Міжнародний спортивний рух: історія та сучасні особливості

Тема: МІЖНАРОДНИЙ СПОРТИВНИЙ РУХ.ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.

Вивчаючи різні аспекти управління сферою фізичного виховання і спорту, недоцільно обійти увагою міжнародний спортивний рух. В умовах, коли Україна стала рівноправним членом різних міжнародних спортивних об'єднань, репрезентує свої команди на Олімпійських іграх, чемпіонатах Світу і Європи, інших змаганнях - майбутні фахівці повинні знати про те, які організації мають статус міжнародних спортивних, з чого складаються їх цільові настанови та функціональні області.

Спираючись на знання, отримані при вивченні попередніх розділів, розглянемо загальну характеристику міжнародного спортивного руху на сучасному етапі, а також структурну побудову та діяльність найбільших міжнародних спортивних організацій.

Міжнародний спортивний рух: історія та сучасні особливості

Міжнародний спортивний рух зародився в кінці XIX на початку XX століття. Причини його виникнення саме у цей історичний період є багаточисельними. Назвемо дві найбільш вагомі:

розвиток спорту в країнах світу;

розвиток міжнародних зв’язків між країнами (економічних, політичних, культурних, наукових та ін.)

Саме в цей час на базі окремих національних спортивних союзів та організацій почали утворюватись перші міжнародні спортивні об'єднання, тобто федерації з видів спорту: гімнастики - у 1881 р., веслування - у 1892 р., ковзанярського спорту - у 1892 р., велоспорту - у 1900 р. та ін. У 1894 році було засновано Міжнародний олімпійський комітет [1,63, 67, 108].

Сучасний міжнародний спортивний рух налічує більше 300 організацій. Жоден вид людської діяльності не має такої кількості міжнародних організацій, що свідчить про розповсюдженість та популярність занять фізичним вихованням, спортом, рекреацією в країнах світу.

Слід зазначити, що незважаючи на таку велику чисельність міжнародних організацій у міжнародному спортивному русі відсутній єдиний, об'єднуючий та керівний центр. Міжнародні спортивні об'єднання працюють у більшості випадків автономно, не підпорядковуючись будь-якому всесвітньому органу.

Таким чином, міжнародний спортивний рух організаційно не являє собою єдиного цілого. Він не є системою.

Частина організацій керується у своїй діяльності загальними цілями та завданнями (наприклад, міжнародні федерації з видів спорту), інші - не зв'язані спільними статутними положеннями та правилами.

Усі міжнародні спортивні об'єднання відносяться до категорії неурядових, тобто громадських організацій. Членами їх є національні спортивні організації, в деяких випадках - міжнародні об'єднання (наприклад, асамблея міжнародних спортивних федерацій), а також окремі особи.

Сучасність внесла значні корективи у міжнародний рух стосовно професійного спорту. Відбулася ґрунтовна переоцінка його ролі та місця в сучасному суспільстві.(2)

У зв’язку зі створенням міжнародних спортивних організацій у професійному спорті та допуском професіоналів до участі в Олімпійських іграх, професійний спорт не тільки юридично, але й фактично стає невід'ємною складовою частиною міжнародного спортивного руху [64, 79].

Міжнародні спортивні об'єднання можуть бути класифіковані за:

- географічною ознакою (всесвітні або регіональні);

- професійними інтересами;

- релігійними переконаннями;

- науковими інтересами;

- професіональною приналежністю (організації з видів спорту);

- МСО інвалідів.

Класифікація міжнародних спортивних організацій та приклади приналежності до груп наведено у табл.6.1.

Таблиця 6.1 Класифікація міжнародних спортивних об'єднань

 

Ознаки	МСО, що відповідають ознакам
1. Географічна: - всесвітні - регіональні	- МОК - Міжнародний Паралімпійський Комітет - Міжнародна рада фізичного виховання і спорту Всесвітні (міжнародні) федерації з видів спорту Всесвітні організації з фізичного виховання - Вища Рада спорту Африки - Спортивна організація Азіатських ігор - Рада Панамериканських ігор - Спортивна Рада країн Океанії
2. Професійні інтереси	-Міжнародний спортивний союз залізничників - Всесвітня організація телеграфних і телефонних працівників
3. Релігійні переконання	- Всесвітній альянс молодих християн, - Міжнародна католицька федерація фізичного виховання і спорту
4. Наукові інтереси	Федерація спортивної медицини, Федерація фізіології спорту, Асоціація соціологів спорту
5. Професіональна приналежність	- Всесвітня боксерська асоціація (\УВА) - Всесвітня боксерська рада (ШВС) - Міжнародна боксерська федерація (ІВР) - Всесвітня боксерська організація (ШО)
6. МСО інвалідів	- Міжнародна федерація сліпих, -Міжнародний спортивний комітет глухих, - Міжнародна шахова асоціація сліпих.

 

Окрім цього, зазначені організації можна класифікувати за:

- терміном діяльності (тимчасові або постійні);

- характером діяльності (загального характеру та спеціалізовані);

- характером членства (колективні, індивідуальні);

Такий перелік свідчить про різнохарактерність міжнародних спортивних об'єднань. Але разом з тим, вони мають загальні завдання: розповсюдження своєї (3)діяльності в країнах - членах та потенційних членах організацій; підтримка зв'язків з національними організаціями, контроль за їх діяльністю та виконанням статутів, вивчення та розповсюдження досвіду своєї діяльності, проведення конгресів та засідань; видавницька діяльність, проведення між­народних змагань.

Організаційна побудова більшості міжнародних спортивних організацій, деякою мірою, ідентична (рис.6.1). Вищим органом об'єднання є конгрес (генеральна асамблея) делегатів національних спортивних організацій - членів. Конгрес збирається з періодичністю, яка обумовлена статутом та вирішує найбільш важливі питання діяльності. Конгрес обирає керівні органи, які у різних об'єднаннях мають різну назву (керівний комітет, рада, адміністративна рада, бюро). Керівний орган очолює, як правило, президент. Ці органи здійснюють керівництво діяльністю об'єднання у період між засіданнями конгресу (асамблеї). У деяких міжнародних об'єднаннях утворюються виконавчі комітети (рис.6.1)

Конгрес (генеральна асамблея) - вищий орган (періодичність проведення обумовлена статутом). Обирає керівні та технічні органи.

Технічні органи Комітет (рада, бюро) - очолює президент (комітети, комісії) керує роботою організації в період між конгресами

Виконавчий комітет

Рис. 6.1. Типова структура міжнародної організації

Крім керівних органів, у кожному міжнародному спортивному об'єднанні утворюються (також шляхом виборів) так звані технічні органи - комітети або комісії, функції та кількість яких залежить від змісту завдань, які вирішують міжнародні об'єднання.

Бюджети міжнародних спортивних об'єднань складаються з: членських внесків національних організацій та надходжень від окремих осіб;

відрахувань від проведення міжнародних змагань;

прибутків від телетрансляцій;

видавничої діяльності;

продажу значків, сувенірів тощо.