Приклади тестових завданьМодуль 1. Теоретичні основи і методичний інструментарій фінансового менеджменту Тема 1. Сутність, зміст та механізми фінансового менеджменту Тест. Фінансовий менеджмент – це: а) стратегія управління підприємством в напрямі реалізації фінансової політики; б) тактика управління фінансами підприємства; в) система принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства; г) наука, котра вивчає систему менеджменту організації. Тест. Одним з основних принципів фінансового менеджменту є: а) комплексний характер формування управлінських рішень; б) інтегрованість із загальною системою державних фінансів; в) орієнтованість на поточні плани підприємства; г) всі відповіді вірні. Тема 2. Основи організації і управління фінансами на підприємствах Тест. Головною метою фінансового менеджменту є: а) забезпечення найбільш ефективного використання фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства; б)забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та майбутньому періоді; в) забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів підприємства; г) досягнення високо рівня прибутковості. Тест. В системі основних задач, націлених на реалізацію головної мети фінансового менеджменту є така: а) своєчасна реалізація інвестиційних програм; б) забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при передбачуваному рівні прибутку; в) організація маркетингових досліджень та узагальнення їх результатів; г) вибір надійного банку та робота з ним. Тема 3. Системи і методи фінансового менеджменту Тест. Механізм фінансового менеджменту представляє собою: а) ринковий механізм регулювання фінансових відносин між суб’єктами господарювання; б) внутрішній механізм регулювання фінансової діяльності підприємств; в) інструменти впливу на фінансовий стан підприємства; г) систему елементів, які регулюють управлінські рішення в сфері фінансової діяльності підприємства. Тест. Регуляторна система управління, яка координує взаємозв’язки між формуванням інформаційної бази, фінансовим аналізом, фінансовим плануванням та внутрішнім фінансовим контролем – це… а) фінансова стратегія; б) фінансовий механізм; в) контролінг; г) фінансовий менеджмент. Тема 4. Системи та методи фінансового планування Тест. Планування використання довгострокових фінансових ресурсів, як елемент фінансового менеджменту, включає: а) випуск звичайних і привілейованих акцій; б) бюджетування капіталу; в) оцінка вартості грошей з урахуванням доходів майбутнього періоду; г) всі відповіді вірні. Тест. Розробка довгострокового фінансового плану по найважливіших аспектах фінансової діяльності підприємства є формою реалізації… а) стратегічного фінансового планування; б) оперативного фінансового планування; в) інвестиційної політики підприємства; г) фінансової політики підприємства. Тема 5. Концепція і методичний інструментарій оцінки вартості грошових активів у часі Тест. Основним інструментарієм оцінки вартості грошей у часі виступає: а) дисконтування; б) відсоткова ставка; в) облікова ставка; г) приведена вартість. Тест. Концепція вартості грошей в часі полягає в тому, що: а) вартість грошей змінюється з причини часового фактора; б) сьогоднішні гроші завжди мають більшу вартість, ніж вчорашні; в) дисконтування слід здійснювати з урахуванням номінальної відсоткової ставки; г) вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку. Тема 6. Концепція і методичний інструментарій оцінки фактора інфляції Тест. При прогнозуванні річного темпу інфляції використовується наступна формула: а) iр = ──── (1+ iм) 12 б) iр = (1 – iм) 12 +1 в) iр = (1 + iм) 12 – 1 г) iр = (Іiм + 1) 12 Тест. Взаємозв’язок між номінальною і реальною відсотковими ставками можна представити у вигляді: а) рівняння Фішера; б) Моделі Гордона; в) рівняння Бланка; г) Моделі Шарпа. Тема 7. Характеристика облігацій та методи їх оцінки. Характеристика та оцінка акцій Тест. Базова модель оцінки фінансових активів інакше називається: а) DCF – модель; б) метод дисконтування інвестицій; в) модель Марковиця; г) метод Шарпа. Тест. Спосіб оцінки привілейованих акцій визначається як: а) метод нарахування складних відсотків; б) нескінченний ануїтет; в) постійно зростаючий темп дивідендів; г) метод дисконтування.
Модуль 2. Система управління активами і капіталом підприємства. Основи інвестиційної математики та антикризового управління Тема 8. Управління капіталом підприємства і оптимізація його структури Тест. Накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, які залучаються в економічний процес з метою отримання доходу, представляє собою… а)інвестиційний ресурс; б) фінанси підприємства; в) капітал; г) економічних ресурс. Тест. Під маржинальною вартістю капіталу розуміють: а) різницю між номінальною та ринковою вартістю капіталу; б)зміну в загальній сумі прибутку від інвестицій, необхідну для задоволення вимог інвесторів; в)зміну в загальній вартості капіталу через збільшення (зменшення) ціни інструментів фінансового ринку; г) різницю між вартістю статутного капіталу і необоротних активів. Тема 9. Управління оборотними активами підприємства Тест. Період повного обороту всієї суми оборотних активів, в процесі якого відбувається зміна окремих їх видів, представляє собою … а) виробничий цикл; б) операційний цикл; в) коефіцієнт обертання; г) фінансовий цикл. Тест. Період часу між початком оплати постачальникам отриманих від них сировини і матеріалів та початком надходження коштів від покупців за поставлену їм продукцію представляє собою: а)фінансовий цикл; б) тривалість використання оборотних активів; в) операційний цикл; г) виробничий цикл. Тема 10. Управління грошовими потоками підприємства Тест. Грошовий потік підприємства – це … а) надходження і витрачання грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства; б) всі грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства; в) надходження грошових коштів і виплати, пов’язані зі зміною довгострокового капіталу; г) потоки грошових коштів, котрі підприємство генерує при здійсненні всіх фінансових операцій. Тест. До грошових авуарів підприємства відносяться: а) надходження і виплати грошових коштів, які не пов’язані безпосередньо з комерційними операціями; б) різні активи, за рахунок яких можуть бути здійснені виплати і погашені зобов’язання; в) грошові виплати комерційного характеру, які підприємство повинне здійснити, щоб уникнути фінансової катастрофи; г) готівка грошових кошти, котрі є у підприємства на даний момент часу. Тема 11. Управління прибутком Тест. «Межа безпеки» підприємства характеризується: а) розміром наявних у підприємства фінансових ресурсів; б) можливими границями використання позикових коштів; в) часткою підприємства на відповідному товарному ринку; г) обсягом реалізації продукції, що знаходиться в межах між точкою фактичної суми прибутку підприємства і точкою беззбитковості. Тест. Операційний леверидж – це: а) механізм управління операційним прибутком підприємства; б) механізм врівноваження співвідношення позикових і власних коштів, котрі залучаються для здійснення операційної діяльності підприємства; в) показник ефективності операцій підприємства по залученню позикових коштів; г) механізм управління прибутком підприємства від фінансової діяльності. Тема 12. Оцінка і принципи складання фінансової звітності. Фінансова діагностика. Тест. До принципів включення інформації у фінансову звітність відноситься: а) принцип превалювання форми над змістом; б) принцип врахування неритмічності в роботі; в) принцип адекватності г) принцип обачності. Тест. На завершальному етапі проведення фінансової діагностики рекомендується використовувати: а) SWOT-аналіз; б) експрес-аналіз; в) MRP-аналіз; г) коефіцієнтний аналіз. Тема 13. Основи управління інвестиційною діяльністю підприємств Тест. Види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект, називаються: а) інвестиції; б) фінансові інструменти інвестування; в) реальні інвестиції; г) активи підприємства. Тест. Серед підходів до оцінки інвестицій виділяють: а) прогнозну експертизу; б) кореляційний аналіз; в) статистичний аналіз; г) факторний аналіз. Тема 14. Основи антикризового фінансового управління Тест. Система принципів і методів розробки та реалізації комплексу управлінських рішень, спрямованих на попередження і подолання фінансових криз підприємства, мінімізацію їх негативних фінансових наслідків – це… а) контролінг; б) антикризове фінансове управління; в) форфейтинг; г) управління санацією. Тест. Справа про банкрутство підприємства порушується: а) тільки за заявою кредитор; б) за заявою кредитора або боржника; в) за заявою кредитора або уповноваженого державного органу; г) коли подані заяви всіх кредиторів боржника. 2.2. Оцінювання знань Вид поточного та підсумкового контролю по модулях Таблиця 2.1
