Короткий термінологічний словник

 

Андрогінія (андрогінна особистість) — поєднання в індивіді вод­ночас жіночих (фемінних) і чоловічих (маскулінних) властивостей. А. о. убирає в себе найкраще з обох статевих ролей. Концепція андрогінії запропонована на початку 70-х років XX ст. американським психологом Сандрою Бем. Психологічна А. виражає високі показники водночас за шкалами маскулінності та фемінності. Вона пов'язана з високою самопо­вагою, наполегливістю, ефективним виконанням батьківської ролі, моти­вацією до досягнень, внутрішнім відчуттям благополуччя. А. о. має бага­тий набір статеворольової поведінки і гнучко використовує його залежно від обставин.

Андроцентризм — культурна традиція, яка зводить людську суб'єк­тивність до єдиної чоловічої норми, що репрезентується як універсальна об'єктивність, вважаючи жіночу суб'єктивність відхиленням від норми, маргіналією. А. є не просто поглядом на світ із чоловічої точки зору, а прий­няттям чоловічих нормативних уявлень і життєвих моделей за єдині універ­сальні соціальні норми і життєві моделі.

Термін А. активно використовують теоретики тендерного підходу і фе­міністки для критики соціального світу культури, де характеристики чолові­чого і жіночого є дихотомічними, мають різну вагу та ієрархічно структуро-вані: світ культури, природи реалізується (через наратив) від особи чолові­чого суб'єкта, з точки зору чоловічої перспективи, а жіноче розуміється як «інше», «чуже» або взагалі ігнорується.

Асертивність — упевненість в обстоюванні своїх прав на засадах відвертого і безпосереднього діалогу з опонентами, які їх порушують, без ущемлення їх прав. А. як особистісна властивість і тактика поведінки несумісна з хитрощами, маніпулюванням іншими людьми заради досягнення власних цілей.

Біологічний (статевий) детермінізм — принцип розгляду явищ, за якого визначальними для характеристики людини є біологічні, природні фактори. Критикується фемінізмом за довільне трактування «природних факторів» як незмінних.

Бісексуальність — потяг індивіда до сексуальних контактів з пред­ставниками обох статей (гомо- і гетеросексуальна орієнтація).

Гендер (англ. gender — рід) — стать як соціальна категорія на відмі­ну від біологічної статі (sех). Це соціальний конструкт, який охоплює соці­альні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейні ролі й репродуктивну поведінку. Є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства. Стосується він не анатомо-фізіологічних властивостей, за якими різняться чоловіки і жінки, а соціальне сформова­них рис, притаманних «жіночості» та «мужності».

Гендерна асиметрія — непропорційна представленість соціальних і культурних ролей обох статей (а також уявлень про них) у різних сферах життя. Джерелом Г. а. є прихована дискримінація і панівні в суспільній сві­домості патріархальні установки.

Гендерна демократія — система волевиявлення обох статей (жінок і чоловіків) у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавче закріплена й реально забезпечена в політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур. Г. д. утверджує рівну суспільну цінність жінок і чоловіків (принцип тендерного паритету), яка включає рівні права, обов'язки і відповідальність представників обох статей перед суспільством і однієї перед іншою.

Гендерна дисфорія (порушення тендерної ідентичності) — стан, за якого людина не може прийняти свій тендерний статус чоловіка чи жінки і відчуває гостру незадоволеність. Може мати різні причини, зовнішні про­яви і тривалість. Невідповідність фізичного вигляду хлопчика чи дівчинки тендерним нормам називають тендерною неконформністю; порушення гендерних меж шляхом перевдягання — трансвестизмомГ Найглибшою формою Г. д. є транссексуалізм — відкидання індивідом свого біологічного статусу, прагнення змінити його, в тому числі шляхом хірургічної операції, змінити паспортну стать тощо.

Гендерна (статева) диференціація — процес, за якого біологічні від­мінності між чоловіками і жінками наділені різним соціальним значенням і використовуються як засоби соціальної класифікації.

Гендерна економіка — новий напрям економічних досліджень, який розкриває механізми тендерної нерівності у формальному і неформально­му секторах зайнятості; розглядає функціонування політичних, торговель­них, фінансових інститутів з точки зору їх впливу на соціально-економічні статуси чоловіків і жінок; також розробляє індекси і показники економіч­ного розвитку з урахуванням росту/переборювання тендерної асиметрії.

Гендерна ідентичність — ідентичність, яка характеризує людину з точки зору її належності до чоловічої чи жіночої статі, усвідомлене прий­няття нею взірців мужності і жіночності в культурі. Г. і. є ширшим поняттям, ніж статеворольова ідентичність, оскільки включає в себе рольовий ас­пект і образ людини загалом. Г. і. не є синонімом поняття «сексуальна іден­тичність».

