Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методичний коментар





 

На сучасному етапі розвитку школи в старших класах передбачається профільне навчання. Його завдання – диференціювати і індивідуалізувати навчання, врахувати інтереси, схильності й здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і змісту профільне навчання дає можливість реалізувати особистісно-орієнтований підхід, при якому кожен старшокласник може збудувати індивідуальний освітній маршрут, або особистий професійний план.

З точки зору психології, профільне навчання має багато плюсів. Воно забезпечує широкі можливості здобування освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, схильностей і потреб; розширює можливості соціалізації підлітків, а головне – форсує процес професійного самовизначення, «підштовхуючи» учнів до професійного вибору вже в школі.

З іншого боку, профільне навчання пред'являє певні вимоги до особи учня:

Ø профілізація вимагає від учня високої самоорганізації і самостійності;

Ø уміння встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими;

Ø збільшується інтелектуальна напруга, що вимагає сформованості розумових операцій узагальнення, класифікації, абстрагування, володіння методами творчого мислення;

Ø в результаті інтенсивної учбової діяльності збільшуються навантаження на нервову систему учня.

Всі зусилля по створенню ефективних моделей профільного навчання в старшій школі можуть виявитися марними, якщо учні до закінчення дев'ятого класу не зможуть вибрати профіль навчання відповідно до своїх бажань і можливостей. Для здійснення правильного професійного вибору необхідна допрофільна підготовка, яка повинна починатися якомога раніше, за рік–два до проведення відбору. Її метою повинні стати формування у школяра реалістичного самосприйняття і рівня домагань, розкриття і розвиток здібностей, виховання трудової мотивації.

Саме на етапі допрофільної підготовки вчителі можуть об'єктивно оцінити професійні інтереси і схильності підлітків, рівень інтелектуального розвитку і деякі інші здібності.

Інтереси учнів і плани батьків рік від року змінюються, як змінюється й поняття престижності професії в самому суспільстві. Поки що не завжди вдається переконати учнів і батьків, що людині не варто зв'язувати подальшу долю з, можливо, й престижною професією, але не такою, яка відповідає інтересам, здібностям, успішності, темпераменту. Не всі можуть працевлаштуватися, здобувши професію юриста, економіста або фахівця з міжнародних відносин. Тому перед школою постала задача дати можливість дитині вивчити свої власні профорієнтаційні потреби, а батькам замислитись про реальні можливості та здібності їхніх дітей. Для цього необхідно відбирати й удосконалювати методи анкетування, вести роботу з профорієнтації, вивчати успішність, темперамент дитини, оскільки саме такі складові, як інтерес до предмета, успішність і темперамент людини, складають триєдність, за якою можна орієнтувати учня на вибір допрофільного, а потім і профільного навчання. Так, у новому навчальному році у школі проведений поглиблений аналіз не тільки інтересів, а й навчальних досягнень учнів із предметів. У цій роботі взяли участь класні керівники, учителі-предметники, учні, батьки. Були визначені методики тестування, анкетування та професійного консультування учнів 7–9–х класів, оскільки саме вони є допрофільними. Це такі тексти й анкети, як «Диференційно–діагностичний опитувальник», «Вибір майбутньої професії», «Професійне консультування дев'ятикласників», «Ким я бачу свою дитину» (анкета для батьків). Зібрані анкети опрацьовані, а їх результатом стала «Карта учнівських інтересів», подана не у стандартному вигляді, а в адаптованому для сприйняття всіх учасників навчально-виховного процесу. У свою чергу, «Карта інтересів» стала підставою для висновку про складання робочого навчального плану на наступний навчальний рік з орієнтуванням на допрофільну підготовку 8–9–х класів за філологічним і суспільно-гуманітарним (історичним) напрямами. Слід сказати, що в учнів посилився інтерес до технологічного допрофільного навчання у зв'язку з тим, що поповнюється обладнання комп'ютерного класу, а до варіативної частини навчального плану за технологічним напрямом будуть уведені курси за вибором «інформатика».

Метою діагностичного мінімуму в паралелі 8–х (або 9–х) класів є – оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.

Діагностичний мінімум проводиться на початку 2–го семестру 8–го класу або в 1–ому семестрі 9–го класу і включає психологічне обстеження старшокласників і експертне опитування батьків.

При складанні блоку методик для відбору в профільні класи необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності – мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.

Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) – інтереси, схильності, потреби і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).

У запропонованому варіанті відбору використані традиційні і модифіковані методики.

Учніобстежуються в груповій формі по таких методиках:

1)для виявлення інтересів: методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»);

2) для виявлення схильностей: «Опитувальник професійних схильностей»

О. Йовайши (модифікація Г.В. Резапкіної);

3) для діагностики особливостей мислення: «Опитувальник типа мислення»;

4) карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання;

5) анкета вчителя, що працює в профільних класах;

6) опитування батьків.

Можуть використовуватися і інші засоби і методи діагностики, наприклад, «Опитувальник професійних переваг» Дж. Голланда, «Карта інтересів» А.Е. Голомштока, «Опитувальник професійної готовності школярів» Кабардової Л.Н., «Тест структури інтелекту» Амтхауера.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 482. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия