Визначення, класифікація та оцінка основних засобів.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року.

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що мають для їх обслуговування загальні пристосування або єдиний фундамент; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів.

Класифікація основних засобів за об’єктами бухгалтерського обліку:

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на поліпшення земель

3. Будинки, споруди, передавальні пристрої

4. Машини та обладнання

5. Транспортні засоби

6. Інструменти, прилади, інвентар

7. Робоча та продуктивна худоба

8. Багаторічні насадження

9. Інші

10. Незавершені капітальні інвестиції.

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання або створення необоротних активів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), які призводять до збільшення у майбутньому економічних вигод від використання об’єкта.

Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта.

В балансі основні засоби оцінюються за залишковою вартістю.