Критерії оцінювання знань студентів за традиційною чотирибальною системою на: відмінно, добре, задовільно і незадовільно. Оцінка „відмінно” виставляється магістрантам, які виявили системні, глибокі знання з дисципліни „Фінансовий менеджмент”, вичерпно і всебічно розкрили зміст питань творчо використовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань, розуміють взаємозв’язок змісту дисципліни з іншими, спорідненими курсами навчальної програми та вимогами кваліфікованого виконання фахових функцій в практичній діяльності. Оцінка „добре” виставляється магістрантам, які повністю опанували програмний матеріал, вичерпно висвітлили питання екзаменаційного білета, продемонстрували ґрунтовні навики при розв’язанні практичних завдань, проявили здібності самостійно поглиблювати і розширювати знання в сфері фінансового управління. Оцінка „задовільно” виставляється магістрантам, які засвоїли основний програмний матеріал в обсязі, достатньому для виконання функцій професійної діяльності, мають необхідні навики виконання практичних завдань. Але у відповідях на контрольні питання або при розв’язанні практичних завдань допустили незначні помилки. Оцінка „незадовільно” виставляється магістрантам, які недостатньо оволоділи основним програмним матеріалом навчальної дисципліни, при відповідях на екзаменаційні питання допустили суттєві помилки, не виявили необхідних навиків виконання практичних завдань екзаменаційного білета, проявили вміння
Таблиця 2.2 Порядок оцінювання знань студентів за правилами МРОЗ
РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНА І САМОСТІЙНА РОБОТА Важливе місце в освоєнні курсу та набутті практичних навиків магістрантами займає індивідуальна робота. Виконання індивідуальних завдань передбачає підготовку рефератів, наукових робіт і доповідей, матеріалів до ділових ігор, індивідуальні заняття та консультації щодо виконання індивідуальних завдань у позанавчальний час. Призначенням самостійної роботи є поглиблення розуміння змісту та розширення меж вивченого на лекціях та практичних заняттях матеріалу. Самостійна робота здійснюється шляхом вивчення магістрантами окремих додаткових розділів, тем дисципліни „Фінансовий менеджмент”, інших споріднених курсів, а також законодавчих актів, інструкцій, методик та інших матеріалів, які визначають напрями фінансового управління на підприємствах. Самостійна робота передбачає також виконання магістрантами домашніх практичних завдань, обсяги і зміст яких визначаються викладачами курсу. Крім тогомагістранти виконують самостійну роботу по індивідуальних планах в межах обраних ними напрямів науково-дослідної роботи під керівництвом і за консультацій викладачів курсу. 3.1. карта самостійної роботи магістранта та Порядок поточного оцінювання знань з дисципліни
3.2. Завдання для самостійної роботи студентів Тематика рефератів 1. Місце суб’єктів господарювання в системі національного господарства. 2. Основні напрями державного регулювання підприємницько-фінансовою діяльністю. 3. Цілі і задачі управління фінансами підприємства. 4. Основні напрями фінансової політики підприємства. 5. Сутність, зміст і форми прояву фінансового менеджменту. 6. Фінансова стратегія та фінансова ідеологія підприємства. 7. Організаційне та інформаційне забезпечення процесу управління фінансами. 8. Місце фінансового планування і прогнозування в ринковій економіці. 9. Принципи і методи фінансового планування на підприємстві. 10. Характеристика основних механізмів фінансового менеджменту підприємств. 11. Сутність і основні принципи оцінки капіталу підприємства. 12. Шляхи та методи оптимізації структури капіталу підприємства. 13. Формування власного капіталу підприємства. Методи управління власним капіталом. 14. Акції та облігації як інструменти формування капіталу підприємства. 15. Поняття і нормативна класифікація зобов’язань підприємства. 16. Сутність та основні принципи оцінки вартості позикового капіталу. 17. Сутність, структура та роль оборотного капіталу підприємства. 18. Вибір політики комплексного оперативного управління поточними активами і поточними пасивами. 