ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ЗАЯВКА.

1.Army Regulation 670–1 (AR 670-1). Uniforms and Insignia. Wear and Appearance of Army Uniforms and Insignia. Headquarters Department of the Army, Washington, DC, 1 September 1992. Сhange 06-14-99.Chapter 19
2..Army Regulation 670–1 (AR 670-1). Uniforms and Insignia. Wear and Appearance of Army Uniforms and Insignia. Headquarters Department of the Army, Washington, DC, 1 July 2002.Chapter 20.
2. Сайт "Tagd On Line. The Adjutant General Directorate" (www-persom.army.mil/tagd)

 

Армейские погоны

 

 

 

Таблиця 12. Поведінка людей, мотивованих на досягнення успіху і на уникнення невдачі

Поведінка людей, мотивованих на досягнення успіху	Поведінка людей, мотивованих на уникнення невдачі
- Ставлять перед собою позитивну мету, досягнення якої розцінюється як успіх; — шукають таке розв'язання групового завдання, яке б допомогло виявити активність у досягненні мети; — когнітивна сфера таких людей налаштована на очікування успіху, мобілізацію своїх ресурсів для прийняття групового рішення; — упевнені в своїх діях, вчинках, можливостях; — у ситуаціях прийняття рішення надають перевагу завданням із середнім рівнем ризику; — високоактивні, самостійні; — виявляють високу відповідальність;	- Усі думки і дії налаштовані на уникнення невдачі; — проявляють невпевненість; — обирають завдання з низьким або високим рівнем ризику; — розв'язуючи групову проблему, не вірять у можливість досягти успіху; — не відчувають задоволення від групової дискусії; — відчувають страх перед відповідальністю за прийняте рішення; — бояться помилок і покарань; — після невдачі інтерес до розв'язання групового завдання падає; — вияв активності невеликий; — уникають самостійного розв'язання проблеми;
— намагаються знайти адекватні засоби досягнення мети; — після невдачі інтерес до розв'язання групового завдання зростає; — після невдачі часто досягають кращих результатів	— намагаються "обійти" труднощі, пов'язані з досягненням мети; — бояться діяти без вказівки "зверху"

Під час групової дискусії з приводу вироблення групового рішення виникає явище, назване "феноменом групової поляризації".

Групова поляризація — соціально-психологічний феномен, що е результатом групової дискусії, у процесі якої різні точки зору, думки оформлюються у дві протилежні безкомпромісні позиції.

Групове обговорення проблеми сприяє зміцненню засадничих думок індивідів. При цьому середні перебувають на другорядних ролях, а крайні, розподілившись між двома полюсами, починають формувати групову думку.

Групова поляризація трактується і як посилення внаслідок дискусії екстремальності групового рішення. Величина її буде тим більшою, чим далі зміщені первинні переваги членів групи від середніх значень. Крайня форма цього явища виражає стан внутрігрупового конфлікту, нервово-психічного напруження, що може спричинити негативні наслідки і для особистості, і для групи.

У процесі дослідження феномену групової поляризації сформувалися теорія інформаційного впливу і теорія нормативного впливу. Теорія інформаційного впливу зосереджується на аргументах, якими послуговуються під час обговорення групового завдання. Головна її ідея полягає в тому, що думки членів групи інтенсивно поляризуються в процесі дискусії, якщо переконливі аргументи на користь однієї з альтернатив з'являються спочатку лише в окремих учасників. Ознайомлення з ними стимулює відповідні думки суб'єктів дискусії. Теорія нормативного впливу ґрунтується на особливостях розгляду і самооцінки членів групи в процесі внутрігрупової дискусії. Порівнюючи свої думки з іншими і зауваживши підтримку своєї позиції, індивіди можуть ще більше наполягати на своєму. Тобто, якщо в процесі групового обговорення індивід бачить, що інші дотримуються позиції, спрямованої на цінну альтернативу, то він посилює категоричність своїх суджень, щоб вигідно вирізнитися з-поміж інших.

