Іл. 6.2. Алгоритм першої допомоги

При синдромі довготривалого розчавлення

1 — перед зніманням тиснучого предмета у притомного постраждаюго з'ясовують чи рухає він пальцями ураженої кінцівки (А), чи ні (Б);

А(1) — пальці ушкодженої кінцівки рухаються, тиснучий предмет знімається; 2 — накла­сти на уражену кінцівку тугу пов’язку; 3 — застосувати холод (міхурі з холодною водою); 4 — провести транспортну іммобілізацію; 5 — провести знеболення шприц-тюбиком; 6 — дати всередину тепле солоне пиття (наприклад негазовану мінеральну воду).

В(І) — пальці ураженої кінцівки не рухаються; 2 — перед зніманням тиснучого предмета накласти джгут вище місця ураження, зафіксувавши час його накладання на маячку; 3 — провести знебюлення; 4 — дати солоне пиття.

В обох випадках постраждалого госпіталізують.

 

Якщо вам самому доведеться транспортувати постраждалого до лікувальної установи, уражену кінцівку необхідно знерухомити та накласти чисту (стерильну) пов'язку. Постраждалого можна напоїти водою або лужно-сольовим розчином (1 чайну ложку кухонної солі й 1/2 чайної ложки соди розчинити в 1 літрі води).

Постраждалих з ознаками тривалого стиснення слід якнайшвидше доправити в лежачому положенні до лікарні для попередження небажаних ускладнень з боку враженої кінцівки.

Запам’ятайте! Перед звільненням постражлалого з синдромом довготривалою розчавлений з-під завалу джгут слід накласти вище місця враження. Постраждалого якнайшвидше має оглянути лікар.

У разі руйнування будівель, дорожньо-транспортних пригод може виникнути довготривале стиснення грудної клітки. У постраждалого утрудненим стає дихан­ня, оскільки ребра виключаються з акту дихання і збільшується тиск у грудній клі­тці. Виникають крововиливи в кон’юнктиву ока, шкіру обличчя, тулуба. Можуть спадаюся окремі частинки легень. Головними небезпеками при цьому є травма грудної клітки, зокрема переломи ребер та проникаючі поранення грудної клітки. Постраждалий з ушкодженими ребрами після виймання з-під завалу скаржиться на болі у грудній клітці, які посилюються при диханні. При промацуванні грудної клі­тки можна відчути хрускіт від тертя зламаних ребер. Якщо перелом відкритий — у рані видно краї зламаних ребер.

У випадку проникаючого поранення грудної клітки легеня з боку поранення може спастися і не брати участі в акті дихання. При огляді слід звернути увагу на стан рани, оскільки вона може бути відкритою і під час вдиху, і під час видиху. При цьому на вдиху повітря буде всмоктуватися у рану, на видиху з рани виділятимуть­ся пухирці повітря з кров’ю. В окремих випадках після травми рана закривається, легеня тимчасово випадає з акту дихання, доки не розсмокчеться повітря, що потрапило у груд­ну клітку. Найгіршим варіантом може бути утво­рення клапана, коли з кожним вдихом повітря все більше і більше потрапляє у грудну клітку. При цьому органи грудної клітки зміщуються в протилежний до рани бік, що може закінчитися зупинкою серця.