СТАТУТЪ ВЕЛИКАГО КНЯЗСТВА ЛИТОВСКАГО. 1.1. Яготинська районна громадська організація «Громадянська Оборона» (далі - Організація) є добровільною1.1. Яготинська районна громадська організація «Громадянська Оборона» (далі - Організація) є добровільною, неприбутковою, незалежною місцевою громадською організацією, яка об’єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом. 1.2. Повне найменування Організації українською мовою - Яготинська районна громадська організація «Громадянська Оборона». 1.3. Скорочене найменування Організації українською мовою – ГО «Громадянська Оборона». 1.4. Організація створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про об’єднання громадян», іншими законодавчими актами та цим Статутом. 1.5. Організація створюється і діє на засадах добровільності, рівноправності своїх членів, самоврядування, законності, виборності та підзвітності керівних органів, гласності в роботі. 1.6. Організація набуває прав юридичної особи з моменту державної реєстрації згідно з чинним законодавством, має свою печатку, штампи і бланки з власною назвою, рахунки, в тому числі в іноземній валюті в банківських установах, свою символіку. Символіка Організації реєструється у встановленому законодавством порядку. Організація у діяльності користується всім обсягом прав та обов'язків юридичної особи. 1.7. Статус: громадська організація з місцевим статусом. Діяльність поширюється на територію Яготинського району Київської області. 1.8. Організаційно-правова форма: громадська організація. 1.9. Організація має право від свого імені укладати угоди (правочини), набувати майнових та немайнових прав, бути позивачем та відповідачем у суді. 1.10. Юридична адреса Організації: 07700, Київська обл., м.Яготин, вул. Київська 3.
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ 2.1. Основною метою створення та діяльності Організації є: задоволення і захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних, екологічних, юридичних та інших інтересів та прав своїх членів. 2.2. Основними завданнями Організації є: 2.2.1. Cприяння розвитку екологічної самосвідомості населення: - сприяння проведенню навчально-просвітницьких заходів з екологічних питань; - сприяння проведенню, а також прийняття активної участі у природоохоронних заходах; - участь у заходах направлених на боротьбу як уже з існуючими проблемами екології так і з майбутньою загрозою появи таких проблем; - боротьба за недопустимість появи екологічно-небезпечних об'єктів; - участь в міжнародних та всеукраїнських конференціях, семінарах та екологічних школах; - організація конференцій для громадськості, навчальних семінарів, тренінгів, екологічних шкіл; - сприяння створенню місць відпочинку, паркових зон, природних заповідників. 2.2.2. Сприяння процесу духовного й культурного відродження: - сприяння у відбудові та реставрації пам'яток історії та культури; - сприяння охороні пам'яток історії, культури, музейних цінностей, історичного середовища;
- сприяння у розвитку ремесел, відродження народної творчості. 2.2.3. Сприяння створенню пріоритетних умов розвитку і зміцнення сімейних відносин в суспільстві: - збереження та зміцнення моральних принципiв сім'ї і суспільства, збереження його традиційних культурних цінностей та історичних традицій; - сприяння охороні прав дітей, батьків (осіб які їх замінюють) у сфері освіти, охорони здоров'я, культури і в галузі засобів масової інформації та книговидання; - підтримка та здійснення заходів, спрямованих на захист сім'ї, материнства, дитинства, багатодітних сімей, гідності особистості та моральних цiнностей суспільства. 2.2.4. Залучення молоді для вирішення соціальних проблем міста та району: - створення умов для самореалізації творчої молоді, творчих колективів; - підвищення громадської та наукової активності молоді, культурної і природоохоронної ініціативи; - організація дозвілля молоді, проведення святкових, спортивних, культурних та громадських заходів; - надання фінансової, організаційної, інформаційної допомоги дитячим та молодіжним організаціям, дітям-інвалідам та сиротам. 2.2.5. Пропагування здорового способу життя, а також сприяння у розвитку програм, пов'язаних з охороною здоров'я громадян, фізичної культурою, спортом і туризмом: - створення найбільш сприятливих умов для підвищення спортивно-оздоровчої активності; - поширення інформації про шкідливість алкоголізму, табакокуріння та наркоманії; - боротьба з розповсюдженням наркотиків як на території міста, так і за його межами; - здійснення контролю за дотриманням прав громадян та Членів Організації на отримання достовірної та своєчасної інформації про фактори, що сприяють збереженню здоров'я або роблять на нього шкідливий вплив, включаючи інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя та заходи медичної профілактики. 2.2.6. Сприяння підвищенню рівня правової обізнаності членів Організації та громадськості; - сприяння підвищенню в суспільстві рівня поваги до закону і правопорядку; - сприяння юридичного захисту прав громадян – споживачів товарів, робіт та послуг у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України “Про захист прав споживачів”, “Про житлово-комунальні послуги” та інших актів цивільного законодавства; - сприяння підвищення рівня юридичної освіти населення; - відновлення прав членів Організації в разі їх порушення. 2.2.7. Сприяння активній участі громадянського суспільства у запобіганні корупції й боротьбі з нею, та для поглиблення розуміння суспільством факту існування, причин і небезпек корупції: – залучення населення до процесів прийняття рішень органами державної влади і управління та органами місцевого самоврядування, посилення прозорості їх прийняття; - боротьба за відкритість і прозорість роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; - підтримку активної участі громадськості в реформах через сприяння суспільному обговоренню проблеми корупції й участі громадян у попередженні її проявів; - залучення громадкості до вирішення основних адміністративних питань.
3. ПРАВА ОРГАНІЗАЦІЇ 3.1. Організація має право: 3.1.1. представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних органах та в неурядових організаціях; 3.1.2. укладати будь-які правочини цивільно-правового характеру, виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові та немайнові права, необхідні для здійснення статутних завдань Організації; 3.1.3. взаємодіяти з органами державної влади і управління та органами місцевого самоврядування для досягнення своїх цілей; 3.1.4. одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своєї мети і завдань; 3.1.5. вносити відповідні пропозиції до органів державної влади та управління;
3.1.7. на добровільних засадах засновувати спілки, організації, тощо, в тому числі міжнародні; 3.1.8. вступати у спілки, асоціації, коаліції та інші об'єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань, в тому числі з іноземними партнерами; 3.1.9. обмінюватися інформацією, досвідом та спеціалістами з інших організацій України та зарубіжних країн, укладати угоди про співробітництво і взаємодопомогу; 3.1.10. підтримувати прямі міжнародні контакти з Організаціями громадян інших країн, укладати відповідні угоди та брати участь у міжнародних заходах з питань діяльності Організації, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України; 3.1.11. ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські організації, надавати допомогу в їх створенні; 3.1.12. розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та мету; 3.1.13. засновувати засоби масової інформації; 3.1.14. одержувати на умовах оренди або тимчасового безкоштовного користування будівлі, обладнання, транспортні засоби та інше майно, що необхідне для здійснення статутних завдань Організації; 3.1.15. здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність, в тому числі, шляхом створення установ і організацій зі статусом юридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством; 3.1.16. відкривати рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків; 3.1.17. проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації, тощо); 3.1.18. організовувати та проводити змагання, турніри інші форми спортивних заходів, лекторії, круглі столи, семінари, конференції, виставки, консультації із залученням представників громадськості, органів державної влади та місцевого самоврядування, експертів з різних галузей суспільного життя, в т.ч. міжнародних; 3.1.19. здійснювати розробку проектів рішень та проводити громадську експертизу проектів рішень; 3.1.20. здійснювати просвітницьку та учбово-методичну діяльність; 3.1.21. мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, популяризувати свою назву та символіку; 3.1.22. створювати та реалізувати різноманітні проекти, запроваджувати програми;використовувати інші форми діяльності, що не суперечать чинному законодавству; 3.1.23. користуватися іншими правами, передбаченими законами України.
4. ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЇX ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ 4.1. Членство в Організації є добровільним. Воно є індивідуальним та може бути колективним. 4.2. Членами Організації можуть бути громадяни України та іноземних держав які досягли 14 років та підтримують мету і завдання Організації і визнають її Статут. 4.3. У діяльності організації можуть брати участь колективні члени. 4.4. Колективні члени реалізують свої права та обов'язки через своїх представників. 4.5. Прийом до членів Організації здійснюється на підставі заяви. Прийом колективних членів здійснюється на підставі протоколу, поданого уповноваженим органом (особою). Заява (протокол) вступника розглядається Правлінням, яке приймає рішення у відповідності з порядком, визначеним у Положенні про членство в Організації. 4.6. Права члена Організації: - обирати і бути обраними до керівних органів Організації, брати участь у всіх заходах, що проводяться Організацією; - брати участь у роботі постійних та тимчасових комісій, створених за рішенням уповноважених органів Організації; - вільно критикувати будь-який орган Організації, подавати заперечення і скарги на прийняті ними рішення до Правління та вимагати розгляду скарг на Загальних зборах; - звертатися до органів Організації з запитами та пропозиціями з питань, пов’язаних з діяльністю Організації, одержувати відповіді; - звертатися до органів Організації за допомогою у захисті своїх прав та законних інтересів; - на свій розсуд вийти з Організації. 4.7. Члени Організації зобов’язані: - дотримуватись положень Статуту Організації; - виконувати рішення керівних органів Організації;
- сприяти здійсненню завдань Організації; - брати участь у заходах, що проводяться Організацією. 4.8. Членство в Організації припиняється у випадках: - виходу із Організації за власним бажанням; - виключення із Організації. 4.9. Члена Організації може бути виключено з Організації за рішенням Правління, у зв’язку із порушенням вимог цього Статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті та завданням Організації, або якщо член втратив зв’язок із Організацією без поважних причин чи за систематичну несплату членських внесків. 4.10. Рішення про припинення членства приймається Правлінням простою більшістю голосів. Рішення може бути оскарженим до Загальних Зборів.
5. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ 5.1. Органами управління Організацією є: Загальні Збори, Правління. 5.2. Загальні Збори є вищим органом Організації, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, в тому числі скасовувати рішення інших органів Організації. 5.3. У Загальних Зборах беруть участь Члени Організації. Кожний Член Організації має один голос. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше половини Членів Організації. 5.4. Чергові Загальні Збори скликаються Правлінням щорічно. Загальні Збори розглядають питання, винесені на їх розгляд Правлінням, Головою Організації, а також Членами Організації. 5.5. Позачергові Загальні Збори скликаються при наявності обставин, що зачіпають суттєві інтереси Організації, Правлінням чи Головою Організації, а також в інших випадках, передбачених даним Статутом та законодавством України. 5.6. Не менш як одна третя частина Членів Організації мають право ініціювати перед Правлінням скликання позачергових Загальних Зборів. Якщо вимога Членів Організації про скликання позачергових Загальних Зборів не виконана, ці Члени Організації мають право самі скликати позачергові Загальні Збори. 5.7. До виключної компетенції Загальних Зборів належить вирішення наступних питань: 5.7.1. Визначення основних напрямків діяльності Організації, затвердження її планів та звітів про їх виконання; 5.7.2. Внесення і затвердження змін та доповнень до установчих документів Організації; 5.7.3. Прийняття рішення про реорганізацію, а також рішення про припинення діяльності Організації; 5.7.4. Призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; 5.7.5. Обрання Правління та відкликання Правління, або окремих членів Правління; 5.7.6. Обрання та відкликання Голови Організації; 5.7.7. Визначення порядку та способів реалізації права власності та здійснення контролю за її реалізацією. 5.8. Загальні Збори приймають “Рішення”. Рішення, прийняті Загальними Зборами з дотриманням вимог даного Статуту, внутрішніх документів та законодавства України, обов'язкові для всіх інших органів управління Організації та Членів Організації. 5.9. Рішення Загальних Зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менш як дві третини Членів Організації. З питань, передбаченими п. 5.7.2 (внесення змін до статуту), п.5.7.3 (прийняття рішення про реорганізацію та ліквідацію) рішення Загальних Зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четвертих Членів Організації. Також трьома четвертими голосів Членів Організації приймаються рішення щодо відчуження майна Організації на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна організації. 5.10. Головує на засіданнях Загальних Зборів особа з числа Членів Організації, обрана Загальними Зборами Головою зборів. Хід Загальних Зборів протоколюється. Протоколи засідань Загальних Зборів ведуться секретарем Загальних Зборів, підписуються Головою і секретарем Загальних Зборів. 5.11. Правління є керівним органом Організації на період між Загальними Зборами, який виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю. 5.12. Правління підзвітне Загальним Зборам і організовує виконання їх рішень. Правління діє від імені Організації в межах, передбачених даним Статутом, внутрішніми документами та чинним законодавством. 5.13. Головою Правління є Голова Організації.
5.15. Правлiння виступає розпорядником коштів та майна Організації. 5.16. Кiлькiсть членiв Правлiння не повинна бути парною. 5.17. При прийняттi рiшень члени Правлiння не мають права "Утриматись" вiд голосування. 5.18. До компетенції Правління відноситься: 5.18.1. Організація виконання рішень Загальних Зборів; 5.18.2. Скликання Загальних Зборів та формування їх порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належать до компетенції Зборів та підготовка проектів рішень з цих питань до Зборів; 5.18.3. Підготовка та подання рекомендацій Загальним Зборам щодо визначення основних напрямків діяльності Організації затвердження планів і звітів про їх виконання, інших пропозицій з питань діяльності Організації; 5.18.4. Затвердження поточних планів діяльності Організації та заходів, необхідних для їх виконання; 5.18.5. Управління, захист та розпорядження майном Організації відповідно до цього статуту та чинного законодавства України; 5.18.6. Затвердження штатного розпису Організації, преміювання працівників Організації; 5.18.7 Затвердження зразків печаток, штампів, емблеми, логотипа та інших зразків реквізитів Організації; 5.18.8. Вирішення інших питань, крім тих, що відносяться до виключної компетенції Загальних Зборів. 5.19. Головує на засіданнях Правління Голова Організації. 5.20. Усі питання, що входять у компетенцію Правління, вирішуються колегіально на засіданнях Правління. Правління проводить чергові і позачергові засідання. Чергові засідання скликаються Головою Організації не рідше одного разу на місяць і вважаються правомочними, якщо на засіданні присутні не меньше 3/4 Членів Правління. Про час місце, та порядок денний зборів члени Правління повідомляються заздалегідь. Позачергові засідання скликаються на вимогу третини членів Правління. 5.21. Кожен член Правління може виступати з ініціативою про прийняття рішень із будь-яких питань, що входять компетенції Правління. 5.22. Рішення Правління вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість із складу Правління. 5.23. Голова Організації здійснює оперативне управління справами, майном та коштами Організації в межах, встановлених даним Статутом, Загальними Зборами та Правлінням і в межах своєї компетенції і повноважень забезпечує виконання їх рішень. 5.24. Голова Організації призначається та звільняється Загальними Зборами, є підзвітним Загальним Зборам та Правлінню і може вносити на розгляд Загальних Зборів та Правління пропозиції з будь-якого аспекту діяльності Організації. 5.25. Голова Організації: 5.25.1. Діє від імені Організації без довіреності та представляє Організацію у її стосунках з іншими особами; 5.25.2. Видає накази, розпорядження, інші внутрішні нормативні акти та документи Організації; 5.25.3. Організовує документообіг, діловодство, ведення бухгалтерського обліку та звітності Організації; 5.25.4. Здійснює прийняття, переведення на іншу роботу, відсторонення від неї та звільнення працівників Організації, застосовує до них заходи заохочення та стягнення, затверджує посадові обов’язки працівників Організації; 5.25.5. Встановлює форми, системи та розміри оплати праці та преміювання працівників Організації в межах кошторису витрат на утримання адміністративного персоналу; 5.25.6. Укладає та підписує від імені Організації господарські та інші договори, контракти, видає довіреності на право вчинення дій та представництва від імені Організації; 5.25.7. Організовує підготовку засідання Правління;
5.26. Контроль за фінансовою діяльністю Організації здійснює Контрольно-ревізійна комісія, що складається з чотирьох осіб, які обираються Загальними Зборами Організації з числа її Членів терміном на три роки і діє у відповідності до положення, що затверджується Загальними Зборами Організації. 5.27. Перевірки проводяться Контрольно-ревізійною комісією не менше як один раз на рік за дорученням Загальних Зборів, Правління, за власною ініціативою або на письмову вимогу не менш ніж 2/3 Членів Організації. Контрольно-ревізійна комісія подає висновок за річними звітами та балансами. 5.28. Контрольно-ревізійна комісія має право залучати до роботи незалежних експертів. 5.29. Контрольно-ревізійна комісія в своїй діяльності підзвітна Загальним Зборам Організації. 5.30. Контрольно-ревізійна комісія зобовязана вимагати скликання позачергових Загальних Зборів або Правління, якщо виникла суттєва загроза інтересам Організації або інтересам її Членів, а також у разі виявлення порушень норм цього Статуту або зловживання з боку посадових осіб Організації чи його Членів. 5.31. Члени Правління не можуть бути членами Контрольно-ревізійної комісії.
6. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ 6.1. Організація у відповідності з своїми статутними завданнями, має право на здійснення міжнародних зв'язків та діяльності у порядку, передбаченому цим Статутом, чинним законодавством України 6.2. Міжнародна діяльність організації здійснюється шляхом участі у міжнародних проектах, роботі міжнародних організацій, а також інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права. 6.3. При здійсненні міжнародної діяльності Організація користується повним обсягом прав і обов’язків юридичної особи. 6.4. Організація: - організовує обмін делегаціями, організовує за участю іноземних партнерів турніри, змагання, конференції, виставки, ярмарки, відряджає своїх представників для участі у відповідних заходах за межами України; - проводить спільно з іноземними організаціями дослідження у відповідності з напрямками своєї діяльності, публікує їх результати; - реалізовує інші спільні програми та проекти за участю іноземних партнерів та міжнародних організацій, що не суперечить чинному законодавству України. 6.5. Організація має право витрачати кошти на надання міжнародної допомоги, покриття представницьких витрат (прийняття і відправку делегацій, витрати на перекладачів, оплату рахунків тощо), відправляти у оплачувані відрядження закордон як своїх постійних працівників, так і залучених спеціалістів як представників організації для участі в освітніх та спортивних заходах, участі у конференціях тощо з врахуванням вимог чинного законодавства.
7. КОШТИ ТА МАЙНО ОРГАНІЗАЦІЇ 7.1. Організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності. 7.2. Організація набуває права власності на кошти та інше майно, передане їй членами Організації або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями (спонсорами), а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах не заборонених законом. Кошти та інше майно Організації, не можуть перерозподілятись між її членами і використовуються для виконання статутних завдань відповідно до закону та статуту Організації. 7.3. Майно Організації складається з коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, в тому числі внесків членів Організації. 7.4. Кошти або майно Організації не підлягають розподілу між їх засновниками або членами, посадовими особами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
7.6. Організація несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім належним їй на праві власності майном. Члени Організації не несуть відповідальності за зобов’язаннями Організації. 7.7. Організація зобов’язана вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції. 7.8. Державний контроль за діяльністю Організації здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.
8. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ 8.1.Зміни та доповнення до цього Статуту вносяться рішенням Загальних Зборів якщо за це проголосували не менше 3/4 Членів Організації. Зміни, що вносилися в статутні документи, підлягають обов’язковій реєстрації. 8.2.Порядок внесення змін і доповнень до Статуту визначається статутом та чинним законодавством України.
9. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ 9.1. Припинення діяльності Організації може бути проведено шляхом її реорганізації або ліквідації. 9.2. Реорганізація Організації здійснюється за рішенням Загальних Зборів, якщо за це проголосувало не менше 3/4 Членів Організації. Порядок та правові наслідки реорганізації визначається відповідно до чинного законодавства. 9.3. Ліквідація Організації здійснюється за рішенням Загальних Зборів якщо за це проголосувало не менше 3/4 Членів Організації, або за рішенням суду у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством. 9.4. Орган, який прийняв рішення про ліквідацію Організації, призначає ліквідаційну комісію, яка оцінює наявне майно Організації, розраховується з державою та кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його до органу, що призначив ліквідаційну комісію. 9.5. У разі ліквідації Організації її активи не можуть перерозподілятись між Членами Організації, і повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
СТАТУТЪ ВЕЛИКАГО КНЯЗСТВА ЛИТОВСКАГО
ПОЧИНАЮТСЯ ПРИВИЛЕЯ ДО СТАТУ ВЫДАНЫЕ И СПРАВОВАНЫЕ, ГДЂ И ВЪ КОТОРОМЪ МЂСТЂ ПРЕЗЪ ДОЗВОЛЕНЬЕ КОРОЛЯ ЕГО МИЛОСТИ И ПАНОВЪ РАДЪ ИХЪ МИЛОСТИ ЗДЂШНЕГО ПАНСТВА ВЕЛИКАГО КНЯЗСТВА ЛИТОВСКОГО,
Привилей Виленской * року 63. Во имя Божъе стан се ку вЂчной памети тое то речы, кгдыжъ вси справы съ часомъ съ паметей людскихъ сплывають и въ забытіе приходять, для того то есть вынайдено, абы писмомъ обълснены были ку вЂдомости потомъ будучымъ.
* Має бути «Виленский.»
А про то мы Жыкгимонтъ Августъ, Божъю милостью Король Польскій Великій Князь Литовскій, Рускій, Прускій, Жомоитскій, Мазовецкій, Инъфлянтскій и иныхъ панствъ дЂдичъ, чынимъ знаменито симъ листомъ нашимъ нинЂшнимъ и на потомъ будучымъ, кому будеть потреба того вЂдати. Ижъ кгды есьмо вызвали черезъ листы наши на сеймъ валный, въ столечномъ мЂстЂ нашомъ у Вилни зложоный, пановъ радъ нашихъ духовныхъ и свЂцкихъ, княжатъ и панятъ, врядниковъ помененыхъ, дозволили есьмо и дозволяемъ привилья правъ и волностей земскихъ въ статутъ новописаный вложыти и вписати, по томужъ обычаю якъ въ КоронЂ Польской прывилья и вольности шляхецкіе въ статутъ уписаны суть; за што вси станы, чынечы дяки съ чоломбитьемъ намъ Господарю пану своему прырожоному, донесли намъ въ томъ прозбу свою, ижъ въ тыхъ же привильяхъ земскихъ нЂкоторые артыкулы потребуютъ шыршого объясненья ку латвЂйшому вырозуиЂнью. А въ томъ на первей, яко се стало обдарованье и наданье отъ прадЂда нашого, святое памети славное Якгела Короля Польского наивышшого Великаго Князства Литовского, въ которыхъ то естъ описано: за злученьемъ панствъ подъ онымъ часомъ Коруны Польское зъ Великимъ Князствомъ Литовскимъ, за выданьемъ того жъ прывилья тамъ же въ КорунЂ Польской въ ГородлЂ, ижъ панове шляхта бояре земль нашихъ Литовскихъ дарованьемъ прывильями и наданьемъ имъ данымъ узычонымъ и подаными только повшехное, то естъ соборное вЂры Христіянское къ Рымскому костелу поданыи, мають се тыхъ вольностей веселити и учасниками быти и ужывати, яко панове шляхта Коруны Польское свое вольности держать и ихъ ужывають. А другій артыкуль ижъ на достоенства и преложенства не мають быти обираны, едно если были бы повшехное вЂры Христіянское и подданые Рымскому костелу, а ни тежъ уряды которые земскіе, одно людемъ вЂры Хрестіянское и до радъ нашихъ не мають быти припущоны, а ни въ нихъ бывать, яко жъ послЂ того тотъ прывилей на вольности наданый утверженье дЂда нашого Казимера и стрія Александра и отца нашего Жыкгимонта першого, славное памети Королей Польскихъ и Великихъ Кня-Литовскихъ, и потомъ и наше потверженье тыми жъ словы уписанъ, О чомъ вси одностайнЂ били намъ чоломъ, абыхмо то въ потверженье слушное прыведшы нашимъ листомъ и привильемъ достаточнЂ объяснили. Мы съ паны радами нашими обачившы, ижъ передъ тымъ, нижъ тотъ привилей въ ГородлЂ выданъ, станы а народы шляхецкіе знакомитыми Речы Посполитое и продкомъ нашимъ заслугуючыся значнЂ вывышоны и учтены были, яко то и въ иномъ томъ прывильи на пачатку его меновите описаны, таковые станы на тотъ соймъ до Городна пріЂхали. А къ тому ижъ тежъ бываючы, и не толко Рымского костела послушные, але и Греческого въ лавицы рады продковъ нашихъ и нашое также и иншіе вси станы, на розныхъ службахъ нашихъ бываючы, вЂрность и сталость свою ку службамъ продковъ нашихъ и нашимъ охотнЂ, яко добрымъ и вЂрнымъ подданымъ належыть, завжды и зо всякою сталостью показовали. А такъ уживаючи вси тые зацные слуги, и бачечи же въ томъ привилью нЂкоторому уваженью, хто гербовъ не бралъ, также и тыхъ хто вЂру Греческую держечи, противко продкомъ нашимъ и намъ Господарю вЂрность свою сталЂ показують, одно ижъ на томъ сеймъ не вси были, а звлаща станы Рускихъ земль, про то не уймуючы и ни въ чомъ не нарушаючы оныхъ першихъ привильевъ, отъ продковъ нашихъ и отъ насъ Господаря наданыхъ, але во всемъ при моцы зоставуючи и заховаючи; только тые два члонки и артыкулы вышейописаные объясняючи и ровняючи съ порадою и призволеньемъ пановъ радъ нашихъ духовныхъ и свЂцкихъ уфаляемъ и хочемъ мЂти. Ижъ отъ того часу, не только тые панове шляхта и бояре або потомкове ихъ всихъ земль нашихъ того панства всего нашого дарованья привильевъ и наданье всЂхъ волыюстей и справъ земских уживати и съ нимъ се веселити мають, которые суть подданы Римскому костелу и которихъ тежь продкове клейносты и гер6ы въ КоронЂ Польской пріймовали; але тежъ и вси иные стану рыцерского шляхецкого, якъ Литовского такъ и Русского народу одно 6ы были вЂри Хрестіянское, и тежъ которые продкове клеинотовъ або ли гербовъ съ Коруны Польской не брали, однако и заровно того всего вЂчными часы уживати и тыхъ вольностей веселитись, яко перед тымъ здавна и до того часу тыхъ всихъ вольиостей стану рыцерского и шляхецкого обоего народу якъ Литовского такъ и Руского уживали и съ того се веселили. Такъ тежъ и на достоенства и преложенства всякіе и до рады нашое и на уряды земскіе и дворные, не только подданы костелу Римскому отъ того часу обираны и прекладны быти мають, але однако и заровно вси рицерского стану зъ народу шляхецкого люди вЂры Хрестіянское, якъ Литва такъ и Русь, каждый водлЂ заслугъ и годности своее отъ насъ Господаря на мЂстца зацные преложенства зъ ласки нашое браны быти мають. А жаденъ зъ стану рицерского и шляхецкаго зъ стороны закону своего, будучы вЂры Хрестіянское человЂкъ, не маеть быти отъ того отдаленъ и отлучонъ для которыхъ двохъ артыкуловъ и члонковъ въ тыхъ первыхъ привильяхъ описаныхъ. ВЂджо и тое наданье вольностей и правъ земскихъ, у привильи Короля Якгела Князя Витолта сполномъ описаный, поставлено и справлено есть въ КорунЂ Польской такъ, якъ тотъ помененый привилей свЂтчитъ, про то на першомъ близко пришломъ валномъ соймЂ, которій отъ насъ зложонъ естъ, обоимъ тымъ панствамъ Коруны Польской и Великому Князству Литовскому тое поровнанье, будетъ ли потреба еще съ большимъ примноженьемъ волности, иншимъ листомъ нашимъ взновити, за сполнымъ зволеньемъ обоего панства нашего Коруны Польской и Великого Князства Литовского пановъ радъ своихъ станомъ, хочемъ обЂцуемъ не мЂшкаючи а ни уймуючи вжо ни въ чомъ сему листу нашому, и о вшемъ при моцы не порушно зоставуючы его на вЂчные часы. Якожъ на утверженье тое речы печать нашу маестатную казали есьмо привЂсити къ сему нашому листу подписавши его рукою нашою господарскою. При томъ были панове рада наша ихъ милость: Князь Валеріянъ, бискупъ Виленскій; Князь Янушъ Андрошевичъ, бискупъ Луцкій и Берестейскій; Князь Миколай, бискупъ Кіевский; панъ Миколай Радивилъ на ОльсцЂ и Несвижу Княжа, воевода Виленскій, маршалокъ земскій, канцлеръ нашъ наивышшій Великого Князства Литовского, справца староства Жомоитского, державца Кормяловскій; панъ Григорей Ходкевичь, воевода Кіевскій, маршалокъ земли Волынское, староста Володимирскій; Князь Костеитинъ Костентиновичъ Острозскій, воевода Новгородскій; панъ Павелъ Ивановичъ Сапега, воевода Витебскій; Князь Стефанъ Андреевичъ Збаразскій, воевода Подляшскій, староста Менскій, державца Лысаковскій Межирецкій и Винскій; панъ Василей Шишкевичъ, маршалокъ дворный, подскарбій земскій Великого Князства Литовского и писаръ нашъ, староста Могилевскій; панъ Остафей Воловичъ, подчашій нашъ Великого Князства Литовского, староста Дорогицкій; панъ Миколай Кишка съ Техановца, крайчій нашъ Великого Князства Литовского, староста БЂльскій; панъ Щасный Александровичъ Ходкевичъ, столникъ нашъ Великого Князства Литовского, староста Плотельскій, державца Тельшовскій; панъ Янъ Ходкевичъ, староста Житомирский; Князь Романъ θедоровичъ Санкгушковичъ, конюшій нашъ дворный Великого Князства Литовского, староста Мелницкій, державца Кгереноивскій; панъ Ярошъ Корыцкій, подскарбій нашъ дворный Великого Князства Литовского, державца Пунскій и Жижморскій, панъ Станиславъ Захарьяшевичъ Влошинъ, мечникъ нашъ Великого Князства Литовского; панъ Щасный Скрутьевичъ, хоружій зеискій, державца Радунскій; панъ Щасный Герцыкъ, маршалокъ и писаръ нашъ, староста Тикотинскій; панъ Янъ Шимковичъ, писаръ нашъ конюшій Городенскій, державца Ошменскій Вилкейскій и Красносельскій, панъ Янъ Миколаевичъ Гайко, писарь нашъ, державца Марковскій и Мядельскій; панъ Миколай Нарушевичъ, и иные панове маршалки, старостове, державцы и врядники наши земскіе и дворные. Писанъ у Вильни лЂта Божъего нароженья тисеча пять сотъ шестьдесятъ третего, мЂсяца Іюня осмаго дня. Подпись руки господарское, подпись руки пана канцлера.
