Шумозахисний екран

Споруда у вигляді штучної стінки, земляного насипу,виїмки, галереї тощо, яку встановлюють (споруджують) уздовж автомобільних доріг, залізниць або біля окремих шумних об’єктів з метою зниження шуму на прилеглій території

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ

4.1 Планування і забудову територій населених пунктів, проектування будинків і споруд різного призначення,лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури тощо потрібно здійснювати згідно з вимогамиДСП 173, ДБН 360, ДБН А.2.2-1, ДБН Б.2.4-1, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9,ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-15,ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-20,ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.3-4 тачинних нормативних документів і законодавчих актів України [1–3] щодо забезпечення захисту людей від шкідливого впливу шуму.

4.2 Забезпечення на території житлової забудови, промислових підприємств, ландшафтно-рекреаційних територіях і в приміщеннях, де перебувають люди, шумового режиму, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, повинно здійснюватись шляхом застосування містобудівних, архітектурних, об’ємно-планувальних, конструктивних, технічних, технологічних рішень, адміністративно-організаційних заходів та комплексу будівельно-акустичних заходів як для об’єктів, що є джерелами шуму, так і для об’єктів, що потребують захисту від шуму.

Примітка. До комплексу будівельно-акустичних заходів з захисту від шуму відносяться архітектурно-планувальні шумозахисні заходи і акустичні засоби захисту від шуму, які (в залежності від принципу дії) поділяють на засоби звукоізоляції, засоби звукопоглинання, засоби екранування, засоби віброізоляції і глушники шуму.

4.3 Аналіз і оцінку шумового режиму та розроблення заходів з захисту від шуму треба виконувати при плануванні і забудові населених пунктів і їхніх окремих територій,при проектуванні, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні і експлуатації об’єктівбудівництва, які за своїм функціональним призначенням можуть або створювати надмірний шум, або потребувати захисту від його впливу.

4.4 Кількісну оцінку шумового режиму треба здійснювати на підставі даних інструментальних вимірювань для об’єктів, що експлуатуються, і за результатами акустичного розрахунку для об’єктів, що проектуються.

4.5 Захист від шуму із застосуванням будівельно-акустичних засобів проектують на основі визначеного (за результатами акустичного розрахунку або інструментальних вимірювань) необхідного зниження рівнів шуму джерел до допустимих величин, передбачаючи у загальному випадку такі заходи:

а)в цехах і на території промислових підприємств:

1) раціональне архітектурно-планувальне рішення генерального плану підприємства, його окремих цехів і приміщень, яке передбачає максимально можливе віддалення об’єктів, що потребують захисту від шуму (лабораторно-конструкторських корпусів, обчислювальних центрів, адміністративних будинків управлінь тощо), від особливо шумних джерел (випробувальних стендів авіаційних двигунів, газотурбінних установок, компресорних станцій тощо); розміщення допоміжного обладнання (машинних залів, насосних станцій, вентиляційних камер тощо) в окремих приміщеннях, ізольованих від основних цехів; максимально можливе віддалення тихих і малошумних приміщень від приміщень з інтенсивними джерелами шуму всередині будівлі; раціональне розміщення технологічного обладнання і робочих місць, організація захищених від шуму зон для відпочинку;

2) застосування організаційно-технічних заходів, які передбачають застосування малошумного технологічного обладнання і малошумних технологічних процесів, оснащення машин і механізмів засобами дистанційного управління і автоматичного контролю, змінення способів обробки і транспортування матеріалів тощо;

3) застосування внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель (перекриттів, стін, перегородок, дверей, воріт, вікон, технологічних прорізів) з достатньою звукоізоляцією, що забезпечує необхідне зниження шуму, що проникає крізь огородження;

4) застосування звукопоглинальних конструкцій (звукопоглинального облицювання) в шумних приміщеннях;

5) застосування у приміщеннях з інтенсивними джерелами шуму звукоізолювальних кабін спостереження і дистанційного управління та спеціальних боксів для найбільш шумного обладнання;

6) застосування звукоізолювальних кожухів на шумних агрегатах;

