Пояснювальна записка. Проректор з навчальної роботи
Затверджую Проректор з навчальної роботи ______________ Ю. О. Волошин «___»____________________2011 ПРОГРАМА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ СУЧАСНОГО СВІТУ»
(за вимогами кредитно-модульної системи) для студентів спеціальностей «Правознавство» Маріуполь - 2011 УДК 94(100) ББК 63.3.(0)я73
Історія сучасного світу Програма навчальної дисципліни.- Маріуполь: МДУ, 2011.- 22 с. Розробники: Д.і.н, професор Романцов В. М., к.і.н., доц. Подгайко М.К., к.і.н., доц. Коробка В.М., асистент Забавін В. О. Програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри історичних дисциплін. Протокол №1 від 30.08.2011
Маріуполь - 2011 Пояснювальна записка Історія сучасного світу як навчальна дисципліна в навчальному плані підготовки бакалаврів входить до циклу гуманітарних дисциплін. Курс “Історія сучасного світу” посідає важливе місце в системі вищої освіти. Він покликаний дати студентам сучасні наукові знання про історію людства, які необхідні як в період навчання в університеті, так і після його закінчення. Студент має можливість збагатити свою інтелектуальну скарбницю знаннями різних аспектів історичного розвитку – політичних, економічних, соціальних, міжнародних, національних у їх взаємозв’язку, прояви його закономірностей. Поняття “сучасний світ” не має загально прийнятого визначення. Укладачі даної програми вважають, що епоха сучасності охоплює ХХ - початок ХХІ століття. Цьому відтинку часу всесвітньої історії притаманні вражаючі контрасти і суперечності. Приголомшують цивілізаційні досягнення людства у всіх сферах соціального буття і вражаючі соціальні катаклізми: дві найкровопролитніші в історії людства світові війни, революційні потрясіння, нелюдські тоталітарні режими, незліченні мільйони смертей від голоду, безглуздя тероризму. Увагу студентів буде зосереджено на провідних тенденціях історичного процесу, на найважливіших подіях, явищах, процесах, що мали непересічні та довготривалі наслідки для всього світу і України. Вихідною точкою навчального курсу обрано початок Другої Світової війни, яка сама відноситься до числа найважливіших подій ХХ століття Сумлінне вивчення курсу історії сучасного світу допоможе студентові краще орієнтуватися у складних явищах суспільного розвитку. Розуміння минулого дає можливість більш критично поглянути і на сучасність і, деякою мірою, дає змогу побачити майбутнє. Мета вивчення курсу: усвідомлення студентською молоддю важливості історичного пізнання, засвоєння основних подій, явищ, процесів, що формували образ сучасного світу. Основні завдання: - формування у студентів системи знань про суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації сучасного світу та окремих країн, цивілізаційний поступ, міжнародні, міждержавні відносини з їх обумовленістю та конкретними наслідками; - створення цілісної картини історичного шляху, що пройшло людство у ХХ – на початку ХХІ століття; - формування історичної свідомості, політичних, ідеологічних культурних переконань майбутніх спеціалістів.
По завершенню вивчення історії сучасного світу студенти повинні v оволодіти сучасним історичним термінологічно-понятійним апаратом; v зрозуміти генезис, сутність та природу історичних явищ. Вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; v знати: - про причини і характер Другої світової війни та її наслідки; - про модернізацію державно-політичних систем країн Заходу в другій половині ХХ століття; - про суспільно-політичний розвиток країн Латинської Америки; - про процес деколонізації країн Азії та Африки; - про системну кризу в СРСР та крах системи соціалізму(1946 – початок 1990 рр.); - про процеси євроінтеграції; - про розбудову незалежної української держави. Оволодіти вміннями: - розбиратися в програмовому змісті кожної теми; - працювати з конспектами лекцій; - опрацьовувати наукову історичну літературу та джерела, енциклопедичні та довідкові видання; - користуватися історичними і політичними картами та схемами; - аналізувати історичні події, явища і процеси, пояснювати їх сутність, аргументувати свою точку зору науковими положеннями; зрозуміти генезис, сутність та природу історичних явищ. Вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; - об’єктивно, виважено оцінювати роль осіб, суспільних груп та народних мас в історичному процесі, подіях і явищах всесвітньої історії; - виступати з доповідями за визначеними питаннями теми семінарського заняття; - слухати і сприймати відповіді студентів з питань, що обговорюються, тактовно оцінювати і доцільно доповнювати; - робити висновки і узагальнення із вивченої проблеми; - відповідати на питання з навчальної дисципліни усно, письмово (за програмою тестової перевірки).
Програма вивчення “Історії сучасного світу” складається з трьох модулів – розділів: Модуль І – Друга світова війна Модуль ІІ – Післявоєнний світ (друга половина 40-х – 80-ті роки ХХ). Модуль ІІІ – Світ наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.
Кожен модуль розділ складається з п’яти функціональних модулів. Модуль І - ІІ (змістовний теоретичний і практичний) – аудиторна робота (лекції та семінарські заняття за відповідними темами). Модуль ІІІ – самостійна робота студентів. Модуль ІV – індивідуальна робота студента з викладачем Модуль V – контрольно-оцінювальний модуль (підсумковий контроль).
Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни. Модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни. Кожен модуль складається з функціональних модулів: змістовий теоретичний модуль, змістовний практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи викладача з студентами, контрольно-оцінювальний модуль. Змістовний теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій. Змістовний практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять. Модуль самостійної роботи студентів – це самостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблене вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково-методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й оцінка виконаних ними завдань. Контрольно-оцінювальний модуль – це організація контролю за вивченням навчальної дисципліни. Вона передбачає проведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й підсумковий тестовий контроль знань за змістом програми модуля, встановлення рейтингу студента за вивчення кожного модуля та проведення підсумкового рейтингу успішності при вивченні дисципліни. Рейтинг – це комплексний покажчик успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно – у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимальною можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників. Алгоритм дії цієї системи при вивченні “Історії сучасного світу” такий: Рейтингова оцінка за опанування студентом програмового змісту історії сучасного світу встановлюється за сумою балів за всі модулі. При вивченні кожного модуля програми навчальної дисципліни, відповідною кількістю балів оцінюється виконання студентом завдань змістовного практичного модуля, модуля самостійної роботи студентів та модуля індивідуальної роботи студента з викладачем, виконання тесту. Максимальна сума балів за вивчення всієї дисципліни – 100 балів.
40% - для модулів теоретичного навчання (поточний контроль) 10% - для модуля СРС (поточний контроль) 25% - для контрольного модулю (захист ІНДЗ, МКР) 25% - для модуль-іспиту
Загальний обсяг годин для вивчення історії сучасного світу складає години. Змістовний теоретичний та практичний модуль – 28 годин (20 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття). Форма контролю – іспит. для студентів спеціальності «Правознавство»
Структуру програми з навчальної дисципліни складає: пояснювальна записка, розподіл годин вивчення навчальної дисципліни за модулями, програмовий зміст, ключові слова, теми лекцій та семінарських занять до кожної з тем модуля-розділу, зміст модуля самостійної та індивідуальної роботи, контрольно-оцінювального модуля, список літератури до модуля. До програми додаються плани семінарських занять з методологічними вказівками. Оволодіння студентами змістом зазначених у програмі модулів-розділів сприятиме формуванню основних теоретичних положень історичної науки. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Модуль – розділ 1. Друга світова війна. Тема 1. Вступ до курсу. Причини, характер та етапи Другої Світової Війни. Україна у подіях Другої Світової Війни. Вступ до курсу. Періодизація. Причини, характер війни. Етапи Другої Світової Війни. 1 етап (вересень 1939 – червень 1941 рр.). Початок війни. Реалізація радянсько-німецьких договорів 1939 р. Наступ Червоної Армії та приєднання до УРСР західноукраїнських земель, Північної Буковини, Придунайських повітів. Доля Придністров’я. “Дивна війна” на Західному фронті. Вторгнення німецьких військ у країни Західної Європи. 