Гендерна ідеологія — система ідей і поглядів, понять і уявлень про побудову суспільства, взаємин в ньому жінок і чоловіків як двох соціаль­них груп. Г. і. є конструктивною, оскільки несе нову культуру стосунків між статями в ім'я досягнень соціальних цілей.

Гендерна історія — спеціальна історична дисципліна, предметом вивчення якої є історична ретроспектива гендерних стосунків.

Гендерна культура — сукупність статеворольових цінностей у сус­пільних відносинах і відповідних до них нормативів поведінки, потреб, ін­тересів і форм діяльності. Зумовлена суспільним устроєм, національними шлюбно-сімейними звичаями і традиціями, релігійними віруваннями.

Гендерна нерівність — соціальний устрій, за якого соціальні позиції чоловіків і жінок суттєво відрізняються.

Гендерна політика — утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей, завдань і методів їх досягнення в діяльності політичних структур (держави, політичних партій, громадсько-політичних об'єднань).

Гендерна психологія (психологія статі, психологія статевих відмін­ностей) — галузь психологічного знання, що вивчає характеристики тен­дерної ідентичності, які детермінують соціальну поведінку людей залежно від їх статі. Структуру Г. п. утворюють психологія статевих відмінностей і гендерна соціалізація.

Перспективними у межах Г. п. є дослідження, спрямовані не на вияв відмінностей у психологічних характеристиках та особливостях поведінки чоловіків і жінок, а на пошук їх психологічної схожості; орієнтованість на вив­чення продуктивних стратегій і тактик поведінки чоловіків і жінок в перебо­ренні традиційних гендерних стереотипів, на аналіз особистісних передумов успішної самореалізації жінок у професійній сфері, чоловіків — у сімейній.

Гендерна рівність — справедливий розподіл можливостей для чоло­віків і жінок у здобутті освіти, виконанні сімейних і соціальних ролей.

Гендерна система — інститути, поведінка і соціальна взаємодія, які приписуються індивідам відповідно до їх статевої належності. Шведська дослідниця І. Хірдман характеризує Г. с. як сукупність гендерних контрак­тів: у патріархальній ієрархії гендерних ролей для жінки базовим був кон­тракт «домогосподарки», для чоловіка — контракт «годувальника».

Гендерна (статеворольова) соціалізація — процес засвоєння люди­ною соціостатевої (гендерної) ролі, призначеної для неї суспільством з на­родження.

Гендерна статистика — статистика про становище чоловіків і жінок у таких сферах, як населення, сім'я, охорона здоров'я, освіта, комунікації, зайнятість людини, політика.

Гендерна стратифікація — ієрархічний розподіл у суспільстві еконо­мічних і соціальних ресурсів за статевою належністю.

Тендерний аналіз — процес оцінки різного впливу на чоловіків і жі­нок існуючих чи пропонованих програм, законодавства, державного полі­тичного курсу в усіх сферах життя соціуму і держави. Г. а. передбачає та­кож збір якісної інформації і розуміння гендерних тенденцій в економіці і суспільстві, використання цих знань для виявлення потенційних проблем і пошуку шляхів їх вирішення.

Гендерний індекс людського розвитку — встановлені OOН показни­ки, що відображають становище в країні чоловіка і жінки за такими базовими напрямами людського розвитку, як можливість вести здоровий спо­сіб життя і довго жити, доступність якісної освіти, рівень матеріального добробуту.

Гендерний конфлікт — взаємодія чи психологічний стан, основою якого є протиріччя між сприйманими тендерними цінностями, відносина­ми, ролями, що породжує зіткнення інтересів і цілей.

Гендерний підхід (гендерний вимір) — ознака політичної культури, властива активній представницькій демократії, яка полягає у врахуванні інтерсів обох соціально-статевих груп суспільства. Суттю Г. п. є усвідомлен­ня того, що суспільні явища по-різному впливають на чоловіків і жінок, викликають неоднакові їх реакції.

Гендерний тренінг (тренінг тендерної ідентичності) — формування тендерної (статеворольової) ідентичності і гендерних відносин методами групової психотерапії.

Гендерні дослідження — міждисциплінарна дослідницька практика, яка реалізує евристичні можливості тендерного підходу для аналізу соці­альних трансформацій і систем домінування. Г. д. (соціологічні, психологіч­ні, етнографічні та ін.) відображають відмінності в ролях, поведінці, мен­тальних та емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим.

Провідними напрямами Г. д. є вивчення тендерної соціалізації, патрі­архальних та егалітарних стосунків, тендерної атрибутики, тендерної іден­тичності та сексуальності, а також питань і явищ, що відображають зміни позицій статей в сучасному суспільстві.

