1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Митний кодекс України: Закон України від 11 липня 2002 р. № 92-IV.-К.: Атіка, 2002 – Ст.317-406.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. Офіційний текст із змінами та доп. Станом на 1 вересня 2003 р.
4. “Положення про порядок передачі до відділення або служби по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил матеріалів справ про порушення митних правил, заведених іншими підрозділами митниці” Наказ ДМСУ від 06.01.99р. № 8
5. “Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил” Наказ ДМСУ від 21. 04. 03р. №261.
6. “Про затвердження форм постанови про проведення особистого огляду та протоколу особистого огляду” Наказ ДМСУ від 21. 04. 03р. №262.
7. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил" Наказ ДМСУ від 30. 12. 04р. №936
8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”Про державну службу” та “Про виконавче провадження” Закон України від 15 жовт. 2000р. N 2056 – III // Відомості Верховної Ради України.- 2000.- N 50.- Ст. 435 - 436.
9. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник – 2-ге вид., доп. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
ПИТАННЯ 1. Поняття та завдання провадження у справах про ПМП
Провадження у справах про порушення митних правил можна визначити як сукупність послідовних дій уповноважених посадових осіб митних органів, спрямованих на виконання завдань, що стоять перед провадженням. Процес правозастосування у справах про порушення митних правил складається з сукупності стадій, що змінюють одна одну у чітко визначеній послідовності.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачає наступні стадії:
- порушення справи про порушення митних правил;
- розгляд справи і винесення рішення по справі;
- оскарження або опротестування постанови по справі;
- виконання рішення по справі.
Порушення справи, є початковою стадією провадження. Її змістом є комплекс першочергових процесуальних дій, пов'язаних з:
- виявленням факту митного правопорушення;
- складанням протоколу про порушення митних правил, а в разі необхідності - й інших протоколів, юридична кваліфікація;
- встановленням особи правопорушника, свідків;
- збиранням, дослідженням та попередньою оцінкою доказів та інших обставин, що можуть мати значення для справи.
Метою розслідування є якісна підготовка справи для розгляду по суті.
Закінчується стадія порушення справи з моменту передачі матеріалів справи про порушення митних правил уповноваженому органу для розгляду по суті з урахуванням підвідомчості.
Друга стадія провадження - розгляд справи і винесення рішення по справі, визнається центральною стадією провадження.
Сутність цієї стадії полягає у тому, що уповноважений орган (митний орган або місцевий суд (суддя) здійснює остаточне розслідування по справі і дає правову оцінку діям особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил. Тобто саме на цій стадії вирішуються завдання провадження у справах про порушення митних правил.
Всі інші стадії провадження мають щодо даної стадії або підготовче або послідуюче значення.
Винесенням постанови у справі про порушення митних правил закінчується стадія розгляду справи.
Третя стадія провадження у справах про порушення митних правил являє собою перегляд винесеної постанови в справі у передбачених законом випадках.
Четверта стадія провадження в справі - виконання рішення по справі, обумовлена необхідністю виконання винесеної постанови. Її сутність полягає в кінцевій практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного порушнику. У процесі виконання постанови, особа, яка вчинила порушення митних правил, перетерплює відповідні позбавлення й обмеження особистого або матеріального характеру. Лише за цієї умови адміністративне стягення виконає свою соціальну функцію. Провадження у справі про порушення митних правил здійснюється українською мовою або мовою більшості населення відповідної місцевості.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють мовою, якою здійснюється це провадження, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача. Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють уповноважені посадові особи підрозділів боротьби з митними правопорушеннями митного органу, у зоні діяльності якого було вчинене або виявлене таке порушення.
Посадові особи підрозділу боротьби з митними правопорушеннями регіональної митниці можуть здійснювати провадження в будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній посадовими особами регіональної митниці, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил, коли ці порушення виявлено в зонах діяльності підпорядкованих регіональній митниці митниць.
Посадові особи підрозділу боротьби з митними правопорушеннями спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи (ДМСУ) можуть здійснювати провадження в будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній будь-яким митним органом України.
У цьому випадку справи про порушення митних правил приймаються до провадження уповноваженими посадовими особами (ДМСУ) за письмовим дорученням керівника підрозділу боротьби з митними правопорушеннями (ДМСУ).
Посадові особи підрозділу боротьби з митними правопорушеннями (ДМСУ) можуть здійснювати провадження в будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній посадовими особами (ДМСУ), коли ці порушення виявлено в зоні діяльності будь-якого митного органу України.
