Фактори дивідендної політики
До основних факторів належать: 1. Стадія життєвого циклу підприємства (для нещодавно створених підприємств доцільним є максимальне реінвестування прибутку). 2. Наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів. Якщо в підприємства відсутні обґрунтовані плани щодо прибуткового реінвестування прибутку, то найраціональнішим буде максимальний розподіл прибутку (виплата дивідендів). 3. Альтернативні джерела капіталу. Цей чинник пов’язаний з доступністю і вартістю залучення коштів із зовнішніх джерел, які можна використати для покриття потреби в капіталі, що залежить від: · кредитоспроможності підприємства та наявності в нього кредитного забезпечення; · вартості залучення позичкового капіталу; · інвестиційної привабливості та можливостей залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу (шанси розміщення нової емісії); · накладних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу із зовнішніх джерел. 4. Обмеження. Законодавством, статутом чи угодами підприємства можуть бути встановлені певні обмеження на виплату дивідендів. Ці обмеження можуть застосовуватися, як правило, в таких випадках: · у разі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу; · за наявності на момент виплати дивідендів підстав щодо порушення справи про банкрутство підприємства чи виникнення таких підстав у результаті виплати дивідендів; · власний капітал підприємства є меншим за обсяг його статутного та резервного капіталу; · повністю не сплачені поточні та накопичені дивіденди за привілейованими акціями; · відсутність відповідних фінансових джерел виплати дивідендів; · наявність договірних обмежень, наприклад з банком-кредитором. 5. Преференції найважливіших груп власників: більшість з них орієнтовані на споживання (дивіденди) чи заощадження (тезаврація та збільшення вартості підприємства). 6. Податкові наслідки застосування того чи іншого типу дивідендної політики: для власників та для самого підприємства. 7. Рівень процентних ставок на ринку капіталів, а також ставки дивідендів у конкурентів та в інших підприємств, які належать до тієї самої чи суміжних галузей виробництва.
|