Общая физиология желез внутренней секреции

Залози внутрішньої секреції (ендокринні залози) виділяють секрет безпосередньо в міжклітинну рідину, кров, лімфу й церебральну рідину. Сукупність ендокринних залоз утворить ендокринну систему, у якій можна виділити кілька складових її частин.

1. Локальна ендокринна система, що містить у собі класичні залози внутрішньої секреції: гіпофіз, наднирники, епіфіз, щитовидну й паращитовидні залози, острівцеву частина підшлункової залози, статеві залози, гіпоталамус (його секреторні ядра), плаценту (тимчасова залоза), вилочкову залозу (тимус). Продуктами їхньої діяльності є гормони.

2. Дифузійна ендокринна система, до складу якої входять залозисті клітини, що локалізуються в різних органах і тканинах і секретуючі речовини, подібні з гормонами, що утворяться в класичних ендокринних залозах.

3. Система захоплення попередників амінів і їх декарбоксилювання - Апуд-система, що представлена залозистими клітинами, що виробляють пептиди й біогенні аміни (серотонін, гістамін, дофамін і ін.). Існує думка, що Апуд-система включає в себе й дифузійну ендокринну систему.

Ендокринні залози підрозділяються на групи. По вираженості їх морфологічного зв'язку із ЦНС вони діляться на центральні (гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз) і периферичні (щитовидна, статеві залози й ін.), а по функціональній залежності від гіпофіза, що реалізується через його тропні гормони, на гіпофізозалежні й гіпофізонезалежні.