Суть, значення та загальна характеристика валютних операцій банку
Порядок проведення банками операцій з іноземною валютою регламентується чинним законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і контролю" та понад 100 нормативними актами НБУ. Для одержання валютної ліцензії банки повинні представити НБУ такі документи: 1) заяву на одержання валютної ліцензії з економічним обґрунтуванням необхідності здійснення валютних операцій; 2) банківську ліцензію та її копію; 3) бухгалтерську звітність за основний фінансовий рік та акт останньої ревізії; 4) довідку про технічну готовність банку для здійснення таких операцій; 5) довідку про наявність кваліфікованого персоналу; 6) довідку про організацію внутрішньобанківського контролю. Ліцензії, які надають банкам на здійснення валютних операцій, бувають декількох видів: 1) одноразові; 2) внутрішні; 3) внутрішньо розширені; 4) генеральні. Внутрішня ліцензія дає право банкам здійснювати операції в іноземній валюті на внутрішньому валютному ринку. Внутрішньо розширена дозволяє банкам здійснювати операції на внутрішньому валютному ринку, а також встановлює кореспондентські відносини з іноземними банками, однак в обмеженій кількості (не більше 6). Генеральна ліцензія дозволяє проводити валютні операції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Відповідно до отриманих ліцензій, банки можуть проводити такі операції в іноземній валюті: 1) ведення валютних рахунків клієнтів (поточних, депозитних, розподільчих); 2) неторговельні операції (обмін валюти через обмінні пункти, валютне обслуговування фізичних осіб тощо); 3) встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками; 4) операції за міжнародними торговельними розрахунками; 5) операції з торгівлі валютою на внутрішньому валютному ринку; в) операції зі залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках; 7) проведення конверсійних операцій на міжнародних ринках; 8) інші операції. Операції з валютними цінностями поділяють на два види: 1) поточні операції; 2) операції, пов'язані з рухом капіталу. До поточних операцій відносять: — перекази в Україні та з українською іноземною валютою без відстрочки платежів за експортно-імпортними операціями, а також для розрахунків, які пов'язані з кредитуванням експортно-імпортних операцій на строк не більше 180 днів; — одержання та надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів; — перекази в Україні та з України дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями, кредитами тощо; — перекази неторговельного характеру, включаючи заробітну плату, пенсію тощо. До операцій, пов'язаних з рухом капіталів, відносять: — прямі інвестиції; — портфельні інвестиції; — надання та одержання фінансових кредитів на строк більше 180 днів; — надання чи одержання відстрочки платежу на строк більше 180 днів за експортно-імпортним контрактом; — перекази, проплата права власності на будівлі, споруди та інше майно, а також прав на нерухомість; — інші операції. Основою валютних операцій є валютний курс — своєрідна форма ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти і визначає співвідношення між національною грошовою одиницею та іноземною валютою, виходячи із їх купівельної спроможності. Розрізняють валютні курси: 1) фіксовані; 2) плаваючі. Визначення валютних курсів називається котируванням валюти. Воно може бути прямим або зворотним. Пряме котирування — це позначення кількості національної валюти за одиницю іноземної. Наприклад, поточний курс долара США до гривні буде позначено так:
Зворотне (непряме) котирування — це позначення кількості іноземної валюти за одиницю національної. Наприклад:
де GBP — англійський фунт стерлінгів. Крос-курс — співвідношення між двома валютами, виражене через третю, як правило, долар США. На практиці використовують три основні методи визначення крос-курсів: 1) з прямим котируванням до долара (тобто долар є базою котировки для двох валют). Наприклад: потрібно розрахувати співвідношення євро до англійського фунта стерлінга за таких умов:
де USD — база котировки; GBP — валюта котировки;
2) з прямим і зворотним котируванням до долара. У нашому випадку курси долара перемножуються; 3) зі зворотним котируванням до долара. У нашому випадку курси долара потрібно розділити. Визначимо крос-курс англійського фунта стерлінга до євро:
При здійсненні банківських операцій використовують валютний арбітраж — операція купівлі валюти з одночасним її продажем. Розрізняють валютні арбітражі: а) часовий, який здійснюється з метою одержання прибутку від різниці у курсах валюти у часі; б) просторовий, який ґрунтується на різницях валютних курсів на різних фінансових ринках.
|