Посадова особа митного органу не може здійснювати провадження у справі, якщо вона є зацікавленою особою в справі.
Якщо керівник підрозділу боротьби з митними правопорушеннями митного органу, у якому здійснюється провадження у справі про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до відповідальності, її представника, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі, а також коли існують інші обставини, які дають підстави вважати недоцільним здійснення провадження у справі митним органом, посадовими особами якого порушено справу, вона може бути передана до іншого митного органу. У цьому випадку питання про передачу справи до іншої митниці вирішується відповідною регіональною митницею; питання про передачу справи однією регіональною митницею до іншої вирішується Держмитслужбою.
Після реального виконання або у випадку, якщо неможливо виконати постанову, виконання повинно бути припинено, справа повернута органу, що виніс постанову. Закінчення виконання означає і закінчення провадження по справі. Адміністративна справа здається в архів.
ПИТАННЯ 2. Приводи і підстави для порушення справи про ПМП
Для порушення справи про порушення митних правил необхідна наявність приводів та підстав.
Приводами і підставами для порушення справи про порушення митних правил є (ст. 360 МК України):
1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
2) повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних);
3) повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Справа про порушення митних правил може бути порушена тільки при наявності встановлених законом умов - приводів і підстав для порушення справи про порушення митних правил, та при відсутності обставин, що виключають провадження у справі (ст. 247 КУпАП). Повідомлення про вчинення порушення митних правил, одержані від будь-яких органів (у тому числі митних) України й іноземних держав, а також від міжнародних організацій, повинні бути викладені в письмовій формі, підписані особами, які мають право діяти від їх імені. Відповідно до вимог Митного кодексу України не можуть бути підставою для порушення справи про порушення митних правил повідомлення й заяви громадян. Такі повідомлення й заяви повинні бути перевірені, і якщо факти, викладені в них, підтвердяться, то підставою для заведення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил. Не може бути підставою для порушення справи про порушення митних правил анонімне письмове повідомлення й повідомлення, зроблене за телефоном.
У разі виявлення під час перевірки або провадження у справі про порушення митних правил ознак злочину, у справах про який митні органи не є органами дізнання, потрібні матеріали у строк не більше трьох діб з дня його виявлення потрібно надіслати прокуророві, органу досудового слідства чи дізнання. Одночасно митним органом у межах своєї компетенції вживаються заходи до запобігання чи припинення злочину, а також до фіксування й збереження слідів злочину, забезпечення цілості матеріальних цінностей, документів, виявлення очевидців злочину.
Після отримання усіх матеріалів справи про порушення митних правил посадова особа, якій доручено здійснення провадження вживає всі необхідні заходи для підготовки справи до розгляду у порядку і в строки, передбачені митним законодавством України.
ПИТАННЯ 3. Протоколи про порушення митних правил. Порядок складання протоколів.
Справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних правил (ст. 358 МК України).
У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа передбачена ст. 359 Кодексу, яка виявила дане правопорушення, зобов'язана скласти протокол про порушення митних правил за формою, затвердженою наказом ДМС України.
З моменту складення протоколу про порушення митних правил справа про дане правопорушення вважається порушеною, а провадження по справі - розпочатим.
Протокол про порушення митних правил мають право складати: (ст. 359 МК України)
1) посадові особи, які згідно із штатним розписом митного органу уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митних правил;
2) посадові особи підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;
3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або керівником регіональної митниці.
У тих випадках, коли правопорушення виявляє особа, яка не має права складати протокол, вона подає рапорт чи іншим способом доводить це до відома того, хто може вжити відповідні заходи.
Якщо факт вчинення порушення митних правил виявлено посадовою особою, зазначеною у п. 1 ст. 359 цього Кодексу, то вона повинна виконати такі дії:
1. По виявленню факту митного правопорушення інспектор негайно інформує начальника підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил відповідного митного органу. Складає протокол про порушення митних правил у відповідності з вимогами ст. 363 цього Кодексу.
2. До складення протоколу про порушення митних правил інспектор митного органу вирішує питання про проведення особистого огляду (за наявності підстав та з дотриманням вимог ст. 57 цього Кодексу) та адміністративне затримання особи, яка скоїла порушення митних правил (з дотриманням вимог ст. 374 цього Кодексу).