7) застосування акустичних екранів, вигородок;

8) застосування глушників шуму в системах вентиляції, кондиціонування повітря та в інших аерогазодинамічних установках;

9) віброізоляцію технологічного обладнання, застосування самостійних віброізольованих фундаментів під устаткування із значними динамічними навантаженнями;

10) застосування вібропоглинальних покриттів на тонкі вібруючі поверхні технологічного обладнання;

11) застосування вібропоглинальнихі звукоізолювальних покриттів шумних повітропроводів і трубопроводів, що проходять через малошумні приміщення;

12) віброзвукоізоляцію місць проходження технологічних комунікацій (труб, повітропроводів тощо) крізь огороджувальні конструкції;

13) застосування акустичних швів (розривів) в конструкціях будівель, перешкоджаючих поширенню структурного шумупо будівельних конструкціях;

б) в житлових і громадських будинках:

1) раціональну орієнтацію будинку відносно постійних інтенсивних зовнішніх джерел шуму з урахуванням вимог щодо забезпечення необхідної інсоляції приміщень згідно з СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360;

2) раціональне об’ємно-планувальне рішення будинку, яке передбачає раціональне розміщення власних джерел шуму (венткамери, індивідуальні теплові пункти, трансформаторні підстанції, холодильне устаткування, компресорні установки тощо) відносно приміщень, що потребують захисту від шуму; локалізацію шумного обладнання в технічних приміщеннях з достатньою звукоізоляцією огороджувальних конструкцій, що забезпечує необхідне зниження рівнів шуму; відокремлення приміщень з джерелами шуму від приміщень з нормованими рівнями шуму допоміжними приміщеннями з ненормованими рівнями шуму або приміщеннями з порівняно високими допустимими рівнями шуму; розташування особливо шумного обладнання в окремих ізольованих прибудовах;

3) застосування внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій, що забезпечують як нормативну, так і необхідну (розрахункову) звукоізоляцію;

4) застосування звукопоглинального облицювання в приміщеннях громадських будинків;

5) застосування глушників шуму в системах вентиляції і кондиціонування повітря;

6) застосування акустичних екранів і звукоізолювальних укриттів для відкрито встановленого шумного обладнання на території, на покрівляхабо на фасадах будинків;

7) віброізоляцію інженерного і санітарно-технічного обладнання будинків;

8) застосування заходівщодо запобігання виникнення і поширення структурного шуму по конструкціях будинку;

в) на території житлової забудови та ландшафтно-рекреаційних територіях:

1) раціональне функціональне і територіальне зонування території населеного пункту з відокремленням сельбищних і рекреаційних територій від шумних промислових, комунально-складських зон, транспортних підприємств, автомобільних доріг і залізниць загальної мережі тощо, спрямоване на забезпечення найбільш сприятливих акустичних умов на прилеглих територіях з нормованими рівнями шуму;

2) дотримання розрахункових санітарно-захисних зон (за фактором шуму) навколо основних стаціонарних джерел шумового забруднення;

3) раціональне планування і організація вулично-дорожньої мережі населених пунктів, районів, мікрорайонів з забезпеченням максимально можливого зменшення зон акустичного дискомфорту від транспортного шуму на території житлової забудови;

4) розташування житлових будинків, дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров’я, будинків-інтернатів для людей похилого віку в зонах, найбільш віддалених від постійних джерел шумового забруднення, на відстанях, обґрунтованих акустичним розрахунком;

5) застосуванняна першійлініїпримагістральноїзабудови шумозахисних будинків-екранів житлового і громадського призначення;

6) застосування штучних шумозахисних екранів та шумозахисних властивостей елементів рельєфу місцевості (пагорби, яри, балки) при прокладанні автомобільних доріг загального користування, залізниць, магістральних вулиць і доріг;

7) забезпечення необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків;

8) застосування шумозахисних смуг зелених насаджень.

4.6 Проектування захисту від шуму об’єктів цивільного будівництва передбачає:

а)визначення джерел шуму і їх шумових характеристик об’єкта, що проектується (або підлягає реконструкції), та наявних зовнішніх джерел шуму, що впливають на об’єкт проектування (шумні комунальні об’єкти, транспортні потоки, промислові підприємства тощо). Шумові характеристики інженерного обладнання об’єкта приймають за даними технічної документації на відповідне устаткування. У разі відсутності шумових характеристик зовнішніх джерел, їх вплив на об’єкт проектування визначають за результатами інструментальних вимірювань у межах визначеного будівельного майданчика;

б) розрахунок очікуваних рівнів шуму, створюваного джерелами шуму об’єкта на прилеглій території (біля фасадів і в приміщеннях житлових і громадських будинків з нормованими рівнями шуму, на майданчиках відпочинку, територіях шкіл, дитячих дошкільних закладів, спортивних майданчиках тощо);

в) розрахунок очікуваних рівнів шуму в приміщеннях і на території об’єкта, що проектується, від власних і наявних зовнішніх джерел шуму;

г) визначення необхідного зниження рівнів шуму для кожного із джерел об’єкта, які впливають на власні приміщення і на прилеглу територію, та необхідного зниження рівнів шуму зовнішніх джерел на об’єкті проектування;

д) розроблення комплексу будівельно-акустичних заходів із забезпечення нормативного шумового режиму в приміщеннях об’єкта будівництва, що створюється власними і зовнішніми джерелами шуму, та нормативного шумового режиму на прилеглій території, що створюється джерелами шуму об’єкта, який проектується;

е) надання оцінки звукоізоляції внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій з нормованою звукоізоляцією і розроблення, за необхідності, конструктивних рішень щодо її приведення у відповідність до встановлених вимог згідно з розділом 8.

Необхідне зниження рівнів шуму джерел на об’єкті, що експлуатується, визначають за результатами натурних інструментальних вимірювань.

4.7 Проектування захисту від транспортного шуму (автомобільних доріг і залізниць загальної мережі, вулично-дорожньої мережі тощо) передбачає:

а) розрахункове (на етапі проектування лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури) визначення шумової характеристики транспортного потоку в залежності від складу транспортного потоку, швидкості і інтенсивності руху транспорту, технічних характеристик автомобільноїдороги або залізничної колії (тип покриття проїзної частини, тип залізничної колії, поздовжній ухил вулиці або дороги тощо) з урахуванням перспективної інтенсивності руху;

б) розрахункове визначення (за шумовою характеристикою транспортного потоку) очікуваних рівнів шуму на прилеглій території з нормованими рівнями шуму і в приміщеннях житлових і громадських будинків;

в) визначення необхідного зниження рівнів шуму на території і в приміщеннях будинків до допустимих величин;

г) розроблення комплексу шумозахисних заходів з забезпечення нормативного шумового режиму на території і в приміщеннях будинків.

Необхідне зниження рівнів транспортного шуму на прилеглих територіях існуючих автомобільних доріг, магістральних вулиць і доріг, залізниць визначають за результатами натурних інструментальних вимірювань.

4.8 Проектування захисту від шуму в цехах і на території промислових підприємств полягає у визначенні за результатами акустичного розрахунку (або за результатами інструментальних вимірювань на діючих підприємствах) необхідного зниження рівнів шуму на робочих місцях і зонах постійного перебування виробничого персоналу в приміщеннях з джерелами шуму, на робочих місцях і зонах постійного перебування персоналу на території підприємства, в приміщеннях без власних джерел, але які потребують захисту від шуму обладнання, встановленого в іншому приміщенні або в іншій будівлі, та розробленні, на основі визначеного необхідного зниження рівнів шуму, комплексу заходів щодо зниження рівнів шуму до нормативних величини як в межах підприємства, так і на прилеглих до нього територіях з нормованими рівнями шуму.

Якщо на робочому місці або в робочій зоні зниження рівня шуму до нормативних величин не може бути досягнуте відповідною організацією виробничого процесу, архітектурно-планувальними рішеннями і застосуванням комплексу акустичних засобів захисту від шуму, то у таких випадках слід додатково застосовувати індивідуальні засоби захисту від шуму згідно з ГОСТ12.1.029 (СТ СЭВ 1928) та раціональні режими праці і відпочинку працюючих.

4.9 Достатність застосованих заходів із захисту від шуму об’єктів будівництва або територій повинна бути підтверджена акустичним розрахунком.

4.10 Прийняті архітектурні та інженерні рішення щодо захисту об’єктів будівництва від шуму внутрішніх і зовнішніх джерел наводять у проектній документації згідно з ДБН А.2.2-3.

4.11 Акустичний розрахунок, розрахунок звукоізоляції огороджувальних конструкцій будинків, визначення шумових характеристик транспортних потоків, розрахунок ефективності будівельно-акустичних засобів, застосовуваних при проектуванні захисту від шуму, слід виконувати згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34, ДСТУ-Н Б В.1.1-35.

4.12 Будівельні звукоізоляційні і звукопоглинальні матеріали, вироби і конструкції, застосовувані в проектах об’єктів будівництва,повинні відповідати вимогам чинних санітарно-гігієнічних і протипожежних норм.

5 ДЖЕРЕЛА ШУМУ І ЇХ ШУМОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

5.1 Основними внутрішніми джерелами техногенного шуму в будинках різного призначення є технологічне і інженерне обладнання.

5.2 Основними джерелами зовнішнього техногенного шуму є потоки автомобільного, рейкового, водного, повітряного транспорту, промислові підприємства та їх окремі установки, комунально-складські і транспортні підприємства, трансформаторні і газорозподільні підстанції, центральні теплові пункти, насосніі компресорні станції, будмайданчики, гаражі, автостоянки тощо.

5.3 Джерелами зовнішнього біогенного шуму є стадіони, базари, майдани для мітингів, танцмайданчики, відкриті майданчики культурно-масового відпочинку, спортмайданчики, дискотеки, зоопарки, тваринницькі ферми тощо.

5.4 Шуми різних джерел класифікують за характером спектра і за часовими характеристиками (ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037, СН 3077).

За характером спектра шуми поділяють на широкосмугові і тональні. За часовими характеристиками – на постійні і непостійні. До непостійних шумів відносяться коливні, переривчасті та імпульсні.

5.5 Шумовими характеристиками обладнання з постійним шумом є рівні звукової потужності , дБ, в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц (октавні рівні звукової потужності); коригований рівень звукової потужності , дБА; коефіцієнт спрямованості випромінювання шуму.

5.6 Шумовими характеристиками обладнання з непостійним шумом є еквівалентний коригований рівень звукової потужності , дБА;максимальний коригований рівень звукової потужності , дБА; еквівалентні рівні звукової потужності , дБ, і максимальні рівні звукової потужності , дБ, в октавних смугах з середньогеометричними частотами від 31,5 Гц до 8000 Гц; коефіцієнт спрямованості випромінювання шуму.

5.7 Шумові характеристики технологічного, інженерного та іншого обладнання, у тому числі можливі варіанти шумових характеристик в залежності від режиму роботи обладнання (або від виду операції, що виконується), приймають за данимитехнічної документації на обладнання.При їх відсутності у супроводжувальній технічній документації шумові характеристики визначають за даними акустичних вимірювань згідно з ДСТУ ГОСТ 23941, ДСТУ ГОСТ 31273 (ИСО 3745), ДСТУ ГОСТ 31275 (ИСО 3744), ДСТУ ISO3741 та іншими чинними нормативними документами на методи вимірювання шумових характеристик.

5.8 Шумовими характеристиками транспортних потоків і локальних внутрішньоквартальних джерел є:

- для автотранспортних потоків – еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА на відстані 7,5 м від осі найближчої до розрахункової точки смуги руху транспорту;

- для потоків трамваїв – еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА на відстані 7,5 м від осі колії,найближчої до розрахункової точки;

- для потоків поїздів залізниць і наземного метро – еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА на відстані 25 м від осі колії,найближчої до розрахункової точки;

- для водного транспорту – еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА на відстані 25 м від лінії суднового ходу;

- для повітряного транспорту – еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА в розрахунковій точці;