ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Тел.: +7(7252) 211981

Арман Турдалиев: [email protected]

 

Лобода Юрій Петрович

УДК 340.12

ЦІННІСТЬ ДЕРЖАВИ ЯК ЇЇ СОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

ДОСЛІДЖЕННЯ)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

 

 

Одеса – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті

імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

 

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Рабінович Петро Мойсейович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, професор кафедри історії та теорії держави і права

 

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Бабкін Володимир Дмитрович,

Інститут держави і права

імені В.М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник;

кандидат юридичних наук, доцент

Оборотов Юрій Миколайович,

Одеська національна юридична академія, завідуючий кафедрою теорії держави і права

 

Провідна установа – Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії держави і права, м. Харків

 

Захист відбудеться 12 жовтня 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009 м. Одеса,

вул. Піонерська, 2, кімн. 312.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009 м.Одеса, вул. Піонерська, 2.

 

 

Автореферат розісланий 10 вересня 2001 р.

 

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чанишева Г. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з вихідних, фундаментальних засад Конституції України є положення про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3). Утвердження в Україні дієвого механізму захисту прав людини, якісні зміни, котрих зазнає держава в умовах переходу до постіндустріального суспільства, по-новому ставлять проблему сутності і цінності держави як одного із надбань цивілізації.

Після руйнації комуністичної ідеології з притаманним їй гіперболізованим класовим підходом до розкриття сутності і цінності держави та її призначення у суспільстві вітчизняне правознавство ще не виробило іншої систематизованої методології дослідження комплексу явищ, які в сукупності формують і характеризують цінність держави, – методології, що відповідала б потребам наукового забезпечення поточної політико-правової практики України. Відсутність адекватних сучасному стану суспільства та правової науки теоретичних розробок проблем соціальної сутності й цінності держави утворює у вітчизняному державознавстві прогалину, без заповнення якої, як видається, залишиться нерозв'язаною низка пізнавальних і практичних завдань, пов'язаних із становленням, функціонуванням та розвитком сучасної держави.

Цим пояснюється необхідність теоретичного узагальнення, систематизації та певного переосмислення нагромаджених юридичною наукою уявлень про ціннісні (так би мовити, соціально-сутнісні) властивості держави; вироблення стрункого категоріально-методологічного апарату дослідження цінності держави; формулювання теоретичних положень про основні тенденції розвитку соціально-змістовних властивостей держави в умовах сучасного суспільства; з'ясування співвідношення між цінністю держави як явища і правами та свободами людини як ціннісними пріоритетами держави.

Проблема цінності держави протягом радянського та сучасного періодів розвитку вітчизняної правової науки досліджувалася, як правило, у контексті аналізу суміжних наукових проблем (зокрема сутності, форми, змісту, функцій, походження держави) у працях В.Д. Ардашкіна, М.Й. Байтіна, В.Д. Бабкіна, М.В. Вітрука, А.І. Денисова, С.О. Дробишевського, А.П. Зайця, Л.С. Каска, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, В.М. Корельського, О.І. Корольова, А.Г. Лашина, Г.Н. Манова, М.П. Орзіха, В.С. Петрова, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, О.В. Сурилова, В.О. Тененбаума, Ю.О. Тихомирова, М.В. Цвіка, В.О. Четверніна, В.Є. Чіркіна, В.М. Якушика та інших авторів. Дослідженню проблеми цінності держави присвячена праця Л.С. Мамута “Государство в ценностном измерении”1, колективна монографія “Политико-правовые ценности: история и современность”2 та ряд статей.

Окремі аспекти цінності держави досліджувалися також у докторських та кандидатських дисертаціях вітчизняних вчених (А.П. Заєць,

І.В. Яковюк).

Водночас варто зазначити, що монографічні праці чи спеціальні дисертаційні дослідження зазначеної проблеми в Україні наразі відсутні.

Натомість охарактеризована вище тематика як така потребує, як відзначають деякі вчені (зокрема Л.С. Мамут), опису та додаткового обґрунтування в якості відносно самостійної наукової проблеми загальної теорії держави і права; нині ж у цій науці поки що відсутнє достатньо розроблене поняття, яке б відображало цінність держави як окремий об'єкт її дослідження. Чимало питань стосовно природи цінності держави та її соціально-змістовного наповнення все ще залишаються малодослідженими чи дискусійними.

