Електротравма. Перша медична допомога.

Електротравма – це вид травми внаслідок враження електричним струмом високої напруги, електродугою чи враження «кроковою напругою».

Виділяють загальну дію на організм та місцеву (електричні опіки).

Загальна дія на організм проявляється внаслідок біологічного, електрохімічного, теплового, механічного ефекту.

Біологічний ефект проявляється порушенням функції зовнішнього подиху, фібриляцією шлуночків, артеріальною гіпотензією.

Електрохімічний ефект проявляється виникненням коагуляційного некрозу тканин у місті входу і виходу петель струму.

Тепловий ефект проявляється глибинними електроопіками аж до обвуглювання тканин.

Механічний ефект проявляється розшаруванням і розривом тканини, розривами барабанної перетинки, опіками рогівки, переломами трубчастих кісток.

Перша медична допомога:

· Звільнити від джерела струму (відключити).

· Контроль життєвих функцій організму: дихання, серцевої діяльності.

При клінічній смерті (апное, асистолія, арефлексія):

- покласти хворого на тверду поверхню;

- забезпечити прохідність дихальних шляхів і провести їх санацію;

- виконати прекардіальний удар в області нижньої третини грудини;

- зробити методом «рот в рот» 4-5 штучних вдихів, при наявності дихальної апаратури проводити штучну ветиляцію легень апаратами РПА та мішком типу «Амбу» з подачею кисню;

- виконати 12-15 натискань прямими руками в проекції нижньої третини грудини (непрямий масаж серця);

- потім реанімаційні заходи проводити до 40 хвилин (до біологічної смерті) чи менше часу (до відновлення дихання та серцебиття) шляхом 1-2 штучних вдихів:12-15 натискань на грудину;

- для стимуляції серцевої діяльності внутрішньосерцево чи в/в ввести шприцом ємністю 20 мл на 10 мл фізіологічного розчину:

1. адреналіну гідрохлорид 0,18% - 1 мл

2. атропіну сульфат 0,1% - 1 мл

3. хлористий кальцій 10% - 10 мл

4. для профілактики трмбоемболії ввести гепарин 10.000 ОД в/в

· При наявності дихання та серцевої діяльності з порушенням їх функцій необхідно:

- проводити допоміжну ШВЛ з дачею кисню;

- провести при фібриляції дефібриляцію (в кареті швидкої допомоги);

- зв'язок з веною (поставити систему з фіксою);

- в/в ввести:

1. 2% лідокаїн 80-120 мг (4-6 мл) в/в для усунення;екстрасистолії та фібріляції, через 30 хв. повторити цю дозу;

2. або новокаїнамід 10% - 10 мл для усунення екстрасистолії та фібріляції

3. серцеві глікозиди 0,05% строфантин - 1 мл при екстрасистолії.

· При низькому АТ:

- мезатон 1% - 1 мл

- або норадреналін 0,2% - 0,5 мл в/в повільно

- або адреналіну гідро хлорид 0,18% - 0,5 мл – 1,0 мл

а також:

- преднізолон 60-90 мг (2-3 мл)

- або гідрокортизон 100-150 мг (2-3 мл)

- або дексаметазон 4-8 мг (1-2 мл)

· При судомах та з метою боротьби з набряком головного мозку:

- сібазон (при наявності в кареті швидкої допомоги) 0,5% - 2 мл (дрібно до 6 мл через 10 хв. до припинення судом)

- магнезія сульфат 25% - 10 мл

· Контроль життєвих функцій кожні 3-5 хвилин, бути напоготові до повторної чи можливої зупинки дихання та серцебиття

Тактика фельдшера: визвати швидку допомогу на себе з лікарем або транспортувати санітарним транспортом на ношах в супроводі.

 

41. Назвіть захворювання судин нижніх кінцівок (артерій і вен).

