Студопедия — Методи навчання молодших школярів дотикового сприймання
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методи навчання молодших школярів дотикового сприймання






Групи методів навчання
Практичні Наочні Словесні
· практичні роботи; · ігрові завдання; · вправи; · дослідні роботи · спостереження; · демонстрування; · ілюстрування · бесіда; · розповідь; · пояснення

 

Найефективнішим методом опосередкованого навчання молодших учнів дотикової перцепції вчені вважають практичні роботи з ручної обробки матеріалів, технічної творчості, декоративно-ужиткового мистецтва, догляду за кімнатними рослинами тощо. Розрізнення школярами просторових та фізико-механічних властивостей об’єктів на дотик у таких роботах не є спеціальним дидактичним завданням, однак воно обов’язково здійснюється в процесі моделювання з деталей дерев’яного, пластмасового або металевого конструкторів, обробки різноманітного матеріалу: паперу і картону(складання, різання, розривання, змочування, прогладжування пальцями паперу під час виготовлення виробів у техніках орігамі, аплікації, пап’є-маше; макетування технічних об’єктів і предметів хатнього інтер’єру з сірникових коробок); глини і пластиліну (ліплення виробів з пластичного матеріалу прийомами скочування кульки, розкочування заготовок циліндричної форми, приліплення одної деталі до іншої, пригладжування пальцями шва з’єднання деталей, заглиблення форми великим пальцем); природного матеріалу (збирання та сортування природного матеріалу для його збереження; нанизування ягід горобини, шипшини та глоду на шевські шпильки з кільцями або на міцну нитку; виготовлення аплікацій з засушеного листя, пелюсток квітів, трави; іграшок і сувенірів з шишок, горіхів, каштанів, жолудів, лозових прутиків, соломки, яєчної шкаралупи; складання ікебани, флоромозаїки з насіння різних рослин); ниток, тканини і хутра(плетіння з ниток у три пасма та в техніці макраме; виготовлення з тканини фартушка для ляльки, виробів із бісеру, ляльок із ниток, іграшок з ниткового кокона та на основі помпонів, м’яких іграшок, серветок з бахромою; вишивання в різних техніках; пришивання ґудзиків до клаптиків тканини); фольги (виготовлення виробів способом карбування) тощо.

Щодо процесу безпосереднього навчання школярів дотикового обстеження предметів, то в його організації рекомендовано застосовувати ігрові завдання («Чарівна торбинка», «Чарівна скринька», «Визнач на дотик», «Слухняні пальці», «Чутливі пальці», коли дитині потрібно впізнати на дотик названі вчителем предмети або самій назвати об’єкти обстеження: гладенькі камінці, шматочки гумки, копійчані монети, ґудзики, кульки, геометричні фігури, фрукти, горіхи, жолуді, насіння); вправи (діти із зав’язаними очима пересуваються по класу; відгадують, з чого зроблені розкладені на столі предмети: дерева, металу, тканини, паперу, класифікують об’єкти на групи так, щоб у кожній з них були предмети з одного матеріалу) та дослідні роботи (учням пропонується помахати аркушем паперу перед обличчям; взяти в руки сніг і потримати його деякий час; занурити палець у три посудини з водою різної температури та визначити, яка вода є найхолоднішою, яка – теплішою; потягнути аркуш паперу в різні сторони, спробувати розірвати його) [2, с. 38, 49].

Значні резерви для формування дотикового сприймання молодших школярів мають наочні методи навчання. Типовим прикладом реалізації методу спостереження є завдання на обмацування та запам’ятовування учнями шорсткості спеціально виготовлених об’єктів – дощечок, на які наклеєний різний матеріал: натуральне або штучне хутро, наждачний папір, застиглі краплі воску, товстий шнур, палички, оксамитова тканина або замша, рубчаста тканина типу «вельвет» тощо. Обов’язковою умовою такого завдання є його виконання із заплющеними очима. За сформованими таким чином уявленнями в подальшому організуються ігрові завдання на розпізнавання цих об’єктів та відтворення різних варіантів їх просторового розміщення. Демонстрування та ілюстрування пов’язані здебільшого з показом учителем способів згинання та складання паперу (пригладжування ребром долоні, великим і вказівним пальцями лінії згину паперу), прийомів роботи з пластичними матеріалами або поданням учням відповідних ілюстративних зображень, технологічних карт.

Групу словесних методів навчання школярів дотикового сприймання складають бесіди, які зазвичай супроводжують виконання вправ та дослідів (за допомогою чого ви впізнали предмети?; які ознаки предметів можна розпізнати за допомогою руки?; як ви дізналися, що сніг холодний, мокрий?); розповідь про властивості паперу (буває гладеньким або шорстким, товстим або тонким), металів (міцність, пружність, пластичність, теплопровідність), глини та пластиліну, тканин тощо; пояснення прийомів роботи з різними матеріалами. Головною функцією словесних методів учені вважають спрямування уваги учнів на способи дотикового обстеження, забезпечення осмислення його процесу й результатів.

Розвиток дотикових перцептивних процесів зазвичай організується у формі окремих фрагментів уроків з дисциплін «Образотворче мистецтво», «Трудове навчання» та «Природознавство», а також у позаурочний час (проведення екскурсій з метою заготовки природного матеріалу), з поєднанням фронтальних, групових, індивідуальних видів навчальної діяльності молодших школярів.

Найголовнішими засобами формування в учнів дотику є: слово вчителя про фізико-механічні властивості предметів оточення; навчальна література (підручники, навчальні та методичні посібники); роздатковий природний матеріал для індивідуального користування (папір, пластилін, нитки, тканини, бісер, солома, насіння, плоди, дріт, фольга); колекції паперу (газетний, для письма, шпалерний, обгортковий), волокнистих матеріалів «Бавовник», «Льон», «Шовк», «Вовна», «Штучні та синтетичні волокна»; наочні засоби (натуральні – зразки різноманітних виробів з паперу та картону, глини та пластиліну, об’ємної природної сировини; зображувальні – технологічні карти «Працюємо з пластиліном», «Працюємо з нитками», «Згинаємо та складаємо папір»).

Отже, схарактеризовані дидактичні впливи (методи, форми, алгоритми і засоби навчання перцепції) чітко зорієнтовані на вирішення завдань освітнього стандарту та навчальних програм 1–4 класів, відповідають змісту конкретних дисциплін, значно урізноманітнюють матеріал підручників щодо формування в учнів сенсорних еталонів і способів їхнього застосування в обстеженні дійсності. Водночас, у них простежується певна особливість, яка має характер загальної тенденції: недостатнє врахування психологічних закономірностей утворення перцептивних дій, що виявляється у порушенні послідовності засвоєння класифікаційних і серіаційних відношень сенсорних еталонів, етапів інтеріоризації операцій сприймання (поступового переходу від предметного маніпулювання реальними об’єктами до співвіднесення їх властивостей без предметного сполучення і виконання дій на основі збережених у пам’яті уявлень).







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 538. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Функциональные обязанности медсестры отделения реанимации · Медсестра отделения реанимации обязана осуществлять лечебно-профилактический и гигиенический уход за пациентами...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

ТЕХНИКА ПОСЕВА, МЕТОДЫ ВЫДЕЛЕНИЯ ЧИСТЫХ КУЛЬТУР И КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА МИКРООРГАНИЗМОВ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА БАКТЕРИЙ Цель занятия. Освоить технику посева микроорганизмов на плотные и жидкие питательные среды и методы выделения чис­тых бактериальных культур. Ознакомить студентов с основными культуральными характеристиками микроорганизмов и методами определения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия