Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі.

Бурхливий розвиток сучасних засобів обчислювальної техніки стимулює широке використання останніх в розгалуженій мережі закладів освіти. Поступове насичення цих закладів ПК дає змогу якісно змінити напрями їх застосування. Останнім часом чітко простежується перехід від розповсюдження науково-технічної і нормативної інформації на паперових носіях (журнали, періодичні видання, підручники, збірники наукових статей тощо) до розповсюдження цієї інформації в електронній формі, перш за все за допомогою різноманітних комп'ютерних мереж.

Особливістю комп'ютерних мереж є можливість поповнення інформаційних потоків інформацією будь-якого змісту і форми, в тому числі передавання тексту, зображень, звуку, комп'ютерних програм, документів тощо. Безумовно, така інформаційна універсальність стала можливою завдяки реалізації на сучасних засобах обчислювальної техніки різноманітних мультимедійних технологій. Комп'ютерні комунікації дозволяють отримати доступ до необмежених масивів інформації, що зберігаються у централізованих базах даних. Це, в свою чергу, надає можливість вчителям максимально повно використовувати існуючий запас знань з тієї чи іншої проблеми, оперативно реагуючи на сучасні досягнення передової педагогічної науки.

Якщо раніше комп'ютерні мережі знаходили своє застосування, в основному, в урядових та фінансових установах, великих наукових та освітніх центрах, то останнім часом спостерігається інтенсивне розширення цієї мережі за рахунок під’єднання до неї закладів освіти, насамперед, вищих, а також професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів, відкриваються реальні перспективи, в тому числі, і міжнародного характеру, для повсякденного співробітництва педагогів університетів, училищ, загальноосвітніх навчальних закладів, вдосконалення викладання існуючих навчальних дисциплін і може стати основою для введення нових курсів. На думку провідних науковців і педагогічних працівників, персональний комп'ютер найближчим часом стане таким же розповсюдженим засобом навчання, як відомі технічні засоби, наприклад, кінопроектор чи телевізор.

Використання комп'ютерних мереж має цілий ряд беззаперечних переваг перед вже існуючими технологіями навчання, найважливішими з яких є:

1. Розширення інформаційних ресурсів суб'єктів комп'ютерної мережі. Під'єднання до глобальної комп'ютерної мережі, наприклад, такої, як Internet дає можливість користувачам отримати безплатний доступ до величезних масивів інформації, зокрема, навчального програмного забезпечення, сучасних комп'ютерних програм, каталогів найкращих світових бібліотек, різноманітних баз даних тощо.

2. Можливість значного підвищення кваліфікації вчителя або викладача, як головної діючої особи навчально-виховного процесу. Глобальні комп'ютерні мережі дають можливість не лише застосовувати у викладацькій діяльності більш широкий спектр навчальних матеріалів, а й використовувати для свого професійного росту широкі інформаційні ресурси комп'ютерних мереж, підтримувати тісні творчі зв'язки із своїми колегами, а в перспективі – підвищувати свою кваліфікацію шляхом дистанційного навчання за спеціальними програмами.

3. Додаткові навчальні можливості для студентів та учнів. Участь в роботі глобальних комп'ютерних мереж дає змогу вирішити одне з найбільш важливих завдань – підвищення «комп'ютерної грамотності» студента чи учня, відпрацювання методик чи способів, за допомогою яких можна було б найбільш повно використовувати можливості глобальних мереж.

Крім того, користувач отримує унікальну можливість використовувати різноманітні онлайнові навчальні програми, включитись в заочні курси, що проводяться національними та зарубіжними навчальними закладами, отримати чудову мовну практику в спілкуванні на онлайнових конференціях, та врешті-решт, включитись в глобальний діалог з учнями, студентами та викладачами всього світу.

Однією з головних переваг комп'ютерних мереж є використання сучасних засобів обчислювальної техніки – універсального інструменту обробки різноманітної інформації. Особливо цінним з точки зору навчання є те, що робота в комп'ютерній мережі практично неможлива без інтенсивного використання чисельних прикладних програм (текстових та графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних), що, безумовно, буде стимулювати їх глибоке вивчення.

