Фінансові посередники одночасно є й інститутами інфраструктури фінансового ринку.
Інфраструктура фінансового ринку – сукупність установ та організацій, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому. До інститутів інфраструктури фінансового ринку належать: фондові та валютні біржі, банківські установи, брокерські компанії, інвестиційні дилери та андерайтери, системи міжбіржових та міжброкерських зв’язків, інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії, фівнансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, національна депозитарна система, реєстратори цінних паперів, інформаційно-консультаційні центри, розрахунково-клірингові установи та інші кредитно-фінансові й інвестиційні інститути.
Характеристика інструментів фінансового ринку Функціонування фінансового ринку здійснюється за допомогою фінансових інструментів. Основними інструментами на фінансовому ринку є готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери. Фінансові інструменти – різноманітні фінансові активи, які обертаються на ринку, є законними вимогами власників цих активів на отримання певного (як правило, грошового) доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку. На окремих сегментах фінансового ринку обертаються різноманітні фінансові інструменти які можна класифікувати за багатьма ознаками. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, класифікують наступним чином. За видами фінансових ринків: - інструменти кредитного ринку, - це гроші і розрахункові документи, що обертаються на грошовому ринку; - інструменти фордового ринку, - це цінні папери, які обертаються на фондовому ринку; - інструменти валютного ринку, - це іноземна валюта, розрахункові валютні документи і цінні папери, що обслуговують цей ринок; - інструменти ринку фінансових послуг, - це фінансові послуги, які надаються фінансовими інституціями суб’єктам фінансових відносин (державі, громадянам, підприємницьким структурам); - інструменти ринку золота (срібла, платини), - це названі види цінних металів, які використовують з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також цінні папери, які обслуговують цей ринок. За періодом обертання: - короткострокові фінансові інструменти з періодом обігу до одного року, що обслуговують операції на ринку грошей; - довгострокові фінансові інструменти, що обслуговують операції на ринку капіталів. Період їх обігу становить більше одного року. До цього виду фінансових інструментів належать також безстрокові фінансові інструменти, наприклад, акції (для таких інструментів кінцевий термін їх погашення не встановлюється). За характером фінансових зобов’язань: - інструменти, за якими не виникають додаткові фінансові зобов’язання. Це – золото, валютні цінності тощо; - боргові фінансові інструменти, які зобов’язують боржника погасити в передбачені строки їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка (векселі, облігації, чеки тощо). Такі фінансові інструменти характеризують кредитні відносини між їх продавцем і покупцем. - пайові фінансові інструменти, що підтверджують право їх власника на частку в статутному капіталі емітента і на отримання відповідного доходу. Це – акції, інвестиційні сертифікати тощо. За пріоритетною значимістю: - первинні фінансові інструменти, які характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, векселі, чеки тощо); - вторинні фінансові інструменти, або деревативи (фінансові інструменти другого порядку). Вони характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов’язання їх власника купити чи продати первинні цінні папери, що обертаються на ринку, валюту, товари або нематеріальні активи на заздалегідь визначених умовах у майбутньому періоді. Основними видами деревативів є опціони, свопи, ф’ючерсні і форвардні контракти. Такі фінансові інструменти використовують для проведення спекулятивних фінансових операцій і страхування цінового ризику (хеджування). Деревативи бувають фондові, валютні, страхові, товарні, що залежить від складу первинних фінансових інструментів або активів, відповідно до яких випущені в обіг такі деревативи. За гарантованістю рівня дохідності: - фінансові інструменти з фіксованим доходом. Вони характеризують фінансові інструменти з гарантованим рівнем дохідності при їх погашенні; - фінансові інструменти з невизначеним доходом. Рівень дохідності їх може змінюватись залежно від фінансового стану емітента або кон’юктури фінансового ринку. За рівнем ризику: - безризикові фінансові інструменти. До них належать: короткострокові депозитні сертифікати найнадійніших банків, короткострокові цінні папери, «тверда» іноземна валюта, золото та інші цінні метали, придбані на короткий період; - фінансові інструменти з низьким рівнем ризику. Це короткострокові фінансові інструменти, що обслуговують ринок грошей і виконання зобов’язань за якими гарантується стійким фінансовим станом та надійною репутацією позичальника; - фінансові інструменти з помірним рівнем ризику. Вони характеризують групу фінансових інструментів, рівень ризику за якими приблизно відповідає середньоринковому; - фінансові інструменти з високим рівнем ризику. Рівень ризику за такими інструментами значно перевищує середньоринковий; - фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику. Такі фінансові інструменти використовують для здійснення найризикованіших спекулятивних операцій на фінансових ринках. Наведена класифікація фінансових інструментів відображає їх поділ за найбільш суттєвими загальними ознаками. Кожна з виділених груп фінансових інструментів, у свою чергу, класифікується за окремими специфічними ознаками, які відображають особливості їх випуску, обігу і погашення.
|
