Студопедия — ПОРЯДОК УЗГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПОРЯДОК УЗГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ






Инструкция по применению ручной машинки для капсулирования.

 

  1. Собрать машинку для капсулирования:

- разместить ограничители высоты на основной пластинке, вставив их пазами в штыри, расположенные посередине пластинки. Повернуть ограничители к центру пластинки так, чтобы изображения двух нулей (0 0) были обращены друг на друга;

- держатель капсул установить на основной пластинке, вставив его пазами в штыри. Правый и левый края держателя опираются на ограничители высоты.

- Пустую капсулу раскрыть руками, вставить более длинную часть в отверстие держателя капсул так, чтобы верхний край капсулы был ниже плоскости держателя (капсула не выступает за край отверстия держателя); повторить операцию 50 раз до заполнения держателя;

  1. Заполнить капсулы капсульной массой (порошком Спирулины):

- аккуратно перенести содержимое баночки (1-2 ст. ложки) на поверхность держателя капсул;

- при помощи скребка разравнять капсульную массу, распределив ее по поверхности держателя и стараясь, чтобы капсулы были заполнены равномерно;

- остаток капсульной массы тщательно удалить скребком (смахнуть на лист бумаги).

  1. Закрыть капсулы:

- аккуратно повернуть ограничители высоты на 90 о, держатель капсул при этом опускается на основную пластинку.

- более короткие части капсул (крышки) вручную одевают на заполненные капсулы; при этом надавливают на верхнюю часть до легкого щелчка.

  1. Вручную извлечь капсулы из капсульной машинки и провести их обеспыливание: поместить готовые капсулы на край мягкой ткани, накрыть другим краем и слегка покатать рукой. Перенести обеспыленные капсулы во флакон с навинчивающейся крышкой.
  2. Применять по назначению.

 

РУКОПИС АВТОРСЬКИЙ

ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ

СТ–КНУ–3.01–2011

 

КРЕМЕНЧУК 2011


Стандарт Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Рукопис авторський. Основні вимоги щодо оформлення.

CТ–КНУ–3.01–2011. – Кременчук, 2011. – 38 с.

 

 

Укладачі: проф. В. В. Костін, проректор з науково-педагогічної та методичної роботи;

доц. С. А. Сергієнко, проректор з науково-педагогічної роботи та новітніх технологій в освіті;

Т. В. Мержинська, начальник видавничого відділу;

В. М. Руденко, начальник навчально-методичного відділу

 

Затверджений та введений у дію наказом ректора

Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського № 13-1 від 07.02.2011

 

 

Уведений замість „Стандарт КДПУ. Рукопис авторський. Основні вимоги щодо оформлення. СТ–КДПУ–3.01–2007”, 2007

           
 
 
 
   
 
 
   
 

ЗМІСТ

1 Сфера застосування.......................................................................................... 4

2 Порядок узгодження та затвердження навчально-методичної документації……4

3 Нормативні посилання..................................................................................... 6

4 Види методичних вказівок............................................................................... 7

5 Структура методичних вказівок....................................................................... 7

5.1 Структурні елементи............................................................................ 7

5.2 Титульна сторінка................................................................................ 8

5.3 Зміст..................................................................................................... 8

5.4 Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів…………….9

5.5 Вступ................................................................................................... 11

5.6 Основна частина.................................................................................. 11

6 Вимоги щодо оформлення документів..............................................................12

6.1 Шрифт та інтервали.............................................................................12

6.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів і сторінок...........12

6.3 Дата......................................................................................................14

6.4 Ілюстрації.............................................................................................14

6.5 Оформлення таблиць............................................................................15

6.6 Переліки...............................................................................................18

6.7 Переноси..............................................................................................19

6.8 Посилання............................................................................................20

6.9 Примітки..............................................................................................21

6.10 Написання та розміщування формул..................................................22

6.11 Оформлення списку літератури..........................................................24

6.12 Додатки..............................................................................................25

Додаток А Алгоритм затвердження методичних вказівок...................................27

Додаток Б Зразок оформлення титульної сторінки методичних вказівок............28

Додаток В Зразок оформлення звороту титульної сторінки методичних

вказівок..............................................................................................29

Додаток Г Зразок оформлення кінцевої полоси методичних вказівок.................30

Додаток Д Зразок оформлення титульної сторінки навчального посібника.........31

Додаток Е Зразок оформлення звороту титульної сторінки навчального

посібника...........................................................................................32

Додаток Ж Зразок оформлення змісту навчального посібника............................33

Додаток И Зразок оформлення кінцевої полоси навчального посібника.............34

Додаток К Зразок оформлення списку літератури…………………………………..35

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Стандарт установлює основні вимоги щодо структури, технічного оформлення авторських рукописів: монографій, навчальних посібників, конспектів лекцій, методичних вказівок з усіх видів занять та інших текстових документів у сфері навчального процесу (надалі – методичних вказівок).

ПОРЯДОК УЗГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

 

Методичні вказівки є нормативно-методичними документами, які входять до складу навчально-методичного комплексу дисципліни. Методичні вказівки розробляють для надання практичної допомоги студентам та організаційно-методичної допомоги викладачам. Вони мають містити стислі конкретні вказівки щодо порядку та методів виконання елементів навчального процесу.

Методичні вказівки повинні бути оформлені та мати змістовну наповненість відповідно до стандартів університету. Алгоритм узгодження методичних вказівок наведено у додатку А.

Розроблені методичні вказівки передають на рецензування кандидатові або доктору наук, напрям роботи якого збігається або споріднений з тематикою методичних вказівок. За умови позитивної експертної оцінки рецензент дає на методичне видання рецензію, де висвітлює його стислу характеристику та арґументує необхідність видання.

Інформацію про розроблені методичні вказівки заслуховують на засіданні кафедри у вигляді співдоповіді укладача та рецензента. За умови відсутності рецензента характеристику поданим методичним вказівкам може дати завідувач кафедри. Методичні вказівки затверджують на засіданні кафедри та складають відповідний витяг з протоколу засідання.

Розроблені методичні вказівки, рецензію і витяг з протоколу кафедри передають до навчально-методичного відділу, де перевіряється відповідність їх робочим програмам, наявність основних структурних елементів відповідно до стандартів університету.

Скориговані (за необхідності) методичні вказівки розглядає методична рада факультету (інституту). Методична рада проводить остаточне експертне оцінювання запропонованих на розгляд методичних вказівок і у разі позитивного висновку затверджує їх, про що складають відповідний витяг з протоколу засідання. Розроблені методичні вказівки разом із рецензією та витягами з протоколів засідання методичної ради факультету (інституту) та кафедри передають до видавничого відділу, де виконують їх орфографічне, стилістичне і пунктуаційне коригування та перевіряють відповідність оформлення методичних видань.

Для спрощення повторної перевірки виправлені методичні вказівки необхідно подавати до відповідного відділу разом із чорновим варіантом.

На виправлені методичні вказівки виписують заявку на тиражування. Обсяг тиражування визначають за встановленими квотами для різних видів методичних вказівок.

Остаточний варіант методичних вказівок передають до навчально-методичного відділу для розгляду на засіданні методичної ради Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Після цього його затверджує голова (заступник голови) методичної ради. Роздрукована продукція розподіляється наступним чином:

– навчально-методичний відділ – 1 примірник для комплектації навчально-методичного комплексу дисципліни;

– бібліотека – 10 % від накладу (для читальної зали);

– укладач – решта.

Якщо на кафедрах передбачено методичні кабінети, усі примірники, отримані укладачем, можуть зберігатися на кафедрах. За необхідності методичні вказівки можуть бути передані до бібліотеки. Один примірник обов’язково повинен входити до навчально-методичного комплексу дисципліни, який формують та зберігають на кафедрах.

3 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті наведено посилання на наступні нормативні документи зі стандартизації:

– ДСТУ 1.5–93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту стандартів;

– ДСТУ 3008–95 Документація. Звіти у галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення;

– ДСТУ 3582–97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;

– ДСТУ 3651.0–97 Метрологія. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення;

– ДСТУ 3651.1–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення;

– ДСТУ ГОСТ 7.1–2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання;

– ГОСТ 2.105–95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

– ГОСТ 2.301–68 ЕСКД. Форматы;

– ГОСТ 2.304–81 ЕСКД. Шрифты чертежные;

– ГОСТ 2.321–84 ЕСКД. Обозначения буквенные;

– ГОСТ 7.1–84 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;

– ГОСТ 7.12–93 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила;

– ГОСТ 9327–60 Бумага. Потребительские форматы.

4 ВИДИ МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

Методичні вказівки розробляють з усіх дисциплін, які викладають в університеті. Їх розробка і створення мають відбуватися з урахуванням особливостей підготовки студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та видів робіт, передбачених навчальними планами вищої школи.

Відповідно до цього встановлено такі види методичних вказівок:

1) методичні вказівки щодо виконання маґістерських робіт;

2) методичні вказівки щодо виконання бакалаврських робіт;

3) методичні вказівки щодо виконання дипломних проектів (робіт);

4) методичні вказівки щодо виконання курсових проектів (робіт);

5) методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт;

6) методичні вказівки щодо самостійної роботи;

7) методичні вказівки щодо виконання практичних робіт, семінарів;

8) методичні вказівки щодо виконання науково-дослідної роботи

студентами;

9) методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічних робіт;

10) методичні вказівки щодо виконання графічних робіт;

11) методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт;

12) методичні вказівки щодо виконання звітів про виробничі практики (навчальні, ознайомчі, технологічні, виробничі, переддипломні, конструкторські, перекладацькі, операторні).

