Форми та методи фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування
Ефективність фінансової діяльності значною мірою визначається конкретними діями та процедурами, що застосовуються при її здійсненні. Загалом метод є сукупністю засобів чи операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності2. До методів фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування належать конкретні способи (прийоми), що застосовуються у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування. Групи методів здійснення фінансової діяльності: 1) методи формування фондів коштів; 2) методи розподілу фондів коштів; 3) методи використання фондів коштів. Методи формування фондів коштів: - обов'язковий метод, який полягає в безоплатному І примусовому вилученні частини грошових коштів у власників (обов'язкові платежі податкового характеру, адміністративні штрафи тощо); - добровільний метод, при якому відбувається залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб на добровільних засадах (придбання державних і муніципальних цінних паперів, проведення лотерей, пожертвування тощо). Методи розподілу фондів коштів: - фінансування, що виражається в безоплатному, безповоротному й цільовому наданні грошових коштів з відповідних фондів; - кредитування, яке передбачає надання грошових коштів на умовах платності, повернення й строковості. - Методи використання фондів коштів: - метод встановлення цільового використання коштів: - метод встановлення порядку використання коштів; - метод встановлення порядку й нормативів розподілу прибутку; - метод встановлення лімітів використання коштів; - метод плановості; - метод ефективності й економії; - науково-методологічний підхід при визначенні обсягів використання коштів у межах встановлених лімітів та інші методи. На всіх стадіях фінансової діяльності використовується метод фінансового контролю. Фінансова діяльність держави й місцевого самоврядування проявляється у відповідних формах як зовнішньому вираженні такої діяльності, що зумовлено змістом останньої. Такі форми можна розмежувати на правові та неправові. Правові форми фінансової діяльності здійснюються шляхом прийняття й реалізації фінансово-правових актів, які є рішеннями органів державної влади й місцевого самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції згідно з чинним законодавством у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування. Фінансово-правові акти можна класифікувати за різними критеріями: 1) за юридичною природою: - нормативні— правові акти, які містять загальні правила регулювання однотипних фінансових відносин, розраховані на тривале застосування й відповідно не вичерпують свою регулятивну силу їх одноразовим застосуванням; - індивідуальні—акти застосування норм права, які стосуються конкретного життєвого випадку, звернені до конкретно визначених учасників фінансових відносин і призводять до виникнення, зміни або припинення конкретних фінансових правовідносин; - змішані— акти, які містять разом з нормами права також Індивідуальні приписи стосовно конкретних життєвих випадків щодо сфери фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування; 2) за юридичної силою: - законодавчі, до яких відносяться закони, що приймаються Верховною Радою України з питань фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування; - підзаконні — акти всіх інших органів влади (як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування), які не повинні суперечити законам і мають прийматися для їх виконання; 3) за суб'єктами, які їх приймають: - фінансово-правові акти Верховної Ради України; - фінансово-правові акти Президента України: - фінансово-правові акти Кабінету Міністрів України: - фінансово-правові акти центральних органів виконавчої влади; - фінансово-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; - фінансово-правові акти місцевих органів виконавчої влади; - фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування - фінансово-правові акти адміністрацій підприємств, установ, організацій. 4) за сферою дії: - фінансово-правові акти, що діють на всій території держави; - фінансово-правові акти, що діють у межах окремого регіону, - фінансово-правові акти, що діють у межах окремого підприємства, установи, організації; 5) за порядком прийняття: - фінансово-правові акти, які приймаються єдиноначально; - фінансово-правові акти, які приймаються колегіально; - фінансово-правові акти, які приймаються за узгодженням. Неправові форми фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування слугують інструментом втілення неправових форм і забезпечують насамперед відповідні передумови для їх реалізації. До таких форм фінансово! діяльності належить проведення різноманітних дій організаційного характеру (засідань і нарад органів влади, конференцій, круглих столів тощо), роз'яснення фінансового законодавства, підготовка матеріалів для фінансового планування, прогнозування, звітності і т.п.
|