Іл.6.9. Вигляд людини, головний біль якої спричинений гострим запальним процесам навколоносових пазух носа

 

Головний біль при гострих запальних процесах навколоносовнх пазух носа зазвичай локалізується в ділянці ураження. Він посилюється при натисканні на ділянку запалення, а також при вдиханні холодного повітря. Нудотою і блюванням цей біль не супроводжується, частіше протікає на фоні дещо підвищеної температури тіла та наяв­ності гнійних виділень з носа (іл. 6.9.).

Нерідко викликає головний біль при гострому запаленні середнього вуха. У цих ви­падках він має стріляючий характер, лока­лізується в скроневій ділянці й захоплює половину голови на боці хворого вуха. По єднується з гострим болем в ураженому вусі. Крім захворювань вух і навколоносових пазух, причиною головного болю можуть бути хронічний тонзиліт і захворю­вання зубів. Досить часто головний біль буває у хворих на шийно-грудний радику­літ, що розвинувся на фоні остеохондрозу шийного і грудного відділів хребта.

При мігрені головний біль виникає гостро і нерідко без видимих причин, за­звичай болить ліва або права половина голови. Під час нападу, крім головного бо­лю, спостерігаються запаморочення, нудота, іноді блювання. Часто виникають не­приємні відчуття в ділянці серця, сльозотеча і порушення зору, що швидко зника­ють. Яскраве світло, різкі звуки сприяють поширенню головного болю в ділянку шиї, верхню щелепу та очні ямки.

Дуже інтенсивним буває головний біль при нападі глаукоми (підвищенні вну- трішньоочного тиску). Супроводжується сльозотечею, почервонінням склер, світ­лобоязню, розширенням зіниць, значним зниженням зору. Хворі на глаукому іноді відмічають появу різнокольорових кругів перед очима.

Нерідко головний біль виникає при гострих і хронічних захворюваннях внутрішніх органів,зокрема при хворобах серця. Стискаючий або тупий головний біль, запаморочення бувають у деяких хворих при тривалому нападі стенокардії і гострому інфаркті міокарда внаслідок гострого розвитку недостатності мозкового кровообігу через слабкість серця. В окремих випадках, у хворих на гострий інфаркт міокарда, головний біль супроводжується затьмаренням свідомості.

Можливе виникнення головного болю у хворих з нападом серцевої астми і на­бряком легенів, оскільки при цьому судини головного мозку переповнюються кров’ю і виникає венозний застій з явищами набряку мозку, що призводить до під­вищення внутрішньочерепного тиску. Венозним застоєм крові в мозковій тканині пояснюється тупий, майже постійний головний біль, який спостерігається при хро­нічній серцевій недостатності. Зазвичай він посилюється вночі й уранці, а також при чханні.

Головний біль нерідко трапляється у хворих на хронічні захворювання бронхо-легеневої системи (бронхіт, пневмонія тощо), особливо в період загострення. Він може бути одним із симптомів гострих і хронічних захворювань нирок (гломе­рулонефриту або пієлонефриту), що супроводжуються високим артеріальним тис­ком.

Крім того, головний біль може виникати при гострому і хронічному панкреа­титі, холециститі, гепатиті, цирозі печінки, захворюваннях шлунку і кишечника. Його походження можна пояснити впливом токсичних речовин, які виникають при цих захворюваннях, на центральну нервову систему та ендокринні залози. Гормо­нальні розлади при захворюваннях ендокринних органів викликають головний біль внаслідок зміни тонусу мозкових судин.

Тупий, тиснучий головний біль і запаморочення спостерігаються при різних формах недокрів'я, коли порушується кровопостачання головного мозку. Хворим на анемію властиві слабкість, задишка, серцебиття, іноді виникає непритомність.

Майже завжди головний біль супроводжує гострі інфекційні захворювання, а нерідко є одним з перших симптомів (іл. 6.10). Токсичними впливами на головний мозок пояснюється головний біль при гострих і хронічних інтоксикаціях (отруєння, куріння, прийом алкоголю). Через порушену регуляцію тонусу судин часто виникає головний біль у хворих на неврози.

 

Іл. 6.10. Головний біль супроводжує гострі інфекційні захворювання і є одним з перших симптомів

 