19. Управління грошовими потоками на підприємстві. 20. Використання методології визначення вартості грошей в часі у фінансових розрахунках. 21. Сутність, структура та роль оборотного капіталу. 22. Управління оборотними активами та методи їх оптимізації. 23. Тотальне управління грошима. 24. Управління прибутком підприємства. 25. Порядок формування та управління операційним прибутком підприємства. 26. Дивідендна політика підприємства та управління емісією акцій. 27. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві. 28. Сутність і задачі бюджетування. Технологія розробки річного бюджету на підприємстві. 29. Зміст системи поточного бюджетування та основні етапи її розробки. Сутність та технологія місячного бюджетування. 30. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Управління реальними інвестиціями підприємств. 31. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Управління фінансовими інвестиціями підприємств. 32. Аналіз чинників державного регулювання інвестиційної діяльності підприємств. Шляхи активізації інвестиційної діяльності на рівні регіонів. 33. Проблеми фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємства. 34. Діагностика фінансового забезпечення довгострокової діяльності підприємств. 35. Оптимізація портфеля цінних паперів підприємства. Основні моделі оптимізації. 36. Управління фінансовими ризиками підприємства: методичний інструментарій врахування фактору ризику у фінансових операціях. 37. Управління фінансовими ризиками підприємства: методи обґрунтування управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності. 38. Управління фінансовими ризиками підприємства: механізми нейтралізації фінансових ризиків. 44. Антикризове фінансове управління підприємством: поняття банкрутства та його правове забезпечення. 45. Фінансове управління процесами стабілізації, реорганізації та ліквідації підприємства. Тематика наукових доповідей 1. Сутність та історичний досвід розвитку системи контролінгу. 2. Етапи впровадження та інструменти реалізації фінансового контролінгу. 3. Державне управління фінансовою діяльністю суб’єктів підприємництва через цінове регулювання. 4. Інструменти державного регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання в ринкових умовах. 5. Проблеми регулювання недержавних монопольних утворень. Вплив монопольних утворень на добросовісну конкуренцію. 6. Сутність концепції ТСМ (тотальне управління грошима) та доцільність її впровадження в практику управління грошовими потоками. 7. Японська модель управління запасами «якраз у строк». 8. Модель оптимізації управління запасами Міллера-Орра. Проблеми її застосування в практиці фінансового управління на вітчизняних підприємствах. 9. Принципи концепції Збалансованої системи показників. Особливості ЗСМ та її переваги над іншими управлінськими моделями. 10. Зовнішні загрози стабільності національної економіки та шляхи їх мінімізації. 11. Вплив світових кризових явищ на фінансову безпеку економіки України. 12. Проблеми інвестування та державної підтримки підприємств реального сектора економіки й агропромислового комплексу. 13. Особливості розвитку та інвестиційної політики суб’єктів фінансового ринку. 14. Державна політика регулювання тарифів на послуги підприємств тепло-, водо-, і газопостачання та її вплив на фінансовий стан суб’єктів підприємництва. 15. Збалансування інтересів держави, підприємців і споживачів при формуванні та регулюванні тарифів на послуги підприємств тепло-, водо-, і газопостачання. 16. Преференції підприємцям, котрі беруть участь у реалізації державних соціальних програм. 17. Світовий досвід державної соціальної політики, що ґрунтується на гуманістичних ідеях (Шведська та Скандинавська моделі розвитку). 18. Особливості державної соціальної політики, орієнтованої на парадигму розвитку гуманістичної демократії, та проблеми її реалізації в Україні. 19. Законодавчо-нормативне забезпечення та стан розвитку інформатизації в Україні в епоху бурхливого розвитку інформаційних технологій та глобальної інформатизації суспільства. 20. Закон США Сарбейнза-Окслі та значимість окремих його положень у забезпеченні інформаційної прозорості діяльності корпорацій. 21. Проблеми тіньової економіки в Україні та основні напрями її детінізації. 