Поява комп'ютерних телекомунікацій в закладі освіти передбачає: інтенсивне використання персональних комп'ютерів і безпаперової технології як інструменту повсякденної навчальної роботи; коригування змісту традиційних дисциплін та їх інтеграцію; розробку методів самостійної наукової і дослідницької роботи студентів та учнів під час виконання різноманітних дослідницьких проектів; навчання студентів та учнів методам колективного вирішення проблем; організацію спільної роботи вчителів (викладачів) різних дисциплін; підготовку вчителів до роботи з новим змістом, методами та організаційними формами навчання, до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

У результаті студенти та учні, що працюють у такому середовищі, отримують потужну методичну підтримку. Вони набувають необхідних знань, умінь і навичок при використанні обчислювальної техніки для вирішення цілком конкретних завдань (набір та редагування текстів, створення графічних зображень, робота з таблицями тощо). Опановуючи роботу з новими програмними продуктами, студенти та учні розвивають навички самоосвіти. Вони вчаться співробітничати зі своїми колегами, краще розуміють проблеми, що виникають в процесі колективної праці, можуть пояснити своїм товаришам суть і будову достатньо складних процесів та систем.

Суттєво може прискорити процес широкого використання світових комп'ютерних комунікацій створення локальної мережі в конкретному закладі освіти. Така локальна мережа може стати початком створення єдиного інформаційного середовища закладу освіти, що є важливою передумовою ефективного використання можливостей глобальних комп'ютерних мереж.

Основним критерієм побудови внутрішньої комп'ютерної мережі закладу освіти (Intranet) має бути підвищення ефективності і якості освіти. Подібна комп'ютерна мережа повинна розвиватись у двох основних напрямках: оновлення змісту навчання та розробка нових методик; організація навчального процесу. Реалізація першого напряму, очевидно, на даний час є більш реальною, оскільки впровадження нових технологій навчання передбачає широке використання обчислювальної техніки. Природно, це призводить до існування достатньо великого, хоча і несистематизованого, масиву інформації. Використання комп'ютерних комунікацій для організації навчального процесу перш за все передбачає: постійне і оперативне планування на основі достовірних даних; отримання прогнозу при будь-якій зміні вихідних даних.

У разі впровадження комп'ютерної техніки в навчальний процес значно спрощуються такі великі за обсягом роботи організаційного характеру, як розробка і коригування навчальних планів, повсякденна і достовірна інформація про контингент студентів або учнів, використання навчальних кабінетів та лабораторій, наявність підручників та навчальних посібників тощо. Безумовно, подібна комп'ютерна мережа повинна бути інтегрована як методично, так і технологічно.

Технологічна інтеграція становить сьогодні досить складну проблему. Потужні підприємства чи фінансові установи мають можливість придбання дорогої комп'ютерної техніки та сучасного програмного забезпечення. Заклади ж освіти в умовах недостатнього фінансування на розвиток матеріальної бази змушені використовувати для цієї мети далеко не найсучасніше програмне забезпечення. Проте, процес створення локальних комп’ютерних мереж поступово просувається уперед, охоплюючи все більше закладів освіти.

Досить перспективним виглядає шлях створення розподіленого багатоступеневого інформаційного середовища, яке б максимально повно охоплювало всіх учасників та організаторів навчально-виховного процесу: учнів, студентів, викладачів, керівників структурних підрозділів тощо. Таке інформаційне середовище передбачає різний рівень доступу до інформації: учневі чи студентові – на рівні закладу освіти; вчителеві чи викладачеві – на рівні навчального закладу і відповідних регіональних науково-методичних об'єднань; керівнику структурного підрозділу – в залежності від його рівня відповідальності.

Якщо раніше мова йшла про обмін інформацією в глобальних мережах (Internet) як досить привабливої зовнішньої сторони, то на даному етапі все більше зміцнюється думка, що для більшості практичних працівників внутрішня інформація, яка розповсюджується за допомогою локальної мережі (Intranet), є більш важливою і актуальною. Найважливіше завдання під час впровадження такої системи – збір достовірних даних, керування потоками інформації, їх систематизація та обробка. Велике значення мають також питання людської психології, пов'язані не тільки з навчанням, а й серйозною перебудовою методів своєї роботи.

Створення комп'ютерної інформаційної інфраструктури закладу освіти є важливою передумовою створення регіональної освітньої комп'ютерної мережі, яка може забезпечити ефективне функціонування всього науково-навчально-педагогічного комплексу. Для цього необхідно створити відповідні технічні, кадрові, організаційно-методичні та юридичні умови. На даний час фактично вже створені необхідні передумови, що дозволяють перейти до якісно нового етапу в цьому напрямі. Частина роботи вже зроблена. Так на даний час у кожному з великих міст України функціонує кілька потужних вузлів internet, що значною мірою орієнтовані на потреби освіти і забезпечують достатньо великий перелік сервісних послуг.

Створення потужної регіональної інформаційної інфраструктур буде здійснювати суттєвий вплив на освітню та управлінську діяльність закладів освіти через: розробку узгоджених планів і координацію діяльності в галузі управління; організацію нарад керівників в режимі телеконференцій; оперативний доступ до керівників шляхом організації електронної приймальної; доступу до регіональних та світових центрів інформації (політичної, економічної, фахової); автоматизації і організації доступу до світових бібліотечних фондів; оперативну публікацію результатів досліджень.

