Задача 5Подружжя Колісник прожили у шлюбі 20 років, після чого його було розірвано. Від шлюбу подружжя має двох дітей 1984 і 1997 року народження, які залишилися проживати з матір'ю. При розірванні шлюбу між сторонами не виникло суперечки щодо надання дітям утримання. У 2003 р. Колісник О. подала позов про стягнення аліментів на неповнолітню дочку, у якому вказала, що матеріальна допомога Колісник П. стала носити періодичний характер і коштів на утримання дочки недостатньо. Дитина страждає бронхіальною астмою, у зв'язку з чим має потребує регулярного догляду фахівця, санаторно-курортного лікування, придбання лікарських препаратів тощо. При розгляді справи Колісник П. заявив, що бере участь в утриманні обох дітей за власною ініціативою. Старшій дочці він оплачуєнавчання у вищому навчальному закладі. Кошти на утримання неповнолітньої дочки з наступного місяця будуть начислятися з його заробітної плати. Крім цього він систематично купує необхідні для дітей речі (одяг, книги, медикаменти). Тому, на думку відповідача, підстав для примусового стягнення з нього аліментів немає. Як треба вирішити спір? Згідно з ч.2 ст. 157 СКУ Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 159 СКУ Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Утримання дитини її батьками є обов'язком останніх, який, як правило, виконується ними добровільно. Добровільна сплата аліментів на дитину, у тому числі і за домовленістю між батьками, вважається нормальним явищем, у той час, як стягнення аліментів у судовому порядку є примусовим способом виконання обов'язку батьків по утриманню дитини. Добровільна сплата аліментів на дитину може здійснюватися різними способами - безпосередньо (особисто) платником аліментів шляхом вручення аліментів їх одержувачу, шляхом перерахування аліментів банківським переказом, поштою тощо. Ч. 1 ст. 192 СКУ Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
|
