| №
| Запитання
| Розділ. Параграф.
|
| 1.
| Як зображаються меридіани в нормальній циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) кривими
в) дугами ексцентричних кіл
г) дугами концентричних кіл
в) концентричними колами
|
| 2.
| Як зображається ортодромія в нормальних азимутальних гномонічних проекціях:
| Р.2:П.8
|
| а) кривою
б) спіраллю
в) прямою
г) дугою концентричного кола
д) дугою ексцентричного кола
|
| 3.
| Як зображаються паралелі в нормальній циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) кривими
б) прямими
в) дугами ексцентричних кіл
г) концентричними колами
д) дугами концентричних кіл
|
| 4.
| Як зображається ортодромія в проекції Меркатора:
| Р.2:П.6
|
| а) кривою
б) спіраллю
в) прямою
г) дугою концентричного кола
д) дугою ексцентричного кола
|
| 5.
| Як зображаються меридіани в нормальній конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) кривими
б) дугами концентричних кіл
в) прямими
г) дугами ексцентричних кіл
д) концентричними колами
|
| 6.
| Як зображаються паралелі в нормальній конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) кривими
б) дугами концентричних кіл
в) дугами ексцентричних кіл
г) прямими
д) концентричними колами
|
| 7.
| Як зображається локсодромія в проекції Меркатора:
| Р.2:П.1
|
| а) кривою
б) спіраллю
в) прямою
г) дугою концентричного кола
д) дугою ексцентричного кола
|
| 8.
| Картографічні проекції, якіне дають правильної уяви про розміри це:
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликі
б) рівнокутні
в) довільні
г) косі
д) рівнопроміжні
|
| 9.
| Як зображаються меридіани в нормальній азимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) прямими
б) дугами ексцентричних кіл
в) дугами концентричних кіл
г) кривими
д) концентричними колами
|
| 10.
| Картографічні проекції, які доволі правильно передають форму фігур і називаються конформними це:
| Р.2:П.5
|
| а) рівновеликі
б) довільні
в) рівнокутні
г) рівнопроміжні
д) косі
|
| 11.
| Як зображаються паралелі в нормальній азимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) концентричними колами
б) дугами ексцентричних кіл
в) дугами концентричних кіл
г) кривими
д) прямими
|
| 12.
| Як зображаються паралелі в нормальній псевдоциліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) дугами ексцентричних кіл
в) кривими
г) концентричними колами
д) дугами концентричних кіл
|
| 13.
| Як зображається локсодромія на глобусі:
| Р.2:П.5
|
| а) дугою концентричного кола
б) дугою ексцентричного кола
в) кривою
г) спіраллю
д) прямою
|
| 14.
| Як зображаються меридіани в нормальній псевдоциліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) концентричними колами
в) дугами концентричних кіл
г) дугами ексцентричних кіл
д) кривими (синусоїди чи еліпси)
|
| 15.
| Як зображаються паралелі в нормальній псевдоконічній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) дугами ексцентричних кіл
б) дугами концентричних кіл
в) концентричними колами
г) прямими
д) кривими
|
| 16.
| Як зображаються меридіани в нормальній псевдоконічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) концентричними колами
б) прямими
в) дугами ексцентричних кіл
г) дугами концентричних кіл
д) кривими
|
| 17.
| Як зображаються паралелі в нормальній псевдоазимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) прямими
б) кривими
в) дугами ексцентричних кіл
г) концентричними колами
д) дугами концентричних кіл
|
| 18.
| Що визначається за локсодроміє на карті:
| Р.2:П.5
|
| а) рух кораблів приполярних районів
б) рух кораблів у відкритому океані
в) напрямок сполучення в повітряній навігації
г) рух кораблів у внутрішніх водах
д) рух транспортних засобів по автошляхах
|
| 19.
| Як зображаються меридіани в нормальній псевдоазимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) прямими
б) концентричними колами
в) кривими (за винятком двох взаємно перпендикулярних меридіан)
г) дугами ексцентричних кіл
д) дугами концентричних кіл
|
| 20.
| Як зображаються паралелі в нормальній поліконічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) дугами ексцентричних кіл
б) дугами концентричних кіл
в) концентричними колами
г) прямими
д) кривими
|
| 21.
| Як зображаються меридіани в нормальній поліконічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) дугами концентричних кіл
б) дугами ексцентричних кіл
в) кривими (симетричними відносно осьового меридіану)
г) концентричними колами
д) прямими
|
| 22.
| Як зображаються меридіани в поперечній циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) кривими
в) дугами ексцентричних кіл.