22. Схеми відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Інструменти державної боротьби з відмиванням «брудних грошей» та проблеми для України. 23. Види систем управління запасами в логістиці. 24. Інноваційні моделі управління дебіторською заборгованістю та проблеми їх реалізації в Україні (факторинг та вексельні розрахунки). 25. Управлінська концепція Якокка Лі та її позитивні сторони для діяльності корпорації. 26. Новітні моделі управління прибутком підприємства. 27. Сучасний стан проектного фінансування в контексті проблем та перспектив реалізації інвестиційних проектів. 28. Позитивні сторони формування вільних економічних зон для підприємств. 29. Переваги лізингових операцій для підприємств та проблеми їх реалізації в Україні. 30. Пенсійна реформа України в контексті соціальної політики України. 31. Вплив податкової реформи на фінансовий стан та фінансову політику підприємств. 32. Вплив податкової політики у забезпеченні детінізації національної економіки. РОЗДІЛ 4. Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи Однією з форм перевірки знань магістрантів заочної форми навчання є написання індивідуальної контрольної роботи, яка виконується в міжсесійний період. Метою контрольної роботи є закріплення й поглиблення студентами теоретичних знань системи, методів і механізму фінансового менеджменту та набуття практичних навичок фінансового управління капіталом і активами підприємства. 4.1. Зміст контрольної роботи та її виконання Кожний варіант контрольної роботи містить два теоретичні питання і практичне завдання (дві задачі). У питаннях теоретичної частини необхідно: · розкрити сутність економічного явища, процесу або ситуації, що розглядається; · здійснити критичний аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних економістів із зазначеного питання; · висвітлити проблемні питання, які на погляд студента ще не розв’язані; · підкреслити власну думку і позицію щодо розв’язання існуючих проблем, обґрунтувати власні погляди. Магістрант повинен творчо підійти до написання теоретичної частини контрольної роботи, викласти власну думку, обґрунтувати її, у разі необхідності – подати таблиці й рисунки. Викладений матеріал має бути підкріплений посиланнями на літературні джерела. При розв’язанні задач необхідно виконати чіткі розрахунки з написанням відповідей отриманих результатів. 4.2. Вибір варіанта контрольної роботи Варіант контрольної роботи визначає викладач у відповідності до нумерації магістрантів за списком деканату та видає завдання. Заміна варіанта контрольної роботи може здійснюватись завідувачем кафедри або викладачем, який перевіряє (рецензує) контрольну роботу. 4.3. Підбір літератури для виконання теоретичного завдання Навчальну і спеціальну літературу для виконання контрольної роботи магістрант підбирає самостійно, використовуючи бібліотечний каталог. Особливу увагу доцільно приділити законодавчим і нормативним актам, періодичним науковим виданням. Список використаної літератури подається в порядку використання відповідних джерел в роботі або в алфавітному порядку. 4.4. Оформлення контрольної роботи Робота виконується відповідно до загальноприйнятих в університеті положень, українською мовою. Контрольну роботу слід виконувати комп’ютерним набором на стандартних аркушах формату А4 (210х297), шрифтом 14, редактором Times New Roman, інтервалом 1,5. На титульному аркуші необхідно вказати дисципліну, з якої робота виконана, прізвище та ініціали магістранта, факультет, курс, групу, шифр залікової книжки. Робота обов’язково має містити план із зазначенням початкових сторінок розділів, пунктів, підпунктів. У кінці контрольної роботи слід навести перелік використаної літератури. До списку літератури відносять усі використані магістрантом при написанні роботи джерела: законодавчі й нормативні акти, монографії, книги, брошури, збірники, окремі наукові статті тощо. Після літератури необхідно поставити дату виконання контрольної роботи й особистий підпис студента. Обсяг контрольної роботи, виконаної комп’ютерним набором, – до 15 сторінок. РОЗДІЛ 5. Методичні вказівки до виконання практичної частини контрольної роботи 5.1. Оцінювання вартості грошових активів з урахуванням фактору часу та інфляції В процесі порівняння грошових коштів при плануванні їх потоків в тривалому періоді часу використовуються два основних поняття – майбутня вартість грошей або їх теперішня вартість. Теперішня вартість грошей представляє собою суму майбутніх грошових коштів, приведену з урахуванням визначеної ставки відсотку до теперішнього періоду часу. Визначення теперішньої вартості грошей характеризує процес дисконтування їх вартості, який представляє операцію, зворотну нарощенню, і здійснювану шляхом вилучення з майбутньої вартості відповідної суми відсотків (дисконтної суми). Майбутня вартість грошей представляє собою суму інвестованих в теперішній момент коштів, в яку вони перетворяться через певний період часу з врахуванням визначеної ставки відсотку (відсоткової ставки). Визначення майбутньої вартості грошей характеризує процес нарощення їх вартості (компаундування), який полягає в приєднанні до їх початкової суми нарахованої суми відсотків. 5.1.1. Методичний інструментарій оцінювання теперішньої і майбутньої вартості грошей по схемі простих відсотків Простий відсоток – сума доходу, нарахована до основної суми грошового капіталу в кожному інтервалі загального періоду його використання, по якій подальші її перерахунки не здійснюються. Або це нарахування відсотку лише на початково інвестовану суму. Майбутню (нарощену) суму Pn, яку вкладник одержить через n років, розраховують за формулою: Pn = P (1+rn), (1) де Pn – майбутня вартість грошей; P – сьогоднішня вартість грошей; r – відсоткова ставка (виражена десятковим дробом); n – період нарахування. Наприклад. Розрахувати нарощену суму з вихідної суми в 20000 грн. при розміщенні її в банку на умовах нарахування простих відсотків, якщо річна ставка 15%, а період нарахування – 10 років. Нарощена сума складає: 20000 (1 + 0,15 х 10) = 50000грн. Нарахування за схемою простих відсотків застосовується, як правило, в короткострокових фінансових операціях, коли інтервал нарахування співпадає з періодом нарахування (і дорівнює строку менше 1 року), або коли після кожного інтервалу нарахування кредитору виплачуються відсотки. Якщо простий відсоток нараховується протягом періоду, який складає менше року, формула (1) набуває вигляду: Pt = P (1+ r (t/T)) (2) де t – кількість днів нарахування відсотку протягом року; T – кількість днів у році; Pt – сума, яка одержується при нарахуванні відсотку за t днів; r – відсоток, що нараховується. Якщо не зазначено інше, звичайно нарахований відсоток задається як відсоток в розрахунку на рік. Тоді за t днів буде нарахована тільки його частина, а саме r (t/365) Pt = P(1 + r (t/365)) (3) Приклад. Підприємству надані в кредит 60000 грн. на 4 міс. З 01.05.п.р. за ставкою 14% річних. Необхідно визначити суму кредиту до погашення. Сума кредиту дорівнює: Pt = 60000 (1 = 0,14 х 123/365) = 62830 грн. Якщо період нарахування відсотків вимірюється в місяцях формулу (2) можна представити наступним чином: Pt = P (1 + r х t/12), (4) де t – кількість місяців нарахування відсотків. Визначення теперішньої (приведеної або дисконтованої) вартості грошей (Р) з використанням простих відсотків здійснюється за формулами: Pn P = ─────, 1+nr
P = ───────── (6) 1+r (t/365). На практиці виникають питання визначення періоду часу, який необхідний для збільшення суми P до значення Pn при нарахуванні відсотку r. Для простого відсотку з формули (1) одержимо: n = (Pn/ P – 1): r (7) Приклад. За який період вклад в 5000 грн. зросте до 13500 грн. при ставці 25% річних? n = (13500: 5000 – 1): 0,25 = 7 років. 5.1.2. Методичний інструментарій оцінювання теперішньої і майбутньої вартості грошей по схемі складних відсотків Складний відсоток представляє собою суму доходу, нарахованого в кожному інтервалі загального періоду його використання, яка не виплачується, а приєднується до основної суми грошового інтервалу і в наступному платіжному інтервалі сама приносить дохід. Застосовується при довгострокових фінансових операціях. Майбутню (нарощену) суму Pn, яку вкладник одержить через n років, розраховують за формулою: Pn = P (1 + r)n, (8) де Pn – майбутня вартість грошей; P – сьогоднішня вартість грошей; r – відсоткова ставка (виражена десятковим дробом); n – період нарахування. Приклад. Власником інвестовані 250000 грн. на 4 роки під 6% річних. Яку суму одержить інвестор в кінці строку? P4 = 250000 х (1+0,06) 4 = 315550 грн. Складний відсоток може нараховуватись частіше, ніж один раз на рік.