Доходи та витрати страховика
Доходи страховика — кошти, що створюють необхідний страховий фонд. Доходи поділяють: — на доходи від страхової діяльності — усі премії зі страхування і перестрахування; — доходи від розміщення тимчасово вільних коштів я власних, так і страхових резервів. Доходами від розміщення коштів (доходи від інвестиційні діяльності) є проценти за депозитами коштів, розміщених н розрахункових рахунках у банку; проценти від облігацій акцій; участь у прибутку перестрахувальника; доходи від реалізації корпоративних прав; проценти за довгостроковим інвестиціями. Доходи від інвестиційної діяльності включають власні кощти у вигляді статутного фонду і резервних фондів; вільні резерви спеціального призначення; нерозподілений прибуток. За економічним змістом витрати страховика складають ся із таких груп: — витрати зі страхових операцій (собівартість страхові послуги); — витрати на перестрахування. Виплати залежать від розміру збитку і страхових сум, також наданих пільг. У складі витрат на ведення справи розрізняють: — інквізиційні витрати, пов'язані із залученням нових стрй хувальників, актуарними розрахунками; — комісійні винагороди посередникам, оплата послуг фа* хівця, ведення страхової документації; 1 — витрати на рекламу, — інквізаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням на^ явного обороту страхових премій, оплатою праці, банківських послуг; — ліквідаційні витрати з урегулювання збитків: збирання інформації, виплати, поштово-телеграфні витрати, відрахування в резерв збитків; — витрати на утримання страхової компанії — основні і додаткова заробітна плата з нарахуваннями, оренда, оплаті комунальних послуг, послуг зв'язку, канцелярські витрати, обслуговування автотранспорту, амортизація, витрати на відрядження (витрати на ведення справи не повинні перевищувати ЗО %). Відповідно до закону основним фінансовим результатом діяльності страхової компанії є балансовий прибуток, що включає прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування); прибуток від розміщення вільних коштів; прибуток від інших операцій.
Фінансова надійність страховика — це його здатність виконати страхові зобов'язання, які взяті за договорами страхування та перестрахування, у разі впливу несприятливих чинників. Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками: — розміром власних коштів; — правильно розрахованими тарифними ставками; — збалансованим страховим портфелем; — величиною страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком зобов'язань; — розміщенням страхових резервів; — перестрахуванням.
Згідно із Законом України "Про страхування" страхові резерви мають складатися з активів таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; цінні папери, що емітуються державою; права вимог до перестраховиків; довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя). Зобов'язання страховика складаються із двох груп: — зовнішні зобов'язання, тобто зобов'язання перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом і т. ін.; — внутрішні зобов'язання — це зобов'язання перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.; Фактичний запас платоспроможності визначають як різницю між активами (крім нематеріальних) і зобов'язаннями. В разі, якщо фактичний запас платоспроможності перевищує», нормативний, страхова компанія вважається платоспроможною. Роль страхування може розглядатися за такими напрямами}! — страхування додає впевненості в розвитку бізнесу й економіки в цілому; — страхування дає можливість раціоналізувати структуру ресурсів і активізувати через інвестиції в найбільш ефективні сфери господарювання коштів, спрямованих на організацію* економічної безпеки; — страхування забезпечує раціональне формування використання коштів, призначених для здійснення державних соціальних програм (охорони здоров'я, пенсійного забезпечення фінансового утворення); — у страхуванні створюються значні резерви коштів, що стають джерелами зростання і покриття збитку у разі великих стихійних лих і аварій; — створюють робочі місця, формується інфраструктура фінансового ринку. Отже, страхування є однією з найбільш перспективних сфер фінансової системи, оскільки виконує активну перерозподільчу функцію в економіці. Питання для перевірки засвоєного. 1. На основі яких нормативних актів здійснюється державно регулювання страхової діяльності? 2. Визначте особливості страхування життя. 3. Що є об'єктами майнового страхування? 4. Дайте визначення страхування відповідальності. 10. Розкрийте механізм здійснення співстрахування. 11.3 чого складаються витрати страховика? 12. Якими чинниками забезпечується фінансова надійність страховика?
Самостійна робота Перестрахування та співстрахування Студент повинен знати: основні вимоги та положення здійснення перестрахування та співстрахування. Студент повинен вміти: характеризувати форми проведення перестрахувальних операцій; співстрахування та механізм його застосування. Форми контролю: усне опитування.
План. 1. Сутність перестрахування 2. Методи перестрахування. 3. Співстрахування та механізм його застосування.