г) дугами концентричних кіл
д) концентричними колами
|
| 23.
| Що визначається за ортодромією на карті:
| Р.2:П.5
|
| а) рух кораблів приполярних районів
б) рух кораблів у відкритому океані
в) напрямок сполучення в повітряній навігації
г) рух кораблів у внутрішніх водах
д) рух транспортних засобів по автошляхах
|
| 24.
| Як зображаються паралелі в поперечній циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) дугами концентричних кіл
б) концентричними колами
в) дугами ексцентричних кіл
г) кривими
д) прямими
|
| 25.
| Як зображаються меридіани в поперечній конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) дугами концентричних кіл
б) концентричними колами
в) дугами ексцентричних кіл
г) кривими
д) прямими
|
| 26.
| Як зображаються паралелі в поперечній конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) прямими
б) концентричними колами
в) дугами ексцентричних кіл
г) дугами концентричних кіл
д) кривими
|
| 27.
| Як зображаються меридіани в поперечній азимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) дугами концентричних кіл
б) дугами ексцентричних кіл
в) дугами різної кривизни
г) концентричними колами
д) кривими
|
| 28.
| Як зображаються паралелі в поперечній азимутальній проекції:
| Р.2:П.8
|
| а) дугами різної кривизни
б) дугами ексцентричних кіл
в) дугами концентричних кіл
г) концентричними колами
д) кривими
|
| 29.
| Як зображаються меридіани в косій циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) дугами ексцентричних кіл
в) дугами концентричних кіл
г) концентричними колами
д) кривими
|
| 30.
| Як зображаються паралелі в косій циліндричній проекції:
| Р.2:П.6
|
| а) прямими
б) кривими
в) дугами ексцентричних кіл
г) дугами концентричних кіл
д) концентричними колами
|
| 31.
| Як зображаються меридіани в косій конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) кривими
б) прямими
в) дугами ексцентричних кіл
г) дугами концентричних кіл
д) концентричними колами
|
| 32.
| Як зображаються паралелі в косій конічній проекції:
| Р.2:П.7
|
| а) дугами ексцентричних кіл
б) дугами концентричних кіл
в) концентричними колами
г) кривими
д) прямими
|
| 33.
| Для чого потрібні карти з лініями рівних віддалень:
| Р.2:П.5
|
| а) для навігаційних карт приполярних районів
б) для навігаційних карт у відкритому океані
в) для повітряної навігації
г) для навігаційних карт внутрішніх вод
д) для навігаційних карт автошляхів
|
| 34.
| Карти за тематикою (змістом) класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) загальні, окремі
б) загальногеографічні, тематичні
в) аналітичні, комплексні, синтетичні
г) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
д) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
|
| 35.
| Карти за практичною спрямованістю класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
б) науково-довідкові, навчальні, морські, оперативні, космічні, кадастрові і т.п.
в) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) загальногеографічні, тематичні
|
| 36.
| Загальногеографічні карти класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) природних і суспільних явищ
б) топографічні, оглядово-топографічні, оглядові
в) аналітичні, синтетичні, комплексні
г) загальногеографічні, тематичні
д) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
|
| 37.
| До легенди карти відносяться:
| Р.1:П.5
|
| а) умовні знаки, текстове пояснення, довідкові дані
б) умовні знаки, текстове пояснення, таблиці
в) умовні знаки, таблиці, діаграми та графіки
г) умовні знаки, карти-врізки, довідкові дані
д) умовні знаки, фото-врізки, довідкові дані
|
| 38.
| Карти за ступінню об’єктивності класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
б) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
в) науково-довідкові, навчальні, морські, оперативні, космічні, кадастрові і т.п.