Аналіз процесу прийняття рішення у групі пов'язаний і з виявом ефективності групових рішень. Вони можуть бути неефективними у складних, екстремальних та ізольованих ситуаціях. Ефективність їх залежить і від того, наскільки компромісна позиція членів групи: в одному випадку компроміс є засобом нейтралізації протистояння різних позицій і підходів, в іншому — свідчить про неможливість вироблення оптимального рішення, що змушує погодитися, хоч і не з оптимальним, але з таким, що задовольняє більшість групи, рішенням. Такий компроміс неефективний, він нехтує конкретні реалії внутрігрупового життя. Неефективними бувають групові рішення і тоді, коли групі необхідно розв'язати надскладні проблеми або коли в ній відсутній лідер.

Під час дискусій можливі і певні деформації, які впливають на якість групового рішення. Спостерігаючи за життєдіяльністю (політичною, військовою) груп, американський дослідник Ірвінг Дженіс у 70-ті роки XX ст. відкрив феномен "group-think”.

„Group-think” — спосіб (режим) мислення людей, які, перебуваючи у тісно згуртованій групі і прагнучи до єдності думок, головним вважають пошук консенсусу, що знижує їх здатність до пізнання реальності.

Йдеться про те, що виробленню і прийняттю правильного рішення заважає надмірна одностайність групи. Найзначущішими чинниками формування "групового мислення" є;

— висока згуртованість групи;

— яскраво виражене "Ми-почуття", ізольованість групи від альтернативного джерела інформації;

— невизначеність щодо схвалення індивідуальних суджень та думок.

Серед симптомів групового мислення виокремлюють ілюзію невразливості (поділяється більшістю або усією групою, наслідком є перебільшений оптимізм і схильність до надмірного ризику) і надмірну віру в етичність та принципи поведінки (членів групи іноді спонукують ігнорувати моральні наслідки прийняття рішення). Внаслідок їх дії члени групи нерідко переоцінюють свої права і можливості.

Модель І. Дженіса швидко здобула широку популярність, однак лабораторні експерименти не підтвердили усіх її позицій.

Рис. 1. Аналіз маркетингових концепцій підприємств

Таблиця 2

Вихідні дані для задачі “ Концепції маркетингової діяльності ”

 

Варіант	Галузевий ринок
1-3	Шоколадні плитки
4-6	Соки фруктово-ягідні
7-9	Мармелад, зефір, халва
10-12	Питні йогурти
13-15	Печиво
16-18	Глазуровані сирки
19-21	Морозиво
22-24	Тверді сири
25-27	Цукерки шоколадні
28-30	Вафлі

 

 

2. Аналіз конкурентів (2 год.)

Ви продаєте конкретний товар свого галузевого ринку, що задається у вихідних даних (наприклад, Варіант 1 – це шоколадна плитка і т.д) і виходите на новий ринок (в Україні).

Проаналізуйте можливі види конкуренції за схемою, наведеною у таблиці

Таблиця 3

Функціональна конкуренція (характеристика і визначення продуктів-конкурентів)	Видова конкуренція (характеристика і визначення продуктів-конкурентів)	Предметна конкуренція (характеристика і визначення продуктів-конкурентів)	Цінова конкуренція (характеристика і визначення продуктів-конкурентів)
Оцінка ступеню гостроти конкуренції[1]

3. Скласти анкету для проведення маркетингового дослідження (2 год.)

 

1. Підприємство „Галицькі продукти" планує вийти на ринок шоколадних плиток із новим товаром. Перед початком розроблення новинки підприємство хоче ретельніше вивчити смаки й уподобання цільової групи споживачів. Для цього заплановано провести опитування молоді в даному географічному регіоні.

Розробіть анкету, яку можна було б запропонувати підприємству для проведення дослідження серед студентської молоді.

2. Приватне підприємство „Орися" планує відкрити продуктову кра­мницю у новому мікрорайоні міста Львова. Менеджер із маркетингу підприємства вирішив провести опитування мешканців мікрорайо­ну, маючи на меті виявити їхні потреби та уподобання. Розробіть анкету, яку можна було б запропонувати підприємству для проведення такого дослідження.

3. Газета „Сьогодення" — щоденна газета переважно регіонального значення, яка існує на ринку п'ять років.

