Класифікація фінансових інвестицій

ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 12 “Фінансові інвестиції”.

Відповідно до ПБО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:

§ збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),

§ зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Класифікація фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції поділяються на:довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції у цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), боргові інструменти та окремий вид – похідні інструменти, правила обліку яких регулюються ПБО 13 “Фінансові інструменти” (див. розділ 2.13).

Крім того, кожен з видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований як придбаний з метою перепродажу та такий, що утримується до погашення (боргові інструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції придбані з метою перепродажу, які у будь-який момент можуть бути реалізовані, слід кваліфікувати як поточні, навіть якщо по своїй первісній природі вони є довгостроковими.

Розглянемо приклад, який ілюструє суттєві розбіжності у класифікації одних і тих самих за формальними ознаками інвестицій залежно від мети та умови їх придбання.

Інвестиційна компанія ІК “АРТ” придбала з метою перепродажу 30 % голосуючих акцій ВАТ “Горенерго”. Акції ВАТ “Горенерго” вільно котуються на ринку цінних паперів. У даному випадку цю інвестицію ІК “АРТ” слід розглядати як поточну.

Потім ІК “АРТ” перепродає 30 % голосуючих акцій ВАТ “Горенерго” фінансово-промисловому холдингу, який має намір здійснювати контроль над ВАТ “Горенерго”.

При складанні фінансової звітності фінансово-промисловий холдинг повинен класифікувати цю фінансову інвестицію як довгостроковий необоротний актив.

Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:

Інвестиції в асоційовані підприємства – інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Таблиця 1