УМОВАМИ ПРОЕКТУВАННЯ ДОРОЖНІХ ОДЯГІВ
. На території України виділено 16 дорожніх районів. Дорожнє районування України приведено на прикладеній карті (рис. 4.1). На карті шифровка районів приведена в такий спосіб – перша (римська) цифра позначає дорожню зону; букви Р чи Г позначають дорожню область (рівнинна чи гірська) і третя (арабська) – дорожній район.
Рисунок 4.1- Дорожнє районування України
У таблицях 4.1 – 4.7 приведені характеристики основних природних умов дорожніх районів України. Ці дані можуть бути використані при проектуванні, будівництві й експлуатації автомобільних доріг України.
Таблиця 4.1 – Дати температурних переходів навесні
| № дорожніх районів
| Темпе-ратура повітря січня, °С
| Температура повітря липня, °С
| Дати переходу у весняний період середньодобової
температури повітря через
| | 0°
| 5°
| 10°
| 15°
| |
| -5,9
| +18,8
| 10.III-21.III
| 5.IV-10.IV
| 25.IV-28.IV
| 19.V-24.V
| |
| -4,9
| +18,4
| 9.III-13.III
| 5.III-7.III
| 26.IV
| 21.V
| |
| -5,6
| +18,7
| 17.III
| 8.IV
| 27.IV
| 18.V
| |
| -7,5
| +19,7
| 17.III-24.III
| 7.IV-11.IV
| 23.IV-26.IV
| 14.V-16.V
| |
| -5,9
| +19,2
| 15.III-18.III
| 6.IV-9.IV
| 26.IV-29.IV
| 19.V-26.V
| |
| -4,7
| +19,8
| 5.III-10.III
| 30.III-4.IV
| 20.IV-25.IV
| 11.V-18.V
| |
| -4,6
| +18,6
| 4.III-9.III
| 2.IV-4.IV
| 26.IV-29.IV
| 28.V-29.V
| |
| -3,2
| +20,0
| 28.II-15.III
| 23.III-17.IV
| 17.IV-9.V
| 14.V-2.VI
| |
| -6,7
| +21,5
| 14.III-18.III
| 2.IV-5.IV
| 21.IV-24.IV
| 8.V-10.V
| |
| -6,5
| +21,0
| 18.III
| 5.IV
| 20.IV
| 8.V
| |
| -6,5
| +21,0
| 16.III
| 2.IV
| 20.IV
| 8.V
| |
| -5,3
| +21,6
| 11.III-14.III
| 2.IV-4.IV
| 23.IV-24.IV
| 12.V-13.V
| |
| -5,3
| +22,6
| 16.III
| 5.IV
| 22.IV
| 10.V
| |
| -4,0
| +22,4
| 1.III-16.III
| 30.III-5.IV
| 19.IV-22.IV
| 8.V-10.V
| |
| -3,4
| +23,5
| 6.III
| 26.III
| 18.IV
| 9.V
| |
| -3,0
| +24,0
| 2.II
|
|
|
|
Таблиця 4.2 – Дати температурних переходів восени
| № дорож-ніх районів
| Дати переходу в осінній період середньодобової температури повітря через
| Число днів у році із сере-дньодобовою темпер-атурою повітря вище
| | 0°
| 5°
| 10°
| 15°
| 0°
| 5°
| 10°
| 15°
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 24.XI-17.XI
| 28.X-24.X
| 3.X-30.IX
| 2.IX-3.IX
|
|
|
|
| |
| 26.XI-25.XI
| 30.X-27.X
| 7.X-4.X
| 4.IX
|
|
|
|
| |
| 21.XI
| 28.X
| 2.X
| 3.IX
|
|
|
|
| |
| 16.XI-20.XI
| 24.X-26.X
| 29.IX-3.X
| 7.IX-6.IX
|
|
|
|
| |
| 23.XI-19.XI
| 27.X-30.X
| 4.X-6.X
| 1.IX-10.IX
|
|
|
|
| |
| 27.XI-30.XI
| 2.XI-6.XI
| 8.X-15.IX
| 10.IX-16.IX
|
|
|
|
| |
| 30.XI-25.XI
| 2.XI-31.X
| 6.X-9.X
| 1.IX-11.IX
|
|
|
|
| |
| 31.XII-1.XII
| 15.XI-8.XI
| 22.X-13.X
| 20.IX-12.IX
|
|
|
|
| |
| 19.XI-23.XI
| 29.X-2.XI
| 7.X-12.X
| 12.IX-17.IX
|
|
|
|
| |
| 21.XI
| 30.X
| 10.X
| 16.IX
|
|
|
|
| |