Після складення протоколу посадова особа митного органу:
а) відбирає від особи, яка скоїла порушення митних правил пояснення або заяву чи опитує її з дотриманням інших вимог чинного законодавства;
б) опитує свідків вчиненого правопорушення, якщо вони є;
в) складає доповідну (раніше був рапорт) про обставини виявлення правопорушення чи інші обставини, що не можуть бути відображені в протоколі про порушення митних правил;
г) здійснює інші дії, передбачені чинним законодавством, для забезпечення всебічного та повного розгляду справи про порушення митних правил.
3. Матеріали справи про порушення митних правил підлягають передачі для проведення провадження у справах про порушення митних правил підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, терміново, але не пізніше трьох діб з моменту складення протоколу про порушення митних правил через начальника митниці.
4 Матеріали справи про порушення митних правил передаються до підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил - за Актом прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил, форма якого затверджена ДМС України.
5. Акт прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил складається у двох примірниках, перший з яких додається до матеріалів справи, а другий лишається у інспектора митниці, який передав матеріали справи до підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
6. До матеріалів справи про порушення митних правил, що підлягають передачі до підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, належать: протокол про порушення митних правил; пояснення або заяви особи, яка притягається до відповідальності, чи протокол опитування такої особи (за їх наявності); протокол особистого огляду, якщо такий огляд проводився; протокол адміністративного затримання, якщо таке затримання застосовувалось; протоколи опитування свідків (за їх наявності); рапорт про обставини виявлення правопорушення чи інші обставини, що не можуть бути відображені в протоколі про порушення митних правил; предмети та документи, вилучені протоколом про порушення митних правил, які необхідні для розгляду справи, якщо вони вилучались; інші наявні документи та предмети, що можуть мати значення для всебічного та повного розгляду справи (листи, в тому числі й митних органів, провізні відомості, товаросупровідні документи, контракти, дозволи уповноважених органів, митні декларації, вантажні митні декларації, пломби тощо); копії описів предметів, визначених ст. 377 цього Кодексу, які передано до складу або каси митниці; акт прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил.
7. Вищезгадані документи, по можливості передаються в оригіналах, якщо такої можливості немає - в копіях, вірність яких засвідчено інспектором митниці, який склав протокол про порушення митних правил.
1. Матеріали справи про порушення митних правил приймає начальник підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил чи його заступник.
2. Начальник підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил чи його заступник не мають права відмовити в прийомі таких матеріалів, але можуть вимагати надання документів, які необхідні для всебічного та повного розгляду справи.
3. Після отримання матеріалів справи про порушення митних правил підрозділом (відділенням або службою по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил), начальник підрозділу або його заступник своєю резолюцією на Акті прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних доручає організувати провадження у справі керівнику відповідного структурного підрозділу (відділу, сектору), який в свою чергу, визначає конкретну посадову особу, яка провадитиме провадження у справі.
4. Про отримання матеріалів справи про порушення митних правил підрозділом по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, а також про доручення провадження в справі конкретній посадовій особі підрозділу в Журналі обліку справ про порушення митних правил, затвердженого ДМС України, робиться відповідна відмітка із зазначенням дати отримання матеріалів підрозділом по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та дати, з якої провадження в справі доручено конкретній посадовій особі. Якщо протокол про порушення митних правил складено з порушенням вимог чинного законодавства, начальник підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил чи його заступник звертаються до начальника митниці з мотивованою пропозицією про вжиття до особи, яка допустила таке порушення, заходів адміністративного або дисциплінарного впливу.
Порядок складання протоколу
Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. (стаття 363).
Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:
1) дату і місце його складення;
2) посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;
4) місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;
6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із статтею 377 цього Кодексу;
8) інші необхідні для вирішення справи відомості.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.
Якщо особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.
Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.
У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується особою, що склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.
У протоколі повинні бути точно зазначені прізвище, ім'я по батькові свідків правопорушення, якщо вони є. Відомості про цих осіб, зафіксовані в протоколі, а також отримана від них інформація виконують функції доказів у справі і є умовою її вирішення в точній відповідності з законом.
Протокол про порушення митних правил обов'язково підписується посадовою особою, яка його склала, якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягається до відповідальності, протокол підписується і цією особою, а при наявності свідків він може бути підписаний також і цими особами.
Якщо ж особа, яка притягається до відповідальності, відмовилась від підпису, то про це повинен бути зроблений спеціальний запис, фіксація цього факту з вказівкою свідків не потрібна. Підпис особи у протоколі не говорить про визнання нею своєї вини, це означає лише одне: вона ознайомилася зі змістом протоколу, і він їй відомий.