Основою Г. д. є не просто опис відмінностей у статусах, ролях та інших аспектах життя чоловіків і жінок, але аналіз влади і домінування, які утвер­дилися в суспільстві через тендерні ролі та відношення.

Гендерні знання — система усвідомленої індивідом інформації про соціальне становище, роль і місце чоловіка і жінки у світовому просторі і часі, у національному суспільстві кожної країні.

Гендерні (статеві) ролі — зразки поведінки жінок і чоловіків, які грунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю; сукуп­ність загальноприйнятих норм і правил поведінки людей в конкретній ситуації. Г. р. відрізняються в суспільствах з різною культурою і зміню­ються з часом.

Гендерні стереотипи — набір консервативних, загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються статусу жінок і чоловіків, норм їх поведінки, мотивів учинків і характеру потреб. Г. с. закріплюють існуючі тендерні від­мінності і взаємовідносини.

Тендерні стратегії — суспільне значимі тендерні спрямування в ді­яльності соціумів та їх організаційних структур, спрямовані на утверджен­ня тендерної демократії в суспільстві з метою розвитку тендерної культури.

Генетична стать — стать, яка визначається набором статевих хро­мосом.

Тетеросексуальність — сексуальна орієнтація в поведінці і почуттях індивіда на осіб протилежної статі. Феміністична соціологія розцінює її як політичний інститут підпорядкування жінок чоловікам.

Гомосексуальність — сексуальний потяг до особи тотожної статі і сексуальний контакт з нею.

Гомофобія — поширена у суспільній свідомості думка про неприрод­ність гомосексуальних стосунків.

Гонадна стать — ідентифікація статевої належності за гістологічною будовою статевої залози.

Дискримінація жінок — будь-які відмінності, винятки або обмежен­ня за ознакою статі щодо реалізації жінками (незалежно від їх родинного стану) прав людини і основних свобод в політичній, економічній, соціаль­ній, культурній, громадській та будь-якій іншій сфері.

Диференційна соціалізація — диморфічний (статевоспецифічний) спосіб, згідно з яким батьки, інші дорослі по-різному ставляться до хлопчи­ків і дівчаток, винагороджуючи і посилюючи статевотрадиційну поведінку кожної статі.

Егалітарна державна політика (політика тендерної рівності) — по­літика, основою якої є принцип створення рівних умов для самореалізації особистості у всіх соціальних сферах незалежно від її статі.

Емансипація — процеси соціальної мобільності жінок, пов'язані з їх соціальною диференціацією як окремої соціальної групи і виходом при­ватної сфери у сферу публічну.

Жіноче підприємництво — бізнес, яким керують жінки. Жіночий рух — соціальна, культурна, політична діяльність жінок і жі­ночих груп, спрямована на захист інтересів жінок, зміну системи гендерних відносин.

Жіночість — (див. фемінність).

Ідентифікація у психоаналізі — ототожнення, несвідомий процес, завдяки якому людина поводить себе так, як людина, з якою вона себе ідентифікує (наприклад, мати чи батько).

Маскулінізація — освоєння чоловічих моделей поведінки і розвиток прийнятих у певному соціумі особистісних рис.

Маскулінність (чоловічність) — система властивостей особистості, які традиційно вважаються чоловічими. Передбачає відповідність власній статевій приналежності, прийняття гендерних стереотипів, дотримання чо­ловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки, способів самореалізації.

Матріархат — форма соціального устрою, за якого сімейна і політич­на влада належить жінкам.

Патріархат — влада батька (патріарха) над усіма юридичне недіє­здатними членами родини (жінками, дітьми, рабами). У феміністській тео­рії патріархат трактується як родинна, соціальна, ідеологічна і політична система, в якій жінка і жіноче (фемінне) завжди підкорені чоловіку і чоло­вічому (маскулінному).

Психологія гендерних відносин — інтегративна галузь знання у ме­жах психологічної науки, яка вивчає закономірності диференціації та іє-рархічності відносин у сфері міжстатевої взаємодії. Перебуває на стадії становлення.

Психосексуальна орієнтація — спрямованість статевого потягу, яка визначає вибір сексуального партнера і особливості статевої поведінки.

Психосексуальний розвиток — процес формування у людини ста­тевої самосвідомості, засвоєння статевої ролі та психосексуальної орі­єнтації.

Революція сексуальна — масова переоцінка норм сексуальної мо­ралі, послаблення репресивності у ставленні до інтимного життя. Прита­манна була громадській думці у 60-ті роки XX ст.

Репресивна статева мораль — система жорстких антисексуальних поглядів у суспільстві. Протилежна пермісивності.