Припинення або зменшення головного болю при гіпертонічній хворобі поля­гає в лікуванні основного захворювання. У різні стадії хвороби призначаються різні схеми лікування. Мають значення дотримання режиму праці й відпочинку, перебу­вання на свіжому повітрі, нормальна тривалість нічного сну, усунення ситуацій, які травмують психіку. Дуже важлива правильно підібрана дієта, спрямована на змен­шення маси тіла і зменшення споживання солі, а також різні медикаментозні пре­парати, які сприяють зниженню артеріального тиску. При невизначеній причині головного болю не треба без призначення лікаря застосовувати препарати, що зни­жують артеріальний тиск, особливо при початковій стадії гіпертонічної хвороби, коли головний біль легко усувається в результаті прийому заспокійливих препара­тів. Так, буває достатньо прийняти валідол, настій валеріанового коріння або 30 крапель настоянки валеріани, одну пігулку димедролу або подібних до нього пре­паратів, полежати, краще заснути. Якщо хворий не має можливості заснути, то, окрім заспокійливого засобу, можна прийняти пігулку знеболювального препарату (анальгін, парацетамол, баралгін тощо). Заспокійливу дію має перебування на сві­жому повітрі (в парку, лісі). При більш виражених симптомах хвороби, крім при­йому заспокійливих засобів, особливо ввечері, рекомендується зробити гарячу ван­ну для ніг температурою 40-45 °С і тривалістю 10-20 хв, поставити гірчичник на потилицю, гірчичний компрес до ніг (всипати суху гірчицю в шкарпетки). За відсу­тності ефекту лікування повинен призначити лікар.

Лікування головного болю при атеросклерозі судин мозку має починатися не з прийому пігулок, а зі створення умов, які сприяють поліпшенню кровопостачання головного мозку. Це — достатнє перебування на свіжому повітрі, обов’язкова гігіє­нічна гімнастика і виконання посильної фізичної праці, а для людей розумової пра­ці — поєднання її з фізичною. Велике значення мають правильно організоване хар­чування, дотримання харчового режиму, суворе виконання рекомендацій лікуючого лікаря і періодичні прийоми судинорозширювальних препаратів і засобів, що по­ліпшують мозковий кровообіг. Одним з найважливіших засобів, які припиняють перебіг атеросклеротичного процесу, є вітаміни, особливо вітамін С і полівітамін­ний препарат «Ундевіт», який призначають всередину після їжі по 1 драже 2-3 рази на день при початкових стадіях захворювання і по 2 драже 3 рази на день протягом 20-30 днів — при вираженому атеросклерозі. Курс лікування повторюють через 1- 3 місяці. Велике значення має дієта. Раціон повинен включати речовини, які пере­шкоджають відкладенню холестерину в тканинах судин. Такі речовини в значній кількості містяться в сирі, океанічних сортах риби (оселедець, тріска тощо), дріж­джах. Необхідна повна відмова від куріння і прийому алкоголю. Для профілактики головного болю важливо постійно контролювати діяльність шлунково-кишкового тракту, не допускати його розладів. Препарати знеболювальної дії потрібно приз­начати як виняток.

Курс лікування головного болю при судинній гіпотонії включає комплексне вживання медикаментозних засобів і фізичних чинників. Одним з найпоширеніших засобів лікування є кофеїн. Він входить до складу таких готових лікарських форм, як аскофен, новацефальгін, цитрамон, пірамеїн, пенталгін тощо. Проте краще і про­стіше застосовувати кофеїн у вигляді міцного чаю або кави. Не менш важливими вважаються дозовані фізичні навантаження (ходьба тощо) на свіжому повітрі. А ще підвищувати тонус судин потрібно з допомогою контрастного душу та фізичних вправ.

Особам, які страждають артеріальною і гіпотонією, що супроводжується голо­вним болем, рекомендують курс лікування корінням женьшеню у вигляді настоян­ки 1:10 по 15-25 крапель тричі на день до їжі, екстрактом елеутерококу по 2 мл за півгодини до їжі, настойки родіоли рожевої та лимоннику китайського. Зазвичай проводять 2 чи 3 курси лікування з тижневою перервою. Проте треба пам’ятати, що правильний курс лікування може бути призначений тільки лікарем. Спеціальних медичних заходів профілактики артеріальної гіпотонії немає.

У лікуванні нападу мігрені немає єдиної схеми, оскільки в різних хворих різні засоби мають прямо протилежну дію. Так, одним хворим допомагає грілка до голо­ви, іншим — міхур з льодом, одним — судинозвужувальні, іншим — судинороз­ширювальні засоби, третім — знеболювальні. Стан одних хворих полегшує пиття гарячого чаю або кави, інші ж під час нападу нічого не можуть приймати. Деякі хворі погано переносять свіже повітря, перебування в лісі, —у них це викликає головний біль.

Важливо знати, що при тривалому нападі всі медикаменти малоефективні. То­му необхідно вчасно вживати відповідні лікарські засоби. Таким хворим рекомен­дована молочно-рослинна дієта, оскільки в м’ясі та рибі можуть міститися речови­ни, що провокують напад; хворим не можна вживати алкогольні напої, міцний чай і каву, їм протипоказане куріння. Важливо стежити за щоденним випорожненням кишечника. Кращими засобами при мігренозному нападі виявляються спокій і сон. Крім достатнього нічного сну (залежно від віку), таким хворим рекомендується спати після обіду 1-2 год. Обов’язкові щоденні прогулянки пішки.