5 СТРУКТУРА МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

 

5.1 Структурні елементи

Методичні вказівки повинні містити:

1) титульну сторінку (додатки Б, Д);

2) зворот титульної сторінки (додатки В, Е);

3) зміст (додаток Ж);

4) перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності);

5) вступ;

6) основну частину;

7) список літератури (додаток К);

8) додатки (за наявності);

9) кінцеву полосу (додатки Г, И).

 

5.2 Титульна сторінка

Текст титульної сторінки повинен бути набраний шрифтом гарнітурою Times New Roman, розміром 14 пунктів (великими літерами) через півтора інтервала. Назву навчальної дисципліни, з якої розроблено методичні вказівки (навчальний посібник), потрібно виділяти напівжирним шрифтом. На титульній сторінці зображують логотип університету, розміри якого не повинні перевищувати 4×4 см. Логотип розміщують над назвою методичних вказівок посередині рядка.

Титульну сторінку виконують відповідно до форми, яку наведено в додатках Б, Д.

5.3 Зміст

Зміст повинен мати заголовок, виконаний великими літерами (ЗМІСТ).

Зміст – перелік розділів та інших складових частин видання, його розміщують на третій сторінці документа. Зміст складають, якщо робота містить не менше двох розділів або один розділ і додаток при загальному обсязі сторінок не менше десяти.

До змісту включають структурні елементи документа у такій послідовності: вступ; найменування розділів, підрозділів і, за необхідності, пунктів (підпунктів) основної частини; список літератури; додатки з їх позначенням та найменуванням.

Найменування елементів методичних вказівок у змісті записують малими літерами з першої великої, найменування розділів, підрозділів і пунктів (підпунктів) указують разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташовані один під одним. Слово „сторінка” або його скорочення не пишуть. Закінчення найменувань елементів відділяють від номерів сторінок крапками.

 

5.4 Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів

Усі прийняті у документі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який уміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті документа наводять їх розшифровку. Наприклад: електрорушійна сила (ЕРС); асинхронний двигун (АД), системи автоматизованого проектування (САПР).

Скорочення. Відокремлена частина слова позначається графічно: крапкою, cкісною рискою, дефісом.

Наприклад: р. – рік; інж.-мех. – інженер-механік; с.-г. – сільськогосподар-ський; н/Д – на Дону.

Як знак скорочення крапка ставиться тоді, коли при читанні вголос вимовляється у повній формі, за винятком:

– абревіатур (ККД, ЕРС, НГУ);

– скорочення із застосуванням скісної риски (н/Д);

– у середині подвоєного однолітерного графічного скорочення (рр.);

– наприкінці скорочень, утворених вилученням голосних (млрд, млн);

– після скорочених позначень одиниць фізичних величин (25 мм, 47 кг).

Одиниці фізичних величин. В основу сукупності одиниць для обов’язкового вживання покладено одиниці Міжнародної системи одиниць, яку позначають літерами латинського алфавіту SI за першими літерами назви Systeme International або відповідниками української абетки CI.

Основні одиниці СІ: метр (м), кілограм (кг), секунда (с), ампер (А), кельвін (К), моль (моль), кандела (кд). Додаткові одиниці радіан (рад) і стерадіан (ср).

Похідні одиниці СІ утворюють з основних і додаткових за правилами утворення когерентних похідних одиниць.

Одиниці виміру в тексті слід позначати після числових значень величин та вміщувати з ними (на наступний рядок не переносити). Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці залишати проміжок. Наприклад: 21,5 кг; 423 Дж/(кг · К); 351 ºС; 24,7 %.

Числові значення з граничними відхиленнями беруть у дужки або позначають одиниці після числового значення величини та її граничного відхилення. Наприклад: (100,0 ± 0,1) кг; 50 кг ± 0,2 кг.

При вказівці інтервалу та при переліку числових значень позначення одиниці ставлять після останньої цифри.

Наприклад: від 0,5 до 2,0 мм; ширина стрічки 0,8; 1,0; 1,2; 1,6 м; ґабаритні розміри 15×21 м.

У складних одиницях комбінувати літерні позначення та назви одиниць не допускається.

Наприклад:

Правильно: 36 км/год; 3,6 м/с.

Неправильно: 36 км/година; 40 м за секунду.

Рекомендована форма знака множення – крапка. Наприклад: Н · м; А · м2, Па · с.

Наприкінці позначень одиниць не слід уживати крапку як знак скорочення, за винятком слів, що входять до назви одиниці, але самі не є самостійними одиницями.

Наприклад: 745 мм рт. ст.

 

Вступ

Виклад методичних вказівок повинен починатися зі вступної частини словом (ВСТУП), яке пишуть посередині рядка великими літерами. У вступі коротко викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, зазначаючи практично розв’язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі;

– світові тенденції розв’язання поставлених задач;

– актуальність даної роботи та підстави для її виконання;

– мету роботи та галузь застосування;

– взаємозв’язок з іншими роботами, дисциплінами.

Вступ починається з окремої сторінки.

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 402. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия