Вогневі плити

До теплового обладнання з вогневим обігрівом відносяться плити, харчоварильні котли відкритого та закритого типу, кип'я­тильники періодичної та безперервної дії, шашличні печі та ін.

Вогневі печі використовуються для варіння та смаження про­дуктів. На підприємствах громадського харчування найбільше засто­сування одержали плити №№ 1, 21а, 216, 19, а також типу ПСТ-2.5. Відрізняються вони розміром жаровочної поверхні, числом жаро-вочних шаф, розташуванням та їх конструкцією.

В деяких плитах вмонтовані водогрійні пристрої, які додатко­во забезпечують підприємство гарячою водою.

Плита №1 складається з корпуса, топкового пристрою, жаро­вочної поверхні та жаровочних шаф. Корпус плити має сталевий каркас, цегельну обмурівку й облицьований кахелем або сталевою обшивкою (рис. 4.1).

В торцевій частині корпуса плити розташовані дві топки, відго­роджені одна від одної цегельною стінкою. Топковий пристрій при­значений для спалювання палива. Він має топку, дверцята, колос­никову решітку, топковий простір та піддувало.

Чавунна колосникова решітка підтримує паливо, яке спалюєть­ся й забезпечує підведення до нього повітря. Зольник служить для збирання попелу Крім цього через нього повітря поступає до колос­никової решітки. За допомогою дверцят можна регулювати кількість повітря, яке поступає до зольника з навколишнього середовища.

Жаровочна поверхня створюється плитами чавунного насти­лу, між якими є температурний зазор. Чавунний настил обрамле­ний широкою сталевою рамою (бортом), яка використовується в якості марміта.

Плита має три наскрізні жаровочні шафи, виготовлені з лис­тової сталі, всередині яких розміщені полички - решітки для вста­новлення на них дека з кулінарними виробами. Днища шаф зроб­лені висувними. Температура в шафах зменшується по мірі віддалення їх від топки. Якщо середня робоча температура в першій шафі (ближчій до топки) досягає до 300-250 °С, тоді в другій шафі 250-200 °С, а в третій 150-100 °С.