Методичні рекомендації до самостійної роботи При вивченні першого питання потрібно відмітити: Ø суб’єктів перестрахувальних операцій; Ø рівні передачі ризику При підготовці до другого питання необхідно зазначити Ø методи передачі ризику в перестрахуванні; Ø переваги та недоліки факультативного, облігаторного методу перестрахування; Ø форми проведення перестрахувальних операцій. При вивченні третього питання треба зазначити: Ø суть співстрахування Ø механізм застосування співстрахування. Питання для самоконтролю. 1. Дайте визначення перестрахування. 2. Назвіть методи перестрахування. 3. Охарактеризуйте види договорів, які використовуються при здійсненні перестрахувальних операцій.
Література. 5. Базилевич В.Д., Базилевич К. С. Страхова справа. 3-тє вид. – К.:Товариство «Знання», КОО, 2003. 6. Вовчак О. Д., Страхування: Навчальний посібник. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.-с.17-45.
Самостійна робота Державне регулювання страхової діяльності. Студент повинен знати: систему законодавства щодо регулювання страхової діяльності. Студент повинен вміти: характеризувати принципи взаємовідносин страховика і держави. Форми контролю: реферат.
План. 1. Мета та значення державного регулювання страхової діяльності 2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні 3. Ліцензування страхової діяльності та контроль за її проведенням.
Методичні рекомендації до самостійної роботи При вивченні першого питання потрібно відмітити: Ø суб’єктів перестрахувальних операцій; Ø рівні передачі ризику При підготовці до другого питання необхідно зазначити Ø методи передачі ризику в перестрахуванні; Ø переваги та недоліки факультативного, облігаторного методу перестрахування; Ø форми проведення перестрахувальних операцій. При вивченні третього питання треба зазначити: Ø суть співстрахування Ø механізм застосування співстрахування. Питання для самоконтролю. 1. Дайте визначення перестрахування. 2. Назвіть методи перестрахування. 3. Охарактеризуйте види договорів, які використовуються при здійсненні перестрахувальних операцій.
Література. 7. Базилевич В.Д., Базилевич К. С. Страхова справа. 3-тє вид. – К.:Товариство «Знання», КОО, 2003. 8. Вовчак О. Д., Страхування: Навчальний посібник. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.-с.17-45.
Семінарське заняття Тема: Страхування – важливий економічний важіль стабілізації ринкової економіки Студент повинен знати: основні вимоги та положення здійснення страхових операцій. Студент повинен вміти: характеризувати види страхових операцій Форми контролю: усне опитування, реферат.
План 1. Сутність, принципи, види та роль страхування. 2. Страховий ринок та державне регулювання. 3. Доходи та витрати страховика. 4. Страхова послуга та й особливості її реалізації. Теми рефератів 1.Класифікація економічних ризиків та їх місце у страхуванні. 2.Страхування — важливий економічний важіль стабілізації ринкової економіки. 3.Основні сфери впливу розвитку страхування на соціально-економічний стан суспільства. 4.Економічний зміст страхування відповідальності та напрямки його розвитку в умовах ринку. 5.Фінансові механізми стабілізації й розвитку страхової справи в Україні.
Контрольні запитання та завдання 5. У чому полягає сутність поняття страхування? 6. Наведіть ознаки класифікації страхування. 7. Розкрийте механізм здійснення ризик-менеджменту. 8. Якою є організаційна структура страхового ринку України? 9. У чому полягають особливості функціонування страхових компаній? 10. На основі яких нормативних актів здійснюється державно регулювання страхової діяльності? 11. Визначте особливості страхування життя. 12. Що є об'єктами майнового страхування? 13. Дайте визначення страхування відповідальності. 10. Розкрийте механізм здійснення співстрахування. 11.3 чого складаються витрати страховика? 12. Якими чинниками забезпечується фінансова надійність страховика? Методичні рекомендації до семінарського заняття. При підготовці до першого питання необхідно звернути увагу на визначення страхування як економічної категорії, знати роль страхування в економіці країни, види та форми страхування, а також принципи на основі яких здійснюються операції страхування. В другому питанні потрібно відзначити роль держави в страховій діяльності. В третьому питанні необхідно зазначити порядок формування доходів страховика та склад витрат при проведенні страхових операцій. В четвертому питанні потрібно відмітити способи реалізації страхової послуги в страхуванні. Література. 1. Базилевич В.Д., Базилевич К. С. Страхова справа. 3-тє вид. – К.:Товариство «Знання», КОО, 2003. 2. Вовчак О. Д., Страхування: Навчальний посібник. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.-с.17-45.