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) топографічні, оглядово-топографічні, оглядові
|
| 39.
| З якими елементами карти тісно пов’язане компонування:
| Р.1:П.5
|
| а) тематичним змістом
б) географічною основою
в) математичною основою
г) картографічною основою
д) геодезичною основою
|
| 40.
| Карти Світового океану класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) океанів, морів, заток, озер
б) океанів, морів, проток, рік
в) океанів, морів, заток, проток
г) океанів, рік, заток, озер
д) морів, заток, проток, рік
|
| 41.
| До допоміжного обладнання карти відносяться:
| Р.1:П.5
|
| а) довідкові дані, картометричні графіки, профілі, схема вивченості
б) схема вивченості, числові дані, картометричні графіки, карти-врізки
в) картометричні графіки, використані матеріали, схема вивченості, довідкові дані
г) схема вивченості, числові дані, картометричні графіки, фото-врізки
д) схема вивченості, текстові дані, картометричні графіки, карти-врізки
|
| 42.
| Карти за широтою теми класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) загальні, окремі
б) загальногеографічні, тематичні
в) аналітичні, комплексні, синтетичні
г) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
д) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
|
| 43.
| До географічної основи тематичних карт відносяться:
| Р.1:П.5
|
| а) гідрографія, населені пункти, рельєф, границі
б) границі, гідрографія, ґрунти, населені пункти
в) гідрографія, населені пункти, границі, шляхи сполучення
г) границі, гідрографія, ґрунти, рослинність
д) гідрографія, населені пункти, границі, клімат
|
| 44.
| Тематичні класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) аналітичні, синтетичні, комплексні
б) природних і суспільних явищ
в) світу, півкуль, суходолу, Світового океану
г) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
д) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
|
| 45.
| Карти за ступінню інформативності класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) аналітичні, комплексні, синтетичні
б) загальногеографічні, тематичні
в) загальні, окремі
г) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
д) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
|
| 46.
| Карти за просторовим охопленням класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) світу, Світового океану, груп материків, окремих материків
б) Світового океану, суходолу, окремих материків, півкуль
в) Світового океану, суходолу, півкуль, світу
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) природних і суспільних явищ
|
| 47.
| Карти за призначенням класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) документальні, карти-висновки, гіпотетичні, тенденційні, вигадані і т.п.
б) науково-довідкові, навчальні, морські, оперативні, космічні, кадастрові і т.п.
в) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) загальні, окремі
|
| 48.
| Карти за способом користування класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) науково-довідкові, навчальні, морські, оперативні, космічні, кадастрові і т.п.
б) настільні, стінні, текстові, web-карти
в) інвентаризаційні, оцінні, рекомендаційні, прогнозні
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) природних і суспільних явищ
|
| 49.
| До допоміжних даних карти відносяться:
| Р.1:П.5
|
| а) діаграми, графіки, використані матеріали, числові та текстові дані, карти-врізки
б) числові та текстові дані, діаграми, графіки, профілі, карти-врізки
в) картометричні графіки, карти-врізки, діаграми, графіки, профілі
г) картометричні графіки, фото-врізки, діаграми, графіки, профілі
д) схеми вивченості, карти-врізки, діаграми, графіки, профілі
|
| 50.
| Карти за способом виготовлення класифікуються на:
| Р.1:П.3
|
| а) одноаркушеві, багатоаркушеві, великоформатні, карти малого формату
б) рукописні, поліграфічні, комп’ютерні, електронні, мультимедійні
в) настільні, стінні, текстові, web-карти
г) аналітичні, синтетичні, комплексні
д) природних і суспільних явищ
|
| 51.
| Карти, які відображають цілісне уявлення про об’єкт картографування, інтегральні характеристики його складових це:
| Р.1:П.3
|
| а) аналітичні
б) синтетичні
в) комплексні
г) гіпотетичні
д) тенденційні
|
| 52.
