Тема 6: БЮДЖЕТНЕ ПРАВО І БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

6.1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Бюджет — центральна ланка фінансової системи держави, а фінанси, як відомо, — це система грошових відносин, у процесі яких формуються і використовуються централізовані фон­ди коштів, необхідні для виконання завдань і функцій держави й органів місцевого самоврядування. Тому сукупність фінансо­во-правових норм, які регулюють відносини в галузі бюджету і складають бюджетне право, що є центральним розділом фінансового права.

Предметом бюджетного права є: відносини, що виникають у зв’язку із встановленням бюджетної системи, із формуван­ням, розподілом і використанням централізованих фондів кош­тів, що надходять у розпорядження держави і органів місцево­го самоврядування на кожній території. Ці відносини можна об’єднати в певні групи, які регулюють окремі сторони бю­джетної діяльності:

1) встановлення видів бюджетів, які входять до бюджетної сис­теми України, принципи їх зв’язку;

2) структуру доходів й видатків як бюджетної системи в ціло­му, так і кожного виду бюджетів, принципи розподілу до­ходів і видатків між бюджетами;

3) повноваження України і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетної діяльності.

Таким чином, бюджетне право як підгалузь фінансового права — це сукупність правових норм, які регу­люють бюджетний устрій, структуру та порядок розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи, повно­важення держави і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетів і бюджетний процес.

Студентам необхідно з’ясувати особливості бюджетних правовідносин, які відрізняють їх від інших фінансових правовідносин.

Бюджет – це складна категорія, яку потрібно розглядати в таких аспектах:

– у матеріальному – як документ, в якому об’єднуються доходи і видатки держави або органу місцевого самоврядування;

– в юридичному — як закон або рішення місцевих органів про бюджет, тобто юридичні акти різної правової форми;

– в адміністративному - як попередній план доходів і видатків;

– у бухгалтерському — як зведену таблицю зібраних доходів і видатків (за класифікацією доходів і видатків);

– у політичному - як дозвіл державного органу на формування і використання державних (і місцевих) фінансових ресурсів;

– в економічному і соціальному — як інструмент впливу дер­жави або органу місцевого самоврядування на економічне і соціальне життя країни.

Першочергової уваги потребує з’ясування бюджету як правової категорії. При цьому обов’язково потрібно розрізняти поняття бюджету (мається на увазі переважно матеріальна сторона цієї категорії) та закону (або акта) про бюджет (правова сторона бюджету). Для розуміння суті бюджету як правової категорії слід зупинитися на таких його особливостях:

1) затверджується відповідним представницьким органом державної влади;

2) строк дії акта, що затверджує відповідний бюджет, дорівнює бюджетному періоду;

3) як фінансовий план закріплює юридичні права та обов’язки учасників бюджетних відносин.

Найпростіше і схематичне розуміння бюджету як плану формування, розподілу та використання відповідних централізованих коштів передбачає аналіз двох його частин: дохідної та видаткової.

Усі можливі доходи й видатки бюджетів відображають і закріплюють у бюджетній класифікації, яку слід розглядати як єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за економічною сутністю, функціональною діяльністю, організаційним устроєм та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація складається з чотирьох частин:

1) класифікація доходів бюджету – це групування доходів Державного та місцевих бюджетів, побудоване на підставі нормативно-правових актів України, які закріплюють джерела бюджетних доходів. Потрібно розрізняти чотири групи доходів бюджету (ст. 9 БК України):

– податкові надходження (прибуткові та майнові податки, мито та ін.);

– неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі; надходження від штрафів та фінансових санкцій та ін.);

– доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу: коштів від реалізації безхозного майна, скарбів тощо; надходження від реалізації державних запасів товарів; надходження від продажу землі та нематеріальних активів);

– трансферти (в Україні вони закріплюються у двох формах: дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує; субвенція – міжбюджетний трансферт для використання з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про її надання);

2) класифікація видатків бюджету - це групування видатків (бюджетних призначень) за такими ознаками (ст. 10 БК України):

– функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (видатки на функції державного управління, оборону, громадський порядок і судову владу, економічну діяльність, охорону навколишнього природного середовища, освіту тощо);

– економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки (містить поточні та капітальні видатки);

– ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (до головних розпорядників коштів державного бюджету належать: Управління справами Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Господарське управління Кабінету Міністрів України, Верховний Суд України, Міністерство фінансів, інші міністерства, урядові організації, Рада Міністрів АРК, обласні державні адміністрації, державні комітети та ін.);

– за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків базується на конкретних програмах з чітко визначеними цілями та завданнями);

3) класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття бюджетного дефіциту, і напрямки витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (платежі з погашення основної суми боргу) (ст. 11 БК України);

4) класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, АРК та органів місцевого самоврядування перед юридичними особами, банківськими установами за внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями.

Слід зазначити, що достатньо новим поняттям у фінансовому праві є поняття «міжбюджетні відносини», яке з’явилося вперше з прийняттям БК України. Так, відповідно до ст. 81 БК України, міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України. Метою регулювання цих відносин є вдосконалення системи відносин між ланками бюджетної системи.

Бюджетна система України – це побудована на економічних відносинах, державному устрої та врегульована правовими нормами сукупність видів бюджетів. Студентам потрібно розглянути структуру бюджетної системи, визначення якої дає ст. 5 БК України.

Від поняття «бюджетна система» слід відмежовувати інше поняття – «бюджетний устрій»: бюджетна система відображає тільки загальну структуру бюджетів в Україні, натомість бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

 

Завдання для самопідготовки