Зміст семінарського заняття.
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику: М.Горбачов, Б.Єльцин, Е.Шеварнадзе, О.Яковлев, М.Рижков, С.Шушкевич, О.Лукашенко, Л.Кравчук, Л.Кучма, І.Плющ, В.Фокін, О.Мороз, П.Симоменко, А.Кінах, П.Лазаренко, І.Драч, В.Чорновіл, Л.Лук’яненко, О.Гончар, Д.Павличко, В. Чорновіл, Помаранчева революція, В. Ющенко, Ю. Тимошенко, В. Янукович. Пояснити терміни та поняття: референдум, демократизація, волюнтаризм, путч, кооперація, субкультури, гласність, багатопартійність, патріотизм, національна ідея, суверенітет, незалежність, демократичне суспільство, конституційний процес, Конституція України, "революція на граніті", громадянство, виборча система, інфляція, бідність, приватизація, національна валюта, національні символи, купоно-карбованець, приватизаційний сертифікат, державне будівництво. Рекомендована література: 2,3,
Написання рефератів. Реферат (від латинського refero – доповідаю). Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, дисертації тощо. Також доповідь на визначену згідно зі спеціальністю (спеціалізацією) тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел. Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми дисципліни. Підготовка за захист реферативних робіт передбачено в рамках семінарських занять. Принциповою вимогою до написання рефератів є обов’язковість авторського тексту, відповідність теми, структури, змісту, тексту, а також мети, дослідницьких завдань і висновків. Реферат складається з плану і таких складових частин: вступ, основна частина (розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури, додатки (за потреби). У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми. Обов’язковим є аналіз історіографічної бази. Основна частина може складатися з кількох розділів. Принципово важливим є завдання оптимально визначити структуру пропонованої роботи. Доцільно розділи поділяти на підрозділи таким чином, щоб автор вникав у внутрішні зв’язки явища, події, процесу. При цьому виявляв достатні навички для наукового (термінологічного), стилістичного та технічного забезпечення наукового пошуку. Важливою структурною частиною реферату є висновки. У них лаконічно, без аналізу і обґрунтування робляться узагальнення і формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень. Наприкінці реферату наводиться список джерел та використаної літератури. Її оформлення може здійснюватися за кількома варіантами. Найбільш зручним є подання переліку джерел (якщо такі використовуються) та літератури по мірі появи їх у тексті. Оформлення реферату. Реферат має бути написаний (надрукований) на аркушах формату А4 (з однієї сторони) українською мовою, окрім першоджерел, що цитовані російською, і обов’язково в лапках. Одним із обов’язкових атрибутів будь-якого реферату є посилання на джерела у квадратних дужках – [7, 55], де перша цифра означає порядковий номер джерела у Вашому списку опрацьованих джерел та літератури, а друга – сторінку цього джерела, з якої Ви відтворили цитату. Посилання прийнято цитувати в лапках “”, якщо Ви перенесли їх у свій реферат дослівно, і без лапок, якщо в цитованому тексті Ви суттєво змінили деякі слова. Власні міркування, судження, порівняння, висновки та інше треба подавати звичайним текстом. Кожний розділ реферату починається з нового аркуша. Зазначення розділу та його назва треба писати (друкувати) великими жирними літерами. Крапка в кінці розділу, його номеру та назви не ставиться (так само – аркуші ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ). Обсяг реферату 10 – 15 сторінок. Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.
|