Сексизм (статева дискримінація) — упереджене ставлення до лю­дини, групи людей, пов'язане з їх належністю до певної статі; дискриміна­ція за ознакою статі. Розрізняють С. щодо жінок і щодо чоловіків. Ідеї С. близькі до расизму, шовінізму та фашизму.

Сексологія — інтегративна галузь наукових знань, присвячених ви­вченню статевих стосунків у фізіологічному, психологічному, соціальному та інших вимірах.

Соціальна активність — поведінка соціальних суб'єктів, спрямова­на на зміну соціальних умов їх життєдіяльності.

Сексуальна (статева) ідентичність — прийняття індивідом своєї сек­суальної орієнтації (гомосексуальної, гетеросексуальної чи бісексуальної).

Сексуальна культура — аспект культури, який стосується шлюбно-сі­мейних традицій, вірувань, ціннісних орієнтацій і поведінки статей.

Сексуальна роль — прийняття індивідом певних нормативів сексу­альної поведінки і дотримання їх в процесі побудови інтимних стосунків зі значущими іншими.

Сексуальне життя — комплекс взаємостосунків чоловіка та жінки, який включає як статевий акт, так й інші вияви міжстатевого спілкування.

Сексуальність — характеристика сексуального потягу, сексуальних реакцій, сексуальної активності і т. д.

«Скляна стеля» — невидимі і формально не означені бар'єри, які пе­решкоджають кар'єрному зростанню жінок. Ці перешкоди зумовлені як тендерними стереотипами про другосортність жінок, обмеженість їх здіб­ностей, так і страхом успіху, який нерідко вражає працюючих жінок.

Сталий розвиток — процес виживання і відтворення генофонду на­ції; активізація ролі кожної людини в суспільстві; забезпечення її прав і свобод; збереження навколишнього природного середовища; формуван­ня умов для відновлення біосфери та її локальних екосистем; орієнтація на зниження рівня антропогенного впливу на природне середовище; гармо­нізація розвитку людини в природі. Ідея С. р. передбачає рівноправ'я всіх поколінь і всіх людей кожного покоління; справедливість у просторі і часі; ефективне використання потенційних можливостей; збалансованість су­спільного розвитку і збереження природи.

Статева (гендерна) ідентичність — самосвідомість індивіда, яка по­лягає в ототожненні з певним харатером соціальних ролей, які виконують чоловіки і жінки в сім'ї та суспільстві.

Статева мораль — система моральних норм, що регулює всі аспекти сексуальної поведінки людини.

Статева (статеворольова, гендерна) поведінка — дії людини, зу­мовлені її належністю до певної статі (манери, одяг, зачіска тощо).

Статева (гендерна) роль — специфічний набір вимог, прав і обов'яз­ків, які суспільство висуває перед індивідом як представником певної статі.

Статева самосвідомість — здатність усвідомлювати себе представни­ком певної статі, статевовідповідні нормативи поведінки чоловіків і жінок.

Статева соціалізація — процес засвоєння індивідом нормативів по­ведінки, пов'язаних із соціальними вимогами та очікуваннями щодо пове­дінки чоловіків і жінок, формування чоловічої чи жіночої статевої ідентич­ності відповідно до культурних норм суспільства.

Стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, які забез­печують продовження роду і дають змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особини. С. біологічну визначають такі ознаки: 1) генетич­ні (набір хромосом); 2) гонадні (репродуктивна функція): у жінок — яєчник та яйцеклітина; у чоловіків — яєчка та сперматозоїди; 3) гормональні (ста­теві гормони): у жінок естрогени, у чоловіків — андрогени; 4) соматичні (су­купність будови статевих органів і розвиток вторинних статевих ознак).

Страх успіху — страх лідерства. Проявляється у негативних пережи­ваннях жінок щодо ймовірної негативної оцінки їх результатів з боку соціального оточення. Спричинений низькою самооцінкою і невпевненістю жінок у собі, відсутністю достатньої кількості прикладів для наслідування.

Фемінізація зайнятості — розширення зайнятості жінок у високо-оплачуваному секторі економіки; виникнення нових якісних видів зайня­тості, які вважаються жіночими, оскільки жінки асоціюються з нижчою оплатою праці, гнучкими і неформальними видами трудової діяльності.

Фемінізм (жіночий рух) — теорія рівності статей, яка є основою руху жінок за свої права; громадський рух за визнання рівних прав жінки і чо­ловіка у всіх сферах сімейного і суспільного життя.

Фемінність (жіночність) — сукупність фізичних, психічних і поведін-кових властивостей, яких очікують від жінки в певному соціумі. Відповідно до традиційних поглядів, це високий ступінь розвитку протилежних маскулінним якостей: пасивності, залежності, підлеглості, слабкості, емоційнос­ті, ніжності, тендітності тощо.