Фінанси і кредит. Спільним для обох цих категорій є те , що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва.
При нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів – підприємство може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі (банку, підприємству). Відмінності між фінансами і кредитом полягають у тому, що фінансам притаманний односторонній рух вартості, а кредиту – двосторонній рух вартості. До того ж за допомогою фінансів розподіляється валовий внутрішній продукт, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних ресурсів. Фінансам і кредиту притаманні різні методи направлення коштів: фінансам-фінансування (надання коштів на безповоротній основі); кредиту-кредитування (надання коштів за принципами платності, строковості, поверненості й забезпеченості). Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманного їм здатністю кількісно відображати рух грошових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання. Не слід думати, що контроль проводиться тільки після того, як здійснився процес розподілу. Всі функції діють одночасно і скоординовано. Фінансові процеси починаються, продовжуються і закінчуються, і на кожному з цих етапів необхідний контроль. Цей контроль охоплює всю діяльність юридичних і фізичних осіб та держави. В практичній діяльності контрольна функція знаходить своє прояв у фінансовому контролі, який здійснюється у таких формах: державний; відомчий; внутрішній; незалежний; громадський. Проводять фінансовий контроль відповідні органи. В Україні – це Міністерство фінансів; Державне Казначейство; Державна податкова адміністрація; Державна контрольно-ревізійна служба; Державна митна служба; Пенсійний фонд; Рахункова палата та інші.
|