Тести 1. Страховий агент — це: 1) фізична або юридична особа, яка самостійно здійснює страхові операції; 2) штатний працівник страхової компанії; 3) фізична особа, яка за дорученням страховика укладав договір страховика; 4) юридична особа, яка від свого імені та за дорученням страховика виконує частину його страхової діяльності. 2. Страховий тариф — це: 1) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за весь період страхування; 2) ставка страхового відшкодування; 3) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування; 4) ставка страхової суми в особистому страхуванні. 3. Страховий інтерес — це: 1) усвідомлена потреба у страховому захисті майна, доходів, життя громадян; 2) міра економічної зацікавленості участі страховика і страхувальника у страхових відносинах; 3) вартість застрахованого майна і можливість отримання відшкодування внаслідок настання страхового випадку; 4) страхова сума в яку оцінюється можливий збиток страховика при виплаті страхового відшкодування страхувальникам. 4. Обов'язками страхувальника є: 1) вчасно вносити страхові платежі та повідомляти страхом вика про настання страхового випадку; 2) тримати в таємниці договірні умови страхування зі страховиком; 3) вимагати від страховиків відшкодувати збитки в разі відмови у виплаті страхових сум; 4) припиняти дію договору страхування; 5) всі відповіді правильні. 5. Страхування цивільної відповідальності власників трано* портних засобів забезпечує захист інтересів: 1) власника транспортного засобу; 2) держави; 3) страхової компанії; 4) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді. 6. При страхуванні домашнього майна громадян страховими подіями є: 1) нещасні випадки; 2) стихійні лиха; 3) зміни кон'юнктури ринку; 4) вибух парових котлів. 7. По закінченні договору змішаного страхування життя страхувальник одержує: 1) страхове відшкодування; 2) викупну суму; 3) страхову суму; 4) компенсацію витрат громадян, пов'язаних із підтримкою здоров'я.
8. Які страхові резерви формуються страховими товариствами в Україні: 1) резерв збитків; 2) резерв коливань збитковості; 3) технічні резерви? 9. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності страховика визначається на основі: 1) розміру статутного фонду; 2) кількості страхових договорів (полісів); 3) страхових премій, сплачених перестраховикам; 4) надходжень страхових премій та страхових виплат. Задачі Задача 12.2 Актив балансу страховика становить 38,5 млн грн. Страхових платежів надійшло за 1-й звітний період на суму 22,5 млн грн, а за 2-й — 22,4 млн грн. Нематеріальні активи компанії становлять 126 тис. грн. Страхові резерви у 1-му звітному періоді дорівнювали 28,6 млн грн, а у 2-му — 27,7 млн грн. Страхова компанія виплатила у 1-му звітному періоді 20,6 млн грн страхових відшкодувань, а у 2-му — на 15 % більше. Розрахуйте динаміку змін рівня платоспроможності страховика.* Задача 12.3 Підприємство проводить політику модернізації основних фондів. В умовах дефіциту коштів виникає проблема раціонального їх використання. У разі заміни устаткування можливий технічний ризик виходу з ладу технологічної лінії. Визначте страхову суму (3) і страхове відшкодування (В) при страхуванні устаткування за системою пропорційної відповідальності на основі таких даних: 1) повна відбудовна вартість устаткування (ПВВ) — 63 325 грн; 2) знос на момент укладення договору (3) — 25 %; 3) страхування "у частині" — 75 %; 4) матеріальні витрати у результаті аварії (У) — 39 256 грн; 5) розмір безумовної франшизи (Р) — 4,5 % до збитку. Задача 12.4 Колективне господарство "Мрія" подало заяву районному відділенню НАСК "Оранта" на страхування врожаю озимої пшениці на площі 300 га. На території господарства врожайність озимої пшениці за передостанні роки становила, (ц з 1 га): ЗО» 34, 32, 33, 31. Узгоджена зі страховиком ціна 1 ц цієї культури — 28 грн. Через надзвичайні для цієї місцевості морози в господарстві повністю загинули посіви озимої пшениці на площі 70 га і були пошкоджені на 90 га. На першій площі було засіяно цукрові буряки, а на другій — ярові культури на зелені корми. Отриманий урожай (ц) озимої пшениці — 3552, цукрових буряків — 25 400, зелених кормів — 8200. Вартість 1 ц: цукрових буряків — 5 грн, зелених кормів — 1,5 грн. Визначте: 1) страхову суму договору страхування з урахуванням відповідальності страховика 70 % (безумовна франшиза — ЗО %); 2) суму нарахованих страхових платежів, якщо страховий тариф для господарств області встановлений у розмірі 10 % під страхової суми, а з урахуванням специфіки природних умов І складу ризиків у господарстві страховик встановив знижувальний коефіцієнт до базової ставки 2,5 %; 3) суму збитку, що має відшкодувати страховик, якщо фактична площа під озимою пшеницею становила 320 га й господарство має заборгованість зі страхових внесків.
|