Особа, яка притягається до відповідальності має право ознайомитися зі змістом складеного протоколу, має право власноручно записати свої зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу.
Відсутність у протоколах підписів про роз'яснення особам, які притягаються до відповідальності, відсутність позначки про наявність чи відсутність зауважень, про вручення копій протоколів можуть бути підставою для оскарження рішень прийнятих за результатами розгляду цих справ.
Слід відмітити, що протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах митного органу, другий вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол.
До протоколу про порушення митних правил можуть бути доданi фотознiмки, матерiали звукозапису та вiдеозапису, плани, схеми, вiдбитки тощо. Фотографiї, схеми, малюнки, креслення - це iлюстрацiї, що пояснюють змiст протоколу, а в сукупностi своїй становлять складову його частину.
Слід визнати, що протокол про порушення митних правил слугує не тільки підтвердженням факту порушення справи, а й виступає досить важливим джерелом інформації про обставини скоєного правопорушення.
При складанні протоколу про порушення митних правил можливо проведення наступних дій: опитування осіб про порушення митних правил, адміністративне затримання, витребування документів, проведення митних обстежень, вилучення предметів, транспортних засобів та документів.
ПИТАННЯ 4. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил
Згідно ст. 365 МК України участь у провадженні у справах про порушення митних правил беруть:
особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил;
представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил (законні представники, представники, що діють на підставі довіреності, доручення);
- захисники;
- свідки;
- експерти;
- перекладачі;
- поняті.
Громадяни мають право брати участь лише на етапах розгляду справи та винесення постанови. (Під поняттям "громадяни", згідно п.4. ст. 1 цього Кодексу розуміються фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства).
Посадові особи підприємств, крім етапів розгляду справи та винесення постанови, мають право бути присутніми і при проведенні митних обстежень.
Особи, які притягуються до відповідальності
За ст.366 МК України особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, мають право:
- знайомитися під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі;
- бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях;
- подавати докази, брати участь в їх дослідженні;
- заявляти клопотання та відводи;
- давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення;
- оскаржувати постанови митного органу, суду (судді);
- користватись послугами захисника, а також користуватись іншими правами, наданими їм законом.
Правом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є право знати, за яке правопорушення вона притягується до відповідальності. З цією метою вказана особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії необхідних документів.
Разом з тим, особи, що притягуються до відповідальності за порушення митних правил, повинні додержуватись визначених вимог. За невиконання обов'язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження по справі суд вправі на сторони і інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України.
Представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути: (ст. 367).
1) законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їх повноваження, - у справах осіб, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;
2) інші особи - на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності:
1) особи, які не досягли повноліття;
2) особи, над якими встановлено опіку, піклування;
3) адвокати, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів.
Посадові особи митної служби України, а також судді, слідчі і прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.
Захисник
Згідно ст.368 МК України у розгляді справи про порушення митних правил може брати участь захисник, якого самостійно визначає особа, що притягується до відповідальності, з числа осіб, які є фахівцями в галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисник має право:
1) знайомитися з матеріалами справи;
2) заявляти клопотання;
3) подавати скарги;
4) здійснювати інші права, передбачені законом.
Для допуску до участі у справі адвокат повинен пред'явити ордер адвокатського об'єднання або довіреність на ведення справи, видану його клієнтом.
Експерт. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку (ст 369МК України). Експерт призначається посадовою особою органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях.
Експерт зобов'язаний надати об'єктивні висновки з поставлених перед ним питань.
Експерт має право:знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи;
заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків.
Експерт не може брати участі в розгляді справи якщо він особисто, прямо чи побічно зацікавлений в результаті справи; якщо він є родичем осіб, які беруть участь у справі; якщо він перебуває в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у його безсторонності.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик посадової особи органу, в провадження якої перебуває справа про порушенням митних правил, і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт несе відповідальність за злісне ухилення від явки та за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно чинного законодавства України.
Перекладач. Перекладачем може бути особа, що володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. (ст. 370). Перекладач зобов'язаний точно і у повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у необхідних випадках брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.
Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.
Перекладач несе відповідальність за злісне ухилення від явки та за дачу завідомо неправдивого перекладу або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно чинного законодавства України.
Перекладач залучається з метою виконання лише однієї функції - повно і точно виконати переклад.
Свідок у справі про порушення митних правил. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил (ст. 371МКУ). За викликом органу, у провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил, свідок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання.
