Практична робота № 1
Тема: Фракційний аналіз вугілля. Методика його проведення. 1. Загальні відомості.
Зольність вугілля і продуктів збагачення пропорційна їх густині. Фракції з найвищою густиною (>1800 кг/м3) представлені відходами, найлегші фракції (<1500 кг/м3) включать чисте вугілля, проміжні зростки вугілля і породи. Вміст чистого вугілля, зростків і відходів в рядовому вугіллі визначається за допомогою фракційного аналізу. Суть методу фракційно- го аналізу полягає в розшаруванні проби вугілля у важких рідинах різної густини на фракції і хімічному аналізі цих фракцій. Як важкі рідини застосовують рідкі водні розчини хлористого цинку густиною: 1300; 1400; 1500; 1600; 1800 кг/м3. Результати фракційного аналізу вугілля оформляються у вигляді кривих збагачуваності.
2. Мета роботи. Освоєння методики проведення фракційного аналізу вугілля і оформлення його результатів. Уміння користуватися результатом фракційного аналізу для визначення категорії збагачуваності вугілля і для складання теоретичного балансу продуктів збагачення. 3. Обладнання і матеріали: 3.1. Набір баків для фракційного аналізу. 3.2. Баки з сітчатим дном. 3.3. Черпаки. 3.4. Ареометри. 3.5. Дека для сушки проб. 3.6. Технічні ваги. 3.7. Гумові рукавички. 3.8. Гумові фартухи. 3.9. Окуляри. 3.10. Гумові килимки. 3.11. Хлористий цинк.
4. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Для проведення лабораторної роботи готують пробу вугілля класу 3-6 мм. масою 6 кг. або 1-3 мм., масою 3 кг. Пробу розшаровують у водних розчинах хлористого цинку густиною: 1300; 1400; 1500; 1600; 1800 кг/м3. Перед розшаруванням густину перевіряють ареометром.
Порядок розшарування:
1. Пробу порціями не більш 1,5 кг. насипають в бак з сітчатим дном, який опускають в бак з рідиною густиною 1300 кг/м3. Зміст бака ретельно перемішують мішалкою і дають відстоятися 2-3 хв.
2. Частину фракції, що спливла на поверхню, густиною 1300 кг/м3 знімають черпаком і переносяться бак з сітчатим дном для промивки від залишків важкої рідини.
3. Бак з сітчатим дном з фракцією, що потонула, підводять, ставлять в похиле положення над баком і дають стекти залишкам рідини.
4. Бак з сітчатим дном потім переносять в бак з важкою рідиною густиною 1400 кг/м3 і виробляють в ньому розшарування в порядку, вказаному вище. Бак, з фракцією, що потонула, поміщають послідовно в рідини густиною: 1500; 1600; 1800 кг/м3.
Одержані фракції < 1300; 1300-1400; 1400-1500; 1500-1600; 1600-1800; >1800 кг/м3, відмиті від важкої рідини, поміщають кожну в окрему деку. Продукти розшарування однакових фракцій збирають на одні і ті ж дека. Висушені фракції зважують і підраховують вихід кожної фракції в % від початкової проби. Зольність фракцій видається викладачем кожної групи.
За наслідками розшарування складають таблицю фракційного аналізу. Таблиця 2.1. Результати фракційного аналізу вугілля класу,мм.
Правила техніки безпеки.
Всі, хто вчаться, працюють з розчином хлористого цинку, забою'язані дотримувати наступні правила: а) одягати фартухи і гумові рукавички для оберігання від проникнення хлористого цинку під одяг; б) користуватись захисними окулярами для оберігання очей від попадання в них хлористого цинку; г) переливання розчину хлористого цинку з однієї судини в іншу, треба виробляти з невеликої висоти, щоб уникнути бризок, розливу рідини на підлогу і навколишніх предметах; д) по закінченні розшарування вугілля ретельно вимити руки; е) торкатись немитими руками до очей або слизистих носу забороняється; ж) посуду з розчином хлористого цинку після закінчення роботи закривати щільними кришками; з) помешкання, де проводиться розшарування, повинно бути провентильовано.
5. Висновок. За результатами фракційного аналізу Т. 2.1. визначена категорія збагаченості вугілля Т = g1400-1800 100- g>1800 · 100 =
6. Зміст звіту.
6.1. Тема та мета роботи. 6.2. Обладнання і матеріали. 6.3. Хід роботи з необхідними розрахунками. 6.4. Висновок.
7. Рекомендована література:
7.1. ГОСТ 4790-58 Метод фракционного анализа. 7.2. Артюшин С.П. Сборник задач по обогащению угля. М., Недра, 1979 г. 7.3. Кипнис Ш.Ш. Технический контроль на углеобогатительных фабриках.-М., Недра, 1985 г. 7.4. Шохин В.Н., Лопатин А.Г. Гравитационные методы обогащения. - М., Недра, 1980 г.
|