| 21.XI
| 29.X
| 8.X
| 14.IX
|
|
|
|
| |
| 24.XI-25.XI
| 2.XI-5.XI
| 10.X-12.X
| 13.IX-21.IX
|
|
|
|
| |
| 22.XI
| 31.X
| 10.X
| 15.IX
|
|
|
|
| |
| 26.XI-20.XII
| 3.XI-9.XI
| 4.X-27.X
| 19.IX-30.IX
|
|
|
|
| |
| 8.XII
| 9.XI
| 20.X
| 25.IX
|
|
|
|
| Таблиця 4.3 – Температура ґрунту, вологість повітря
| № дорож-ніх районів
| Температура ґрунту на глибині 40 см
| Сонячна радіація, ккал/см2 тепле півріччя
| Відносна вологість повітря, %
| | бере-зень-квітень
| червень-липень
| вере-сень, жовтень
| холодне
півріччя
| весна
| літо
| осінь
| |
| 3,6
| 17,8
| 12,1
| 75-80
22-23
|
|
|
| |
| 2,1
| 16,8
| 11,6
|
 22-23
|
|
|
| |
| 2,1
| 16,8
| 11,6
|
22-23
|
|
|
| |
| 2,5
| 18,1
| 13,2
| 80-85
 23-25
|
|
|
| |
| 2,6
| 17,0
| 12,3
| 80-85
23-25
|
|
|
| |
| 2,3
| 17,4
| 11,8
|
 26
|
|
|
| |
| 2,5
| 17,0
| 12,0
| гірський район
|
|
|
| |
| 2,6
| 17,5
| 12,8
|
28
|
|
|
| |
| 4,2
| 21,7
| 14,5
|
24-26
|
|
|
| |
| 3,4
| 18,8
| 14,6
| 85-90
27-25
|
|
|
| |
| 3,4
| 21,1
| 14,3
| 85-90
27-25
|
|
|
| |
| 4,3
| 20,5
| 15,0
| 85-90
27-26
|
|
|
| |
| 4,3
| 19,8
| 15,6
|
26-27
|
|
|
| |
| 3,6
| 21,2
| 15,6
| 90-95
26-28
|
|
|
| |
| 6,7
| 22,2
| 16,6
| 90-85
27-29
|
|
|
| |
| 6,0
| 22,3
| 17,5
| 90-95-100
30-28
|
|
|
|
Таблиця 4.4 – Кількість опадів для умов України
| № дорожніх районів
| Сума опадів за рік, мм
| Сума опадів за літній період
| Кількість днів з опадами більш 5 мм
| Коливання (чисельник) і середньо максимальна вологість за зиму декадна, висота снігу (знаменник), см
| | IV
| V
| VI
| VII
| VIII
| IX
| |
| 600-500
| 400-500
| 2,6
| 3,7
| 4,9
| 4,5
| 4,6
| 3,5
| 
| |
|
| 400-500
| 2,7
| 3,5
| 5,0
| 5,0
| 4,3
| 3,4
| 
| |
|
| 400-500
| 2,5
| 3,6
| 4,5
| 4,6
| 4,0
| 3,3
| 
| |
| 500-400
| 300-400
| 4,3
| 3,2
| 4,1
| 4,0
| 3,7
| 2,9
| 
| |
| 700-500
| 500-400
| 2,9
| 4,3
| 4,9
| 4,8
| 4,1
| 2,8
| 
| |
| 400-500
| 300-400
| 3,0
| 4,0
| 4,8
| 5,2
| 3,8
| 2,7
| 
| |
|
гірський район
|
гірський район
| 3,6
| 4,7
| 6,0
| 5,6
| 4,4
| 4,0
| 
| |
|
|
| 3,7
| 4,5
| 6,2
| 5,4
| 4,0
| 4,0
| 
| |
|
| 300-350
| 3,0
| 3,2
| 4,0
| 3,2
| 2,9
| 2,2
| 
| |
| 400-500
| 300-350
| 2,2
| 2,8
| 4,0
| 3,2
| 2,4
| 1,7
| 
| |
| 400-500
| 300-350
| 2,4
| 3,3
| 3,5
| 3,3
| 2,4
| 2,0
| 
| |
| 400-500
| 250-300
| 2,4
| 3,1
| 3,8
| 3,2
| 3,0
| 2,5
| 
| |
| 400-500
| 250-300
| 2,4
| 3,2
| 2,9
| 2,8
| 3,0
| 2,9
| 
| |
| 350-400
| 200-250
| 1,8
| 2,3
| 3,2
| 2,4
| 1,8
| 1,5
| 
| |
| 350-400
| 200-250
| 1,7
| 2,3
| 3,0
| 2,5
| 1,6
| 1,4
| 
| |
| 400-350 гірські райони
| 400-350 гірські райони
| 1,6
| 2,0
| 2,5
| 2,0
| 1,2
| 1,0
| 
|
Таблиця 4.5 – Характеристика ґрунтів України
| № дорож-ніх районів
| Кіль-кість днів з сніго-вим покро-вом
| Кіль-кість днів у році з ожелед-дю
| Типові ґрунти
| Типові грунти
| Межа текучості, %
| | від – до