Люди розумової праці мають виконувати легку фізичну працю, переважно на повітрі. З урахуванням загального стану організму рекомендуються фізичні вправи, загальний масаж, гідропроцедури: водні ванни температурою 36 °С протягом 10 хв з подальшим душем на ноги температурою 40-42 °С протягом 2 хв, ножні ванни (те­плі) перед сном. Проте лікування одного із симптомів хвороби — це напівзахід. За призначенням лікаря потрібно провести комплексне обстеження і на його основі — проводити відповідне лікування.

При травмі голови рекомендується спокій, холод (міхур з льодом) на місце удару. Для усунення головного болю призначають різні знеболювальні засоби — анальгін, баралгін тощо. Обов’язковий огляд лікаря.

Лікування головного болю при струсі мозку зводиться до лікування основного захворювання. Хворим необхідні строгий постільний режим, призначення знеболювальних засобів, міхур з льодом на голову, дати солодкий чай або каву. Важливою умовою лікування струсу мозку є дотримання постільного режиму в терміни, вказані лікарем. Річ у тому, що, залеж­но від тяжкості струсу мозку, у хворих через 1-3 дні зникають всі больові відчуття, і ці люди вважають себе цілком здоровими. Проте це тільки уявне благополуччя. Патологічний процес продовжується, і повернення хворого до звичної діяльності, як правило, погіршує перебіг хвороби. У тих хворих, які не дотримуються лікарня­ного режиму, виникає ряд пізніх ускладнень, і найперше — регулярний головний біль, що погано піддаються лікуванню.

При запальних захворюваннях навколоносових пазух (гайморитах, фронтитах) призначають протизапальні засоби в комплексі зі знеболювальними препаратами, а також фізіотерапевтичне лікування. У випадках, які не піддаються консервативно­му лікуванню, показано спеціальне хірургічне лікування.

Лікування головного болю при запальних процесах у середньому вусі визнача­ється лікуванням основного захворювання. Для зменшення головного болю засто­совують симптоматичні засоби знеболювальної дії: амідопірин, ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), фенацетин та інші. У разі ускладнення гнійних отитів і переходу процесів на мозкову тканину необхідне невідкладне хірургічне втручання.

Тимчасове полегшення при головному болі зубного походження приносить за­стосування знеболювальних і протизапальних засобів. Для лікування захворювання зуба потрібно якнайшвидше звернутись до стоматолога.

Лікування головного болю при тонзилітах залежить від лікування основного захворювання і зводиться до проведення протизапальних заходів, а у певних випад­ках і до видалення мигдалин.

Невралгія трійчастого нерва належить до захворювань, що вимагають трива­лого, систематичного, наполегливого лікування. Для припинення болю при неврал­гії трійчастого нерва застосовують протизапальні засоби, які призначає лікар. До­помагають сухе тепло, спокій. У періоді між нападами хворі мають уникати перео­холодження. Важливо своєчасно проводити санацію хронічних вогнищ інфекції: порожнини рота — лікування карієсу, глотки га навколоносових пазух — лікування хронічних тонзилітів, гайморитів.

Головний біль можуть викликати протизаплідні засоби і пігулки, які вплива­ють на тонус серцево-судинної системи, а також нестероїані протизапальні препа­рати, які використовуються при різних хронічних захворюваннях.

Напружена розумова праця, психоемоційне збудження, стрес можуть спричи­нити головний біль навіть у практично здорової людини. Для поліпшення стану під час чи після напруженої розумової праці буває достатньо випити склянку солодко­го чаю, зробити гімнастику, яка поліпшить процес кровообігу в організмі та дихан­ня (насичення киснем тканин), хоча б недовго відпочити. У разі емоційного збу­дження чи стресу допомагають заспокійливі засоби (настоянка валеріани, собачої кропиви, корвалол, еленіум, седуксен тощо), а також прогулянки на свіжому повіт­рі. Альтернативою лікарським препаратам може стати масаж шиї, надпліччя, а та­кож різні методики релаксації, йога, дихальні вправи і медитація.

Слід наголосити, що заспокійливі та знеболювальні засоби, що їх приймають у разі головною болю, — це лише симптоматичне лікування, яке приносить тимча­сове полегшення. Тому в разі постійного головного болю потрібно встановити його причину і вжити кардинальних заходів. Для цього необхідно звернутися до лікаря. Діагноз буде поставлено швидше, якщо напередодні ви проведете самостійну дос­лідницьку роботу. Зокрема, проаналізуєте, коли, як часто, якої тривалості та інтен­сивності у вас виникає головний біль. А також у разі появи головного болю вимі­рюйте кілька разів протягом доби артеріальний тиск і температуру тіла.

Ці дані, а також додаткові обстеження (аналізи сечі та крові, електрокардіог­рама, флюорографія або рентгенографія органів грудної клітки (іл. 6.11), ультраз­вукове дослідження), консультація окуліста, оториноларинголога та інших фахів­ців, до яких вас направить терапевт, дадуть змогу визначити правильну тактику лікування.