Натуральні і вартісні показники виробничої програми

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає нату­ральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях з номенклатури і асортименту.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент -- це різновидність виробів у межах даної но­менклатури. Звичайно натуральні показники представляються у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри тощо).

Номенклатура виробів підприємства може бути централі­зованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і держав­них замовлень. Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попи­ту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

 

, натур.од.,

 

де Q – обсяг виробництва продукції, натур. од.;

Ппр – обсяг поставок продукції, натур. од.;

З_п, З_к – запаси продукції на складі, відповідно, на початок і на кінець планового року, натур. од.

При аналізі виконання підприємством плану з номенк­латури і асортименту дається кількісна оцінка виконанню плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками.

Значення натуральних показників виробничої програ­ми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають мож­ливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Основними вартісними показниками виробничої про­грами є обсяги товарної, валової, реалізо­ваної, чистої, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавер­шеного виробництва.

Товарна продукція є практично скрізь застосовуваним вартісним показником, що дає змогу підсумовува­ти виготовлення різних видів продукції і завдяки цьому визначати загальний обсяг виробництва на тому чи тому підприємстві, а та­кож обчислювати низку макроекономічних та узагальнюючих по­хідних показників розвитку народного господарства. Це, власне, загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для реалізації різним споживачам. В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, роботи, напівфабрикати і запчастини на сторону, тару, що не входить в гуртову ціну виробу. Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою

, грн.,

 

де ГП – вартість готової продукції, виробленої для реалізації на сторону, грн.;

Р – вартість робіт і послуг, виконаних на сторону, грн.;

НФ – вартість напівфабрикатів на сторону, грн.

У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, призначену для реалізації, незалежно від ступеню її готовності і визначають за формулою

, грн.,

де ± Знзв – зростання чи зменшення залишків незавершеного виробництва, грн.;

±Знф – зростання чи зменшення залишків напівфабрикатів свого виробництва, грн.

Причому динаміка залишків незавершеного виробництва враховується лише на тих підприємствах ма­шинобудування та металообробки, де тривалість виробничого цик­лу для переважної більшості видів продукції перевищує два місяці

Валовий оборот (ВО) – це обсяг продукції підприємства, незалежно від ступеня її готовності і незалежно від того де вона буде використана; чи в межах підприємства, чи поза ним. Цей показник визначається за формулою

 

, грн.,

 

де ВЗО – внутрішньозаводський оборот (кількість про­дукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки), грн..

Проте міру задоволення ринкового попиту на ту чи ту продук­цію відбиває не обсяг її виробництва в натуральному й вартісному виразі, а обсяг реалізованих (проданих) виробів. Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають виходячи з передбаченого виробничою програмою підприємства на відповідний рік обсягу товарної продукції, з урахуванням зміни залишків, нереалізованих на початок і кінець розрахункового пе­ріоду, а фактичний -- після оплати споживачем (замовником) вар­тості продукції та надходження відповідних грошових сум на бан­ківський рахунок постачальника.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства, або мають надійти у певний період. Їі обсяг визначається за формулою

, грн.,

де Зп, Зк – залишки готової продукції на складі і товарів відвантажених, але ще не оплачених покупцем відповідно на початок і на кінець планового періоду, грн.

З метою більш повної характеристики динаміки виробництва продукції та показників його ефективності (передовсім продуктив­ності праці) за складання виробничої програми підприємства роб­лять також розрахунки чистої продукції. За вихідну базу для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої ви­ключають матеріальні витрати й суму амортизаційних відрахувань, тобто вартість так званої уречевленої праці, елімінуючи вплив ос­танньої на величину загальної вартості продукції, що її виробляє підприємство. За економічним змістом показник чистої продукції відбиває наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати використання саме власного трудового потенціалу. Відтак показник чистої продукції доцільно застосову­вати для об'єктивної оцінки рівня ефективності виробничо-госпо­дарської діяльності підприємства і визначається за формулою

 

, грн.,

 

де МВ – вартість матеріальних витрат на виробництво продукції, грн,;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.