Алгоритм вивчення теми. Методичні рекомендації до вивчення теми

Методичні рекомендації до вивчення теми

У процесі вивчення теми слід з’ясувати сутність, мету, зав­дання, принципи та функції фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент являє собою процес управління формуванням, використанням і розподілом фінансових ресурсів підприємства та оптимізацією обороту його грошових коштів.

Фінансовий менеджмент необхідно розглядати як систему економічного управління та форму підприємницької діяльності. Основною метою фінансового менеджменту є максимізація до­бробуту власників капіталу підприємства, що знаходить кон­крет­не вираження в максимальній ринковій вартості під­при­єм­ства або його акцій. Щоб реалізувати основну мету фінансового менеджменту, необхідно вирішити такі завдання:

1. забезпечення самофінансування, самоокупності та досяг­нен­ня цільового прибутку;

2. забезпечення фінансової стійкості підприємства через оп­ти­мізацію структури його капіталу;

3. вибір найбільш ефективних сфер вкладення капіталу влас­никами підприємства;

4. забезпечення стабільної платоспроможності та запобі­ган­ня банкрутства;

5. прискорення швидкості обороту капіталу та майна під­при­ємства з метою більш швидкого генерування прибутку;

6. оптимізація співвідношення між прибутком і фінансовим ризиком.

Управління фінансовими ресурсами підприємства базується на таких принципах:

1) сувора централізація та контроль за формуванням і вико­ристанням фінансових ресурсів;

2) здійснення фінансового планування;

3) формування фінансових резервів;

4) безумовне виконання всіх фінансових зобов’язань.

Процес управління фінансовою діяльністю підприємства здій­снюється за допомогою окремого механізму. У його струк­туру включаються такі елементи:

7. державне правове й нормативне регулювання фінансової діяльності;

8. ринковий механізм регулювання фінансової діяльності під­приємства;

9. інформаційне забезпечення фінансового менеджменту;

10. система методів фінансового управління;

11. система фінансових важелів.

Фінансовий механізм складається з п’яти взаємопов’язаних елементів: фінансових методів; фінансових важелів; правового, нормативного й інформаційного забезпечення.

У процесі вивчення теми слід також з’ясувати сутність та зміст фінансової політики підприємства.

Фінансова політика являє собою сукупність фінансових ме­тодів, що застосовує підприємство в короткостроковому періоді діяльності та які враховують сукупність факторів, що її визна­чають. До таких факторів належать: макроекономічні, мікро­еко­номічні, специфічні фінансові фактори (часу, інфляції, ризику).

Матеріальна основа фінансового менеджменту – реальний грошовий обіг, тобто економічний процес, який викликає рух вартості, що супроводжується певним потоком грошових пла­тежів та розрахунків.

Принципи управління фінансовим менеджментом:

1. Принцип фінансової стратегії, що визначає можливість збалансування матеріальних і грошових ресурсів.

2. Принцип стратегії управління – це виявлення можливо­стей розширення виробництва, прогнозування інноваційних ва­ріантів розвитку, пошук альтернативних способів прийняття рішень, вибір нових способів фінансування.

3. Контроль за виконанням прийнятих рішень.

4. Врахування попереднього досвіду та його екстраполяція на майбутнє.

5. Орієнтація на екстрений характер прийнятих рішень.

6. Визначення непередбачених наслідків впливу зовнішніх факторів.

Об’єктом управління фінансового менеджменту є організація грошового обігу, постачання фінансовими коштами й інвес­ти­ційними цінностями, основними та оборотними засобами, ор­ганізація фінансової роботи.

Суб’єктом управління фінансового менеджменту є загальний вид діяльності, що відображає відношення людей у фінансовій роботі.

Принципи організації фінансового менеджменту: плану­ван­ня, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз.

Організація фінансових потоків та управління ними залежать від багатьох факторів, таких як: тип бізнесу, розмір підпри­єм­ства, його організаційна структура управління, ін.

В умовах ринкової економіки фінансовий менеджер стає од­нією з ключових фігур на підприємстві. Він відповідає за по­становку проблем фінансового характеру, аналіз доцільності вибору того чи іншого способу їх рішення (іноді – за прийняття кінцевого рішення вибору найбільш прийнятного варіанту дії), здійснює оперативну фінансову діяльність, контролює грошові потоки підприємства.

У загальному вигляді діяльність фінансового менеджера мо­жна поділити на три напрями:

1) загальний аналіз і планування майнового та фінансового стану підприємства;

2) забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (уп­рав­ління джерелами ресурсів);

3) розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика й уп­равління активами).