2 етап (червень 1941 – листопад 1942 рр.). напад Німеччини і її союзників на СРСР; розширення масштабів війни. Боротьба проти загарбників в Україні в 1941 - 1942 рр. Запровадження військового стану. Трагічні поразки Червоної Армії в перші дні війни, їх причини. Битва під Москвою. Контрнаступ Червоної Армії в кінці 1941 – початку 1942 рр. Крах “блискавичної війни”. Утворення антигітлерівської коаліції. Війна на Тихому океані. Окупаційний режим в СРСР. Нацистський “новий порядок”. Експлуатація населення. Масове знищення людей. Наростання опору. 3 етап (листопад 1942 – червень 1944 рр.). Корінний перелом у ході війни (Сталінградська та Курська битви), крах наступальної стратегії держав нацистського блоку. Африканський театр воєнних дій. Радянське підпілля і партизанський рух. Звільнення України від загарбників. Початок розгрому гітлерівських загарбників в Україні. Битва за Лівобережну Україну і Донбас. Форсування Дніпра. Звільнення Києва. Наступальні операції на Правобережжі й у Криму. 4 етап (6 червня 1944 – травень 1945 рр.). Відкриття другого фронту. Завершальні бої за звільнення території України. Перші кроки радянської влади на звільненій території. Капітуляція і окупація Німеччини; 5 етап (травень – вересень 1945 р.). Розгром імператорської Японії, визволення Азії; завершення війни. Наслідки Другої Світової Війни. Змістовний теоретичний модуль І Лекція 1. Причини, характер та етапи Другої Світової Війни. Години 1. Вступ до курсу. 2. Причини, характер війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Вторгнення німецьких військ у країни Західної Європи 3. Напад Німеччини і її союзників на СРСР Битва під Москвою. Крах “блискавичної війни”. Утворення антигітлерівської коаліції. Війна на Тихому океані. 4. Докорінний перелом у ході війни (Сталінградська та Курська битви), крах наступальної стратегії держав нацистського блоку. Африканський театр воєнних дій. 5. Відкриття другого фронту. Розгром нацистської Німеччини та імператорської Японії. Підсумки Другої Світової Війни. 6. Наслідки Другої Світової Війни.
Модуль – розділ 2. Післявоєнний світ (друга половина 40-х – 80-ті роки ХХ ст.) Тема 2. Причини і початок “холодної війни”. Міжнародні відносини у 50-х – 80-і рр. ХХ ст. Нова розстановка сил на міжнародній арені. Проблеми післявоєнного мирного врегулювання. Нюрнберзький і Токійський процеси над військовими злочинцями. “План Маршалла”. Діяльність ООН. Прийняття Декларацій прав людини. Початок “холодної війни”. Загострення суперництва між державами-переможницями в Європі, на Близькому та Середньому Сході. Блокада Берліна і берлінська криза. Війна в Кореї. Утворення військово-політичних блоків. Політика сталінського диктату щодо країн Східної і Південно-Східної Європи. Встановлення тоталітарних режимів. Копіювання радянської моделі суспільного розвитку. “Соціалістична система”. Берлінська стіна. Пошуки альтернативних шляхів розвитку (Югославія, Угорщина, Чехо-Словаччина). Політичні кризи та військові конфлікти в різних частинах світу в 1950-1960-х рр. Поворот до розрядки міжнародної напруженості в 1970-х рр. Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Загострення міжнародної обстановки наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Поширення нового політичного мислення в міжнародних відносинах на рубежі 1980-1990-х рр. Кінець “холодної війни”.
Тема 3. СРСР в останній період сталінського тоталітарного режиму та у добу хрущовської “відлиги”. Сутінки сталінізму. Відбудова народного господарства. Соціальна і фінансова політика. Репресії проти радянських людей. Політична ситуація в СРСР в останній період сталінізму. Проблеми розвитку науки, техніки, культури. “Ждановщина”. Політичний і соціально-економічний розвиток СРСР у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. Зміни в суспільному житті після смерті Й. Сталіна. Перші кроки десталінізації суспільного життя. Пошуки шляхів удосконалення партійного й державного управління. Реформи в промисловості, сільському господарстві, управлінні народним господарством, соціальній політиці. Розвиток науки і культури. М.Хрущов. Підсумки розвитку країни в період “відлиги”.