До захворювання артерій відносяться:

· гострий артеріїт

· гострий тромбоз або тромбоемболія артерій

· облітеруючий атеросклероз

· облітеруючий ендартеріїт

· хвороба Бюргера

· хвороба Рейно

До захворювання вен відносяться:

· варикозне розширення підшкірних вен кінцівки

· гострий та хронічний тромбофлебіт поверхневих вен кінцівки

· гострий та хронічний тромбофлебіт глибоких вен кінцівки

· постромбофлеботичний синдром

 

42. Клініка гострого тромбофлебіту.

Тромбофлебіт – це запалення стінки вени, що супроводжується утворенням тромбів.

Необхідно виділяти гострий тромбофлебіт поверхневих підшкірних вен та глибоких вен.

Клініка тромбофлебіту поверхневих вен: визначаються візуально розширені підшкірні вени, ущільнені, болючі при пальпації, над ними з’являються почервоніння шкіри в вигляді полос, відмічається набряклість навколишніх тканин, місцево підвищена температура. Можлива загальна температура до високих цифр.

Клініка тромбофлебіту глибоких вен: поверхневі вени не змінені, з’являється розпираюча біль в ураженій кінцівці, виражений набряк, підвищення

температури як місцево так і загальної, шкірні покриви нормально кольору

(полос почервоніння не відмічається). При пальпації по ходу глибоких вен (по

задній поверхні гомілці, чи медіально - задній поверхні стегна, чи по

медіальній поверхні плеча) значне посилення болю.

 

43. Тактика фельдшера при гострому тромбофлебіті поверхневих та глибоких вени нижніх кінцівок.

Тромбофлебіт може ускладнитись тромбоемболією (відрив і перенос тромбу),

являється загрозливим станом, в зв’язку з чи хворі повинні направлятись в

ЛПЗ екстренно.

ПМД

1. Хворий не повинен ходити (транспортування на ношах чи милиці).

2. Хвору кінцівку підняти вверх, накласти компрес з гепариновою маззю (троксевазиновою).

3. Не опускаючи кінцівку накласти еластичний бинт.

4. При болю та високій температурі ввести: 50% аналгін, кетанов, спазган чи др.. препарат.

5. Дати дезагрегантний препарат: гепарин 5000 ОД п/ш в присутності лікаря, ескузан 15 крапель, троксевазин – 1 капс.

6. Транспортування в ЛПЗ з виключенням функції хворої кінцівки.

 

44. Клініка гострого тромбозу артерій нижніх кінцівок.

Найчастіше зустрічається гострий тромбоз артерій нижніх кінцівок.

Клініка: на фоні серцевої патології (найчастіше при аритміях) та облітеруючих захворюваннях артерій появляється:

- різка інтенсивна біль в кінцівці;

- холодна кінцівка нижче місця тромбоза артерії в порівнянні при пальпації з другою кінцівкою;

- відсутність пульсації артерії нижче місця тромбозу;

- закляклість (ішемічна контрактура): через деякий час хворий не зможе поворухнути пальцями і стопою;

- поступове наростання знечулення;

- поява некрозу та гангрени.

 

45. Перша медична допомога при гострому тромбозі артерій нижніх кінцівок.

Перша медична допомога:

1. При визначенні гострого тромбозу найефективніше найраніше призначення антикоагулянтної (попереджує звертання крові та наростання тромбу) та дезагрегантної (попереджає агрегацію форменних елементів) терапії: гепарин 5000 -10000 ОД п/ш чи в/в в присутності лікаря,або фраксипарин 0,6 п/ш в присутності лікаря. Ескузан 15 крап, або троксевазин 1 капс,або тромбонет 1 таб.,або пентоксофілін 1 таб. В разі їх відсутності 1 таб. ацетилсаліцилової кислоти.

2. Знеболення: анальгін 50%-2мл або баралгетас (баралгін) 5 мл, спазмалгон 5 мл в/м або в/в.

3. З метою зняття спазму судин ввести спазмолітики: папаверин 2%-2мл, но-шпа 2мл, платифілін 0,2% - 2мл.

4. Обкласти кінцівку міхурами з льодом.

5. Транспортування хворого негайно в ЛПЗ в супроводі медичного працівника під контролем дихання, пульсу, АТ.