| серед-ня
| |
|
|
|
|
|
|
| |
| 60-105
| 20-30
| Підзольні та дерново-підзольні грунти з торф’яно-болотними
| Супісок, пісок
| 15,5-17,93
| 16,7
| |
| 60-90
| 20-30
| Суглинок
| 31,9-28,5
| 30,2
| |
| 90-105
|
| Супісок, пісок, суглинок
| 13,8-28,0
| 20,8
| |
| 90-105
| 10-20
| Чорноземи типичні мало- і середньо гумусовані
| Суглинок
| 33,3-33,2
| 33,2
| |
| 75-90
| 20-30
| Чорноземи типові, опідзолені грунти
| Суглинок
| 34,0-35,5
| 34,5
| |
| 75-90
|
| Опідзолені сірі та світло-сірі грунти
| Важкий суглинок, глина
| 44,4-43,0
| 43,5
| |
| 60-90 гірські райони
| 5-10
| Каштанові та дерново-підзоляні
| Суглинок, щебеневий грунт
| 34,0-34,3
| 34,2
| |
|
|
| Дернові та лукові глеюваті, глеєві
| Супісок, суглинок, важкий суглинок
| 36,0-38,5
| 37,2
| |
| 90-105
| 10-20
| Чорноземи звичайні середньо- та малогумусовані
| Важкий суглинок, глина
| 43,0-44,1
| 43,6
| |
|
|
| Важкий суглинок, глина
| 44,6-42,1
| 43,4
| |
|
| 20-25
| Чорноземи на твердих безкарбонатних породах
| Важкий суглинок, глина, щебеневий грунт
| 44,6-38,2
| 41,3
| |
| 45-75
| 10-20
| Чорноземи звичайні середньо- та малогумусовані
| Важкий суглинок
| 41,4
| 41,3
|
Продовження таблиці 4.5
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 60-75
| 10-20
|
| Важкий суглинок, глина, щебеневий грунт
| 39,9-42,4
| 41,6
| |
| 30-60
| 5-10
| Чорноземи південні каштанові солонцюваті
| Важкий суглинок, солонець
| 36,0-36,1
| 36,0
| |
| 45-30
| 5-10
| Темно-каштанові середньо солонцюваті та солонці
| Супісок, пісок, солонець
| 27,6-30,8
| 29,0
| |
| 30-15 гірські райони
|
| Бурі лісні грунти щебеневі
| Щебеневий грунт, важкий
| 39,4-37,3
| 38,0
|
Т а б л и ц я 4.6 – Показники вологості ґрунтів
| № дорож-ніх районів
| Середньо відносна вологість ґрунту у верхній частині поля
| Опти-мальна вологість ґрунту, %
| Стан-дартна щіль-ність ґрунту, г/см3
| | весна
| літо
| осінь
| | %
| Відно-сна
| %
| Відно-сна
| %
| Відно-сна
| |
| 13,2
| 0,79
| 9,8
| 0,58
| 11,0
| 0,59
|
| 1,93
| |
| 22,4
| 0,74
| 19,1
| 0,63
| 18,6
| 0,62
| 18,1
| 1,75
| |
| 20,9
| 1,0
| 19,1
| 0,93
| 17,4
| 0,87
| 12,5
| 1,85
| |
| 23,9
| 0,72
| 22,5
| 0,68
| 20,5
| 0,61
| 19,8
| 1,68
| |
| 24,5
| 0,69
| 22,8
| 0,66
| 21,4
| 0,60
| 20,7
| 1,66
| |
| 28,7
| 0,67
| 28,0
| 0,64
| 25,4
| 0,58
| 25,9
| 1,54
| |
| 25,6
| 0,75
| 23,0
| 0,67
| 20,2
| 0,59
| 20,5
| 1,67
| |
| 25,4
| 0,68
| 24,2
| 0,65
| 22,4
| 0,60
| 22,3
| 1,62
| |
| 25,6
| 0,64
| 24,6
| 0,57
| 21,5
| 0,52
| 26,6
| 1,53
| |
| 28,6
| 0,66
| 24,0
| 0,55
| 23,3
| 0,53
| 26,0
| 1,54
| |
| 27,1
| 0,66
| 22,4
| 0,54
| 21,7
| 0,52
| 24,8
| 1,55
| |
| 26,7
| 0,65
| 27,0
| 0,50
| 22,0
| 0,52
| 24,8
| 1,55
| |
| 25,1
| 0,60
| 20,9
| 0,50
| 18,5
| 0,45
| 24,8
| 1,55
| |
| 22,4
| 0,62
| 16,6
| 0,46
| 17,2
| 0,48
