Польові технічні засоби ремонту речового майна

Речове майно відноситься до основних видів матеріально-технічного забезпечення військ.

З підвищенням ролі і значення речового майна зросла й актуальність його ремонту, особливо у воєнний час, тому що ремонт дозволяє в короткі строки з мінімальними затратами людських і матеріальних ресурсів вирішувати завдання по відновленню зношеного й ушкодженого речового майна. Він являється одним із джерел поповнення запасів до встановлених норм.

Початок організації ремонту речового майна в діючій армії покладене в травні 1942 року, коли були створені штатні дивізійні, армійські і фронтові ремонтні майстерні.

Продуктивність перший майстерень була низькою, тому що виконання технологічних процесів в основному будувалося на застосуванні ручної праці, але, незважаючи на це, за роки війни силами військ і цивільних підприємств відремонтовано 17,1 млн. шинелей, біля 30 млн. комплектів бавовняного обмундирування, 61,4 млн. пар шкіряного взуття, 20,6 млн. пар валянків, 17,3 млн. тілогрійок, 28,6 млн. шаровар ватних і багато другого речового майна.

Положення змінилося в повоєнні роки. Починаючи з 1952 року ведуться роботи зі створення пересувної майстерні для ремонту речового майна (літерне позначення ПМВ), що приймається на постачання в 1956 році. У 1969 році поступає на постачання пересувна майстерня для ремонту речового майна – ПРМ – Р. У 1982 році прийнята на постачання Радянської Армії і ВМФ пересувна майстерня для ремонту речового майна – ПРМ – Р2.