Подробиці
Прикладом використання даного способу нарахування амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22 травня 1997 р. є спеціальна схема прискореної амортизації для 3-ї групи основних фондів (в основному робочі машини та обладнання). Амортизація в даному випадку здійснюється за нормами: 1-й рік – 15%; 2-й – 30%; 3-й – 20%; 4-й – 15%; 5-й – 10%; 6-й – 5%; 7-й – 5%. Цей метод діяв до 2004 року.
Прогресивна амортизація (амортизація в зростаючих сумах за рік): на початку використання об'єкта на витрати списується менша сума, ніж наприкінці терміну корисної служби. Нарахування амортизації здійснюється за аналогією до дегресивної амортизації, але зі зростанням регулярної суми амортизації. Виробнича амортизація (амортизація залежно від виробітку і ступеня експлуатації об'єкта): на відміну від розглянутих методів амортизації, пов'язаних із фактором часу, при застосуванні даного методу для вихідної величини розраховується квота амортизації, що залежить від продуктивності. Списання на основі цього методу більш за все наближається до фактичного технічного зменшення вартості об'єкта. Застосування цього методу економічно виправдане в разі значних коливань у виробітку, а також у разі можливості визначення обсягу виробітку за рік (Положення, 2000). Основні особливості вищезазначених методів амортизації подані на рис. 6.2. Згідно з Податковим кодексом амортизація основних засобів здійснюється із застосуванням таких методів: - прямолінійного; - зменшення залишкової вартості (геометрично-дегресивний метод); - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивного; - виробничого. Застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише для груп 4 та 5 основних засобів. Амортизація об'єктів груп 9, 11, 12, 14, 15 нараховується за прямолінійним або виробничим методом. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податку у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. На основні засоби груп 1 і 13 амортизація не нараховується. Запропоновані вище методи можна поділити на неприскорені і прискорені. Неприскореною амортизацією слід вважати таку систему її нарахування, яка забезпечує, щоб протягом усього економічно раціонального терміну служби засобів праці накопичена сума амортизаційних відрахувань максимально відповідала дійсним темпам втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. З цього можна зробити висновок, що тривалість амортизаційного періоду при застосуванні неприскореної амортизації повинна дорівнювати економічно раціональному терміну служби засобів праці. Крім цього, в умовах високих темпів інфляції слід забезпечувати своєчасну і повну індексацію основних фондів. З огляду на дані особливості, до неприскореної амортизації
Рис. 6.2. Методи амортизації t – індекс періоду; t-1 – індекс попереднього періоду t; а – норма амортизації; n – строк корисного використання у роках; А – сума амортизації; Б – балансова вартість; П – сума витрат на придбання, реконструкцію, поліпшення основних фондів; В – сума виведених основних фондів; Фп – вартість придбання (початкова вартість); Фл – ліквідаційна вартість; Фt-1 – залишкова вартість на кінець попереднього періоду; Lt – продуктивність (ступінь навантаження, потужність) за рік t; bt – залишковий термін корисного використання, розрахований з початку року. (в старом учебнике рисунок 3.2 на странице 80) можна віднести прямолінійний і виробничий методи її нарахування. Прямолінійний метод орієнтований на рівномірне фізичне і моральне зношення основних фондів. Таке допущення є цілком правомірним стосовно фізичного спрацювання. Але це не можна віднести до морального зносу. Моральне зношення основних фондів здебільшого відбувається прискореними, а не рівномірними темпами, як це передбачене в нормах амортизаційних відрахувань. Тому підприємцю необхідно мати амортизаційні відрахування, які б забезпечували йому можливість заміни існуючих основних фондів за умов прискореного їх морального зношення. До недоліків рівномірного нарахування амортизації слід віднести: - свідомо фіксовану незмінну величину амортизаційного періоду; - недостатній стимулювальний вплив на підвищення ефективності використання основного капіталу; - можливість недоамортизації через недостатнє урахування впливу морального зношення; - недостатній облік умов внутрішнього використання основного капіталу. Прискореною амортизацією слід вважати таку систему її нарахування і порядок переоцінки засобів праці, за яких протягом перших років або всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання накопиченої суми амортизаційних відрахувань порівняно з справжніми темпами втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. З її допомогою пом'якшується жорсткість неприскорених методів амортизації. За умови, що амортизаційний період дорівнює економічно раціональному терміну служби засобів праці, дегресивні методи амортизації також можна віднести до неприскорених методів. У разі ж застосування підприємством занижених термінів корисного використання засобів праці всі розглянуті методи амортизації є прискореними.
|