ПЕРША ЛІКУВАЛЬНА ДОПОМОГА ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ

 

§ Непритомність (легкий ступінь серцевої недостатності)

· Непритомність - неупереджена, короткотривала втрата свідомості, що виникає внаслідок гострого спазму судин головного мозку, ослаблення діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Причини

· Страх, емоційний стрес перед стоматологічним втручанням у пацієнтів з лабільною нервовою системою.

· Внаслідок перевтоми, недосипання, голодування, а також у пацієнтів з соматичними захворюван­
нями, при вживанні гіпотензивних препаратів та ін.

· Слаба токсична реакція на введення анестетика.
Клініка

· Поблідніння шкірних покривів, похолодання кінцівок, розширення зіниць, дихання стає поверхневим, пульс - слабим та рідким (інколи відмічається тахікардія), знижується артеріальний тиск (АТ). Сам пацієнт відчуває затьмарення свідомості, відчуття невпевненості, слабкість, потемніння в очах.

· Невідкладна допомога

· Призупинити введення анестетика.

· Надати пацієнту горизонтальне положення з запрокинутою назад головою та піднятими нижніми
кінцівками.

· Розстібну™ стискаючий одяг, комірець, що заважають диханню, дати доступ свіжого повітря (відкрити
вікно, включити вентилятор).

· З метою збудження дихального центру дати вдихнути пари нашатирного спирту, а при його
відсутності - окропити лице холодною водою або поплескати по щоці.

· Обов'язково вимірюємо АТ. Якщо тиск у людини з середньою масою тіла знижується до 90/60 мм рт. ст., слід ввести підшкірно 1 мл 10% розчину кофеїн-бензоату натрію або 1-2мл кордіаміну.

o Судинний колапс

· Колапс - гостра судинна недостатність, що виникає при зниженні тонусу судин, унаслідок чого різко збільшується їх загальна ємність.

· Клініка

· Шкірні покриви бліді, вкриті холодним липким потом (якщо у хворого була підвищена температура тіла, то спостерігається її різке зниження, що може бути першою ознакою розвитку колапсу). Значне зниження кров'яного тиску (систолічний тиск до 80 мм рт. ст). Свідомість збережена, однак домінує слабкість, прострація, відчуття нудоти.

· Невідкладна допомога

· Доступ до вени методом венепункції.

· Позиція - горизонтально або з опущеною верхньою частиною тіла.

· Швидкодіючі вазопресорні засоби:

 

· метазон 1% - 1,0 мл у 200 мл фізрозчину натрію хлориду або

· норадреналін 0,2% - 1 мл у 500 мл фізрозчину.

· Вводити зі швидкістю 40-60 крапель/хв. Подальша терапія колапсу залежить від фонового захворювання. Обов'язкова госпіталізація.

o Анафілактичний шок

· Анафілактичний шок - найтяжчий та загрозливий прояв алергічної реакції у відповідь на введення розрішуючої дози антигену, до якого організм сенсибілізований. При цьому ні доза, ні шлях уведення не мають вирішального значення.

· Клініка:

· прогресуючий неспокій пацієнта. Скарги на головний біль, запаморочення, нудоту, оніміння губ, лиця та язика, відчуття жару та приливу крові, шкірний зуд, утруднене дихання і стиснення в грудній клітці;

· гіперемія шкірних покривів, кропивниця, набряк Квінке, акроціаноз, холодний піт;

· дихання поверхневе, шумне, прискорене. Можливий розвиток клініки набряку легень;

· різке зниження артеріального тиску, пульс частий ниткоподібний;

· можуть розвиватися клоніко-тонічні судоми;

 

· Невідкладна допомога

· Обов'язково слід виконати почергово всі заходи!!!

· Негайне припинення введення алергену.

· Надання пацієнту горизонтального положення з трохи піднятими нижніми кінцівками.

· Контроль АТ в динаміці (кожні 5 хв.).

· Швидкий доступ до вени.

