Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності. Наслідки спливу позовної давності

Законом можуть бути встановлені винятки із загальних правил, встановлених ЦК для визначення початку перебігу позовної дав­ності.

Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст.262 ЦК заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Зазвичай перебіг позовної давності є процесом безперервним. Однак протягом цього часу можуть виникнути обставини, що пе­решкоджають поданню позову. Ці обставини є підставами для зу­пинення (призупинення), переривання або відновлення перебігу позовної давності.

Зупинення перебігу позовної давності полягає в тому, що пері­од часу, протягом якого діють обставини, передбачені законом, не зараховується в строк позовної давності. Тобто враховується лише час, що минув до і після зупинення перебігу позовної давності.

Згідно зі ст.263 ЦК перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). Такою поді­єю може бути стихійне лихо (наприклад, землетрус) або соціальні явища (наприклад, страйки);

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. Мораторій може бути оголоше­ний стосовно якогось окремого виду зобов'язань або за всіма зо­бов'язаннями в цілому. На відміну від непереборної сили, морато­рій створює не фактичні, а юридичні перешкоди для подання по­зову;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правово­го акта, який регулює відповідні відносини. В цьому разі позовна давність зупиняється, якщо законодавчий орган виносить рішення про зупинення дії закону або іншого нормативного акта на якийсь, як правило, визначений час, або до прийняття іншого нормативно­го акта, що регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України та інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан (наприклад, у складі миротворчих сил ООН). Проте проходження військової служби в мирний час не зупиняє перебігу строку позовної давності.

Слід зазначити, що вказана обставина є підставою зупинення позовної давності лише у відносинах, в яких хоча б однією із сто­рін є фізична особа. Що стосується відносин між юридичними осо­бами, то для них підставами зупинення позовної давності можуть бути лише непереборна сила, мораторій та зупинення дії закону або іншого нормативного акта.

У разі виникнення зазначених обставин перебіг позовної дав­ності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинен­ня перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжу­ється з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Слід звернути увагу на те, що на відміну від ЦК 1963 р., який передбачав, що обставини, які спричиняють зупинення позовної давності, мають настати або продовжуватися в останні шість міся­ців її перебігу, ЦК 2003 р. такого обмеження не встановлює. Тоб­то зазначені в ст.263 ЦК обставини можуть виникнути в будь-який момент перебігу позовної давності і це не впливає на визнання їх підставами зупинення перебігу позовної давності.

Переривання перебігу позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов'язує перери­вання, не зараховується в позовну давність, і її перебіг після пере­ривання починається спочатку. Обставини, що переривають пере­біг позовної давності, можуть виникнути в будь-який час до її спливу.

Згідно зі ст.264 ЦК перебіг строку позовної давності перерива­ється:

1) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (наприклад, часткове повернення бор­гу, лист з проханням про відстрочку повернення боргу тощо);

2) у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох бор­жників;

3) у разі пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позов має бути поданий з дотриманням встановлених вимог до його оформлення та змісту. Якщо ці вимоги порушені, то позов не приймається судом до розгляду або залишається без розгляду і не перериває позовну давність (ст.265 ЦК).

Проте якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до наб­рання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо ж частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подов­жується до шести місяців (ч.2 ст.265 ЦК).

Наслідки спливу позовної давності традиційно пов'язувалися з втратою права на задоволення позову про захист порушеного права.

Водночас ст.267 ЦК передбачає низку нових положень, спрямо­ваних на більш повний захист особи, цивільні права якої порушені.

Вони полягають, зокрема, в такому:

1) особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної дав­ності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності;

2) заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давнос­ті;

3) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторо­ни у спорі, зробленою до винесення ним рішення;

4) сплив позовної давності про застосування якої стороною в спорі є підставою для відмови у позові;

5) якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, фактично сплив позовної давності є підставою для відмо­ви у позові лише коли про її застосування заявлено стороною у спорі і суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Оскільки позовна давність на основні та додаткові вимоги об­числюється щодо кожної вимоги окремо, може трапитися так, що на основну вимогу позовна давність не пропущена, тоді як додат­кова вимога (про стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) погашається спливом позовної давності. Однак якщо позовна давність пропущена на основну вимогу, вона вважається пропущеною і стосовно додаткової вимоги (ст.266 ЦК).

Додаткова література:

1. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. — М., 1972.

2. Кириллова М.Я. Исковая давность. — М., 1966.

3. Павлов А.А. Присуждение к исполнению обязанности в натуре как способ защиты гражданских прав в обязательственных правоотношениях. — СПб., 2001.

4. Ромовская З.В. Защита в советском ссмейном праве. — Львов, 1985.

5. Черепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву. — М., 1962.

6. Знгельман И.Е. О давности по русскому гражданскому пра­ву: Историко-догматическое исследование. — М., 2003.

Запитання для самоперевірки знань:

1. Що таке строк у цивільному праві і яке його значення?

2. Що таке термін у цивільному праві і яке його значення?

3. Які види строків і термінів вам відомі?

4. Який порядок обчислення строків і термінів?

5. Що таке позовна давність?

6. Які види позовної давності ви знаєте?

7. На які вимоги позовна давність не розповсюджується?

8. Що означає переривання перебігу позовної давності?

9. Що означає зупинення позовної давності?

10. Що означає сплив позовної давності?

11. Які наслідки спливу позовної давності?