Тема 4. Країни Західної Європи та США у 50 - 80-і рр. ХХ ст. Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половині ХХ століття. Посилення демократичних, гуманістичних сил. Сполучені Штати Америки. Зміни у світових позиціях і роль США після ІІ світової війни. Соціально-економічні досягнення і проблеми країни. Особливості політичного життя. Основні етапи зовнішньої політики. Вплив війни у В’єтнамі на обстановку в США. Президентство Р. Рейгана. Політичний курс адміністрації президента Б.Клінтона. Сучасне політичне й економічне становище США. Велика Британія. Економічний і політичний розвиток. Політика лейбористських і консервативних урядів. М. Тетчер. Сучасне політичне й економічне становище Великої Британії. Франція. Політичний і соціально-економічний розвиток. Четверта республіка (1946-1958 рр.). П’ята республіка. Президентство генерала Ш. де Голля. Політичний курс президента Ф. Міттерана. Ж. Ширак. Сучасне політичне й економічне становище Франції. Німеччина. Політика окупаційних властей 1945-1949 рр. Розкол Німеччини. Утворення ФРН. Німецьке економічне диво. Нова східна політика В. Брандта. Політика оновлення країни Г. Коля. Об’єднання Німеччини. Нова розстановка сил в об’єднаній Німеччині. Тема 5. Країни Латинської Америки (Мексика, Бразилія та Аргентина) у ІІ половині ХХ ст. Суспільно-політичний та економічний розвиток країн Латинської Америки. Посилення впливу США в регіоні. Заснування Організації американських держав (ОАД). Нестабільність політичного життя регіона. Економічні труднощі 80-90-х рр. Інтеграційні процеси. Мексика. Особливості розвитку країни. Індустріалізація країни. Аграрні перетворення. Загострення політичної боротьби у 80-90-х рр. Зовнішня політика. Аргентина. Режим Х. Перона. Військовий переворот 1955 р. Політична боротьба 50-70-х рр. «Мальвінська криза». Крах військової диктатури та перехід до конституційного ладу. К.С. Менем. Бразілія. Політична боротьба та диктаторський режим. Президенство Ф. Коллора та Ф. Кардоза. Зовнішня політика. Тема 6. Країни Азії та Африки у ІІ половині ХХ ст. Національно-визвольний рух та крах колоніалізму. Розпад колоніальної системи.Етапи деколонізації. Боротьба незалежних держав за новий економічний порядок. Японія. Окупаційна політика США в Японії. Японське економічне «диво». Внутрішня та зовнішня політика. Китай. Победа комуністів та проголошення КНР. Мао Цзедун. Соціально-економічні експерименти. Реформи Ден Сяопіна. Зовнішня політика КНР у 60-90-ті рр. Індія. Боротьба за незалежність. Конституція 1950 р. Курс Джавахарлала Неру. Проблема сепаратизму. Раджив Ганді. Сучасне положення країни.
Змістовний теоретичний модуль ІІ Лекція 2. Причини і початок “холодної війни”. Міжнародні відносини у 50-х – 80-і рр. ХХ ст. 2 години 1. Нова розстановка сил на міжнародній арені. Загострення суперництва між державами-переможницями. “Холодна війна” 2. Локальні воєнні конфлікти на полі “холодної війни” в 1950-1960-х рр. Карибська криза. 3. Поворот до розрядки міжнародної напруженості в 1970-х рр. Загострення міжнародної обстановки наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. 4. Поширення нового політичного мислення в міжнародних відносинах на рубежі 1980-1990-х рр. Кінець “холодної війни”.
Лекція 3. СРСР в останній період сталінського тоталітарного режиму та у добу хрущовської “відлиги”. 2 години 1. Післявоєнна відбудова. 2. Політична ситуація в СРСР в останній період сталінізму. Ідеологічний наступ режиму 3.М.Хрущов: розвиток країни в період “відлиги”. 4. Роки «застою». Дисидентство.