· Внутрішньовенно:

 

· преднізолон 90 мг, струменево, в 10 мл фізрозчину або

· дексаметазон 8-12 мг в/в струменево в 10 мл фізрозчину;

· при відсутності ефекту через 15-20 хв. - повторити введення преднізолону в/в краплинно в 250 мл
фізрозчину;

· при вираженій гіпотензії:

· мезатон 1 % - 1,0 мл на 200 мл фізрозчину в/в або

· норадреналін 0,2% - 1,0 мл в 250 мл фізрозчину в/в краплинно, 40-60 крапель/хв., або

· - допамін - 5 мл на 250 мл фізрозчину, в/в 15-30 крапель/хв.
Контроль АТ!!! При потребі введення препаратів повторити!

· З метою усунення бронхоспазму:

· еуфілін 2,4% - 10,0 мл в/в, струменево, в 20 мл фізрозчину.

· Негайна госпіталізація.

o Приступ стенокардії

· Приступ стенокардії- виникає у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, при фізичному або емоцій­ному навантаженні, можливо в стані спокою.

· Клініка

· Проявляється приступоподібними болями стискаючого характеру за грудиною, що іррадіюють в ліве плече, руку, лопатку, ліву половину шиї, нижню щелепу. Приступ триває до 10-15 хв., не пов'язаний з актом дихання. Тахікардія. Підвищення АТ.

· Невідкладна допомога

· Напівлежаче положення хворого.

· Зняття гострого болю:

 

· нітрогліцерин - 5 мг під язик, кожні 3-5 хв., інтенкордін або

· молсидомін - по 1 таб. (з'ясувати у хворого, чим знімає біль).

· Якщо біль не проходить:

· анальгін 50% - 2 мл в/м або

· баралгін - 5 мл в/в.

 

· При затяжному приступі, який триває більше 10-15 хв., заходи, як при інфаркті міокарда.

· Виклик кардіологічної реанімаційної бригади Швидкої допомоги.

· Негайна госпіталізація.

o Інфаркт міокарда Клініка

· Інтенсивний біль стискаючого характеру, рідше - тупий, ниючий біль. Тривалість від 15-20 хв. до доби і більше. Біль локалізується за грудиною, іррадіює в ліву руку, під ліву лопатку, може захоплювати всю грудну клітку; рідше - у верхній половині живота, не знімається прийомом нітрогліцерину. Виникає відчуття страху смерті, виражена артеріальна гіпотензія, порушення ритму, можуть з'являтися ознаки шоку, набряку легень.

· Невідкладна допомога

· Надання пацієнту горизонтального положення (повним - напівлежачи).

· Виклик кардіологічної реанімаційної бригади Швидкої допомоги (для виклику залучають додатковий
персонал клініки).

· Нітрогліцерин 1 таб, під язик.

· Контроль АТ у динаміці не рідше 1 разу на 5 хв.

· Повторно, в разі потреби, нітрогліцерин 1 таб. під язик, кожні 3-5 хв.

· Внутрішньовенно або внутрішньом'язево:

 

· анальгін 50% - 2,0 мл + дімедрол 1% - 1,0 мл або

· баралгін - 5,0 мл повільно!

 

o Гіпертонічний криз Клініка:

· головний біль, запаморочення, шум у вухах; нудота, можливе одноразове блювання; порушення зору («туман» або «мушки» перед очима); почервоніння шкірних покривів обличчя;

o АТ підвищений на ЗО мм рт. ст. і більше (систолічний і/або діастолічний) від робочого рівня;
пульс напружений.

· Невідкладна допомога

· Положення пацієнта напівсидячи.

· Доступ до вени.

· Контроль АТ у динаміці, не рідше ніж через кожні 10 хв.

· Внутрішньовенно повільно: дібазол 0,5% - 5,0 мл.

· Якщо ефект відсутній через 10 хв. - в/в, струменево:
лазікс (фуросемід) 1% - 2 мл (40 мг) в 20 мл 40% фізрозчину.

· При відсутності належного ефекту сульфат магнію 25% 3-5 мл в/в, повільно, в 200 мл фізрозчину або
клофелін 0,01% - 1,0 мл в 20 мл фізрозчину натрію хлориду, струменево.

