Якщо індивід прагне максимізувати корисність від споживання, він або вона має витрачати весь доступний дохід…» Це твердження припускає

а) що заощадження - неможливе;

б) що цей індивід не насичений жодним із товарів;

в) що кожен із товарів – якісний;

г) вірно 1) і 2).

 

3. Припустимо, що для індивіда MRS=2 (x – бутерброд, y – сік). Тобто при поточному споживчому виборі він або вона бажає відмовитися від 2-х стаканів соку в обмін на додатковий бутерброд. Припустимо також, що ціна бутерброду грн., а соку - грн. Тоді для підвищення корисності індивід має:

а) купувати більше бутербродів і менше соку;

б) купувати більше соку і менше бутербродів;

в) не змінювати поточний обсяг споживання;

г) всі відповіді – невірні.

 

4. Припустимо, що за поточного рівня споживання гранична корисність індивіда від додаткового млинця (y) – 10 ютилів, тоді як гранична корисність від додаткової склянки молока (x) – 2 ютилі. Тоді MRS (молока для млинців) – тобто кількість млинців, від яких індивід бажає відмовитися в обмін на додаткову склянку молока, становить:

а) 5;	б) 2
в) 0,5;	г) 0,2.

 

5. Якщо карта кривих байдужості індивіда не задовольняє припущення про спадний характер граничної норми заміщення, то:

а) індивід не максимізує корисність;

б) індивід не купуватиме жодної одиниці товару х;

в) точки дотику кривих байдужості з бюджетним обмеженням можуть не бути точками максимізації корисності;

г) бюджетне обмеження не може дотикатися до відповідної кривої байдужості.

 

6. Підвищення доходу індивіда без змін відносних цін буде:

а) обертати бюджетне обмеження навколо осі х;

б) зміщувати криві байдужості вправо;

в) зміщувати бюджетне обмеження паралельно вправо;

г) обертати бюджетне обмеження навколо осі у.

 

7. Нахилом лінії бюджетного обмеження є:

а) відношення цін ;	б) від’ємне відношення цін ;
в) відношення доходу до ціни товару у ;	Г) всі відповіді - невірні.

 

8. Якщо ціна товару х зменшується, то бюджетне обмеження:

а) зміщується паралельно праворуч;

б) зміщується паралельно ліворуч;

в) обертається за годинниковою стрілкою навколо точки перетину з віссю х;

г) обертається проти годинникової стрілки навколо точки перетину з віссю у.

 

9. Збільшення доходу споживача з 500 до 650 грн. спричинило до зростання попиту на товар із 12 до 16 одиниць. Цей товар є:

а) неякісним;

б) товаром Гіффена;

в) першої необхідності;

г) розкошу.

 

10. Крива «дохід-споживання»

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів, з її допомогою будується крива індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу споживача, з її допомогою будується крива Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін всіх товарів, що споживаються, з її допомогою будується крива індивідуального попиту;

г) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу споживач, з її допомогою будується крива ринкового попиту.