Демократичні Ініціативи молоді

Діаграма 3.4. Ставлення до ідеї інклюзивної освіти, %

Питання: Як Ви ставитесь до ідеї інклюзивної освіти, коли діти з особливими, N=500

потребами навчаються спільно з іншими дітьми у загальноосвітніх школах?

Неурядові організації засвідчують значно вищий рівень підтримки ідеї інклюзії – 85% з них обрали відповідь «цілком позитивно». Негативне ж ставлення наявне лише у 10% випадків.

Переважна більшість населення (53%) ставляться позитивно до того, що в школі з їх дітьми можуть навчатися діти з особливими потребами. 21% навіть скористались би цієї нагодою, щоб налаштувати свою дитину на допомогу таким дітям в навчанні і житті. Щоправда 14% опитаних зізнались, що їм далеко не байдуже, яку психофізичну проблему має така дитина, і вони б обов’язково оцінили ризики того, чи не може бути з того шкоди для їх дитини. Лише 2% респондентів щиро зізналися, що перевели б свою дитину в іншу школу чи клас.

Діаграма 3.5. Ставлення до спільного навчання дітей, %

Оцінюючи позитивні сторони спільного навчання в ЗОШ, населення найчастіше наголошувало на соціалізації дітей-інвалідів, яка є основою для їхньої подальшої успішної адаптації у суспільстві. Серед мінусів інклюзії найчастіше озвучувалась проблема жорстокості сучасних дітей. 76% впевнені, що впровадження інклюзивної освіти допоможе формуванню толерантності в суспільстві.

45% опитаних (переважно молодь і люди середнього віку) вважають, що Україна має йти європейським шляхом і впроваджувати інклюзивну освіту, 36% налаштовані менш оптимістично і думають, що українська школа ні конструктивно, ні матеріально не готова до інклюзії. Водночас 50% опитаних вважають, що інклюзивна освіта – це крок до змін, які необхідні не тільки в освіті, а й в цілому - в суспільстві.

Таким чином результати опитування населення спростовують уявлення про те, що інклюзивна освіта не відповідає українському менталітету, а населення не готове до неї і сприйме ідею і практику вороже.