Привилей БЂльскый, принятъе УнЂи, рокъ 64.
Жикгимонтъ Августъ Божію милостію Король Польскій, Великій Князь Литовскій, Рускій, Прускій, Жимоитскій, Мазовецкій, Ифлянтскій и иныхъ.
Чинимъ знаменито симъ нашимъ привильемъ всЂмъ посполите нинЂшнимъ и на потомъ будучимъ, кому того потреба будетъ вЂдати, або чтучи его слышети; паметаючи то ижъ речи и справы людскія, бы тежъ и наименьшіе на свЂтЂ оказовалисе, съ часомъ споломъ зъ людьми съ паметей людскихъ сплывають и въ забытіе бы приходити мусели, гдЂ бы писмомъ на пришлый часъ всЂмъ по насъ будучимъ ознаймены и утвержены не были; а естли меншіе речи въ звычай отъ початку вЂковъ для помененыхъ причынъ писмомъ опатровати звыкли, тогды большъ таковую, которая зъ обудву сторонъ подлЂ воли и приказанья Божьего, што Господарю и пану Христіянскому противко вЂрныхъ подданыхъ ку пану, подлежитъ полнится. А про то мы досвЂдчивши не одного черезъ весь часъ панованья нашого, але зъ давныхъ часовъ вЂковъ щастливого панованья продковъ нашихъ Королей Польскимъ и Великихъ Князей Литовскихъ, велебныхъ въ БозЂ велможныхъ шляхетнЂ врожоныхъ князей пановъ шляхты бояръ и всего рицерства обывателей Великаго Князства Литовскаго и всЂхъ земль того панства, не только зъ особъ теперешнихъ, але и зъ вЂчныхъ продковъ цЂлое вЂры статечное цноты правдивыхъ значныхъ и пожиточныхъ заслугъ ку намъ паномъ ихъ, отъ ихъ же самыхъ волиЂ яко отъ людей волныхъ выбранныхъ, и ку Речи Посполитой того панства не въ частехъ особливыхъ але во всемъ чиненыхъ и выполненыхъ, не виличаючи траченья маетности, а што болшого выливанья крове, выношенья горлъ и животовъ противко дому непріятелеви мужнЂ а сталЂ, яко належало на правыхъ рыцеровъ шлякецского народу и крове въ потребахъ Речи Посполитое того панства и въ службахъ насъ Господарей ихъ, немней тежъ не опущаючи але ни въ чомъ стороны нашое и продковъ нашихъ Великихъ Князей Литовскихъ, а звлаща зъ особы нашое досыть звыклости добротливости пристойное, а присяжоный зъ милостью повинности нашое ку тому панству нашому и обывателей вышей менованымъ, межи которою повиностью тая ижъ меншая есть справедливость чинити постерегати и розмножати ее звирхностью а належностью вряду нашего господарскаго. Про то отецъ нашъ, славное памети Жикгимонтъ Король Польскій Великій Князь Литовскій, часу щастливаго панованья своего и при подношенью парсуны нашого маестату на тое панство, за валнымъ обраньемъ тыхъ же всЂхъ пановъ и обывателей Великого Князства Литовскаго, зъ уфалы постановенья и прозбы ихъ же всЂхъ выдати и утвердити рачилъ ку справованью и захованью, то естъ справедливости светое, статутъ правъ и поступковъ Хрестіянскихъ, которая справедливость ачъ и предъ тымъ въ томъ панст†нашомъ Великомъ Князст†Литовскомъ звычаемъ стародавнымъ была, вЂдже писмомъ не объяснена была а ни утвержона. Который статутъ тотъ же светое годное и фалебное памети отецъ нашъ и мы по вдорослыхъ лЂтЂхъ нашихъ не толко привильями споможеньемъ иныхъ вольностей хрестіянскіх, здавна тому панству наданыхъ, але присегами нашими утвердили; и тымъ жо статутомъ парадокъ правный шолъ и теперъ идетъ въ томъ панст†межи всЂми, ажъ до сихъ мЂстъ, то пакъ же въ справахъ бЂгу правного мало не шкоденъ на розныхъ мЂстцахъ и урядЂхъ поправляютъ речы и артыкулы новые а розные, которые въ томъ статутЂ не были, и не суть описаны, одно противные статутови а ку понетью и уфалЂ годные, другихъ тежъ якъ часъ и потреба принесетъ надобЂ естъ поправити и еще новыхъ прибавити згожаючи и примножаючи ихъ правъ выббраныхъ и уфалы годныхъ Хрестіянскихъ, а зъ добрыхъ лепшихъ обираючи допустивши. А вдячнЂ съ пофалою и съ позволеньемъ нашимъ принявши прозбу и жадливость тыхъ же премененыхъ становъ Великого Князства Литовскаго, посвЂдчаючи и видечи прозбу ихъ слушную, допустили есмы имъ того статуту першого, тыхъ то прыпадковъ а потребъ наверху назначоныхъ, поправити прибавити разширати уняти, а доложити подлЂ наилЂпшаго напотребнЂйшаго скутку и доконалости. Якожъ за волею и допущеньемъ пашимъ а позволеньемъ радъ нашихъ обраны на то были черезъ нихъ же самихъ и съ посродку тыхъ же становъ особы певиые, рады наши маршалкове земскіе, хоружіе и иные особы роду и народу шляхецкого, справъ чужоземскихъ, которіе засЂдши не одно поправили тотъ статутъ старый, але тежъ повымъ кшталтомъ нЂкоторіе роздЂлы звлаща судовые за засаженьемъ новымъ обычаемъ суду и порадку судового то становили и написали. А ижъ ку ровной а однакой справедливости всЂмъ была того потреба, абы стародавный обычай владности суду воеводъ старостъ и иныхъ врадовъ старыхъ уступилъ судомъ новымъ порадкомъ въ семъ часЂ учиненыхъ постановеныхъ и въ статутЂ описаныхъ; а къ тому за се противно было и забЂгло звЂчные звыклы и упрывильеваные вряды достоенства и належности судовъ пановъ воеводъ маршалковъ земскаго и двориаго, и земли Волынское и ихъ старостъ и державецъ врядовъ. Про то сами тые панове воеводове, а меновите на тыхъ достоенствахъ теперь и на весь часъ будучи: воевода Виленскій маршалокъ земскій, канцлеръ нашъ Великаго Князства Литовскаго, староста Берестейскій, панъ Миколай Радивилъ; воевода Троцкій, гетманъ нашъ наивышній Великаго Князства Литовскаго, староста Мозырскій, державца Лидскій, БЂлицкій, панъ Миколай Юрьевичъ Радивилъ; староста въ земли Жомоитской панъ Янъ Еронимовичъ Ходкевичъ; воевода Кіевскій маршалокъ земли Волынское, староста Володимерскій, князъ Костентинъ Костентиновичъ Острозскій; воевода Новгородскій, панъ Павелъ Ивановичъ Сапега; староста Луцкій и ВЂницкій, князь Богушъ θедоровичъ Корецкій; воевода Витебскій, Князь Стефанъ Андреевичъ Збаразскій; воевода Подляшскій, староста Менскій, панъ Василей Шишкевичъ; маршалокъ дворный, подскарбій земскій Великаго Князства Литовскаго, писаръ нашъ, староста Могилевскій, панъ Остафей Воловичъ, и иные врадники земскіе и старостове и всЂ державцы, и которихъ колвекъ владности судовые въ томъ панст†нашомъ Великомъ Князст†Литовскомъ перекажали и впередъ перекажати бы могли тому статутови и порадку и засаженью судовному постановеному и списаному, пришедши и постановивши передъ нами обличнЂ по доброй воли своей, маючи напродъ Пана Бога и справедливость светую передъ очима своими, важили большъ тую а нижли которое въ томъ по воли звирхности владности и пожитки свои, надъ все наслЂдуючи приказанье Божое, которое учитъ миловати ближнего своего яко себе, а съ тогожъ показуется абы одинъ другого ничого не пожадалъ, а если чого иного тогды надо все справедливости инакшей мЂти не хотЂлъ, милуючи Речь Посполитую а въ ней братью зо всиии владностями свою молодшую народъ шляхецкій а рицерскій, а суды свое зо всими владностями и пожитки, которые по звирхности судовъ нашихъ господарскихъ немней на нихъ належали, обычаю первого мененого и водлугъ статуту старого выступилъ, и зо всими пожитки таковыхъ ихъ милость панове врадниковъ слугъ и дЂцкихъ пересудовъ и винъ а отозвовъ, а въ теперешнемъ новомъ статутЂ апеляцыи, то есть отбыванья, и тежъ звычаю права корунного судовъ и справъ всЂхъ воеводскихъ отступили и выреклись. Наконецъ не только ихъ милость панове воеводове и иные врадники владности и всякихъ пожитковъ своихъ судовыхъ и за владностью и поступкомъ судовыхъ належачихъ отступили; але тежъ посполъ князи, панове, маршалки, панята, и якимъ кольвекъ обычаемъ названые врадники нашими, и вся шляхта никого не выймуючы, почавшы отъ старшаго по насъ Господаря ажъ до наименшаго такъ духовный яко и свЂцкій Великаго Князства Литовскаго, на томъ сеймЂ великомъ вальномъ БЂльскомъ въ одно ровное право въ однакій а не инакшій судъ моцъ и поступки судовые и послушенства, а порадокъ врадовъ на суды выбраныхъ и высажоныхъ, сами и потомками своими поддали и поддаютъ; а себе при нихъ тому досыть чинечи вЂчньши часы обЂцали, яко въ томъ статутЂ зъ уфалы всЂхъ, а черезъ особы отъ тыхъ обраные и высажоные, описано постановено и розмножоно и над то сполнЂ и одностайнЂ вси жадали и били намъ чоломъ, абыхмо мы Господаръ на то позволивши, а гдЂ бы тежъ въ чомъ перекажало што стороны звирхности нашое господарское, яко великого стародавныхъ судовъ нашихъ тому статутови порадку и артыкуловъ въ немъ описанымъ, зложивши и поступивши то и не допущаючи тымъ тому, и такъ светобливой спра†перекажати утвердити имъ въ посполитости оный статутъ нашъ листомъ. А такъ кгдыжъ початокъ тое побожное справы въ становенью того статуту былъ зъ воли Великого Князства и за доконаньемъ его, на него зволивши и подъ него въ шафованье справедливости своее поддавшисе, намъ о то съ чоломбитьемъ своимъ просили. Мы знаючи тотъ народъ того панства быти годными всякихъ вольностей налепшихъ и справедливости, которая за справою и порадкомъ правнымъ слушнымъ задерживаетъ и еще примножаетъ, не одно вольностей и пожитки плодечи, але тежъ способляючи розшираючи панства, а надо все полничи волю и учинность нашу, къ тому прихиляючи и утверженье всимъ обывателемъ здЂшнимъ, шлюбуемъ и обЂцуемъ и прирекаемъ, подъ тоюжъ присегою Великого Князства, тотъ статутъ новый не только симъ привильем, а тежъ словом нашимъ господарскимъ за насъ и всЂ потомки наши, Короли и Великіе Князи Литовскіе тому панству Великому Князству Литовскому и всимъ чинили держати ховати, водлЂ того ихъ радити судити и справовати и отъ кождого насилья моцы кгвалтъ и наменшее образы въ томъ статутЂ боронити и не допущати ни въ чомъ никому. Такъ тежъ паномъ воеводамъ и всимъ врадникомъ, гдЂ хотЂли чого они держати засе старые владзы судовъ отозвовъ и пожитковъ своихъ, вдавати и ихъ попирати и выламоватися мЂли зъ ровности судовъ, въ которую се теперъ передъ нами вызнаньемъ своимъ поддали, иы сами и потомки Короли и Великіе Князи Литовскіе не допустимъ и не дозволимъ, але боронити и стеречи будемъ, абы во всемъ и во всЂхъ артыкулЂхъ цЂлъ тотъ статутъ былъ захованъ. ВЂджо если бы въ чомъ потреба была того статуту и артыкуловъ которихъ въ немъ поправити; тогды на сеймЂ тыхъ, которые на сесь часъ при становенью унЂи Великаго Князства Литовского съ Коруною Польскою захованъ естъ, впередъ при моцы Великому Князству Литовскому за волею нашою господарскою можно и волно будетъ, сполнымъ а одностайнымъ намышленьемъ радою и позволеньемъ всЂхъ становъ родичовъ и обывателей оного панства Великого Князства, тотъ статутъ и артыкулы въ немъ поправляти прибавити розширати, будь тежъ чего и доложити албо уняти, штобы одно зъ лЂпшимъ ку досконалшому захованью и порадку справедливости светое вынайти и постановити могло; а мы то все впередъ въ томъ статутЂ таковымъ обычаемъ, яко верху доложоно, зъ полного зволенья всихъ обывателей поправено и уфалено будетъ, утвержаемъ симъ жо нашимъ привильемъ, и хочемъ и обЂцуемъ то во всемъ моцно держати и ховати подъ обовязками нашими вышей менеными. А къ тому тежъ дозволили есьмо и допущаемъ теперъ заразомъ тотъ новый порадокъ и росправовъ засаженью судовъ и обиранью на то врадниковъ и розложенья мЂйстцъ на судъ и на положенье и хованье книгъ судовыхъ учинити и постановити; а которимъ способомъ они вси станове панове рады ихъ милостъ княжата панята врадники земскіе и дворные и все рицерство шляхта обыватели того панства и Великаго Князства, сполнЂ на то позволившися и згодивши, тотъ порадокъ и кшталтъ засаженье судовъ обранье и становенье на то врадниковъ разложенья повЂтовъ и мЂйстцъ и роковъ на судьи и на хованье книгъ судовыхъ учинити и постановити, то вжо въ той мЂр таковымъ обычаемъ впередъ трывати но и справовано быти маеть. А маетъ ся тотъ статутъ и вси справы поступки порадки и вступъ а початокъ его зачати отъ дня свята светаго Мартина въ року теперешнемъ тисеча пять сотъ шестьдесятъ четвертомъ, и владностью моцъю а описаньемъ артыкуловъ, яко се вышей въ семъ привильи нашомъ поменило, ити и дЂятись и полнити вЂчиными часы непорушно. Одножъ што се дотычеть речей изъ розницы и долеглостей прошлыхъ, кому бы того о што кольвекъ лЂло было, и хто бы право которое свое водл угъ першаго обычая и бЂгу права посполитого статуту уфалъ соймовыхъ обварованье мЂлъ; тогды о то все ачъ колвекъ одинъ другого вже отъ часу замереного до суду кшталтомъ теперъ новымъ постановенымъ и передъ судьи и иншіе врады судовые тымъ новымъ порадкомъ засажоный росправленый и постановленый притегати маетъ; вЂдже таковые давные и прышлые речи розницы и долеглости всяко стану мають быти сужоны и росправованы черезъ тыхъ же судей новыхъ повЂтовыхъ водлугъ старого статуту и обычаю права, а тотъ новый статутъ и артыкулы его не будутъ мочы моцъю и владностью своею у жадного суда прошлыхъ речей и справъ, а справедливости людское водлугъ першаго статуту и бЂгу права посполитого слушиЂ обварованыхъ и опатреныхъ, касовати