Поняття і основи правового регулювання державних і муніципальних доходів
Умовою досягнення цілей і виконання завдань, що стоять перед державою, та реалізації нею своїх функцій є наявність відповідних фінансових коштів. Формування цих фінансових коштів виражається через таку категорію, як державні доходи. Державні доходи — це частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави, які компетентні державні органи спрямовують на забезпечення цілей і завдань, що стоять перед державою. Муніципальні доходи є частиною внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді платежів і надходжень до місцевих бюджетів і слугує для вирішення різних питань, що стоять перед органами місцевого самоврядування. У формуванні державних доходів беруть участь усі ланки фінансової системи країни. У результаті цієї цілеспрямованої діяльності держава формує грошові фонди (державний і місцевий бюджети, централізовані позабюджетні цільові фонди). Утворення цих фондів відбувається за різними напрямами. Це кошти держави, надходження від юридичних і фізичних осіб, кошти громадських організацій тощо. Державні й муніципальні доходи — досить різнобічна і водночас єдина система. Класифікація державних і муніципальних доходів здійснюється за різними ознаками: 1) за методом утворення: обов’язкові; добровільні (наприклад, кошти, отримані від проведення лотерей чи випуску акцій); 2) за порядком утворення: централізовані (зосереджуються на рівні державного бюджету); децентралізовані (акумулюються на рівні державних підприємств, організацій чи установ); 3) за юридичною формою: податкові (податки і збори податкового характеру: збори, мито і плати — ці платежі становлять основу доходів держави і органів місцевого самоврядування); неподаткові (наприклад, штрафи, кошти, що надходять від реалізації державної власності); 4) за територіальним рівнем: загальнодержавні; місцеві; 5) за джерелом утворень: від державного або муніципального господарства; від юридичних осіб, заснованих на недержавній власності; від громадських організацій; від фізичних осіб. У Бюджетному кодексі (ст. 8) виділено такі складові частини доходів бюджету: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти. Суспільні відносини у сфері формування державних і муніципальних доходів виступають у правовій формі. Аналіз чинного фінансового законодавства дає підстави для висновку, що правові норми, якими регулюються питання формування державою грошових фондів, переважно розосереджені, розкидані між такими підгалузями фінансового права, як бюджетне і податкове. Так, ст. 2 Бюджетного кодексу України визначає доходи бюджету як податкові, неподаткові й інші надходження на безповоротній основі, здійснення яких передбачене законодавством України (включаючи трансферти, подарунки, гранти).
|