Значення та зміст виробничої програми підприємства

Виробництво і реалізація продукції для забезпечення по­треб ринку є метою діяльності підприємств (звичайно, при одержанні певної величини прибутку). Тому плануван­ня виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного або перспективного плану підприємства.

Виробнича програма підприємства (план ви­робництва і реалізації продукції) – це сис­тема адресних завдань з виробництва і до­ставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Для того, щоб правильно сформувати виробничу програ­му підприємства, у його бізнес-плані необхідно представити таку важливу інформацію, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів.

Формування виробничої програми в ринкових умовах має певні особливості, які полягають у тому, що:

- плани виробництва і реалізації продукції орієнтуються на ринкові потреби конкретних споживачів, на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань;

- в основі виробничої програми лежить договір на по­ставку певної продукції, при цьому підприємство самостійно вибирає постачальників, споживачів, встановлює ціни та ін.;

- планування виробничої програми повинно бути гнуч­ким, у поточних і оперативних планах повинні коригува­тись показники плану виробництва і реалізації продукції з врахуванням змін у поставках сировини, фінансових мож­ливостях покупців;

- пріоритетними у виробничій програмі підприємства стають натуральні показники і показники якості продукції, саме вони відображають ступінь задоволення ринкових по­треб з кількісного і якісного боку;

- виробнича програма підприємства повинна формуватись із врахуванням можливостей підприємства, його забезпечення різними видами ресурсів та виробничими потужностями;

- плани виробництва і реалізації продукції повинні бути багатоваріантними і забезпечувати вибір оптимального пла­ну, реалізація якого дасть можливість одержати високий прибуток.

Формування виробничої програми підприємства базу­ється на таких елементах:

1. Ринковий попит. На основі вивчення, аналізу і перспектив розвитку ринкового попиту підприємством укладаються зі споживачами-покупцями (торговельними підприємствами, гуртови­ми посередниками, біржами) угоди на постачання певних видів продукції.

2. Державні контракти. Вони є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, та поновлення державного резерву.

3. Державні замовлення. Вони є засобом стимулювання збіль­шення виробництва у пріоритетних галузях, впровадження нових технологій, випуску дефіцитних видів продукції, дер­жавної підтримки важливих наукових досліджень. Держава може надавати пільги підприємствам-виробникам, але не за­безпечує їх фінансовими ресурсами.

4. Портфель замовлень на продукцію інших споживачів формується на основі контрактів між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами та відображає його постійні прямі господарські зв'язки. Такі контракти періодично переглядаються та поновлюються.

5. Власні потреби підприємства. Частина продукції підприємства може споживатися безпосередньо ним самим. Тому виробнича програма по­винна враховувати цю кількість. Вона визначається на ос­нові балансів матеріальних ресурсів, які відображають по­требу у них та джерела її покриття.