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов’я­зані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу. Ця мета отримує конкретний вираз у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників. Характеризуючи загальноприйнятну в ринковій економіці вищевказану головну мету фінансового ме­неджменту, слід відмітити, що вона вступає у протиріччя з роз­повсюдженою в нас думкою, що головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Річ у тім, що максимізація ринкової вартості підприємства не завжди авто­ма­тично досягається під час максимізації його прибутку, тому в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одне з важливих завдань фінансового менеджменту, але не як головна його мета.

Фінансовий стан підприємства є основою його добробуту, тому головним на меті фінансовий менеджмент має знаход­жен­ня розумного компромісу між завданнями, що ставить перед собою підприємство, і фінансовими можливостями реалізації цих завдань для:

1. підвищення обсягів продажів і прибутку;

2. підтримування стійкої прибутковості підприємства;

3. збільшення доходів власників (акціонерів);

4. підвищення курсової вартості акцій підприємства та ін.

Ці завдання вирішують за допомогою раціонального управ­ління потоками фінансових ресурсів між підприємством і дже­релами його фінансування (як внутрішніми, так і зовнішніми), отриманими внаслідок:

5. фінансово-господарської діяльності;

6. продажу акцій, облігацій, отримання кредитів на фінан­со­вому ринку;

7. повернення суб’єктам фінансового ринку процентів і ди­відендів як плати за капітал;

8. сплати податкових платежів;

9. інвестування та реінвестування в розвиток підприємства.

Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету й ос­новні завдання через здійснення певних функцій. Ці функції діляться на дві основні групи, що визначаються комплексним змістом фінансового менеджменту:

10. функції фінансового менеджменту як керуючої системи;

11. функції фінансового менеджменту як спеціальної галузі уп­равління підприємством.

Функції та методи фінансового менеджменту можна поділити на два блоки:

1. Управління зовнішніми фінансами.

2. Внутрішньовиробничий облік і контроль.

Управління зовнішніми фінансами складається з управління оборотними активами (рух грошових коштів, розрахунки з клі­єн­тами, управління матеріально-виробничими запасами та ін.) та залучення коротко- та довгострокових зовнішніх джерел фі­нансування.

Внутрішньовиробничий облік і контроль передбачає:

12. складання та аналіз фінансової звітності підприємства;

13. оцінку поточного стану підприємства та перспективне пла­нування;

14. збирання та оброблення даних бухгалтерського обліку для управління фінансами;

15. складання кошторису витрат, сплату податків тощо.

Рішення з фінансових питань приймають у процесі інвес­ту­вання в активи підприємства та під час вибору джерел фінан­сування інвестиційних проектів. Інвестиційні рішення (довго­строкові та короткострокові) приймають для:

16. раціоналізації структури активів, визначення необхідності їх зміни та ліквідації;

17. розроблення й оцінки інвестиційних проектів;

18. визначення потреби у фінансових ресурсах;

19. управління «портфелем» цінних паперів.

Вибір джерел фінансування інвестиційних проектів здій­сню­ють за допомогою:

20. вироблення та реалізації політики раціонального поєднан­ня власних і позичених коштів для забезпечення ефективного функціонування підприємства;

21. вироблення та реалізації політики залучення капіталу на найвигідніших умовах;

22. дивідендної політики;

23. оцінки операцій злиття та поглинання підприємств.

Отже, успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності управлінських рішень, що їх прий­мають менеджери як індивідуально, так і колективно.

До кола конкретних питань, що мають вирішуватись у фі­нансовому менеджменті, відносяться:

1. розробка фінансової стратегії підприємства;

2. створення організаційних структур, які забезпечують прий­­няття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспекта­ми фінансової діяльності підприємства;

3. формування ефективних інформаційних систем, що забез­печують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

4. здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства;

5. здійснення планування фінансової діяльності підпри­єм­ства за основними її напрямами;

6. розробка дієвої системи стимулювання реалізації прий­нятих управлінських рішень у галузі фінансової діяльності;

7. здійснення ефективного контролю за реалізацією прий­ня­тих управлінських рішень.

Фінансовий менеджмент включає:

1. Управління активами:

– оборотними активами;

– необоротними активами.

2. Управління капіталом:

– формування фінансової структури капіталу;

– управління формуванням власних фінансових ресурсів;

– управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3. Управління інвестиціями.

4. Управління грошовими потоками.

5. Управління фінансовими ризиками та упередження бан­крут­ства.

Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії підпри­ємства.

Основна мета загальної стратегії – забезпечення високих темпів економічного розвитку та підвищення конкурентної по­зиції підприємства.

До основних етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства належить:

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середо­ви­ща та кон’юнктури фінансового ринку.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.

4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.

5. Розробка фінансової політики за окремими аспектами фі­нансової діяльності.

6. Розробка системи організаційно-економічних заходів із за­безпечення реалізації фінансової стратегії.

7. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Розробка фінансової стратегії та фінансової політики з най­більш важливих аспектів фінансової діяльності дозволяє прий­мати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.