Така інфраструктура може мати велике значення і для господарської діяльності закладів освіти, оскільки дає можливість: оперативного отримання інформації про нове обладнання, матеріали, технології, освітні та загальногосподарські послуги різних організацій; вдосконалення постачання через тісну взаємодію з біржами, торгівельними організаціями; автоматизованої роботи з фінансовими установками (банками).

Локальна комп'ютерна мережа може мати великий вплив і на особисту діяльність вчителів (викладачів), в основному через: ефективний особистий контакт з своїми колегами в Україні та інших країнах світу; можливість колективного обговорення різноманітних проблем, наприклад, шляхом телеконференцій; більший доступ до національних та зарубіжних баз даних; доступ до обчислювальних ресурсів та унікальних програмних продуктів, у тому числі дорогих ліцензійних комплексів. Розгалужена локальна комп'ютерна мережа може стати основою для створення системи дистанційного, перш за все вузівського навчання. Актуальність створення такої системи полягає в необхідності подолання суттєвих відмінностей рівня шкільної підготовки і вимог вищих закладів освіти.

Комп'ютерні комунікації разом із сучасними технологіями навчання можуть суттєво вплинути на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання. Поява таких комунікацій в закладі освіти, перш за все, передбачає інтенсивне використання сучасних засобів обчислювальної техніки і безпаперової технології як одного з основних компонентів навчально-виховного процесу. Використання комп'ютерних мереж, без сумніву, приведе до коригування змісту традиційних дисциплін та до їх інтеграції. Значно розширюються можливості методів самостійної наукової та науково-дослідної роботи та навчання студентів та учнів методам колективного вирішення проблем. Безумовно, це вимагає від вчителів і викладачів відповідної підготовки до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

Слід зазначити, що якість та ефективність роботи в комп'ютерній мережі значною, а в багатьох випадках і вирішальною мірою, залежать від рівня сервісних засобів, інформаційних систем та засобів зв'язку. Найважливішим з точки зору нормального функціонування мережі є: електронна пошта – надає можливість оперативно доставляти і отримувати повідомлення різноманітного характеру; сервер баз даних – дозволяє користуватись існуючими масивами інформації; сервер доступу – дозволяє користуватись потужностями і програмним забезпеченням високопродуктивних обчислювальних машин, які знаходяться на значній відстані від користувача; сервер новин – здійснює обмін інформацією з широким колом зацікавлених осіб (яскравим прикладом цієї форми організації інформаційної мережі є досить широке використання сервера новин в режимі «електронної дошки оголошень»); файловий сервер – надає можливість обміну інформацією між користувачами, які оснащені факсами або робочими станціями, що оснащені факс-модемами чи сканерами.

Наявність інших компонентів єдиного програмно-технічного комплексу лише поширить можливості користувача при роботі в міжнародній комп'ютерній мережі.

Безумовно, широке використання можливостей глобальних комп'ютерних мереж пов'язане з численними труднощами як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру. Типова проблема, яка виникає в подібних випадках, полягає в обмеженості доступу викладачів, студентів і учнів до ресурсів комп'ютерної мережі. Це пов'язане з цілим рядом факторів: по-перше, відсутністю належного матеріального забезпечення, зокрема, недостатня кількість модемів та персональних комп'ютерів відповідного класу; по-друге, обмеженість часу роботи в мережі; по-третє, відсутність достатньо стійких та надійних каналів зв'язку.

Чимало проблем, пов'язаних з використанням інформаційно-комукаційних технологій, знаходиться в площині підготовки та перепідготовки учительських і викладацьких кадрів. Більшість існуючих курсів здійснюють підготовку за оригінальними програмами, які суттєво відрізняються одна від одної. Єдиної ж системи навчальних закладів, які б централізовано здійснювали підготовку користувачів комп'ютерних мереж, поки що не існує. Крім того, в сучасних складних економічних умовах дуже важко сформувати та підтримувати мотивацію вчителів і викладачів до зміни існуючих стереотипів та суттєвого коригування змісту навчання. До того ж, оволодіння на належному рівні комп'ютерною технікою вимагає значних витрат зусиль і робочого часу.

Якщо ж перераховані проблеми вдається вирішити, то вчитель (викладач) з носія готових знань перетвориться в «архітектора навчального середовища», керівника, посередника і помічника учнівської молоді в процесі їх спільної творчої праці. Навчальні лабораторії і кабінети тоді перетворяться в місце, де студенти і учні стануть безпосередніми та активними учасниками навчального процесу.