.1:П.1
|
| а) картографічне джерелознавство
б) картографічна семантика
в) картографічна інформатика
г) картографічна топоніміка
д) картографічна семіотика
|
| 47.
| Розділ картографії, який розробляє мову карти, теорію і методи побудови систем картографічних знаків це:
| Р.1:П.1
|
| а) картографічна топоніміка
б) картографічна семіотика
в) картографічна синтактика
г) теорія картографії
д) картографічний дизайн
|
| 48.
| Карти на яких відображають природні і суспільні явища, їх поєднання це:
| Р.1:П.2
|
| а) спеціальні
б) загальногеографічні
в) тематичні
г) технічні
д) проектні
|
| 49.
| Карти на яких відображають сукупність елементів місцевості це:
| Р.1:П.2
|
| а) тематичні
б) загальногеографічні
в) спеціальні
г) кадастрові
д) проектні
|
| 50.
| Карти на яких поєднано зображення декількох властивостей об’єкта або взаємопов’язаних об’єктів це:
| Р.1:П.3
|
| а) синтетичні
б) аналітичні
в) комплексні
г) інвентаризаційні
д) тенденційні
|
| 51.
| Карти, які відображають одне явище або яку-небудь його характеристику, подаючи об’єкт поза зв’язками його з іншими рисами чи властивостями це:
| Р.1:П.3
|
| а) синтетичні
б) аналітичні
в) комплексні
г) інвентаризаційні
д) тенденційні
|
| 52.
| Розділ картографії, який вивчає географічні назви, їх змістове значення з точки зору правильності передачі на картах це:
| Р.1:П.1
|
| а) картографічна синтактика
б) картографічна стилістика
в) картографічна топоніміка
г) картографічна інформатика
д) картографічний дизайн
|
| 53.
| Розділ картографії, який вивчає і розробляє технологію друку, тиражування, поліграфічного оформлення карт це:
| Р.1:П.1
|
| а) проектування і складання карт
б) картографічна прагматика
в) видання карт
д) картографічний дизайн
д) картографічна стилістика
|
| 54.
| Компонування карти це:
|
|
| а) розміщення зображення довідкових даних, назви карти, легенди, врізок та інших даних всередині рамки, на полях карти або в межах аркуша карти
б) розміщення картографічного зображення, масштабу, врізок та довідкових даних всередині рамки, на полях карти
в) розміщення картографічного зображення, назви карти, легенди, врізок та інших даних всередині рамки, на полях карти або в межах аркуша карти
г) розміщення назви карти, легенди та інших даних всередині рамки, на полях карти або в межах аркуша карти
д) розміщення легенди та інших даних всередині рамки і на полях карти
|
| 55.
| Розграфлення карти це:
| Р.2:П.1
|
| а) система поділу на аркуші багатоаркушевих карт
б) система поділу на аркуші одноаркушевих карт
в) система поділу карти на аркуші планів
г) система поділу на номенклатурні аркуші
д) система меридіанів і паралелей
|
| 56.
| До математичних елементів карти відносяться:
| Р.2:П.1
|
| а) картографічна проекція, рамка карти, опорна геодезична мережа, відмітки висот
б) картографічна проекція, масштаб карти, рамка карти, опорна геодезична мережа
в) картографічна проекція, рамка карти, опорна геодезична мережа, легенда карти
г) картографічна проекція, масштаб карти, координатна сітка, опорна геодезична мережа, елементи компонування, система розграфлення
д) картографічна проекція, масштаб карти, рамка карти, опорна геодезична мережа, координатна сітка
|
| 57.
| Картографічні умовні знаки це:
| Р.3:П.1
|
| а) елементарні графічні засоби
б) графічні символи
в) художні символи
г) математичні символи
д) числові символи
|
| 58.
| Вимоги до відображення рельєфу на картах:
| Р.3:П.6
|
| а) метричність, пластичність, геометрична відповідність
б) метричність, пластичність, морфологічна відповідність
в) метричність, географічна відповідність, геометрична відповідність
г) метричність, пластичність, геодезична відповідність
д) метричність, пластичність, математична відповідність
|
| 59.
| Функції картографічних знаків окремих об’єктів:
| Р.3:П.1
|
| а) вказують якісні та кількісні характеристики об'єктів і зміни явища в часі
б) визначають просторове положення і зміни явища в часі
в) вказують вид, розмір і форму об'єктів і визначають просторове положення
г) вказують вид, розмір і форму об'єктів
д) визначають просторове положення
|
| 60.
| Мова карти це:
| Р.3:П.1
|
| а) топоніми і способи зображення, правила їхньої побудови, застосування та читання при створенні і використанні карт
б) умовні знаки і топоніми, правила їхньої побудови, застосування та читання при створенні і використанні карт
в) умовні знаки, способи зображення, правила їхньої побудови, застосування та читання при створенні карт
г) умовні знаки, способи зображення, правила їхньої побудови, застосування та читання при використанні карт
д) умовні знаки, способи зображення, правила їхньої побудови, застосування та читання при створенні і використанні карт
|
| 61.
| Лінії однакової кількості опадів це:
| Р.3:П.2
|
| а) ізогони
б) ізохрони
в) ізогієти
г) ізобари
д) ізотерми
|
| 62.
| Графічні змінні це:
| Р.3:П.2
|
| а) елементарні графічні засоби
б) графічні символи
в) художні символи
г) математичні символи
д) числові символи
|
| 63.
| Значки, які зображуються колами, квадратами, ромбами та іншим і нічим не нагадують вигляду зображуваного об'єкта це:
| Р.3:П.2
|
| а) символьні значки
б) абстрактні значки
в) буквені значки
г) графічні значки
д) художні значки
|
| 64.
| Топоніми це:
| Р.3:П.2
|
| а) спеціальні географічні найменування об'єктів місцевості
б) власні географічні найменування об'єктів картографування
в) місцеві географічні найменування об'єктів місцевості
г) традиційні географічні найменування об'єктів місцевості
д) спеціальні географічні найменування об'єктів картографування
|
| 65.
| 3. Лінії однакових магнітних схилень це:
| Р.3:П.2
|
| а) ізогони
б) ізохрони
в) ізогієти
г) ізобари
д) ізотерми
|
| 66.
| Значки, які нагадують об'єкт, який зображується це:
| Р.3:П.2
|
| а) піктограми
б) абстрактні значки
в) буквені значки
г) графічні значки
д) художні значки
|
| 67.
| Значки, які зображуються літерами алфавітів, що розставлені в місцях розміщення явища, яке картографується це:
| Р.3:П.2
|
| а) піктограми
б) абстрактні значки
в) буквені значки
г) графічні значки
д) художні значки
|
| 68.
| Лінії однакових дат або рівних проміжків часу це:
| Р.3:П.1
|
| а) ізогони
б) ізохрони
в) ізогієти
г) ізобари
д) ізотерми
|
| 69.
| Шкала в якій густота штрихування пропорційна величині показника, який картографується це:
| Р.3:П.4
|
| а) безінтервальна
б) ступінчаста
в) колірна
г) інтервальна
д) гіпсометрична
|
| 70.
| Навантаження карти це:
| Р.4:П.1
|
| а) сукупність картографічних знаків, які припадають на одиницю її поверхні
б) сукупність графічних знаків, які припадають на одиницю її поверхні
в) сукупність шрифтових елементів, які припадають на одиницю її поверхні
г) сукупність штрихових і шрифтових елементів, які припадають на одиницю її поверхні
д) сукупність штрихових елементів, які припадають на одиницю її поверхні
|
| 71.
| Частковий масштаб вздовж паралелі n =0.86. Яким буде спотворення vn?
| Р.2:П.4
|
| а) vn = -14%
б) vn = 86%
в) vn = 14%
г) vn = 0.14%
д) vn = -0.14%
|
| 72.
| Частковий масштаб вздовж меридіану m =1.23. Яким буде спотворення vm?
| Р.2:П.4
|
| а) vm = 123%
б) vm = 23%
в) vm = 0.23%
г) vm = -0.23%
д) vm = -23%
|
| 73.
| Частковий масштаб площ p =1.33. Яким буде спотворення vp?
| Р.2:П.4
|
| а) vp = 133%
б) vp = 33%
в) vp = 0.33%
г) vp = - 33%
д) vp = 33%
|
| 74.
| Легенди які будують для карт вузької теми з однобічною характеристикою окремих об'єктів природи чи суспільства це
| Р.6:П.2
|
| а)типологічні легенди
б)синтетичні легенди
в)елементарні легенди
г)аналітичні легенди
д) комплексні легенди
|
| 75.
| Легенди які ґрунтуються на наукових класифікаціях, від яких залежить глибина і повнота характеристики об'єктів
| Р.6:П.2
|
| а)типологічні легенди
б)синтетичні легенди
в)елементарні легенди
г)аналітичні легенди
д) комплексні легенди
|
| 76.
| Розробка документів, потрібних для організації та ефективного виконання всіх робіт зі створення карти це
| Р.6:П.2
|
| а)видання карти
б)проектування карти
в)складання карти
г)редагування карти
д) друк карти
|
| 77.
| Роботи з графічної побудови оригіналу карти це етап
| Р.6:П.3
|
| а)видання карти
б)проектування карти
в)складання карти
г)редагування карти
д) друк карти
|
| 78.
| Приведення карти до вигляду, який задовольняє вимоги поліграфічного виробництва це етап
| Р.6:П.4
|
| а)видання карти
б)проектування карти
в)складання карти
г)редагування карти
д) підготовка карти до видання
|
| 79.
| Поліграфічне відтворення карт та друкування в потрібній кількості примірників це етап
| Р.6:П.1
|
| а)видання карти
б)проектування карти
в)складання карти
г)редагування карти
д) підготовка карти до видання
|
| 80.
| Головні функції мови карти:
| Р.6:П.1
|
| а) світоглядна і комунікативна
б) пізнавальна і комунікативна
в) світоглядна і пізнавальна
г) змістова і комунікативна
д) змістова і пізнавальна
|