Лекція 4. Країни Західної Європи та США у 50 - 80-і рр. ХХ ст. 4 години 1. Сполучені Штати Америки. 2. Велика Британія 3. Франція. 4. Німеччина. 5. Італія. Модуль – розділ ІІІ Світ наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Тема 7. Розпад СРСР. Проблеми розвитку незалежних держав на пострадянському просторі. СНД та політика України “Перебудова” в СРСР. Наростання кризових явищ у політичному, соціально-економічному, духовному розвитку СРСР та радянського суспільства. М. Горбачов. Перебудова: плани і реальність. Політика “гласності”. Зовнішня політика: “нове політичне мислення”. Крах “соціалістичної системи”. Активізація національно-визвольного руху. Зміні в культурному житті. Дискредитація влади. Формування багатопартійності. Міжетнічні конфлікти на пострадянському просторі. Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. Президент Б. Єльцин. Проголошення незалежності радянських республік. Референдум про незалежність України 1 грудня 1991 р. Біловізка угода. Припинення існування СРСР. Утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Пострадянська Росія. Перехід до ринкової економіки. Політична криза 1993 р. Війна в Чечні і її наслідки. Президентство В. Путіна. Зовнішня політика. Російсько-українські відносини. Проблема Криму. Статус Севастополя. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Росією 1997 р. Політичний, соціально-економічний розвиток країн Балтії, Закавказзя, центральної Азії. Білорусь, Молдова. Тема 8. Побудова нової Європи. Процеси євроінтеграції та євроінтеграційна політика України Щабелі Євроінтеграції. Відродження Європи як геополітичної і духовної сили. Створення Оборонної організації Західного союзу 1948 р. Оформлення ЄЕС (Європейське Економічне Співтовариство). Європейський союз (ЄС) – сім’я демократичних європейських країн. Єдиний внутрішній ринок (ЄВР) ЄС. Маастрихтська угода про валютно-економічний Союз. Поява Європарламенту. Створення “Європи без кордонів”. Перетворення ЄС в один із головних центрів світового господарства. Зростання кількості європейських держав.Вступ до ЄС держав – колишніх республік СРСР. Країни- кандидати в члени ЄС. Символіка ЄС. План дій Україна – ЄС. Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)). Тема 9. Демократизація країн Центральної та Північно-Східної Європи у 90-і рр. ХХ ст. Розпад Чехословаччини та Югославії. США в 90-і рр. ХХ ст. «Революції» 1989-1991 рр. Розпад Югославії. Громадянська війна. Косовська криза. Сербія і Чорногорія. Розпад Чехословаччини. Економічні реформи. Відносини з Україною. США в 90-і рр. ХХ ст. Внутрішня та зовнішня політика. Тема 10. Міжнародні відносини на рубежі століть (ООН, НАТО, глобалізація, тероризм та боротьба проти нього) Перехід до багатополюсного світового порядку. Намагання формування однополюсного світового порядку. Криза моделі однополюсного світу. Нові світові центри. Організація Об’єднаних Націй (ООН) та основні пріоритети її діяльності в сучасних умовах. Декларація Тисячоліття. Проблеми реформування ООН. ООН та Україна на сучасному етапі. НАТО – втілення життєво важливих партнерських відносин між Європою та Північною Америкою. Відкритість альянсу для всіх європейських демократичних держав. Вступ до союзу сателитів СРСР, країн Балтії. Бажання прикритися натівським щитом від “братніх” обійм, колишнього східного наставника. Колективна оборона головне завдання Альянсу. Активна протидія сучасним загрозам – тероризмові, розповсюдженню зброї масового знищення. Зміцнення безпеки і забезпечення стабільності у багатьох регіонах світу. Партнерські відносини НАТО з Україною та Росією. Глобалізація. Поняття глобалізації Розвиток глобалізацій них процесів у сучасному світі. Сутність глобальних проблем сучасності. Тема 11. Тероризм у сучасному світі. Поняття “тероризм”. Основні напрямки сучасного тероризму. Найбільш масштабні терористичні акти в 2001 – 2006 рр. Завдання консолідації зусиль світового співтовариства у боротьбі з тероризмом. Тема 12. Країни Західної Європи та Північної Америки наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Президентські вибори 1992 р. У США. Перемога кандидата від Демократичної партії - Вільяма (Білла) Клінтона. Прихід до влади республіканця Джорджа Буша (молодшого) у 2000 р. Трагічні подій 11 вересня 2001 року. Бойові дії в Іраку і окупація країни завдали сильного збитку престижу Буша в світі і загострили відносини між США та іншими державами. На президентських виборах 2008 р. перемогу отримав демократ Барак Хуссейн Обама, він став 44 президентом США - першим афроамериканцем. Змістовий теоретичний модуль ІІІ Лекція 5. Розпад СРСР. Проблеми розвитку незалежних держав на пострадянському просторі. СНД та політика України 2 години 1. “Перебудова” в СРСР. 2. Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. 3. Пострадянська Росія. Політичний, соціально-економічний розвиток країн Балтії, Закавказзя, центральної Азії. Білорусь, Молдова. 4. СНД та політика України Лекція 6. Побудова нової Європи. Процеси євроінтеграції та євроінтеграційна політика України 2 години 1. Щабелі Євроінтеграції. Відродження Європи як геополітичної і духовної сили
Лекція 7. Демократизація країн Центральної та Північно-Східної Європи у 90-і рр. ХХ ст. Розпад Чехословаччини та Югославії. США в 90-і рр. ХХ ст. 2 години 1. «Революції» 1989-1991 рр. 2. Розпад Югославії. 3. Розпад Чехословаччини. 4. США в 90-і рр. ХХ ст. Лекція 8. Міжнародні відносини на рубежі століть (ООН, НАТО, глобалізація, тероризм та боротьба проти нього) 2 години 1. Перехід до багатополюсного світового порядку. 2. Організація Об’єднаних Націй (ООН) 3. НАТО – втілення життєво важливих партнерських відносин між Європою та Північною Америкою 4. Глобальні проблеми сучасності. Модуль самостійної роботи студентів І
Модуль індивідуальної роботи студента з викладачем 1. Консультація викладача за змістом першого модуля. 2. Перевірка завдань самостійної роботи студента. 3. Виконання додаткових завдань студентом та їх перевірка викладачем з метою підвищення рейтингу успішності студента за змістом модуля.
Контрольно-оцінювальний модуль. 1. Підведення підсумків (у балах) за виконання змістовного модуля, модуля самостійної та модуля індивідуальної роботи. 2. Тестовий контроль за матеріалом змісту модуля. 3. Визначення загального рейтингу успішності студента з вивчення модуля з урахуванням “штрафних балів”.
Коментар щодо рейтингової оцінки успішності студента за перший модуль Максимальна кількість балів за другий модуль – 20: - за активну участь у кожному з 1 семінарських занять – до 5 балів (максимально – 5 балів) - за виконання кожного завдання самостійної роботи – до 1 балів (максимально – 2 бали) - за виконання тесту – максимально 3 бали - за виконання ІНДЗ (реферування) – до 10 балів (максимально – 10 балів). Модуль самостійної роботи студентів ІІ
Модуль індивідуальної роботи студента з викладачем 1. Консультація викладача за змістом першого модуля. 2. Перевірка завдань самостійної роботи студента. 3. Виконання додаткових завдань студентом та їх перевірка викладачем з метою підвищення рейтингу успішності студента за змістом модуля.
Контрольно-оцінювальний модуль. 1. Підведення підсумків (у балах) за виконання змістовного модуля, модуля самостійної та модуля індивідуальної роботи. 2. Тестовий контроль за матеріалом змісту модуля. 3. Визначення загального рейтингу успішності студента з вивчення модуля з урахуванням “штрафних балів”.
Коментар щодо рейтингової оцінки успішності студента за другий модуль Максимальна кількість балів за другий модуль – 30: - за активну участь у кожному з 2 семінарських занять – до 5 балів (максимально – 10 балів) - за виконання кожного завдання самостійної роботи – до 3 балів (максимально – 6 балів) - за виконання тесту – максимально 4 бали - за виконання ІНДЗ (реферування) – до 10 балів (максимально – 10 балів).
Модуль самостійної роботи студентів ІІІ
Модуль індивідуальної роботи студента з викладачем 1. Консультація викладача за змістом першого модуля. 2. Перевірка завдань самостійної роботи студента. 3. Виконання додаткових завдань студентом та їх перевірка викладачем з метою підвищення рейтингу успішності студента за змістом модуля.
Контрольно-оцінювальний модуль. 1. Підведення підсумків (у балах) за виконання змістовного модуля, модуля самостійної та модуля індивідуальної роботи. 2. Тестовий контроль за матеріалом змісту модуля. 3. Визначення загального рейтингу успішності студента з вивчення модуля з урахуванням “штрафних балів”.
Коментар щодо рейтингової оцінки успішності студента за третій модуль Максимальна кількість балів за другий модуль – 25: - за активну участь у кожному з 1 семінарських занять – до 5 балів (максимально – 5 балів) - за виконання кожного завдання самостійної роботи – до 2 балів (максимально – 5 бали) - за виконання тесту – максимально 5 бали - за виконання ІНДЗ (реферування) – до 10 балів (максимально – 10 балів).
Змістовний практичний модуль І Семінарське заняття 1. 2 години Тема: СРСР у роки Другої Світової Війни. 1. Початок Другої Світової Війни та реалізація Радянським Союзом таємних домовленостей 1939 з Німеччиною. 2. Початок Великої Вітчизняної війни: а) напад нацистської Німеччини на СРСР; б) мобілізація сил на відсіч ворога; в) поразки радянських військ у Білорусії, Прибалтиці, Україні, їх причини; г) битва під Москвою. 3. Докорінний перелом у ході війни: а) Сталінградська битва; б) Битва на Курській дузі; в) Битва за Дніпро; г) Тегеранська конференція; 4. Завершення другої світової війни: а) наступальні операції РСЧА 1944 р.; б) перенесення воєнних дій за кордон СРСР; в) Ялтинська конференція; г) розгром Німеччини; д) Потсдамська конференція; е) Розгром Японії є) Основні підсумки та уроки Другої Світової Війни. Література 1. Торопцев А.П. Мировая история войн: Энциклопедия / А.П. Торопцев. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 928 с. 2. Бердичевский Я.М. Современная всемирная история. 2001-2005 г.: Современные материалы к учебнику «Всемирная история: Учебник для 11 классов общеобразовательных учебных заведений» / Я.М. Бердичевский, Е.П. Решетникова. – Запорожье: Премьер, 2005. – 360 с. 3. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2005. 4. Золотарев В. А. Проблемы изучения истории Великой Отечественной войны // Новая и новейшая история. – 2002. – № 2. – С. 3-11. 5. Золотарев В. Л. Вторая мировая война: Актуальные проблемы. – М., 1995. – 422с. 6. Маслов М.С. Перл-Харбор: Ошибка или провокация / М.С. Маслов, С.П. Зубков. – М.: Вече, 2006. – 448 с. 7. Новітня історія України (1900 – 2000): Підручник / за ред. А. Г. Слюсаренка. – К., 2000. 8. Першев А.П. Когда началась и когда закончилась Вторая Мировая война / А.П. Паршев, В.Н. Степанков. – М.: Яуза: Эксмо, 2007. – 576 с. 9. Україна в ХХ столітті (1900 – 2000): Збірник документів та матеріалів / упоряд. А. Г. Слюсаренка. – К., 2000. 10. Фуллер Дж. Вторая Мировая война / Дж. Фуллер. – Смоленск: Русич, 2004. – 544 с.
Змістовний практичний модуль ІІ
Семінарське заняття 2. 2 години Тема: Країни Латинської Америки (Мексика, Бразилія та Аргентина) у ІІ половині ХХ ст. - на початку ХХІ ст. 1. Суспільно-політичний та економічний розвиток країн Латинської Америки. 2. Мексика. 3. Аргентина. 4. Бразілія. Література 1. Бердичевский Я.М. Решетникова Е.П. Современная всемирная история. 2001 – 2005 гг. – Запорожье: Премьер, 2005. – 360 с. 2. Бердичевский Я.М., Лади
|