Відсотки, що нараховуються з певною періодичністю, називаються дискретними. В цьому випадку річна ставка називається номінальною, а відсоткова ставка за один інтервал нарахування вважається рівною відношенню номінальної ставки до кількості інтервалів в році. Нарощена сума буде розраховуватись за наступною формулою: Pn = P (1 + r/m)nm, (9) де m - періодичність нарахування відсотку протягом року. Приклад. На внесок до банку в розмірі 9000 грн. терміном на 5 років банк нараховує 18% річних. Яка сума буде на рахунку в кінці строку, якщо нарахування відсотків здійснюється за схемою складних відсотків щоквартально? P5 = 9000 (10+ 0,18/4)5.4 = 21705,43 грн. Розрахунки теперішньої вартості грошей здійснюють за допомогою дисконтування. Дисконтування – це зведення економічних показників різних років до порівняного в часі вигляду. Дисконтування здійснюється за допомогою коефіцієнта дисконтування, в основі розрахунків лежить формула складних відсотків. Формула дисконтованої або приведеної вартості: Pn P = ───── (10) (1+r)n де Pn – майбутня вартість; P – дисконтова на або приведена вартість; ───── - коефіцієнт дисконтування. (1+r)n Приклад. Визначити поточну вартість облігації з нульовим купоном номінальною вартістю 5000 і строком погашення 12 років, якщо прийнятна норма прибутку складає 14%. Vt = 5000: (1 + 0,14)12 = 5000 х 0,2076 = 1038 грн. При нарахуванні складного відсотку m разів на рік формула (10) набуває вигляду: Pn P = ─────, (11) (1+r/m)mn 5.1.3. Визначення майбутньої вартості ануїтету Виникають ситуації, коли отримують (виплачують) не одну суму, а декілька. Причому виплату (отримання) цих сум проводять за такими правилами: однакова сума через рівні проміжки часу за однієї й тієї самої діючої відсоткової ставки. Такий механізм припливу (відпливу) грошей одержав назву ануїтету або ренти. Прикладами ануїтету є однакові суми коштів, які перераховуються один раз на місяць на депозитний рахунок, фінансова оренда, виплати за кредитом, виплати по облігаціях, премії по страхуванню, регулярні внески до Пенсійного фонду. Майбутню вартість ануїтету визначають як суму всіх платежів і складних відсотків, що їх нараховують на кожний платіж за період часу, який пройшов від моменту кожного платежу до моменту останнього платежу. Для розрахунку використовують формулу: F = C/r [(1 + r) n -1] (12) Приклад. В кінці кожного року робиться внесок на депозит в сумі 2000 грн. на умовах 9% річних при щорічному нарахуванні відсотків. Яка сума буде на рахунку через 12 років? F = 2000/0,09 [(1 + 0,09) 12 - 1] = 40281,44 грн. Перетворимо формулу (12), щоб одержати значення С: Fr C = ─────. (13) (1 + r) n - 1 5.1.3. Оцінювання грошових активів при використанні облікових ставок у вексельних розрахунках Попередній метод нарахування (метод пренумерандо або антисипативний метод) характеризує спосіб розрахунку платежів, при якому нарахування здійснюється на початку кожного інтервалу. Даний метод використовується при застосуванні облікових ставок. У практичній фінансовій діяльності підприємство може користуватися векселем як засобом короткострокового кредиту або інвестування тимчасово вільних коштів. При цьому необхідно володіти навиками визначення поточної вартості векселя, або суми дисконту, що її привласнює банк унаслідок погашення номіналу векселя. У розрахунках користуються формулою для визначення нарощеної суми при застосуванні простої облікової ставки: P S = ────, (14) 1 – dхn де S – нарощена сума грошових активів; P – теперішня сума вкладень; d – облікова ставка (виражена десятковим дробом); n – період нарахувань. З формули (14) теперішня вартість грошових активів визначається за формулою: P = S(1 – dхn). (15) Якщо проста облікова ставка нараховується протягом періоду, який складає менше року, формула (15) набуває вигляду: P = S(1–d (t/T)) (16) де t – кількість днів нарахування облікової ставки протягом року; T – кількість днів у році. Приклад. Позика видається на півроку за простою обліковою ставкою 15%. Розрахувати суму, одержувану позичальником, і розмір дисконту, якщо треба повернути 25000 грн. Розв’язок. Застосовуємо формулу для визначення нарощеної суми при застосуванні простої облікової ставки: P S = ────, звідси P = S(1 – dхn) = 25000х(1 – 0,5х0,15) = 23125 (грн.). 1 – dхn Дисконт визначається як різниця між нарощеною і теперішньою сумами
|
(5)
