Ліцензування банків та банківської діяльності

На відміну від звичайних господарських товариств, більшість з яких можуть починати фінансово-господарську діяльність одразу після державної реєстрації, банки, навіть зареєстровані в Державному реєстрі банків, не мають права на здійснення банківських операцій без отримання відповідної ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність щодо залучення вкладів та інших коштів, які підлягають поверненню, і надання кредитів, а також вести рахунки.

Ліцензування банків запроваджено, перш за все, з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, забезпечення захисту інтересів кредиторів і вкладників.

Банківська ліцензія — це документ, на підставі якого банки мають право здійснювати в комплексі базові банківські операції.

Ліцензія на виконання окремих операцій — це документ, який видається юридичним особам, що не мають банківської ліцензії, і дає їм право на виконання окремої операції з відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів чи операцій з розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківська ліцензія видається Національним банком України на підставі клопотання банку в разі дотримання ним таких обов'язкових умов (рис. 6.9):

Рис. 6.9. Умови надання банку банківської ліцензії

Національний банк України може відмовити в наданні ліцензії, якщо зазначені вище умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. Державна реєстрація банку в такому разі теж скасовується, а банк ліквідовується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні Національний банк України приймає протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів (рис. 6.10). Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Рис. 6.10. Перелік документів для отримання банківської ліцензії

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію тільки у випадках:

¾ якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії" містять недостовірну інформацію;

¾ якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом одного року з дня отримання банківської ліцензії;

¾ у разі порушення чинної законодавчо-нормативної бази, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

¾ на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку в правову відповідність з вимогами банківського законодавства;

¾ недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Національний банк України може також подавати банку письмовий дозвіл у разі дотримання ним обов'язкових умов, відображених на рис. 6.11:

Рис. 6.11. Умови видачі банку письмового дозволу

Письмовий дозвіл НБУ — це документ, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, визначені законодавством.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Перелічені операції належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, котрі мають банківську ліцензію (додаток 1).

Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2—3, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Крім цього, банки мають право здійснювати такі операції та угоди за наявності банківської ліцензії без отримання письмового дозволу (додаток 1):

1) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

2) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

3) лізинг;

4) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

5) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших обігових платіжних документів;

6) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням;

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Банки, крім перелічених вище операцій, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ мають право здійснювати такі операції (додаток 1):

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (у тому числі андерайтинг);

5) здійснення інвестицій у статутні фонди та акцій інших юридичних осіб;

6) здійснення випуску, обігу, погашення державної та іншої грошової лотереї;

7) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

8) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та процентах; із фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

9) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Таким чином, встановлений Законом України "Про банки і банківську діяльність" механізм ліцензування банківської діяльності, крім класичних банківських операцій, дозволяє банкам здійснювати широкий спектр різноманітних операцій та послуг, що е необхідною умовою комплексного обслуговування клієнтів та розвитку конкуренції на фінансових ринках.