Зазначені обставини визначають актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах теми “Закономірності формування правової держави і захисту прав людини”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідженняє виявлення окремих загальних закономірностей функціонування держави в ціннісному аспекті її взаємовідносин із суспільством, його складовими частинами та індивідами. Досягнення цієї мети вимагало вирішення низки завдань. Зокрема необхідно було:

- сформулювати загальнотеоретичні положення про соціальну сутність держави;

- обґрунтувати поняття соціальної сутності держави як основи теоретичного фундаменту характеристики її аксіологічних властивостей;

- здійснити аналіз ціннісних властивостей держави як соціального явища;

- з'ясувати співвідношення сутності держави та її цінності;

- виявити зв'язки цінності держави із правами людини.

Об'єктом дослідження є ціннісні (соціально-сутнісні) властивості держави, які виявляються у процесі її функціонування.

Предметом дослідження єзакономірності формування, прояву та розвитку ціннісних властивостей держави в умовах становлення правової соціальної держави.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаціїскладаютьфілософські засади соціального детермінізму у виникненні, функціонуванні, розвитку, а також у дослідженні держави, системний, структурний, функціональний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, соціолого-політичний методи наукового пізнання. Для формулювання загальних понять застосовано діалектичні методи сходження від абстрактного до конкретного, з'ясування співвідношення загального, особливого та одиничного, а також частини й цілого та деякі інші. Висновки та положення, які містяться в роботі, спираються на сучасні досягнення загальної теорії держави і права, низки суміжних наук (історії держави і права, історії політичних і правових учень тощо), аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми та державно-правову практику України в умовах ринкових перетворень.

Наукова новизна одержаних результатів вбачаєтьсяу вперше здійсненому у вітчизняному правознавстві загальнотеоретичному комплексному дослідженні аксіологічних (соціально-сутнісних) властивостей держави, методологія якого включає гегелівську пізнавальну парадигму. В роботі вперше на монографічному рівні проаналізовано категоріально-методологічні засади дослідження цінності держави, зроблено спробу сформулювати деякі загальні закономірності становлення, прояву та розвитку ціннісних властивостей держави, окреслено основні напрямки подальшого дослідження цінності держави в рамках науки загальної теорії держави і права, досліджено цінність держави через аналіз її сутності.

За результатами проведеного дослідження отриманонові положення і висновки щодо:

- сучасних наукових підходів до розкриття цінності (соціальної сутності) держави у вітчизняній правовій науці;

- визначення поняття соціальної сутності держави та його інтерпретації;

- різнорівневості та структури сутності держави;

- характеристики співвідношення між загальносоціальною та спеціальносоціальною складовими соціальної сутності держави, яка є (або стає) державою демократичною, соціальною, правовою;

- співвідношення між соціальною сутністю держави та правами людини;

- характеристики цінності держави та обґрунтування методології її визначення;

- висвітлення проблеми цінності держави в історії вітчизняної політико-правової думки;

- з'ясування співвідношення соціальної сутності держави і її цінності;

- наукознавчого статусу знань про цінність (соціальну сутність) держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає, зокрема, у тому, що воно здатне сприяти подальшому розвитку науки загальної теорії держави і права, насамперед тих її розділів, котрі вивчають державу. Зроблені у дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у науковому обґрунтуванні державно-правових реформ в Україні, виробленні адекватної потребам сучасного українського суспільства державно-правової ідеології, розробці програм політичних партій. Результати дослідження можуть також застосовуватись при викладанні у вищих юридичних навчальних закладах курсу “Загальна теорія держави і права”, при підготовці відповідних навчальних підручників чи посібників.

Особистий внесок здобувача. Серед шести наукових публікацій за темою дисертації є дві, написані у співавторстві. Особистий внесок здобувача у цих двох статтях полягає в аналізі поняття соціальної сутності держави та обґрунтуванні його застосування у дослідженні конкретно-історичних держав.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.

Окремі положення дисертації були оприлюднені на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Проблеми методології сучасного правознавства” (м. Київ, 9-10 жовтня 1996 року); IV філософсько-методологічних Читаннях “Людський інтелект в дзеркалі філософської методології” (м. Львів, 20-22 листопада 1997 р.); Міжнародному Круглому столі “К. Маркс і світова культура ХХ століття: розмаїтість думок і підходів” (м. Львів, 29-30 травня 1998 р.).

Структура роботи. Структура дисертації зумовлена предметом, завданнями та логікою дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів (розподілених на десять підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, обсяг списку використаних джерел (199 найменувань) складає 15 сторінок, додатків та ілюстрацій немає.