Аналіз використання капіталу

Відомо, що капітал у цілому є сумою коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Поняття «капітал» звичайно асоціюється з поняттям «власність». У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, і становить вартість майна підприємства.

Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності і в процесі цієї діяльності використовує як власний капітал, так і позичкові кошти.

Сума власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна та борговими зобов’язаннями.

За даними аналітичної таблиці 8.4 (с. 227) посібника сума власного капіталу підприємства, що його аналізуємо, становить на початок року 3802 тис. грн, а на кінець року — 6719 тис. грн. Отже, власний капітал підприємства збільшився.

Далі аналізують уже суто власний капітал, тобто вивчають причини його зміни протягом звітного періоду.

Такий аналіз здійснюється на основі «Звіту про власний капітал», ф. 4.

Для проведення аналізу необхідно передовсім ознайомитися зі змістом окремих складових власного капіталу і детально вивчити зміст кожної статті форми 4 «Звіт про власний капітал».

Розглянувши зміст статей звіту про власний капітал, необхідно проаналізувати рух власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники цього руху (табл. 8.20).

ü Коефіцієнт надходження капіталу:

Кн = [Кн₁]: [ЗКк₂],

де Кн₁ — надходження капіталу за звітний період;

ЗКк₂ — залишок капіталу на кінець звітного періоду.

ü Коефіцієнт використання капіталу:

Кв = [Кв₁]: [ЗКн₂],

де Кв₁ — використання капіталу за звітний період;

ЗКн₂ — залишок капіталу на початок звітного періоду.

Дані таблиці свідчать, що на підприємстві за звітний період у складі власного капіталу збільшилась кількість іншого додаткового капіталу за рахунок дооцінки необоротних активів та суми активів, безкоштовно отриманих підприємством.

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на спів­відношення коефіцієнтів надходження й використання капіталу.

Коли значення коефіцієнтів надходження більші, ніж коефіцієнтів використання, то це означає, що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.

Наступним етапом аналізу використання капіталу є аналіз ефек­тивності його використання.

Таблиця 8.20

АНАЛІЗ РУХУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Показники	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Розподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал
А	1(3*)	2(4)	3(5)	4(6)	5(7)	6(8)	7(9)	8(10)
1. Залишок на поча­ток року по балансу		—		—			–30	–20
2. Скоригований зали­шок на початок року		—		—			–30	–20
3. Надходження		—	—
4. Використання	—	—	—				—
5. Залишок на кінець року		—					–10	–10
6. Коефіцієнт надхо­дження (ряд. 3 / ряд. 5)	0,052	—	—	1,152	0,142
7. Коефіцієнт вибуття (ряд. 4 / ряд. 2)	—	—	—	0,152	0,142		—

Ефективність капіталу найліпше характеризується його рентабельністю (табл. 8.21).

Рівень рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу. З метою аналізу рентабельності капіталу складається аналітична таблиця, яка дає можливість визначити загальні зміни рентабельності капіталу і розрахувати вплив основних факторів на ці зміни.

За даними підприємства, що аналізується, рівень рентабельності за звітний період зменшився на 44,2 пункту (91,6 – 135,8).

Методом ланцюгових підстановок розраховується вплив основних факторів на зміну рівня рентабельності. Розрахунки проводяться з використанням таких алгоритмів:

1. Вплив зміни частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції:

а) х ₁ = ряд. 8 гр. 2: [(ряд.6 гр.1 + ряд.7 гр.1) 100];

б) х ₁ – ряд. 9 гр. 1 (х — умовний рівень рентабельності).

Тобто: а) 29,74: (11,67 + 3,82) × 100 = 191,9; б) 191,9 – 135,8 =
= 56,1 пункту.

Таблиця 8.21

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Показник	За минулий звітний період	За звітний період
А
1. Прибуток, тис. грн
2. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн
3. Середньорічна вартість основних фондів нематеріальних активів, тис. грн
4. Середньорічний залишок оборотних коштів, тис. грн
5. Середньорічна вартість капіталу (ряд. 3 + ряд. 4)
6. Коефіцієнт фондомісткості продукції (ряд. 3 / ряд. 2), коп.	11,67	25,24
7. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (ряд. 4 / ряд. 2)	3,82	7,21
8. Прибуток на 1 грн реалізованої продукції (ряд. 1 / ряд. 2), коп.	21,05	29,74
9. Рівень рентабельності капіталу (ряд. 1 / ряд. 5), коп.	135,8	91,6

 

Таким чином, за рахунок збільшення частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції рівень рентабельності збільшився на 56,1 пункту.

2. Вплив зміни фондомісткості або фондовіддачі основних виробничих фондів:

а) х ₂ = ряд.8 гр.2: (ряд.6 гр.2 + ряд.7 гр.1) × 100;

б) х ₂ – х ₁. Тобто:

а) 29,74: (25,24 + 3,82) 100 = 102,3;

б) 102,3 – 191,9 = – 89,6 пункту.

Таким чином, за рахунок збільшення фондомісткості виробництва (зниження фондовіддачі) рівень рентабельності зменшився на 89,6 пункту.

3. Зміна коефіцієнта закріплення матеріальних оборотних коштів, тобто зміна тривалості обороту оборотних коштів: ряд. 9 гр. 2 – х ₂, тобто 91,6 – 102,3 = – 10,7 пункту.

За рахунок збільшення коефіцієнта закріплення оборотних коштів рівень рентабельності зменшився на 10,7 пункту.

Отже, загальне зниження рентабельності за факторами становить 44,1 пункту (56,1 – 89,5 – 10,7), що відповідає загальному зниженню рентабельності порівняно з торішніми даними.

Результати аналізу фінансового стану підприємства обов’язко­во доводяться до відома заінтересованих служб та підрозділів, а також у необхідних випадках — керівництва підприємства для прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення негативних причин, які сприяють погіршанню фінансового стану.

Треба зазначити, що результати проведених аналітичних розрахунків не є єдиним і безумовним критерієм для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення фінансового стану. Треба враховувати ще й інші моменти, які впливають на управлінські рішення, зокрема, особисті якості особи, яка приймає такі рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, котрі, проте, справляють великий вплив на якість управлінських рішень.

Тільки оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур прийняття управлінських рішень забезпечить підприємству перемогу в боротьбі з конкурентами.

*У дужках подано нумерацію граф за ф. 4.