Свідок зобов'язаний дати правдиві показання про відомі йому обставини. Разом з тим, свідок має право відмовитися від надання свідчень в установлених законом випадках.
Не можуть бути свідками особи, нездатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показання.
Прізвища та адреси свідків, якщо такі є, обов'язково заносяться до протоколу про порушення митних правил.
Конституцією України передбачено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Поняті у справі про порушення митних правил. Згідно з ст. 372 МК України понятими є особи, які залучаються до участі у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у справі. Поняті, присутні при проведенні процесуальних дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
Поняті, в кількості не менше двох, можуть залучатися під час проведення процесуальних дій, в тому числі у наступних випадках: при пред'явленні особам, що вчинили порушення митних правил, або свідкам товарів, транспортних засобів та документів для впізнання а також при проведенні особистого огляду.
Поняті запрошуються для того, щоб засвідчити в протоколі факт, зміст та результати дій, що проводяться в їх присутності.
Понятими в справі про порушення митних правил не можуть бути працівники митних органів України, а також працівники правоохоронних органів (суд, прокуратура, МВС та СБУ), в провадженні яких може потім знаходитися справа.
ПИТАННЯ 5. Адміністративне затримання
З метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, допускається адміністративне затримання громадянина, який вчинив таке порушення, на строк до трьох годин.
Адміністративне затримання громадянина, який вчинив порушення митних правил, здійснюється посадовою особою митного органу за рішенням керівника цього органу або його заступника, керівника підрозділу по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил, керівника митного поста або його заступника, а в разі їх відсутності (в нічний час, у вихідні та святкові дні тощо) - начальника чергового відділу або старшого чергової зміни.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення громадянина до службового приміщення митного органу або до іншого приміщення, де проведення необхідних дій з метою, визначеною в частині першій цієї статті, є можливим, а якщо громадянин перебуває в стані сп'яніння - з часу його витвереження.
Про адміністративне затримання складається протокол В протоколі робиться відмітка про застосування фізичної сили або спеціальних засобів, якщо таке мало місце. Копія протоколу вручається громадянинові, якого було затримано. Про затримання неповнолітнього обов'язково повідомляються його батьки або особи, які їх замінюють.
Факт адміністративного затримання фіксується протоколом адміністративного затримання. Копія протоколу адміністративного затримання вручається особі-правопорушнику.
Не можуть бути адміністративно затримані: Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем єр-Міністр України, Перший віце-прем єр України, Голова та судді Верховного суду України, Голова та судді Конституційного суду України, Міністр закордонних справ, Генеральний прокурор України та члени сім ї, народні депутати, судді, прокурори, іноземні громадяни, якщо вони користуються дипломатичною недоторканістю.
ПИТАННЯ 6. Процесуальні дії у справі про ПМП і порядок їх проведення
У справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи (ст. 375 МК України).
До процесуальних дій належать:
1) складання протоколу про порушення митних правил;
2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;
3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів;
4) митне обстеження;
5) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;
6) призначення експертизи;
7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 3 - 5, 7 частини другої ст. 375 МК України, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Всі вищезазначені процесуальні дії повинні здійснюватись та фіксуватись в порядку, передбаченому МК України та відповідно до вимог чинного законодавства, інакше фактичні дані, отримані в результаті їх проведення, не можуть мати доказової сили.
Складання протоколу про порушення митних правил регламентується Митним кодексом України. Форма протоколу про порушення митних правил встановлюється Державною митною службою України.
А) Витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил
Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи (ст. 376 МК України).
Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк надіслати їх посадовій особі митного органу, яка вимагає подати документи.
Витребування документів- це обгрунтована вимога митного органу у встановленій відповідно до чинного законодавства формі, до особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про ПМП. Посадова особа митного органу не має права витребувати від особи- правопорушника митних правил документи, які не стосуються справи про ПМП. Строк надання витребуваних митними органами документів обчислюється з моменту отримання вимоги митного органу.
Б) Вилучення товарів, транспортних засобів і документів
Згідно ст. 377 МК України товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.
Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів.
Документи, що виступають речовими доказами, залишаються в справі про ПМП в процесі всього терміну зберігання цієї справи
В) Пред’явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання
За рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку можуть бути пред'явлені товари, транспортні засоби та документи для впізнання (ст. 379 МК України).
Товари, транспортні засоби та документи пред'являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів і документів.
Пред'явлення для впізнання проводиться в прису
