Ведення оборонного бою.

До початку наступу противника в ротах призначаються чергові танки, БМП (БТРи) та інші вогневі засоби, які, займаючи запасні або тимчасові вогневі позиції, знаходяться в постійній готовності для знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, а також до відкриття вогню по його низколітних літаках і вертольотах. Крім того, вони повинні перешкоджати просуванню противника в його розташуванні і проведенню ним інженерних робіт. Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслугу вогневих засобів та інші цілі противника. Решта підрозділів, підтримуючи постійну готовність до відбиття атак противника, вдосконалюють інженерне обладнання позицій, проводять заняття з бойової підготовки та технічне обслуговування озброєння і техніки.

Частина особового складу відпочиває, знаходячись в укриттях (бліндажах) поблизу траншей і вогневих засобів. Біля укрить виставляються спостерігачі, які встаовленим сигналом оповіщають усіх відпочиваючих і викликають їх на позиції.

Дрібні групи і розвідувальні підрозділи противника знищуються раптовим вогнем бойової охорони. Командир батальйону керує боєм бойової охорони, підтримує її вогнем мінометної (артилерійської) батареї батальйону, приданої і підтримуючої артилерії з тимчасових вогневих позицій. Під час бою за утримання позиції бойової охорони командир висуває свій командно-спостережний пункт вперед і розміщує його в одному з опорних пунктів рот першого ешелону.

Значні сили противника під час підходу до позицій бойової охорони уражуються не тільки вогнем штатних засобів призначеного взводу, але й виділеними вогневими засобами з механізованих (танкових) рот, що діють на передньому краю оборони. Бойова охорона у взаємодії з призначеними вогневими засобами знищує головним чином танки та інші броньовані машини противника перед його фронтом. Виділені танки, протитанкові засоби, міномети і підтримуюча артилерія батальйону, а також чергові вогневі засоби старшого командира знищують танки і піхоту противника, який намагається обминути бойову охорону і вийти їй у фланг і в тил. Коли противник розгорне перед фронтом оборони батальйону свої основні сили і засоби, командир батальйону за дозволом командира бригади (полку) віддає наказ командиру бойової охорони на вихід з бою і відхід, після чого пересуває командно-спостережний пункт. Відхід взводу прикривається вогнем артилерії, призначених вогневих засобів рот першого ешелону і здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, загороджень і аерозолей (димів). Взвод бойової охорони, який відійшов, займає позиції в ротному опорному пункті або виводиться в резерв батальйону. Розвідка боєм і атака передових підрозділів противника відбивається вогнем призначених засобів і підрозділами, які обороняються на цих напрямках. Спостереження за противником посилюється. Після відходу бойової охорони і відбиття атаки вогневі засоби, які себе виявили, за вказівкою командира батальйону (роти) потай змінюють позиції. Проходи, пророблені противником у наших загородженнях, негайно закриваються, а якщо це зробити неможливо, по них підготовляється вогонь артилерії та інших засобів.

З початком вогневої підготовки атаки або при нанесенні ядерних ударів противником командир батальйону (роти), безперервно спостерігаючи, уточнює завдання підрозділам, артилерії та іншим вогневим засобам щодо ураження виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, інших броньованих машин і піхоти противника, які висуваються або приготовляються до атаки. Одночасно він оцінює обстановку в районах ядерних ударів, вживає заходів для закриття проломів у бойовому порядку, відновлення управління, системи вогню і взаємодії, а також для ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

Особовий склад укривається в щілинах, бліндажах, сховищах, бойових машинах піхоти (танках), на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

З переходом противника в атаку командир батальйону (роти) зосереджує вогонь усіх засобів по основних силах противника. Штатна і придана артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем завдає поразки засобам високоточної зброї, танкам та іншим броньованим машинам і, розладнуючи бойові порядки підрозділів противника, створює вигідні умови для знищення їх вогнем танків, бойових машин піхоти, протитанковими керованими ракетами і гранатометами з граничних дальностей стрільби (пуску).

По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь усіх засобів доводиться до найвищої напруги. Підрозділи всіма засобами знищують танки, відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту, яка увірвалася на передній край, — вогнем впритул, гранатами і в рукопашному бою. Бій за кожну траншею ведеться за принципом «ні кроку назад». Для недопущення просування противника по траншеях і ходах сполучення в них встановлюються заздалегідь підготовлені їжаки, рогатки та інші переносні загородження. При необхідності танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери), які входять у склад бронегрупи, під прикриттям аерозолів (димів) або використовуючи потайні шляхи, можуть висунутися і зайняти позиції в своїх опорних пунктах.

Зенітний підрозділ та механізовані підрозділи, не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти низьколітних літаків і вертольотів противника.

При вклиненні противника в район оборони (опорний пункт) командир батальйону (роти) повинен вогнем усіх засобів і бронегрупою зупинити просування його по фронту і в глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем. Командир батальйону, крім того, може висунути до місця вклинення танки (БМП) другого ешелону (резерву) на вогневий рубіж, а протитанковий підрозділ — на підготовлений рубіж розгортання.

Вогневі засідки зпідходом до них противника, який прорвався, раптово відкривають вогонь, знищуючи в першу чергу танки та інші броньовані машини, змушують уцілілі танки і піхоту противника наступати в невигідному для нього напрямку або на раніше підготовлені мінно-вибухові загородження.

Контратака другим ешелоном (резервом) організовується особисто командиром батальйону і зазвичай проводиться разом з другим ешелоном бригади (полку), як правило, під час вклинення незначних сил противника. Вона ведеться до остаточного знищення противника і відновлення оборони. У напрямку наступу переважаючих сил противника батальйон контратаку не проводить, а обороняється за принципом «ні кроку назад».

Противник, який вклинився на стику з сусіднім батальйоном (ротою), знищується у взаємодії з сусідом вогнем усіх засобів, а у сприятливих умовах обстановки і рішучою контратакою.

Якщо противник обійшов район оборони (опорний пункт), батальйон (рота) організовує кругову оборону і продовжує утримувати позиції, які займає. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напрямок.

Після відбиття атаки командир приймає рішення для швидкого відновлення системи вогню, поновлення запасу ракет і боєприпасів, відновлення зруйнованих фортифікаційних споруджень та інженерних загороджень, організовує відновлення озброєння та техніки, які вийшли із ладу, підготовку до евакуації поранених та хворих. Про результати бою він доповідає старшому командиру.

Висновок: Всі військовослужбовці повинні вести оборону з повною віддачею всіх моральних і фізичних сил, проявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стійкість, мужність, сміливість, розумну ініціативу і військову хитрість.

Висновок до заняття: Сучасні загальновійськові підрозділи мають великі можливості для створення у короткі терміни стійкої оборони та успішного відбиття наступу переважаючих сил противника. Тому перед командирами постають завдання щодо подальшого розвитку способів ведення оборони для того, щоб найкращим чином досягати розгрому противника.

 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;

- зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

- оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;

- даються відповіді на запитання студентів;

- доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

- оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;

- записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.