Розробіть анкету для виявлення іміджу газети, її цільової аудиторії та смаків споживачів.

4. Новостворена фірма „ Гала" надає послуги догляду за дітьми віком від 3-до 8 років. Щоб визначитись з асортиментом послуг, які вона може додатково запропонувати батькам, фірма хоче провести опиту­вання своїх існуючих та потенційних клієнтів.

Розробіть можливі варіанти цих послуг і складіть для фірми анкету, яка дасть можливість краще зрозуміти цільових споживачів і задово­льнити їхні потреби.

5. Холодокомбінат «Бурулька» встановлює нові виробничі потужності для виготовлення морозива, проте попередньо має намір вивчити уподобання потенційних покупців та сформувати відповідний асортиментний ряд. Також перед керівництвом фірми стоїть завдання визначити найбільш ефективні шляхи збуту нової продукції.

Подумайте, яким чином можна здійснювати реалізацію морозива та запропонуйте анкету для опитування, яке б дозволило сформувати оптимальний асортиментний ряд та шляхи збуту морозива.

6. Туристична фірма «Світ на долоні» розробляє нові стандарти з якості обслуговування клієнтів. З цією метою було вирішено провести маркетингове дослідження, яке б дозволило виявити можливі недоліки та переваги щодо обслуговування клієнтів цієї фірми. Розробіть анкету, яка б надала інформацію щодо напрямів покращення якості послуг туристичної фірми.

 

 

1. Оцінка ступеню гостроти конкуренції проводиться за 10-бальною шкалою, 10 – дуже гостра конкуренція між даною продукції та визначеними типами конкурентів; 1 – незначний ступінь конкуренції.

 

Як ви вважаєте, яка конкуренція найбільш жорстка на цьому ринку. Відповідь обґрунтуйте.

 

В числе делегатов съезда, на котором было принято решение о создании коммунистического союза молодёжи, помимо большевиков и сочувствующих, оказались 45 беспартийных делегатов, один левый эсер и один анархист.

Принято считать, что главным идеологом создания комсомола был Владимир Ленин. Однако на съезде комсомола он выступил лишь один раз, в 1920 году, когда организации было уже два года.

Читайте также: Убит и оболган. Павлик Морозов как «вечный пионер» >>>;

В октябре 1918 года в РКСМ вступили 22 100 членов. К 1920 году число членов организации достигло 482 тысяч человек. Максимума количество членов организации достигло в начале 1980-х годов, когда в ней одновременно состояло свыше 40 миллионов человек. Всего же через членство в комсомоле прошли свыше 200 миллионов человек в нашей стране.

После смерти Владимира Ленина в 1924 году РКСМ был переименован в РКЛСМ — так комсомол стал «ленинским». Окончательное название организация получила в 1926 году, в связи с образованием СССР — ВЛКСМ (Всесоюзный ленинский коммунистический союз молодёжи).

Читайте также: Телогрейка, кирзачи и стакан. Эпоха СССР в вещах >>>;

5. ВЛКСМ, согласно своей программе, считался независимой организацией, работающей под руководством компартии. В свою очередь, комсомол также руководил деятельностью ещё одной организации, созданной для детей и подростков — Всесоюзной пионерской организацией имени В. И. Ленина.

В позднесоветский период ВЛКСМ занял чёткое место в идеологической иерархии Советского Союза. В нём состояли советские юноши и девушки в возрасте от 14 до 28 лет, до этого побывавшие в рядах октябрят (с 7 до 9 лет) и пионеров (с 9 до 14 лет). Предполагалось, что после 28 лет комсомолец может вступить в партию. На деле, однако, в ряды Компартии вступало менее половины бывших комсомольцев.

Читайте также: Возрождение комсомола: эту песню не задушишь, не убьешь… >>>;

С 1918 до начала 1990-х комсомол возглавляли 15 руководителей в должностях председателей, первых и генеральных секретарей ЦК. При этом из шести первых руководителей комсомола пять погибли во время «Большого террора» 1937–1938 годов, а ещё один провёл в тюрьме около 15 лет.

Еще 4 факта - здесь >>>

Фото: wikimedia.org

 

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ЗАЯВКА