Встреча Велеса — Деда Мороза — на Украине

(По материалам украинских Родноверов)

6 грудня — Свято Велеса Зимового — Діда Мороза. Батько Велес у Своїй зимовій іпостасі. Врожай вже давно зібрали, заплели Велесу «бороду» з колосків на родючій ниві, зерно та інші дарунки щедрої Осені сховано — буде що їсти взимку. Худоба у стайнях, пастухи вже подякували Велесу на останьому осіньому випасі на траві, попрохали Його про благополучну зимівлю тварин до першої весняної зелені. Бджоли — «Божі мухи» — теж зимують, пасічники принесли хвалу Велесу і чекають разом зі своїми підопічними тепла. Все завмерло у Природі, дерева сплять, багато з тварин лісових, полевих та водних також впало у міцний сон до самої Весни.

Велес Волохатий — Зимовий Господар — Дід Мороз має вкрити Мати-Землю білим кожухом, щоб вона теж гарно відпочила, набралася сил, щоб було чим дати нове життя на новому оберті Річного Кола. Він ходить вночі у заметеному снігом лісі, чекаючи великого Свята Зимового Сонцевороту — Різдва Коляди. Це під Його ногами порипує сніг, у Його очах відблискують холодні зимові зорі та Місяць, що срібно висить у студеному чорному Небі. Це Йому, Вовчому Пастирю, Діду Ведмідю покірні лісові мешканці... і навіть люті вовки в останній місяць Зими у Його слугах.

Волхви, жреці Його, провадять темними зимовими ночами таємні дійства... палає високе вогнище у замерзлому лісі... пара з рота разом із словами замовлянь... червона жертовна кров на білому снігу.

Люди зігрівають друг друга теплом своїх сердець, веселяться на зимових святах, роздаючи один одному подарунки, особливо ж — дітям (так, тому і «наклався» образ св. Миколая у цьому святі, так само як св. Власій став «машкарою» Велеса, як «скот’єго Бога», покровителя худоби, привнесене християнство лише наслідувало давню народну традицію, феномен «двовір’я»)...

Слава Роду!