· Госпіталізація пацієнта.

· Приступ бронхіальної астми Клініка:

o несподіване наростання задишки, яка носить експіраторний характер (різко утруднений видих);
дихання супроводжується свистячими хрипами, що чути на відстані;

· грудна клітка знаходиться ніби в положенні максимального вдоху.

· Невідкладна допомога

· Положення пацієнта напівсидячи.

· Використання індивідуальних аерозольних інгляторів (інгаляція астмопента, беротека, сальбутамола
тощо).

· Якщо приступ не купується - виклик бригади Швидкої допомоги додатково залученим персоналом.
До прибуття карети швидкої допомоги - доступ до вени методом венепункції.

· Внутрішньовенно повільно:

 

· еуфілін 2,4% - 10 мл в 20 мл фізрозчину або

· преднізолон 60-90 мг в 200 мл фізрозчину, краплинно 40-60 крапель/хв.

 

· Запис про те, що сталося, в медичній картці пацієнта.

· Госпіталізація пацієнта.

o Гіпоглікемічна кома

· Гіпоглікемічна кома - виникає, як правило, у хворих з інсулінозалежною формою цукрового діабету. Клініка

· Пітливість, тремор кінцівок, блідість, тахікардія, відчуття голоду, рухове та мовне збудження, інколи тонічні або клонічні судоми. Рівень АТ крові в нормі або дещо підвищений. Невідкладна допомога

· Напівлежаче або лежаче положення пацієнта.

· Доступ до вени.

· Розчин глюкози 40% - 20,0 мл в/в струменево.

· Внутрішньовенно, краплинно, 30-60 мг преднізолону в 500 мл 5% розчину глюкози.

· Госпіталізація пацієнта в ендокринологічне відділення.

· Кровотечі в порожнині рота

· Причини:

· у наслідок вилучення зуба або механічного пошкодження м'яких тканин порожнини рота (ясен, язика, піднебіння, щоки та власне дна порожнини рота); порушення згортання крові у пацієнтів з коагулопатіями;

· судинні пухлини органів порожнини рота і пухлини у стадії розпаду;

· запальні захворювання слизової оболонки рота та ін.

· Три ступеня інтенсивності луночкових кровотеч (Павлов Б.Л., Шашкин В.В., 1987):

· - кровотеча продовжується більше 20 хв., кров забарвлює слину;

· - кровотеча продовжується більше 40 хв., слина інтенсивно змішується з кров'ю;

· - виділення крові продовжується протягом 1 год. і більше, в порожнині рота знаходиться вільна кров.

· Три ступеня інтенсивності постекстракційних кровотеч (Лисенко СІ., 1991):

· - незначна кровотеча, інтенсивність крововтрати до 15 мл на годину;

· - помірна кровотеча, інтенсивність від 15 до ЗО мл на годину;

· - значна кровотеча, швидкість втрати крові більше ЗО мл на годину.

· Невідкладна допомога

· Полягає в зупинці кровотечі, а при виникненні симптомів значної крововтрати - в боротьбі з гіповолемією:

· Пацієнту надаємо вертикальне (сидяче) або горизонтальне положення, голова повернена у бік.

· Порожнину рота звільняємо від крові та згустків, знімних протезів, якщо такі наявні.

· Кровотечу зупиняємо:

 

· тампонадою зубної лунки;
-ушивання;

· тампонада з ушиванням.

· Для тампонади лунки вилученого зуба використовуємо марлеві турунди, змочені 3% розчином перекису водню, йодоформом або гемостатичні губки.

· При ушиванні використовуємо шовні матеріали, що розсмоктуються, частіше - кедгут, хоча можливе ушивання матеріалом, що не розсмоктуюється. Шви горизонтальні матрацні або хрестоподібні.

· Госпіталізація проводиться в тому випадку, коли важко зупинити кровотечу у пацієнтів з порушеним згортанням крові. Транспортування проводиться в сидячому або напівсидячому положенні. Обов'язковою є тимчасова зупинка кровотечі.

·