и казати. ВЂджо што се дотычеть правъ и судовъ духовныхъ костеловъ Божіихъ, которіе водлЂ стародавного обычаю и поданья привилевъ продковъ нашихъ и нашихъ господарскихъ княземъ бискупомъ архіепископомъ владыкомъ ихъ милости судьямъ въ томъ панст†Великомъ Князст†прислушаеть; то при моцы зоставуемъ и заховаемъ тежъ вЂчными часы. Къ тому тежъ права и обычай въ судЂхъ земль Великаго Князства Литовскаго стародавныхъ Подляшскихъ, Дорогицкихъ БЂлско-Мелницкое заховываемъ во всемъ, подлугъ наданья привильевъ, ихъ ни в чомъ не нарушаючи; над то права Майдеборскіе яко въ мЂстЂ нашимъ столечномъ Ви ленскомъ, такъ и во всихъ иныхъ мЂстехъ того панства нашаго Великаго Князства Литовскаго въ цЂлости заховываемъ. А на утверженье и моцность сего нашого привилья, подписавши его власною рукою нашою, печать нашу къ нему привЂсити есьмо казали. При том были и того добрЂ свЂдоми: Князь Вадеріянъ, бискупъ Виленскій; Князь Юрей Юрьевичъ Слуцкій; Князь Янушъ Андрошевичъ, бискупъ Луцкій и Берестейскій; Князъ Станиславъ Кгабрыяловичь, бискупъ Жомоитскій; панъ Миколай Радивилъ, воевода Виленскій, маршалокъ земскій, канцлеръ Великаго Князства Литовскаго, староста Берестейскій, пан Виленский, гетманъ нашъ дворный Великаго Князства Литовскаго, староста Городенскій; панъ Григорей Александровичъ Ходкевичъ, воевода Троцкій, гетманъ нашъ наивышій Великаго Князства Литовскаго, староста Мозырскій, державца Лидскій БЂлицкій Сомилашскій, панъ Миколай Юрьевичъ Радивилъ, староста Жомотскій, державца Плотельскій; панъ Янъ Еронимовичъ Ходкевичъ, воевода Кіевскій, маршалокъ Волынское земли, староста Володимерскій, Князь Костентинъ Костентиновичъ Острозскій, воевода Новгородскій; панъ Павелъ Ивановичъ Сапега, воевода Витебскій; Князь Стефанъ Андреевичъ Збаразскій, воевода Подляшскій, староста Менскій, державца Литовскій и Межирецкій; панъ Василей Тишкевичъ, маршалокъ дворный, подскарбій земскій Великаго Князства Литовскаго, писаръ нашъ, староста Шавленский; панъ Остафей Волович; Князь Александръ θедоровичь Чорторыйскій; Князь Миколой Андреевичъ Збаразскій, староста Кременецкій; Князь Андрей Ивановичъ Вишневецкій; Князь Иванъ Любецкій Бабына; Князь Андрей Петровичъ Масальскій, подчашій нашъ Великаго Князства Литовскаго; панъ Янъ Шимковичъ, писаръ нашъ староста БЂльскій; панъ Юрей Александровичъ Ходкевичъ, маршакокъ нашъ Великаго Князства Литовскаго; панъ Янъ Шимковичъ, писаръ нашъ староста Тыкотинскій; панъ Петръ Богдановичъ Загоровскій; панъ Юрей Васильевичъ Тишкевича, державца Волковыйскій; панъ Григорей Гринковичъ Воловичъ, староста Слонимскій; панъ Александро θедоровичъ Владычка, державца Бирштянскій; панъ Григорей Есифовичъ Трызна; панъ Михайло Тишкевичъ Козинскій, городничій Володимерскій; панъ Янъ Гайко, писаръ нашъ, державца Ошменскій Винскій Красносельскій, а писаръ и секретарь нашъ, державца Марковскій и Мядельскій и Куренецкій; панъ Миколай Павловичъ Нарушевичъ, мечникъ нашъ Великаго Князства Литовскаго; панъ Матей Петчевичъ, державца Скерстомонскій и Росенскій; и иные панове врадники, державцы, тивунове земли Жомоитское, хоружіе послове зо всихъ земль и повЂтовъ того панства Великаго Князства и иножества шляхты рыцерства нашого и обывателей здЂшнихъ, яко на соймъ великій вальный отъ насъ листы нашими позваными и обраныхъ, а иныхъ пановъ радъ нашихъ князей пановъ панять, врадниковъ старостъ и иного рицерства, ачъ на тотъ часъ для собранья у войско противъ непріятеля нашого Великаго Князя Московскаго пры насъ ихъ не было, вЂдже на то все што вышей въ томъ привилью нашомь описано, черезъ пословъ своихъ позволили. И на то есьмо дали всЂмъ станомъ обывателемъ Великаго Князства Литовскаго сесь нашъ привилей. Писанъ у БЂльску лЂта Божъего нароженья тисеча пять сотъ шестьдесятъ четвертого мЂсяца Іюля перваго дня.
Привилей Виленскій, рокъ 65.
Чинимъ явно симъ листомъ нашимъ нинЂшнимъ и на потомъ будучимъ, кому будеть потреба того вЂдати, альбо чтучи его слышети. Ижъ будечи нам Господарю на великомъ соймЂ валномъ въ мЂстЂ нашемъ столечномъ Виленскомъ съ паны рады нашими духовными и свЂцкими князи паны, врадниками земскими и дворными, и зо всимъ рыцерствомъ земль всего панства Великаго Князства Литовскаго, гдЂ прикладаючи потребы Речи Посполитое того панства нашого донесли просбы свое межи иными речми покорнымъ чоломбитьемъ ку намъ Господарю вси станы сполнЂ и одностайнЂ; ижъ быхмо для способу лЂпшого и отправы поспЂшнЂйшое вь справедливости людской статутъ новый, отъ насъ Господаря на сеймЂ валномъ у БЂльску року прошлого выданный и привильемъ нашимъ утвержоный, въ скупечное уживанье привели. А съ тымъ статутомъ судовымъ отправити казали, а приводечи ку болшому порадку Речы Посполитое, што быхмо на выбранье пословъ соймомъ вальнымъ и инымъ потребамъ земскимъ належачихъ дозволили и допустили въ повЂтЂхъ, то естъ гдЂ кольвекъ вряды судовые засажоны, и гдЂ потомъ черезъ насъ Господара засаженье врядовъ судовыхъ зъ ихъ прозбы и зволенья дойдетъ, соймъ малы ку бранью всЂхъ обывателей въ каждомъ повЂтЂ мевати; и на тые соймы повЂтовые всимъ паномъ радамъ нашимъ княземъ паномъ врядникомъ земскимъ и дворнымъ и всимъ станомъ народу шляхецкаго и стану рыцерского, гдЂ въ которомъ повЂтЂ осЂлость маетъ, на часы черезъ листы наши назначоные повЂтовыхъ справъ поступокъ и обычай заховыванъ естъ въ панст†нашомъ Коруны Польское. Ино мы Господаръ дознавши неодно черезъ весь часъ панованья нашого, але ку памети и вспоминанью годному приводечи, же зъ давныхъ вЂковъ, за щастливого панованья славное памяти продковъ нашихъ Королей ихъ милости и Великихъ Князей Литовскихъ, собрали яко продковъ велебныхъ, въ БозЂ вельможныхъ пановъ радъ ихъ милости духовныхъ и свЂцкихъ князей пановъ врядниковъ земскихъ и дворныхъ, и всего рыцерства родичовь и обывателей земль всихъ Великого Князства Литовского, цнотливыхъ и вЂрныхъ а пожиточныхъ послугъ въ Речи Посполитой, такъ жо на тотъ часъ и всЂхъ будучихъ ку намъ Господарю пану своему прырожоному и ку каждымъ потребамъ земскихъ, которыми не только за страченьемъ маетности але въ немстованьемъ здоровья и горлъ своихъ мужнЂ сталЂ заставуючись, такъ радами мудрими, яко и кождою ростропностью а моцною учинностью противко кождому непріятелю нашому намъ Господарю и Речи Посполитой добрЂ заслугуючи, подобали и подобатися не переставаютъ; а для таковыхъ вЂрныхъ цнотливыхъ къ намъ милЂ вдячныхъ заслугъ умыслили есьмо, не толко таковыхъ потребъ Речи Посполитое належачихъ не отмовляти, але еще завжды щодробливе, яко есьмо звыкли причиняти и примножати хочемъ и обЂцуемъ, а бы вжо тымь статутомъ новымъ судили и справовалися вси станы однакимъ порадкомъ въ повЂтЂхъ и на мЂстцахъ головиЂйшихъ, повЂтомъ и судомъ повЂтовымъ розложоныхъ, зъЂждчатися и збирати княземъ паномъ радамъ нашимъ врадникомъ земскимъ и дворнымъ и всему рыцерству, хто въ которомъ повЂтЂ оселость маеть, дозволяем за обосланьемъ и листы нашими господарскими, зъЂхавшисе въ потребахъ Речи Посполитое, радити обмовляти и обмышляти, о чомъ имъ отъ насъ Господаря ознаймено будетъ, и съ того жъ такового зобранья намовъ сполныхъ пословъ обирати, и на сеймъ великій вальный звыклый въ томъ панст†нашомъ, кгды листы нашими господарскими мЂстце таковому сойму ознаймено и зложоно будетъ, выправляти и черезъ листы пословъ потребы Речи Посполитое и кождого зособна повЂту до насъ Господаря приносити, во всемъ справуючись потому, яко въ панст†нашомъ КорунЂ Польской обычай около таковыхъ зъЂздовъ соймовъ повЂтовыхъ отправленье пословъ и отношенья потребъ Речи Посполитое на сеймъ вальный передъ насъ Господаря заховывается. А то все такъ справы судовые у повЂтЂ, яко тежъ и соймы въ тыхъ же повЂтЂхъ, яко вышей описано маеть оть насъ Господаря заховываться и потомковъ нашихъ великихъ Князей Литовскихъ вЂчнЂ и непорушаЂ держано быти, а съ того права и пороадку не маемъ никого вызволити и ничимъ отмЂняти. Якожъ на утверженье и моцность того привилья нашого, подписавши его власною рукою нашою господарскою, печать нашу къ нему привЂсити есьмо казали. Дано и дЂялосе на валномъ соймЂ у Вильни пры бытности пановъ радъ нашихъ духовныхъ и свЂцкихъ, и тежъ князей пановъ врадниковъ земскихъ и дворныхъ, лЂта Божъего нароженья тисеча пять сотъ шестдсятъ пятого, мЂсяца Декабря тридцатого дня.
ЛЂта Божъего нароженья тисеча пять сотъ шестдесятъ шестого, мЂсяца Іюля, первого дня.
Артыкулы поправы статутовое, которые за волею вЂдомостью Короля его милости Великого Князства Литовского Жикгимонта Августа, съ потребы правъ земскихъ панства его Королевское милости Великого Князства Литовского, за зволеньемъ пановъ радъ ихъ милости того панства духовныхъ и свЂцкихъ, такжо князей и пановъ врядниковъ его королевское милости, пановъ пословъ земскихъ и всЂхъ становъ сейму належачихъ, на соймЂ валномъ Берестейскомъ поправленые. Которые ихъ милость панове рада и вси станы на соймЂ въ Берестью поправивши, черезъ старосту Жомоитского, маршалка земского Великого Князство Литовского, державцы Плотельского и Тельшовского, пана Яна Ходкевича ку его Королевское милости до Люблина прислати были рачили. ГдЂ Господаръ его милостть тыхъ артыкуловъ огледавши и ихъ уфаливши, моцъю сойму Берестейского до статуту правъ новыхъ вписати росказать рачилъ, умоцняючи то, ажъ хотя бы въ статутЂ што были тымъ артыкуломъ нижей описанымъ было противнего, тогды вжо тые артыкулы первей въ статутЂ о такихъ справахъ выписаные, ни которое моцы вжадного права мЂти и держаны быти не мають, але тыми артыкулами на соймЂ Берестейскомъ уставленными вси станы Великого Князства Литовского, и вси земли тому панству належачіе, радити и справоватися мають.
СТАТУТЪ ВЕЛИКОГО КНЯЗСТВА ЛИТОВСКАГО
Жикгимонтъ Августъ Божъею миллостью Король Польский. Великий Князь Литовскій, Рускій, Прускій, Жомоитскій, Мазовецкій, Ифлянтскій и иныхъ. Чинимъ явно всимъ вобецъ и каждому зособна нинЂшнимъ и на потомъ будучимъ, ижъ тотъ статутъ Великому Князеству Литовскому, панству нашому и всимъ землямъ къ нему прислухаючимъ, упривильеваный въ БЂлску черезъ насъ Господара на соймЂ звыкломъ великомъ валномъ, который зъ стародавныхъ часовъ звыклый бывати въ томъ панст†нашомъ Великомъ Князст†Литовскомъ, зложоный и справленый и постановеный черезъ обранье певное парсуны зъ роду и народу шляхецкого становъ соймомъ належачимъ родичомъ и обывателемъ того Великого Князства, лечъ ижъ ку ужыванью не пришолъ ажъ и до сихъ часовъ не выданъ. Тогды то съ тыхъ прычинъ сталосе, ижъ черезъ насъ и презъ пановъ радъ нашихъ также и всихъ тыхъ становъ Великого Князства Литовского сойму належачыхъ не былъ еще прогляданъ и ревидовань про войну уставичную, которую есьмо вели по вси тые часы зъ Московскимъ, а такъ на теперешнемъ валномъ соймЂ Виленскомъ важными справами затруднени. ВЂдже яко въ часъ мЂлъ знести, видечи быть потребную справедливость всимъ про то съ паны рады нашими и зо всими станы сойму належачыми на поправованье и прегляданье того статуту заседшы и скорикговавшы вже на тотъ часъ на вси потомные часы ку ужыванью, водлугъ привильевъ господарскихъ БЂльского и Виленьского въ тоть статутъ вышей вложоныхъ и описаныхъ, прыложывшы къ нимъ третій прывилей, въ тотъ же статутъ казавшы вписати на поровнанье и объявенье всихъ становъ, ижъ ровно ку достоенствамъ такъ Литовскій яко и Рускій народъ приходити маеть, выдали есмо и выдаемъ, пры бытности и зъ уфалою и позволеньемъ радъ нашихъ и всихъ становъ сойму належачыхъ, всимъ въ посполитость, водле которого вжо вси обыватели того панства нашого Великого Князства Литовского и вси земли ку нему належачіе будуть се радити и судити, поправуючы и прибавляючы водлЂ часу потребы артыкуловъ въ томъ статутЂ на соймехъ валныхъ Великого Князства Литовского, такъ яко около того поправованья артыкуловь шырей доложоно и въ привильи БЂльскомъ. А выдань есть сесь статутъ на соймЂ Виленскомъ великомъ валномъ, року Божъего нароженья тисеча пять сотъ шестдесятъ шостого, мЂсяца Марта, первого дня.
|
- сприяння у розвитку культури і мистецтва, в тому числі національного науково-культурного розвитку, а також доступу всіх верств населення до цінностей, які мають культурно-етичне, духовне та художньо - естетичне значення;
3.1.6. створювати установи та органiзації;
5.14. Структура Правління, його склад та адміністративні функції кожного його члена затверджуються Загальними Зборами. Члени Правління є підзвітними Загальним Зборам і несуть відповідальність перед ними за діяльність Організації та належне виконання своїх посадових обов’язків.
7.5. Організація має право мати спонсорів, які можуть робити добровільні пожертвування на користь Організації в грошовій або іншій формі.
