Приклад 1

Первісна вартість об'єкта основних засобів – 10 000 грн.

Ліквідаційна вартість – 1000 грн.

Очікуваний період корисного використання – 4 роки.

З табл. 6.9 бачимо, що при нарахуванні амортизаційних відрахувань прямолінійним методом за 4 роки рівномірно переноситься на собівартість уся сума амортизаційних відрахувань, термін амортизації дорівнює тривалості корисного використання і не залежить від вартості кожного об'єкта основних засобів.

Таблиця 6.9. Сума нарахованої амортизації

Рік	Методи визначення амортизаційних нарахувань
прямолінійний	зменшення залишкової вартості	прискореного зменшення залишкової вартості	кумулятивний
Річна норма амортизації 25% від суми 10 000 грн-1000 грн = 9000грн	Річна норма амортизації: від залишкової вартості Розрахунки до 1 грн амортизації	Річна норма амортизації: 25% · 2=50% від залишкової вартості	Сума кількості років експлуатації: 10 = (4 + 1) 4: 2 Річні норми: 0,4; 0,3; 0,2; 0,1 від суми (10 000 грн – 1000 грн) = 9000 грн
	Х			Х
		Х

При використанні методу зменшення залишкової вартості термін амортизації становить 15 років при тривалості корисного використання 4 роки. На собівартість за 4 роки корисного використання переноситься 90% початкової вартості основних фондів. Але термін амортизації ще залежить і від вартості кожного об'єкта основних засобів.

При використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості термін амортизації становить 13 років при тривалості корисного використання 4 роки. На собівартість за 4 роки корисного використання переноситься 93,75% початкової вартості основних фондів, але термін амортизації ще залежить від вартості кожного об'єкта основних засобів.

Слід зазначити, що методи розрахунку амортизації від залишкової вартості помітно подовжують термін амортизації, що в умовах інфляції призводить до втрати реальної вартості основних фондів. Ці два методи є не зовсім зручними, оскільки, крім збільшення розрахунків, нічого корисного не дають і водночас збільшують період амортизації у три рази.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань кумулятивним методом за чотири роки нерівномірно списується вся амортизаційна вартість основних фондів, причому за перші 2 роки – 63%, термін амортизації дорівнює тривалості корисного використання і не залежить від вартості кожного об'єкта основних засобів. Отже, розрахунок показує, що найбільш корисним для підприємств є кумулятивний метод, але він не забезпечує рівномірного внесення амортизаційних витрат у собівартість, що забезпечується прямолінійним методом, у свою чергу прямолінійний метод є менш вигідним (приблизно 13%).

Сьогодні, коли підприємства мають право вибрати метод нарахування амортизації, економічні служби зобов'язані обрати найбільш прийнятний метод для підприємства з урахуванням його діяльності, фактичного стану основних фондів і ціни на продукцію чи послуги підприємства (Горицкая, 2001).

Коли обрані методи або встановлені норми амортизації не повністю забезпечують очікувані економічні вигоди від використання об'єкта основних засобів, дозволяється здійснювати їх коригування.