| Які проекції використовуються для карт з лініями рівних віддалень:
| Р.2:П.2
|
| а) нормальна рівнокутна циліндрична проекція Меркатора
б) нормальна азимутальна гномонічна проекція
в) рівнопроміжна азимутальна проекція
г) псевдоциліндрична довльна
д) поліконічна
|
| 53.
| Шкала, яка забезпечує пропорційність розмірів умовних позначень кількісній характеристиці поданих на карті об’єктів, а розмір значка подається в умовній розмірності це:
| Р.3:П.4
|
| а) абсолютна безперервна
б) умовна безперервна
в) умовна інтервальна
г) абсолютна інтервальна
д) гіпсометрична
|
| 54.
| Ареали, які показують лише райони найбільшого зосередження картографованого явища:
| Р.3:П.3
|
| а) істині
б) відносні
в) абсолютні
г) умовні
д) безперервні
|
| 55.
| При якому способі картографічного зображення легенда складається із зафарбованих прямокутників і відповідних кількісних позначень:
| Р.3:П.3
|
| а) ізоліній
б) кількісного фону
в) картограмм
г) якісного фону
в) псевдоізоліній
|
| 56.
| 4. Шкала, яка подає кількісні показники поділеними на певні групи, розмір позначень на карті встановлюється за середнім значенням інтервалу, а розмір значка подається в умовній розмірності це:
| Р.3:П.4
|
| а) абсолютна безперервна
б) умовна безперервна
в) умовна інтервальна
г) абсолютна інтервальна
д) гіпсометрична
|
| 57.
| 3. Ареали, за межами яких картографоване явище зовсім не зустрічається це:
| Р.3:П.3
|
| а) істині
б) відносні
в) абсолютні
г) умовні
д) безперервні
|
| 58.
| Кількісні відмінності об'єктів передають:
| Р.3:П.7
|
| а) рисунком шрифту
б) розміром шрифту
в) кольором шрифту
г) висотою шрифту
д) всім вище переліченим
|
| 59.
| Форма при якій передача іншомовних назви на карті полягає в передачі назв, написаних літерами одної абетки, літерами іншої без урахування дійсної вимови це:
| Р.3:П.7
|
| а) фонетична
б) звукова
в) транслітерація.
г) традиційна
д) місцева офіційна
|
| 60.
| Види картографічних умовних знаків за характером локалізації:
| Р.3:П.2
|
| а) позамасштабні, ізолінійні, площинні
б) точкові, лінійні, площинні
в) позамасштабні, лінійні, ареальні
а) позамасштабні, ареальні, площинні
в) точкові, лінійні, ареальні
|
| 61.
| При якому способі картографічного зображення легенда відображається у вигляді шкали поступової зміни показника, в якій кількісні значення показника є елементами шкали:
| Р.3:П.3
|
| а) ізоліній
б) кількісного фону
в) картограм
г) якісного фону
д) картодіаграм
|
| 62.
| Шкала, яка забезпечує пропорційність розмірів умовних позначень кількісній характеристиці поданих на карті об’єктів, а розмір значка прямо пропорційний величині об'єкта, який зображуються це:
| Р.3:П.4
|
| а) абсолютна безперервна
б) умовна безперервна
в) умовна інтервальна
г) абсолютна інтервальна
д) гіпсометрична
|
| 63.
| Форма при якій передача іншомовних назви на карті полягає в збереженні на картах назв у тій формі, у якій вони за традицією вживаються в мові іншого народу це:
| Р.3:П.7
|
| а) фонетична
б) звукова
в) транслітерація.
г) традиційна
д) місцева офіційна
|
| 64.
| Форма при якій передача іншомовних назви на карті базується на перекладі назви з мови, якою об'єкт дістав первинну назву, мовою країни, у якій карта створюється:
| Р.3:П.7
|
| а) фонетична
б) звукова
в) транслітерація
г) традиційна
д) перекладна
|
| 65.
| Шкала, яка подає кількісні показники поділеними на певні групи, розмір позначень на карті встановлюється за середнім значенням інтервалу, а розмір значка прямо пропорційний величині об'єкта, який зображуються це:
| Р.3:П.7
|
| а) абсолютна безперервна
б) умовна безперервна
в) умовна інтервальна
г) абсолютна інтервальна
д) гіпсометрична
|
| 66.
| Форма при якій передача іншомовних назви на карті є відтворенням назви якомога ближче до дійсного звучання при написанні їх літерами абетки іншої мови це:
| Р.3:П.7
|
| а) фонетична
б) перекладна
в) транслітерація
г) традиційна
д) місцева офіційна
|
| 67.
| За допомогою якого способу зображення рельєфу на картах виділяють категорії рельєфу за походженням, віком, формою та іншими ознаками:
| Р.3:П.6
|
| а) ареалів
б) горизонталей
в) лінійних знаків
г) якісного фону
д) кількісного фону
|
| 68.
| Форма при якій передача іншомовних назви на карті є точною відповідністю до написання назви державною мовою країни, на території якої об'єкт знаходиться це:
| Р.3:П.7
|
| а) фонетична
б) перекладна
в) транслітерація
г) традиційна
д) місцева офіційна
|
| 69.
| Для якісної характеристики об'єктів в способі значків використовують:
| Р.3:П.3
|
| а) форму і колір
б) форму і розмір
в) розмір і колір
г) форму і об’єм
д) об’єм і колір
|
| 70.
| Для кількісної характеристики об'єктів в способі значків використовують:
| Р.3:П.3
|
| а) форму і колір
б) форму і розмір
в) розмір і колір
г) форму і об’єм
д) об’єм і колір
|
| 71.
| Для яких проекцій масштаб вздовж паралелі постійний?
| Р.2:П.4
|
| а) рівнокутних
б) рівнопроміжних вздовж паралелі
в) довільних
г) рівновеликих
д) рівнопроміжних вздовж меридіану
|
| 72.
| Від чого залежить частковий масштаб довжин?
| Р.2:П.4
|
| а) положення точки на карті
б) азимута напрямку за яким визначається масштаб довжин
в) координат точки і азимута напрямку за яким визначається масштаб довжин
г) номенклатури карти
д) положення точки на еліпсоїді
|
| 73.
| Для яких проекцій справедливе співвідношення p = m · n · sini = const?
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликих
б) довільних
в) рівнокутних
г) рівнопроміжних
д) перспективних
|
| 74.
| Для яких проекцій p = a або p = b?
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликих
б) довільних
в) рівнокутних
г) рівнопроміжних
д) перспективних
|
| 75.
| Для яких проекцій ω;=0?
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликих
б) довільних
в) рівнокутних
г) рівнопроміжних
д) перспективних
|
| 76.
| Для яких проекцій масштаб площ постійний?
| Р.2:П.3
|
| а) рівнокутних
б) рівнопроміжних вздовж меридіану
в) рівнопроміжних вздовж паралелей
г) рівновеликих
д) перспективних
|
| 77.
| Для яких проекцій справедливі вирази а =1/ b і b =1/ а?
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликих
б) рівнокутних
в) рівнопроміжних
г) довільних
д) перспективних
|
| 78.
| Для яких проекцій виконується умова p = const?
| Р.2:П.3
|
| а) рівнопроміжних
б) рівнокутних
в) рівновеликих
г) довільних
д) перспективних
|
| 79.
| Для яких проекцій виконуються умови m = n і f =0?
| Р.2:П.3
|
| а) рівновеликих
б) рівнокутних
в) рівнопроміжних вздовж меридіану
г) рівнопроміжних вздовж паралелі
д) перспективних
|
| 80.
| Для яких проекцій масштаб вздовж меридіану постійний?
| Р.2:П.3
|
| а) рівнокутних
б) рівнопроміжних вздовж меридіану
в) рівновеликих
г) рівнопроміжних вздовж паралелі
д) довільних
|
