КИЇВ – 2013. «безопасность в чрезвычайных ситуациях»

«безопасность в чрезвычайных ситуациях»

Учебное пособие

Отпечатано в авторской редакции

 

 

Редактор В.М. Подшивалов

Компьютерная верстка Е.В. Мышина

 

 

План 2006 г., №

Подписано в печать с оригинал – макета

Формат 60×84 1/16. Бумага офсетная. Печать офсетная.

Усл. печ. л. Уч.-изд. л. Тираж

Заказ

Петербургский государственный университет путей сообщения.

190031, Спб., Московский пр. 9.

Типография ПГУПС. 190031, Спб., Московский пр. 9.

* Указывается конкретный объект, рассматриваемый в дипломном проекте (станция, депо, строительная площадка и др.)

* Указывается в соответствии со специальностью предмет исследования - конкретный вид технического устройства, транспортного средства или профессиональной деятельности, связанных с обеспечением перевозки опасного груза (к ним относятся: железнодорожные пути и другие технические устройства, места погрузки и выгрузки, слива и налива, контейнеры, вагоны, локомотивы и локомотивные бригады, погрузка или выгрузка, налив и слив, оформление перевозочных документов, другие коммерческие и грузовым операции, маневровая и поездная работа)

* Указывается конкретный источник ЧС (склад взрыво­опасных материалов, топливо-заправочная станция, пункт погрузки (налива, слива) взрыво­опасного материала, пути стоянки вагонов с опасными грузами и ликвидации аварийных ситуаций с ними и т.п.)

* Сколько и каких мероприятий необходимо разработать определяет руководитель раздела дипломного проекта

* Взрывоопасными источниками на ОЖДТ могут быть: места и пути погрузки и выгрузки ВМ; подъездные пути и места на них погрузки, выгрузки, налива и слива ОГ; пути стоянки вагонов с ОГ внеорганизованных составов и поездов; пути ликвидации аварийных ситуаций с ОГ; склады ГСМ для экипировки (заправки) тепловозов; другие расположенные вблизи ОЖДТ взрывоопасные объекты.

* Выбор элементов ИТК осуществляется по представленной в пояснительной записке схеме объекта, к которой прилагается характеристика элементов.

** При расчете на опрокидывание привести расчетную схему с указанием размеров конкретного элемента и действующих на него нагрузок.

* Под базовым элементом электросистемы в данном случае следует понимать: здания электромастерских, трансформаторной (тяговой) подстанции, поста ЭЦ, элекгроподвижной состав, машины с электроприводом, дом связи и другие элементы, в которых размеще­ны или смонтированы электропривод, электротехнические или радиотехнические сис­темы.

* На инерционное разрушение рассчитываются электропиборы малых габаритов, имеющие электросхемы, хрупкие элементы, соединения проводов (реле, контакторы, пульты управления и т.п.) – см. характеристику элементов III группы [9, с. 104].

* Центр взрыва находится на оси линейного сооружения

* Рекомендации по построению графика приведены в [8, с. 32, 33]

* По заданию преподавателя необходимо выполнить только два параграфа: 1 и 2, или 1 и 3, или 1 и 4.

*Грузоподъемность крана не должна значительно превышать массу поднимаемого груза.

* У двухсекционных локомотивов расчет нагрузки производится для одной секции

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

 

Кафедра етнології та краєзнавства

Розробники:

д.і.н., доц., професор Борисенко М.В..;

к.і.н., доц., доцент Ігнатенко І.В.;

к.і.н., доцент Кузіна Н.В.

ПРОБЛЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ

«УКРАЇНСЬКА ЕТНОЛОГІЯ»

Для студентів

 

напрям підготовки 6.020302 «Історія»

 

 

КИЇВ – 2013

Проблеми розвитку української етнології

Семінарське заняття 1

1. Етнічні межі і державні кордони України.
2. Чисельність і розміщення українського етносу.
3. Етнографічне районування України.
4. Національні меншини в Україні.

 

Семінарське заняття 2 (2 години)

1. Етнічні спільноти на території України в історичному розвитку.

2. Комплексний підхід до вивчення етногенезу українців.

3. Етнографічні відомості у літописних джерелах ХІІ – ХУІІ століття.

4. Господарсько-культурні типи в Україні.

 

Семінарське заняття 3

1. Діяльність українських вчених в галузі етнографії: А. Метлинського, М. Костомарова, В. Горленка, М. Максимовича, Й. Бодянського, Я. Головацького, П. Куліша.

2. Діяльність Південно-Західного відділу Географічного Товариства.

3. Внесок М. Грушевського у розвиток української етнології.

 

Семінарське заняття 4 (2 години)

1. Видавнича діяльність етнографічних осередків 20 – 30-х років ХХ століття.

2. Наукові здобутки Етнографічної Комісії ВУАН.

3. Етнографічна діяльність Кабінету антропології та етнології ім. Хведора Вовка (1921 – 1934).

4. Дискусійні проблеми етногенезу українців.

 

Основні джерела

1. Повість минулих літ. Літопис Руський. – К., 1989.

2. Сергійчук В. Етнічні межі і державні кордони України. – Львів, 1994.

3. Кордуба Мирон. Територія і населення України. Відень, 1918.

4. Зілинський І. Карта українських говорів. – Варшава, 1934.

5. Кубійович В. Територія й людність українських земель. – Львів, 1935.

6. Етнічний довідник. Етнічні меншини в Україні. – К., 1996.

7. Наулко В.І., Чорна Н.В. Динаміка чисельності українців у світі у ХУІІ – ХХ ст. – Народна творчість та етнографія, 1990, № 5.

8. Наулко В.І. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.

9. Чубинський П.П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Руссский край. – СПб., 1872 – 1878. – Т. 1 – 7.

10. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. (З Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). – К., 1974. – 781 с.

11. Українці в Австралії. Матеріали до історії поселення українців в Австрії. – Мельбурн, 1966. – 862 с.

12. Українці в американському та канадському суспільствах: Соціологічний збірник. – Джерсі-Сіті, 1976. – Т. І. – 360 с.