| 21,6
| 1,64
| |
| 17,5
| 0,49
| 14,8
| 0,41
| 14,1
| 0,39
| 17,4
| 1,73
| |
| 28,6
| 0,75
| 20,6
| 0,54
| 24,4
| 0,64
| 22,8
| 1,60
|
Таблиця 4.7 – Характеристика рослинності для умов України
| № дорожніх районів
| Типова рослинність в дорожньому районі
| |
| Ліса дубові, соснові, березові
| |
| Ліса дубові, соснові, березові
| |
| Ліса з дубу черешчатого та берези
| |
| Луково-степові ліса з дубу черешчатого
| |
| Луково-степна, грабово-дубові ліса
| |
| Степова, широколистяні, грабово-дубові ліса
| |
| Ялинкові карпатські, букові, гірсько-карпатські ліса
| |
| Пойменні луки в сполученні з дубовими лісами Закарпаття
| |
| Різнотравно-типчаково-ковильністепи
| |
| Різнотравно-типчаково-ковильні степи
| |
| Різнотравно-типчаково-ковильні кам’яні степи
| |
| Різнотравно-типчаково-ковильні степи
| |
| Різнотравно-типчаково-ковильні степи
| |
| Типчаково-ковильні та полинно-злакові степи
| |
| Типчаково-ковильні степи на супісях та пісках
| |
| Широколистяні ліса гірського Криму
|
ЛІТЕРАТУРА
1. ДБН В.2.3 – 4 – 2000. Автомобільні дороги. Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики України. – К., 2000.
2. ДБН Д.2.2 – 1 – 99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. - Держбуд України. – К., 2000.
3. ДБН 2.2 – 27 – 99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 27. Автомобільні дороги. - Держбуд України. – К., 2001
4. ДЬН Д.2.2 – 30 – 99. Ресурсні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 30. Мости і труби. - Держбуд України. – К., 2000.
5. ДСТУ Б – В.2.7 -119 – 2003. Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови. – Держбуд України. – К., 2000.
6. ВБН Д.2.2 – 218 – 045 – 2001. Відомчі ресурсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів. К., 2001.
7. Строительные нормы и правила. Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.01.01-82. Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1984. – 136 с.
8. Строительная климатология. Справочное пособие к СНиП 2.01.01-82.- М.: НИИСФ Госстроя СРСР, 1989. – 64 с.
9. Зинченко В.Н., Усань В.П. Климатические характеристики районов строительства автомобильных дорог. Раздаточный материал. – Харьков: ХАДИ, 1989. – 30 с
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
|
Дезинфекция предметов ухода, инструментов однократного и многократного использования
Дезинфекция изделий медицинского назначения проводится с целью уничтожения патогенных и условно-патогенных микроорганизмов - вирусов (в т...
Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...
Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...
|
|
Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...
Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...
Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...
|
|