 

46. Абсолютні ознаки вивиху.

· деформація, коли появляється патологічна ямка та пальпується головка кістки в нетиповому місці;

· симптом «пружинної фіксації» - при зміщенні кістки внаслідок скорочення м’язів із-за болю кінцівка набуває положення, яке не змінюється до вправлення вивиху, при спробі повернути кінцівку вона як пружиною повертається в набуте положення після вивиху;

· ретген –діагностика.

 

47. Абсолютні ознаки перелому.

· біль при осьовому навантаженні

· патологічна рухливість в нетиповому місці.

· вкорочення або видовження кінцівки.

· деформація

· крепітація

 

48. Яку імобілізацію необхідно виконати при переломі кісток передпліччя у верхній і середній третині?

Накладати шину Крамера від кінчиків пальців до верхньої третини правого плеча хворої сторони та хусткову пов’язку.

 

49. Яку іммобілізацію необхідно виконати при переломі плечової кістки?

Накласти шину Крамера від кінчиків пальців хворої руки до лопатки протиположної сторони та хусткову пов’язку.

 

50. Перелом стегна, клініка. Перша медична допомога. Тактика.

Клініка:

- біль в ділянці стегна

- порушення функції

- деформація стегна, інколи по типу «галіфе»

- кровонабряки

- можлива крепітація

- можлива патологічна рухливість

- нога повернута на зовні, зовнішня сторона ступні торкається кушетки

- посилення болю в області стегна при натисненні на п’ятку (больове осьове навантаження)

- можливе вкорочення кінцівки

 

Перша медична допомога.

1. Оцінити стан хворого: ознак травматичного шоку, стану судинно – нервового пучка (пульсація та відчуття) нижче перелому, ознак перелому.

2. При ознаках розриву стегнової артерії (відсутність пульсу нижче перелому) накласти джут вище перелому.

3. Провести знеболення наркотичними (2% промедол або 2% омнопон або 1% морфіна гідрохлорид) або ненаркотичними анальгетиками (50% аналгін 2 мл, баралгін (баралгетас) 5 мл, спазмалгон 5 мл, кетанов 1-2 мл і т.д.

4. Враховуючи кровоточивість стегнової кістки (внутрішньотканьова гематома до 1,5 л), ввести гемостатики: вікасол 1% - 2 мл, етамзілат натрію 12,5% - 2 мл, в/в 5% амінокапронова кислота 100 мл, в/в 10% хлористий кальцій 10 мл.

5. При зниженні АТ (систол) до 80 мм рт ст. і нижче почати в/в протишокову терапію: фіз.розчин – 400 мл, глюкоза 5% 400 мл, рефортан 200-500мл, гекодез 200 мл і т.д.

6. Провести іммобілізацію за допомогою шини Дітеріхса.

Тактика: при стабілізації стану транспортувати хворого в ЛПЗ в супроводі медичного працівника.

 

51. Назвіть види черепно-мозкової травми, основні клінічні прояви.

ЧМТ – поєднана травма кісток черепу і головного мозку

Черепно –мозкові травми діляться на:

 

Закриті Відкриті

 

1. Струс –це вид ЧМТ, для якого характерна короткочасна втрата свідомості, ретроградна амнезія, короткочасні функціональні загальномозкові розлади ЦНС. Характеризується головною боллю, нудотою, блюванням, шумом у «вухах», мельканням «мушок» перед очима.

2. Забій – це вид ЧМТ, для якого характерна поява на фоні загально-мозкових розладів ЦНС тимчасових вогнищевих симптомів(парезів,паралічів, поява симптомів подразнення мозкових оболонок, патологічних стопних рефлексів, порушення координації, враження одного чи декількох нервів із 12 пар ЧМН і т.д.).

3. Здавлення - це вид ЧМТ, для якого характерна стійка вогнищева симптоматика внаслідок здавлення мозку кістковими уламками чи внутрішньо -черепною гематомою. Потребує негайного оперативного лікування.